Смекни!
smekni.com

Проектування дільничної станції (стр. 6 из 10)

Вважаємо, що цілочисельна частина середнього числа вагонів одного адресата (у відправленні й прибутті) що йдуть у збірному составі буде обслуговуватися на станції без залучення вантажних пристроїв станції, а дробова частина, коли в одному вагоні втримуються вантажі різних адресатів - проходить через склади.

У цьому випадку доставка вантажів з підприємств на склади й у зворотному напрямку здійснюється як правило місцевими АТП.

Таким чином, на проектній станції для виконання вантажних операцій споруджують в основному покриті склади звичайного користування для тарно-штучних вантажів, криті й прості платформи для контейнерів і довгомірів, площадки для насипних вантажів і техніки різного призначення. На окремих площадках розташовують ємності для ГСМ й іншої рідкої продукції.

Вибір схеми вантажного двору здійснюється виходячи з конкретних умов у частині компонування станції і її взаємним розташуванням з населеним пунктом.

Для зручності розрахунків складів за даними таблиці 3 для укрупнених груп вантажів складається відомість вагонів збірних поїздів, що надходять на переробку через вантажний двір за формою таблиці 12.

2.5.1Розрахунок площі і довжини критого складу для зберігання тарно-штучних вантажів:

Площі для переробки й складування тарно-штучних вантажів по прибуттю та відправленню:

(5)

деt – термін зберігання вантажів, доба (2 сут – по прибуттю; 1,5 сут – по відправленню);

kпр – коефіцієнт, що враховує розмір додаткової площі для проходів, проїздів і ін. ( kпр= 1,5)

Рн — середня кількість вантажу, що укладається на 1 м2 корисної площі складських приміщень (0,85 /м2).

Qс – добовий вантажообіг тарно-штучних вантажів, приймаємо Qс=300т.

α = 1,2 - коефіцієнт нерівномірності прибуття ;

β = 0,25 - коефіцієнт, що враховує перевантаження вантажу, що прибуває, безпосередньо з вагону в автомобіль.

Таблиця 12.

Відомість вагонів збірних поїздів, що йдуть на переробку

через вантажний двір

Група вантажів Вагони підприємств, що переробляються на вантажному дворі станції Вагонів задобу Тип вагона Розрахункова вантажопідйомність вагона, т Маса вантажу, т
НПЗ ЦОФ Буд.індустрія ЛПП Бази
приб отпр приб отпр приб отпр приб отпр приб отпр розрахунок факт
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Тарно-штучні - - 0,053 0,784 0,922 0,612 0,384 0,096 0,529 0,795 4,175 5 КВ 50 250
Контейнери - - 0,737 - 0,897 0,897 0,767 0,795 0,059 0,059 4,211 5 ПЛ 38 190
Насипні 0,297 - - 0,142 0,393 0,014 - - - - 0,846 1 ПВ 63 63
Довгоміри 0,916 - 0,499 - 0,195 - 0,922 - 0,706 - 3,238 4 ПВ 57 228
Наливні 0,215 0,075 0,599 - 0,676 - 0,260 - 0,224 0,918 2,967 3 ЦС 63 189
Інші 0,648 0,267 0,642 - 0,338 0,338 0,877 0,973 - - 4,083 5 ПВ 63 315

Загальна площа складу по прибуттю і відправленню буде дорівнювати:

Довжина складу визначається по розрахунковій площі й типовій ширині приміщення. При ширині bск = 18 м і розрахункової площі

м2 загальна довжина складе:

У покритих складів улаштовують рампи шириною 3,2 м з боку залізничної колії й 1,7 м з боку під'їзду автомобілів.

Тоді загальна ширина складу складе: 18 + 3,2 + 1,7 = 22,9 м.

Щодоби під вивантаження в покритий склад прибуває з тарно-штучними вантажами:

вагонів

Оптимальне число подач і збирань:

подачі.

де

- вартість 1 вагоно-години простою вагона,
грн.;

- вартість 1 маневрової локомотиво-години, для локомотива ЧМЕЗ
грн.

Визначимо необхідну довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт, як з боку залізничної колії, так і з боку під'їзду автомобілів.

Довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт з боку залізничної колії, необхідна для операції одночасно з усіма вагонами поданої групи (подачі) визначимо:

де

— число вагонів, що подаються до фронту за добу;

– довжина фронту, займана одним вагоном, з урахуванням проміжків при розміщенні вагонів у дверей складу, обумовлені по процентному співвідношенню вагонів (роду й осности) у подачі, м (для орієнтовних розрахунків
= 15 м).

– число подач, обумовлене формулою проф. И.Г. Тихомирова [14].

Довжина фронту з боку автомобільного транспорту при установці автомобілів уздовж складу визначимо :

м

де QС – добовий вантажообіг, т;

αа— коефіцієнт добової нерівномірності підвозу або вивозу вантажу автотранспортом, (αа = 1,5);

- середня тривалість навантаження або розвантаження одного автомобіля, 0,5 год.;

- середнє завантаження одного автомобіля, 2 т;

Т – тривалість роботи вантажного двору, 24 години;

- фронт, необхідний для однієї машини, м., залежить від розташування автомобілів біля складу.

З порівняння

=77,21 м,
=37,5 м і
= 14,4 м бачимо що загальна довжина трьох складів забезпечує необхідний фронт вантажно-розвантажувальних робіт як з боку залізничної колії, так і з боку під'їзду автомобілів. Взаємодія вантажної роботи станції з технічною, графіком руху поїздів і з роботою інших видів транспорту забезпечено, якщо сумарний час на виконання всіх вантажних операцій (вивантаження, перестановки, навантаження, переваження й ін.) у даному пункті Тгр дорівнює або менше інтервалу подачі на вантажний фронт.

ч

Коли простій вагонів на станції заданий, то число подач:

де

— сумарний час, необхідний для виконання технічних операцій з місцевим вагоном (прибуття, розформування, подача, розміщення, об'єднання, збирання, нагромадження, формування, відправлення й ін.); згідно із хронометражними даними
годин.

Якщо tПР = 12 ч, то

подач.

2.5.2 Визначення площі, довжини і ширина майданчика для переробки контейнерів двохконсольним козловим краном

Площа контейнерного майданчика Fk залежить від її місткості Еk і площі

, займаної одним контейнером, з урахуванням проходів і проїздів kпр, м2.

Загальна місткість контейнерного майданчика, контейнеромісць,

де

- місткість площадок для переробки в середньому в добу контейнерів, відповідно, місцевих, транзитних і для нагромадження (при сортуванні) по призначеннях плану формування.

Для кожної категорії контейнерів, що переробляються, (місцевих км, транзитних ктр, тих що сортируються кс, приймаємо кмтрс=12·2=24):