Проектування дільничної станції (стр. 8 из 10)
деtxр – термін зберігання вантажів, доба (2,5доби – по прибуттю; 2доби – по відправленню);
kпр – коефіцієнт, що враховує розмір додаткової площі для проходів, проїздів і ін. ( kпр= 2)
Рн — середня кількість вантажу, що укладається на 1 м2 корисної площі складських приміщень (0,85 т/м2).
Qс – добовий вантажообіг тарно-штучних вантажів, приймаємо Qс=378 т.
α = 1,2 - коефіцієнт нерівномірності прибуття ;
β = 0,25 - коефіцієнт, що враховує перевантаження вантажу, що прибуває, безпосередньо з вагону в автомобіль.
Загальна площа складів по прибуттю і відправленню буде дорівнювати:
Довжина складу визначається за розрахунковою площею і типовою шириною приміщення. При ширині bск = 18 м і розрахунковій площі
м2 загальна довжина складе: 
м.У покритих складів улаштовують рампи шириною 3,2 м з боку залізничної колії й 1,7 м з боку під'їзду автомобілів.
Тоді загальна ширина складу складе: 18 + 3,2 + 1,7 = 22,9 м.
Оптимальне число подач і збирань:
подачі.де
- вартість 1 вагоно-години простою вагона, 
грн.; 
- вартість 1 маневрової локомотиво-години, для локомотива ЧМЕЗ 
грн.На підставі техніко-економічних розрахунків, згідно з (6):
подачі.Визначимо необхідну довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт, як з боку залізничної колії, так і з боку під'їзду автомобілів.
Довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт з боку залізничної колії, необхідна для операції одночасно з усіма вагонами поданої групи (подачі) визначимо:
мДовжина фронту з боку автомобільного транспорту при установці автомобілів уздовж складу визначимо :
м.2.5.6 Розрахунок площі резервуару для наливних вантажів
Для наливних вантажів площа складу визначається по формулі:
(8)де Qс – добовий вантажообіг наливних вантажів;
tхр - строк зберігання вантажів, 2 доби;
– коефіцієнт нерівномірності прибуття або відправлення вантажів; 
– коефіцієнт, що враховує розміри додаткової площі, необхідні для проїздів, проходів й ін.;рн – норма навантаження на 1 м
площі складу, т/м ; значення р приймається відповідно до відомчої Інструкції, звичайно для наливних вантажів р = 2,5 т/м ;ρ – щільність ГСМ, звичайно приймається ρ = 0,93 т/м3.
Площа складу-резервуару по прибуттю складе, згідно формулі(8):
Площа складу-резервуару по відправленню складе, згідно формулі(8):
Загальна площа складу по прибуттю і відправленню складе:
3. Розрахунок гірки середньої потужності
Для розформування й формування поїздів на проектній станції застосуємо гірку середньої потужності (далі ГСП), тому що розрахунок шляхового розвитку сортувального парку дав такі результати: число колій для розформування составів з урахуванням ходової колії – 10, число колій формування составів – 8.
3.1 Розрахунок висоти гірки
Висота гірки визначається різницею відміток між вершиною гірки й розрахунковою точкою найбільш важкої по опору підгіркової сортувальної колії (див. рис. 5).
Розрахункова точка для гірок малої потужності від граничного стовпчика найбільш важкої для руху колії приймається на відстані 80 м.
Рисунок 5. Схема сортувальної гірки
де
– розрахункова довжина від вершини гірки до розрахункової точки колії сортувального парку, вибирається по координатах (х) елементів горловини сортувального парку із плану парку, м.;9 - сили опору кривих, включаючи перевідні, які представляють собою суму кутів повороту при русі відчеплення в градусах.
Відчеплення - група вагонів (2 і більше) одночасно розпускаються з гірки.
20n - питома робота сил опору на стрілочних хрестовинах, кгс/м;
n – число стрілочних переводів (СП) на маршруті скочування відчеплень на відстані
; n=4;g' = 9,6 м/с
- прискорення сили ваги з урахуванням обертових частин вагона; при масі вагона брутто 50, 70, 80 т ці значення відповідно рівні 9,48; 9,58; 9,6.V0 – початкова швидкість відчеплення (м/с).
Початкова швидкість відчеплення для гірки малої потужності:
- середньої потужності – 1,5 м/с.
- основний питомий опір руху розрахункового поганого бігуна, приймаємо 5,7кгс/тс (див.Додаток 19); 
- додатковий питомий опір руху від повітряного середовища, кгс/тс.∑α =27
- енергетична висота відповідної розрахункової швидкості розпуску состава, м; 
-величина прискорення сили ваги вагона з урахуванням впливу інерції його обертових мас, м/с2; 
-коефіцієнт, що враховує вплив інерції обертових мас вагона;n0 -число осей розрахункового бігуна, дорівнює 4;
q — вага розрахункового вагона брутто, тс.
Висота ГСП повинна забезпечити прохід поганого бігуна при несприятливих умовах скочування до розрахункової точки самої важкої колії по опору руху, тому необхідно зробити попередні розрахунки деяких величин.
Розрахункова довжина від вершини гірки до розрахункової точки колії сортувального парку:
Lр= а+b+lрт
де а – відстань від вершини гірки до першої тормозної позиції. Вона складає 56 м;
b – довжина від першої тормозної позиції до граничного стовпчика розрахункового шляху. Приймаємо b=235 м;
lрт=80 м;
Тоді Lр= 56+235+80=371 м
тут
результуюча швидкість від складової швидкості вітру й вагона, приймаємо 5 м/с;t0 - температура повітря (за технічним завданням, приймаємо -20С°);
Сх – коефіцієнт повітряного опору, він дорівнює 1,46 (Додаток 19);
S – площа поперечного розрізу вагона, приймаємо S=9,7 м² (Додаток 19);
q – 9,81 м/с;
,З огляду на всі розрахунки висота гірки, буде дорівнювати:
3.2 Проектування поздовжнього профілю сортувальної гірки
Схема проектування ГМП із рекомендованими величинами ухилів що показані на рис. 9.
Рисунок 9. Профіль гірки малої потужності.
lcч – швидкісна частина; lтп – гальмова позиція; lсз – стрілочна зона; lсл – сортувальні лінії.
Насувна частина - відстань
від ГС останнього СП передгіркової горловини парку прийому до ВГ, і її довжина звичайно приймається рівною 150 м, при цьому перед горбом гірки робиться підйом з ухилом 8...120/00.У цілому довжина шляху перед гіркою становить:
м.де
- довжина состава, що підлягає розформуванню.Схема профілю горба гірки показана на рис. 10.
Рисунок 10. Профіль горба гірки.
Тангенси сполучних кривих приймаються за умовну площадку на горбі гірки довжиною lу, яка дорівнює сумі довжин тангенсів: