Проектування депо з ремонту редукторнокарданного приводу з упровадженням потоково-конвейєрної (стр. 16 из 21)

Кількість робітників у відділенні визначаємо виходячи з трудомісткості, що становить 3,5 чол-год. за формулою (4.5)

Приймаємо 3 чоловіка.

Прийняте обладнання зводимо у таблицю 4.29

Таблиця 4.29- Перелік обладнання відділення по ремонту унітазів

Найменування обладнання	Кількість	Площа, м²
1	2	3
1.Стелаж	1	4
2.Ванна для обмивки унітазів розчином	1	2
3.Ванна для ополіскування проточною водою	1	2
4.Стенд для розбирання	1	4
5.Стіл для ремонту	1	3
6.Стіл для збирання	1	3
7. Станок сверлильний	1	3
8.Стенд для випробування	1	3
9.Поворотний стенд для фарбування	1	3
10.Рольганг	1	6
11. Камера Сушильна	1	8
12.Стелаж для відремонтованих унітазів	1	4
13.Монорельс з тельфером	1	-
Всього		45

З урахуванням проходів і проїздів збільшуємо на 20%

м²

Приймаємо 54м².

4.27 Поточний відцепочний ремонт пасажирських вагонів

Основною причиною поступу пасажирських вагонів в поточний відцепочний ремонт в пунктах їх приписки являється граничний прокат колісних пар по кругу кочення.

Поточний відцепочний ремонт в пунктах приписки (формування) організують на спеціально виділених путях чи на путях спеціалізованого ремонтного пункту. При цьому всі вагони, що подаються на ці путя, повинні бути відремонтовані за час простою своїх составів на технічній станції з тим, щоб після ремонту могли бути включені в ті ж состави. Для забезпечення цієї задачі виділяють два шляхи, оснащені наступним обладнанням: козловим або мостовим краном вантажопідйомністю 30 т., стаціонарними і передвіжними домкратами вантажопідйомністю 30 т., балансуючим стендом для редукторних колісних пар, пресом для зжатій еліптичних ресор, підключаючими електроколонками на 50 і 220/380 В, повітрораздаточними колонками, електрозварювальною лінією з постами для зварних робіт, стелажами з запасними частинами, запасом придатних і несправних колісних пар, викочуємих із-під вагонів. В пунктах ремонту передбачають невеликі майстерські з відділеннями столярним, слюсарним і малярним, інструментально-роздаточній, приміщенням для лудильних і кровельних робіт і компресорну.

Поточний відцепочний ремонт виконує спеціальна комплексна бригада.

Кожен вагон, що виходить із поточного відцепочного ремонту, приймає начальник, заступник начальника чи старший майстер ПТО.

Випуск пасажирського вагона із ремонту оформляють повідомлення форми ВУ-36 і записом в книзі обліку вагонів.

5 ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ДЕПО

Генеральний план депо являється одним із важливих розділів технічного проекту, представляючи собою раціональне, комплексне технологічне і будівельно-архітектурне рішення вагонного депо, що визначає взаємне розміщення будівель, спорудження, колійні і безколійні дороги, зелених насаджень і огороджень разом з схемою виробництва і місцевими умовами (рельєф, конфігурація площадок, примикання до основних транспортних магістралей і т.д.)

Основні показники генплану:

- площа території, виділена огородженням;

- сумарна площа забудови;

- коефіцієнт забудови;

- довжина залізничних колій, м;

- площа, зайнята залізничними коліями, м²;

- довжина доріг для безрейкового транспорту;

- площа зайнята дорогами для безрейкового транспорту, м²;

- сумарна площа, займана площадками з навісами, площадками, які мають тверде покриття, і площадки обладнаними кранами, м²;

- загальна площа зайнята під забудовою і під іншими спорудженнями, м²;

- коефіцієнт використання території.

При розробці генерального плану депо передбачуються наступні основні вимоги:

а) взаємне розположення будівель і споруджень, що забезпечує потоковість виробництва і коротший шлях переміщення ремонтуємих вагонів і транспортировки запасних частин і матеріалів;

б) можливість максимального об’єднання виробничих приміщень і устройств в одній будівлі проектного депо в виді блоку виробничих дільниць і відділень;

в) найбільша забезпеченість переміщення вантажів технологічним транспортом і найменша протяжність енергетичних комунікацій;

г) виконання правил і норм, встановлених законодавчими органами в відношенні пожежної безпеки, санітарно-технічних, світлотехнічних умов і охорони навколишнього середовища;

д) безпечне по найкоротшим відстаням пішохідний рух працівників депо до побутових і робочих місцях без пересічення чи з найменшою кількістю пересічень в одному рівні з основними потоками вантажів і ремонтуємих вагонів;

е) можливість розширення будівель, особливо головного корпуса , з найменшими витратами без порушення основної ідеї генерального плану і без зносу раніше побудованих капітальних будівель.

6 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

6.1 Методи оцінки ефективності впровадження нової техніки й інвестиційних проектів на транспорті

Оцінка ефективності проводиться в два етапи.

На першому етапі розраховують показники ефективності проекту в цілому. Ціль цього етапу – агрегована економічна оцінка проектних рішень і створення необхідних умов для пошуку інвесторів. Для локальних проектів оцінюється тільки їх економічна ефективність і, якщо вона виявляється прийнятною, рекомендується, безпосередньо переходити до другого етапу оцінки.

Другий етап оцінки здійснюється після розроблення схеми фінансування. На цьому етапі уточнюється склад учасників і визначаються можливості фінансової реалізації й ефективність участі в проекті кожного з них (регіональна і галузева ефективність, ефективність участі в проекті окремих підприємств і акціонерів, бюджетна ефективність і ін.).

Для локальних проектів на цьому етапі визначають ефективність участі в проекті окремих підприємств-учасників, ефективність інвестування в акції таких акціонерних підприємств і ефективність участі бюджету в реалізації проекту (бюджетна ефективність).

Особливості оцінки ефективності на різних стадіях розробки і здійснення проектів. Оцінка ефективності інвестиційного проекту повинна здійснюватися на стадіях :

а) розробки інвестиційної пропозиції і декларації по наміри (експрес-оцінка інвестиційної пропозиції);

б) розробки “Обгрунтування інвестицій”;

в) розробки техніко-економічного обгрунтування;

г) здійснення інвестиційного проекту (економічний моніторинг).

Принципи оцінки ефективності програм (проектів) однакові на всіх стадіях. Оцінка може розрізнятися по видах розглянутої ефективності , а також по набору

вихідних даних і ступеня подробиць їх опису.

В умовах ринкової економіки при здійсненні локальних проектів (у тому числі по будівництву і реконструкції різних об’єктів, створенню і придбанню нової техніки, застосуванню прогресивних технологій) за рахунок власних і позикових коштів підприємств значно підвищується роль оцінки очікуваної віддачі вкладень убудь-який захід з позиції інтересів безпосередніх учасників інвестиційного процесу. Відносно до транспорту це означає, що повинна бути посилена увага до визначення впливу реалізації розглянутих проектів на результати господарської діяльності галузі, окремих видів транспорту і його підрозділів (у залежності від масштабу проекту) відповідно до діючого господарського механізму.

Інвестиційні заходи на транспорті здійснюються для вирішення наступних задач:

а) освоєння додаткових обсягів перевезень вантажів і пасажирів у результаті поліпшення якості і підвищення ефективності транспортного забезпечення й обслуговування територій виробництва і населення країни і її регіонів: підвищення конкурентоспроможності окремих видів транспорту на напрямках, де наявні альтернативні варіанти перевезень;

б) підвищення безпеки, надійності і ритмічності експлуатаційної роботи у вантажному і пасажирському русі, розвитку механізації й автоматизації виробничих процесів, поліпшення умов праці транспортних працівників і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище;

в) скорочення експлуатаційних витрат, росту працездатності праці і фондовіддачі під час перевезення вантажів і пасажирів без погіршення якості транспортного обслуговування населення і підприємств та створення на цій основі умов для зниження тарифів з метою сприяння розвиткові виробництва і розширенні ринку збуту промислової продукції;

г) розвитку системи інформаційного забезпечення з метою підвищення ефективності керування перевізним процесом, широкого застосування маркетингу і задоволення інформаційних потреб користувачів транспорту;

д) упровадження ресурсозберігаючих технічних засобів і технологій;

е) оснащення окремих видів транспорту рухомим складом нового покоління, ефективними машинами, механізмами, сучасними пристроями сигналізації та зв’язку і т.д.;

є) соціального захисту працівників транспорту за допомогою створення додаткових робочих місць і диверсифікації від виробництва.

При оцінці інвестиційних проектів обов’язковим є дотримання наступних принципів:

а) соціально-орієнтованого підходу до економічної оцінки ефективності заходів;

б) порівняння інвестиційних проектів, що співставляють по методах розрахування натуральних і вартісних показників, по застосованій нормативній інформації, за умови розрахунку показників ефективності;