Проект асфальтобетонного заводу (стр. 4 из 6)
Таблиця 5.7 – Варіанти асфальтозмішувальних установок
| Aсфальто-змішувальна установка | Варіант | 1 | 2 | ||||
| Марка | ДС – 118-4 | ДС – 95 | |||||
| Продуктивність | 100 т/год. | 50 т/год. | |||||
| Кількість | 2 | 1 | |||||
| Тип агрегату | Марка | Продук тивність | Кількість | Мар- ка | Продук тивність | Кількість | |
| Агрегат живлення | ДС-587А-1 | 80-120 т/год | 2 | ДС-587А-1 | 80-120 т/год | 2 | |
| Агрегат просушування | ДС-118-4 | 2 | ДС-95 | 1 | |||
| Змішувальний агрегат: | ДС-118-4 | 2 | ДС-95 | 1 | |||
| Агрегат мінерального порошку | ДС-118-4 | 2 | ДС-118-4 | 1 | |||
| Розхідна ємність готового бітуму | ДС-65 | 2 | ДС-92 | 1 | |||
| Бункер готової суміші | - | ДС-92 | 1 | ||||
6 ПРОЕКТУВАННЯ СКЛАДСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
6.1. Склади кам'яних матеріалів.
Виходячи з добової потреби в матеріалах: щебеню – 549,36 м3 , в тому числі фракції 5-10 мм -329,616 м3 – 60% , 10-20 мм – 129,648 м3 – 23,6%, 20-40 мм – 40,656 м3 – 7,4% ; піску – 227,04 м3 . Нормативний запас піску при транспортуванні автотранспортом 12 діб; щебеню при транспортуванні автотранспортом на відстань більше 50 км - 12 діб. Місткість складів Vскл. щ (п) визначається за (6.26):
Vскл. щ (п) = Qщ(п)доб.×Ткз×kвтр, (6.26)
де Qщ(п)доб. — добова потреба в щебені (піску), сумарна по всім фракціям, розраховується за максимальною добовою потребою в суміші в літній період, м3/добу;
Ткз— нормативний строк зберігання, доби
kвтр — коефіцієнт втрат, kвтр=1,04;
Vскл. щ = 549,36 × 12 × 1,04 = 6856,01 м3
Vскл. п = 227,04 × 10 × 1,04 =2833,5 м3
Повний запас щебеню та піску на складі (6.27):
Vскл. пов = Vскл. щ + Vскл. щ (6.26)
Vскл. пов= 6856,01+2833,5=9689,51 м3
Всі розрахунки по визначенню необхідної місткості складу кам¢яних матеріалів заносимо у таблицю 6.8:
Таблиця6.8– Необхідна місткість складу кам¢яних матеріалів
| Матеріал | Витрата за добу, м3 | Нормативний запас на складі, діб | Необхідна місткість складу, м3 | Загальна місткість складу, м3 |
| Щебінь фракцій, мм: 5 – 10 мм (55,65 %) 10 - 20 мм (33,05 %) 20 – 40 мм (11,3 %) | 549,36 329,616 129,648 40,656 | 12 | 6856,01 4113,61 1618,01 507,4 | 9689,51 |
| Пісок | 227,04 | 12 | 2833,5 |
Виберемо форму штабелю для відкритого складу та визначимо основні параметри складу. Для штабелю у вигляді кругового конусу підрахуємо необхідну висоту конусу для щебеню (піску) за (6.27):
(6.27) 
Розрахункові величини
і 
перевищують максимальну висоту штабелю при вільному падінні матеріалу, тому необхідно запроектувати склад у вигляді прямолінійного або кругового штабеля :Призначаємо
і 
і підрахуємо за (6.28) величину 
: 
(6.28)Lпш(щ)= 8570х0,7265/64-3,14х8/12=95,2 м
Lпш(п)= 2881,22х0,7265/49-3,14х7/12=40,6 м
Для кругового штабеля визначаємо величину D”шт:
D”шт(п)щ = (Vскл. щ (п).tgaп.у./h2щ(п) – π .hщ(п)/12) . 360/ bπ (6.29)
- для щебеню:
D”шт(щ) = (8570,02 × 0,7265 / 64 - 3,14 × 8/12) × 360/270 × 3,14 = 37,7м
- для піску:
D”шт(п) = (2881,22 × 0,7265/49 - 3,14 × 7/12) × 360/270 × 3,14 = 22,2м
Визначаємо ширину прямолінійного та кругового штабелів:
Dшт = Вшт = 2 .hщ(п)/ tgaп.у (6.30)
- для щебеню:
Вшт= 2 . 8/0,7265 = 22,02 м
- для піску:
Вшт= 2 . 7/0,7265 = 19,27 м.
Визначаємо корисну площу основи штабеля:
- прямолінійного:
F’о.ш. = Вшт.Lш.т. + (π . В2шт)/4 (6.31)
піску:
F’о.ш.(п) = 19,27 . 92,5 + (3,14 . 19,272)/4 = 2417,5 м2
щебеню:
F’о.ш.(щ) = 22,02 . 40,6 + (3,14 . 22,022)/4 = 1073,9 м2
Визначаємо загальну площу складу:
Fс.заг = åF’о.ш.. Кпр, (6.33)
де Кпр – коефіцієнт, що враховує збільшення площі складу за рахунок влаштування проходів і проїздів (Кпр = 1,5)
- прямолінійного штабелю:
Fс.заг = (2417,5+1073,9)х1,5= 5237,1 м2
На основі проведених розрахунків – склад влаштовується у формі прямолінійного штабелю.
Визначеннядовжини фронту розвантаження за
(6.32)де nто, lто — відповідно кількість та довжина транспортних одиниць, що поступають у зміну;
d — відстань між транспортними одиницями, приймається для автотранспорту 2,5 м, залізниці — 1,5 м;
mпзм — число подач під розвантаження у зміну;
kнер — коефіцієнт нерівномірності подачі транспорту, kнер = 1,1...1,3.
Кількість транспортних одиниць приймається:
* для залізниці
(6.34) 
= 549,36*1,43/50=15,71=16 одиниць (6,34) 
Число подач за добу:
де Qщ(п)доб — добова витрата матеріалу (щебеню, піску).
Довжина фронту розвантаження для щебеню:
mп.зм = (549,36 . 1,43 . 1,1)/(50 . 16) = 1
Lф.р.(щ) = (16 . 7,5 + (16 – 1) . 1,5)*1.2/1 =171 м
Довжина фронту розвантаження для піску:
mп.зм = (227,04 . 1,55 . 1,1)/(10 . 12) = 3
Lф.р.(щ) = (12 . 7,5 + (12 – 1) . 1,5)*1.2/3 =42,6 м
Всі розрахункові данні зводимо у таблицю 6.9
Таблиця 6.9 - Основні параметри складу кам’яних матеріалів.
| Матеріал | Тип складу | Місткість складу, м3 | Висота штабе- лю | Корисна площа складу , м2 | Lф.р., м | Загальна місткість складу, м3 | Загальна площа складу, м2 |
| Щебінь фр. 5-40 мм, у тому числі фракції: 5-10 мм 10-20 мм 10-20 мм | Прямолінійний штабель | 6856,01 4113,61 1618,01 507,4 | 8 | 1073,9 | 171 | 9689,51 | 5237,1 |
| Пісок | 2833,5 | 7 | 2417,5 | 42,6 |
6.2 Склади мінерального порошку
Мінеральний порошок дуже чутливий до вологи, а також сильно пилить. Через що втрати при перевезенні з одним-двома перевантаженнями складають в середньому до 3-4%. Якщо ж його перевантажують декілька разів, то його втрати можуть сягати 7-10%. Тому при транспортуванні даного матеріалу слід уникати частого перевантаження із однієї ємності в іншу.
На АБЗ мінеральний порошок прибуває, як правило, розсипом у напівбункерних або в критих вагонах. Найбільш доцільно перевозити у вагонах для перевезення цементу, тому що це спрощує процес розвантаження і подачу його на склад.
Для розвантаження цементу з вагонів-цементовозів улаштовують два приямки між рейками залізниці. Відстань центрів приямків повинна дорівнювати відстані між центрами розвантажувальних люків вагону. Приямки обладнують герметичними приймальними пристроями, що прикріплюються до розвантажувальних горловин вагонів. У нижній частині приямків встановлюють транспортуючі засоби: шнеки, транспортери, пневмотранспортери. Транспортуюче обладнання розміщується перпендикулярно вісі залізниці вбік складу мінерального порошоку.
Найбільш ефективно розвантажувати мінеральний порошок, який поданий на завод у критих вагонах розсипом за допомогою пневморозвантажувачів, що дає можливість скоротити витрати матеріалу при розвантаженні і транспортуванні. Крім того, ця система більш універсальна і дає можливість розвантажувати мінеральний порошок із критих вагонів і вагонів-цементовозів.
З розвантажувальних транспортних засобів мінеральний порошок подається до приямку ківшового елеватора, що піднімає його наверх і розподіляє по ємностях складу.
Склади мінерального порошоку призначені для приймання матеріалу з транспортних засобів, зберігання та видачі його в спеціальні агрегати і змішувальних установок заводу. Дані склади мають вигляд вертикальних циліндричних ємностей різної місткості, які називають силосами. Їх класифікують в залежності від транспортних комунікацій, місткості, типу силосів, способу керування і подачі матеріалу, який доставляють на завод автоцементовозами або залізничним транспортом.