Проектування депо з ремонту редукторнокарданного приводу з упровадженням потоково-конвейєрної (стр. 3 из 21)
- слюсарно-замочне відділення;
- автоконтрольний пункт автогальмів;
- компресорне відділення;
- інструментальне відділення;
- відділення приготування фарби;
- оббивально-дзеркально відділення;
- відділення з ремонту кип’ятильників;
- відділення з ремонту унітазів;
- відділення з ремонту пристроїв опалення і водопостачання;
- відділення з ремонту холодильного обладнання;
- відділення з ремонту деповського обладнання;
- відділення з ремонту електричних машин та системи електропостачання;
- акумуляторне відділення з ремонту лужних акумуляторів;
- акумуляторне відділення з ремонту кислотних акумуляторів;
- відділення зарядження акумуляторних батарей;
- відділення з ремонту електроапаратури;
- відділення з ремонту контрольно-вимірювальних приладів;
- гальванічне відділення;
- ковальсько-ресорне відділення
- склад вагоноскладальної дільниці;
Адміністративно-господарчі будівлі та інші допоміжні приміщення та об’єкти:
- колісно-візковий парк;
- склад металобрухту;
- трансформаторна підстанція;
- склад пиломатеріалів;
- склад паливно-змащувальних матеріалів;
- гараж;
- медпункт;
- адміністративно-побутовий корпус;
- пункт зовнішньої мийки;
- очисні приміщення;
- склад кислот та запасних частин;
- котельня.
Структура керування депо розроблена по аналогії з базовим підприємством і побудована по вище переліченим дільницям і відділенням (рисунок 1.1)
1.3 Режим роботи депо, розрахунок фондів робочого часу
Поняття режим роботи визначає: перервність чи безперервність виробництва, число робочих днів в році і в тижню, число святкових днів в році, тривалість робочого тижня, год., число змін роботи за добу, тривалість зміни.
При виборі режиму роботи для проектного депо я вибрала 41 – годинний перервний однозмінний п’ятиденний робочий тиждень. Проте в окремих випадках може бути запропонована різна змінність роботи окремих дільниць і відділень депо.
Робочі фонди часу встановлюють для працюючих, обладнання і робочих місць і підрозділяють на номінальні і дійсні (розрахункові). Номінальний річний фонд робочого часу одного працюючого підраховують по кількості робочих днів в році і тривалості робочої зміни. Дійсний (розрахунковий) річний фонд робочого часу працівника Фдр год., менше номінального і залежить від тривалості відпусток, втрат робочого часу із-за хвороби і кількості працівників, зайнятих виконанням державних обов’язків. Номінальний річний фонд робочого часу одного явочного працівника рівний 1995год. (відповідно до базового підприємства передипломної практики).
Річний фонд часу роботи потокової лінії визначається за формулою [3,с.256]
, (1.1)де δ – коефіцієнт, що враховує простої обладнання, δ=1,023
год.Фонд робочого часу одного списочного працівника:
, (1.2)де ε – показник, що враховує не вихід на роботу, ε=10%
год.2 ВАГОНОСКЛАДАЛЬНА ДІЛЬНИЦЯ
Вагоноскладальна дільниця - основна дільниця вагонного депо. В ній виконуються розбірні, ремонтні, складальні роботи при ремонті вагонів. Усі роботи виконуються на відповідних позиціях головного конвейєра.
Кузова пасажирських вагонів піднімають за допомогою стаціонарних і пересувних електродомкратів вантажопідйомністю 40т.
Для забезпечення комплексної механізації всіх робіт складальні дільниці депо оснащенні підйомними пересувними площадками для слюсарних і столярних робіт, стаціонарними площадками, встановленими на рівні даху вагонів, візками з касетами для транспортировки поглинаючих апаратів автозчепи, спеціальним електричним і пневматичним інструментом і т.д. Деталі відділення доставляють на електрокарах, акумуляторних візках з підйомними кранами і автонавантажувачах.
Робочі місця для ремонту вагонів обладнанні повітропроводом з колонками для підключення пневматичного інструмента і виробництва випробування гальмів, електроліній для постачання електрозварювальних апаратів, електрогайковертів, водопроводом з холодною і гарячою водою.
2.1 Попередній проектний мережовий графік технології і організації виробництва ремонту вагона на потоці
Розвиток і удосконалення організації і технології виробництва зумовили необхідність застосування більш гнучких і цільонаправлених методів планування і керування на вагоноремонтних підприємствах.
Одним з методів научного аналізу планування, керування і контролю складних розробок і процесів виникло мережове планування. Основою метода мережового планування і керування являється мережовий графік.
Мережовий рафік – графічне зображення послідовного виконання комплексу робіт, показуючи взаємозв’язок і взаємозалежність окремих його етапів, виконання яких забезпечує досягнення кінцевої цілі. Графік передбачає технологічну необхідність і економічну доцільність послідовності виконання операцій, забезпечуючи найменші строки досягнення кінцевої цілі при певних обмежених ресурсах.
На основі мережового графіка отримаємо взаємозв’язок всіх процесів і операцій в їх технологічній і логічній послідовності, що дає можливість визначити оптимальну тривалість протікання процесу, тобто встановити максимально допустиму тривалість сукупно виконаних робіт.
Мережовий графік розроблений на весь процес ремонту вагонів від початку і до кінця з ув'язуванням усіх ділянок і відділень.
Таблиця 2.1- Попередній проектний мережовий графік технології і організації виробництва ремонту вагона
| Назва робіт | Шифр | Виконавець | Кількість виконавців | Час на операцію в год. і хв.. | Загальні витрати часу в чол.-год. і чол-хв. |
| 1.Зняття вентиляційних ґрат і відкриття вікон- | 0 -1 | Столяр | 1 | 0.30 | 0.30 |
| них рам | |||||
| 2. Перевірка (в робочому режимі шляхом опробування ) стану електрообладнання і опору ізоляції | 0 -2 | Слюсарі-електрики | 2 | 1.00 | 2 |
| 3.Зняття генератора | 2 -3 | Слюсар- електрик | 1 | 0.45 | 0.45 |
| 4.Зняття фільтрів і мотор–вентиляційного пристрою | 2 -4 | Слюсар- електрик | 1 | 0.40 | 0.40 |
| 5.Зняття холодильної установки | 2 -5 | Слюсар по ремонту вагонів | 1 | 0.42 | 0.42 |
| 6.Зняття акумуляторної батареї | 2 -6 | Акумуля-торщики | 2 | 0.52 | 1.44 |
| 7.Продувка і очистка вентиляційних каналів і віконних рам | 4 -7 | Столяри і слюсарі-електрики | 2 | 2.00 | 4.00 |
| 8.Зняття деталей і вузлів електрообладнання для ремонту в цеху | 7 -8 | Слюсарі-електрики | 2 | 0.50 | 1.40 |
| 9.Зняття замків і металевих деталей внутрішнього | 7 -9 | Слюсар по ремонту | 1 | 2.04 | 2.04 |
Продовження таблиці 2.1
| обладнання | вагонів | |||||||||||||
| 10.Перевірка і промивка систем опалення і водопостачання | 7 -10 | Слюсар по ремонту вагонів | 1 | 2.25 | 2.25 | |||||||||
| 11.Зняття дерев’яних і металевих деталей внутрішнього обладнання | 7 - 11 | Столяр | 1 | 2.33 | 2.33 | |||||||||
| 12.Зняття деталей і вузлів систем опалення і водопостачання для ремонта | 10 -12 | Слюсар по ремонту вагонів | 1 | 1.55 | 1.55 | |||||||||
| 13.Підйом кузова вагона | 12 -15 | Слюсар по ремонту вагонів | 1 | 0.21 | 0.21 | |||||||||
| 14.Ремонт дерев’яних і металевих деталей внутрішнього обладнання | 13 -27 | Столяри | 2 | 6.18 | 12.36 | |||||||||
| 15.Ремонт замків і металевих деталей внутрішнього обладнання | 14 -18 | Слюсар по ремонту вагонів | 1 | 3.38 | 3.38 | |||||||||
| 16.Викатування візків | 15-17 | Слюсар по | 1 | 0,07 | 0,07 | |||||||||
| ремонту вагонів | ||||||||||||||
| 17.Ремонт систем опалення і водопостачання | 15 -21 | Слюсарі по ремонту вагонів | 2 | 3.17 | 6.34 | |||||||||
| 18.Підготовка рами, низу підлоги, деталей гальм до фарбування | 17 -23 | Маляри | 2 | 2.36 | 5.12 | |||||||||
| 19.Ремонт освітлювальної силової, радіосітки з арматурою | 16 -25 | Слюсарі-електрики | 2 | 6.30 | 13.00 | |||||||||
| 20.Ремонт приборів, арматури електропневматичних гальм і важелевої передачі рами вагона | 17 -22 | Слюсар по ремонту гальмів-ного і пневмати-чного обладнання | 1 | 4.40 | 4.40 | |||||||||
| 21.Ремонт візків на потоко-конвейєрній лінії | 17 -20 | Слюсарі по ремонту вагонів | 2 | 3.30 | 7.00 | |||||||||
| 22.Заміна автозчепного | 17 -19 | Слюсар по | 1 | 3.00 | 3.00 | |||||||||
| ремонту вагонів | ||||||||||||||
| 23.Виробництво електрозварювальних робіт, ремонт перехідних площадок і буферних приборів | 19 -26 | Зварю-вальник. Слюсар по ремон-ту вагонів | 1 1 | 4.00 | 4.00 | |||||||||
| 24.Ремонт ручного гальма | 22 -24 | Слюсар по ремонту гальмівного і пневмати-чного обладнання | 1 | 1.05 | 1.05 | |||||||||
| 25.Підкотити візок під кузов вагона | 26 -28 | Слюсар по ремонту вагонів | 1 | 0.06 | 0.06 | |||||||||
| 26.Кузов вагона опустити на візок | 28 -32 | Слюсар по ремонту вагонів | 1 | 0.17 | 0.17 | |||||||||
| 27.Постановка на вагон дерев’янних і металевих деталей внутрішнього обладнання | 29 -50 | Столяр | 1 | 4.10 | 4.10 | |||||||||
| 28.Постановка на вагон замків і металевих деталей внутрішнього обладнання | 30 -47 | Слюсар по ремонту вагонів | 1 | 3.25 | 3.25 | |||||||||
| 29.Підготовка до фарбування фартухів, підніжок, рамок пружних площадок | 31 -39 | Маляр | 1 | 0.28 | 0.28 | |||||||||
| 30.Перевірка щільності повітропровода, важелевої передачі і роботу гальма | 32 -38 | Слюсар по ремонту гальмівного і пнев-матичного обладнання | 1 | 1.00 | 1.00 | |||||||||
| 31.Зачистка, шліфування, ґрунтування бокових зовнішніх і лобових стін кузова | 32 -43 | Маляр | 1 | 2.00 | 2.00 | |||||||||
| 32.Постановка на вагон приборів опалення і водопостачання | 33 -44 | Слюсар по ремонту гальмівного і пневматичного обладнання | 1 | 1.25 | 1.25 | |||||||||
| 33.Постановка на вагон деталей і вузлів систе- ми електрообладнання | 34 -45 | Слюсарі-електрики | 2 | 0.55 | 1.10 | |||||||||
Продовження таблиці 2.1