Силоси в залежності від матеріалу конструкції бувають металевими або залізобетонними, а в залежності від способу керування — механізованими або автоматизованими. В залежності від кількості, силоси можуть розміщуватися в один або декілька рядів. Силосні склади мають місткість 240, 360, 480, 720, 1000, 1700, 2500 та 4000 т.
Подача матеріалу із силосного складу в агрегати змішувальних установок відбувається пневматичними або механічним способом.
Місткість складу мінерального порошоку визначають з урахуванням: добової продуктивності заводу; орієнтованого складу продукцій, що випускається; потрібного запасу (мінерального порошоку), залежно від способу його доставки; ступеня заповнення об’єму силосу матеріалом.
Виходячи з добової потреби в мінеральному порошоку та зберігання нормативного запасу матеріалу, місткість складу
визначається за формулою: (6.37)де QМП доб — добова потреба в мінеральному порошоку, розраховується за максимальною добовою потребою в суміші QМП доб (в літній період);
kвтр — коефіцієнт втрат, kзап =1,01;
Тнз — нормативний строк зберігання, (Тнз = 8 - 25 діб);
kзап — коефіцієнт ступеня заповнення ємності матеріалом kзап =0,9
Vскл.мп. = (115,68 . 25 . 1,01)/0,9 = 3245,5 т
6.3 Технологічний розрахунок бітумосховища.
6.3.1 Доставка і злив бітуму
Неодхідна витрата теплоти для розігрівання бітуму в цистернах, ккал/год
GТ.ц =
де
-маса бітуму,що розігріваеться в одній цистерні при заливі,кг (вантажопідйомність однієї залізничної цистерни 50-60 т). - теплоємність бітуму ( =0,4). - температура відповідно початкова (влітку =10°С,взимку =-10°С) і кінцева (=80°С). - коефіцієнт тепловтрат, =1,2. - кількість вагонів,що розвантажуються. - час розвантаження, =2год(по нормам МШС)GТ.ц =
При цьому витрати пари ,кг/год
Gпор.ц=
де
- питома ентальпія пари,визначувана за довідковими даними в залежності від температури або тиску париGпор.ц =
кг/годКількість пароутворювачів ,необхідних для нагрівання бітуму
Nпу=
де
- коефіцієнт нерівномірностівикористання, =1,1……1,2. - паспортна продуктивність пароутворювачів кг/год.Nпу=
.Необхідна к-ть залізничних цистерн за добу
Nц=
Nц=
=2.6.3.2 Зберігання,підігріванняі транспортування бітуму
Враховуючи режим роботи АБЗ,а також нерівномірність надходження бітуму, для безперебійної роботи заводу встановлюють перехідний запас бітуму за табл. 6.1. У розрахунках,як правило ,приймають двозмінний режим роботи заводу (по 8 год в зміну).Відповідно призначають також місткість бітумосховища
Конфігурація бітумосховища та відповідно кожної секції приймають прямокутної форми.Площа секції
При необхідній місткості бітумосховища Qбс і товщині шару бітуму в сховищі hбс необхідна середня площа бітумосховища,м2
Виходячи з умов забезпечення розвантаження чотиривісного бункерного піввагону довжиною – 14,2 м, мінімалбна довжина секції Lсек поверху сховища повинна бути неменше за 15 м.Далі визначаеться ширина секції бітумосховища
Мінімальна довжина бітумосховища
Стінки бітумосховища влаштовують з укосом 1:m.Тому довжина і ширина по дну повинні бути зменшені на mhбс/2,а по брівці – збільшені на m((hбс/2)+0,2,де 0,2 – відстань від рівня бітуму до брівки,м:
- по дну
Всек=Всек – mсек*
- по брівці
Bсек=Всек+mсек*
Загальна довжина бітумосховища залежить від к-ті секцій,м.
Lбс=nсек*Lсек
Площа бітумосховища Fбс визначаеться по брівці.
Fбс=Lбс*Вбс
7 ПРОЕКТУВАННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ЗАВОДУ. РОЗРАХУНОК
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ГЕНПЛАНУ
7.1 Основні положення
Генеральним планом називається горизонтальна проекція ділянки на якій розташоване запроектоване виробниче підприємство.
Генеральний план визначає положення на місцевості і взаємне розташування на виробничій площадці основних і допоміжних цехів, складів, енергетичних і транспортних споруд, всіх підземних, наземних комунікацій із врахуванням вимог технології транспорту і планування. Базою технічних рішень по генеральному плану виробничого підприємства є технологія основного виробництва, склад основних і допоміжних цехів, потужність агрегатів, взаємний зв’язок цехів і агрегатів в процесі виробництва.
До складу робочої документації генерального плану включають:
* робочі креслення генерального плану;
* ескізні креслення загальних видів нетипових виробів, конструкцій, пристроїв та малих архітектурних форм;
* відомість потреби у матеріалах;
* відомість обсягів будівельних та монтажних робіт.
7.2 Загальні вимоги до компонування обладнання, будівель та споруд
Основа компонування обладнання, устаткування, будівель та споруд АБЗ полягає в максимальному об’єднанні технологічних операцій, зменшенні протяжності конвеєрних ліній та кількості вузлів перевантаження матеріалів, у забезпеченні надійності технологічного процесу, зручності обслуговування і ремонту обладнання з урахуванням потреб техніки безпеки, промислової санітарії та протипожежної безпеки.
Площадка для будівництва повинна мати відносно рівну поверхню і похил, що забезпечує відвід поверхневих вод (в межах 0,005-0,030). Будинки та споруди на площадці слід групувати по зонам згідно з виробничим процесом з урахуванням санітарних та протипожежних вимог.
7.3 Основні принципи розміщення виробничого обладнання
Основним принципом проектування генерального плану є раціональне розміщення обладнання, при якому у повній мірі дотримується прийнята технологічна схема з найменшими затратами на переробку сировини та транспортування матеріалів. Рух матеріалів від одного агрегату до другого повинен бут прямоточним, з найкоротшим шляхом без допоміжних перевантажень, а склади заповнювачів слід розміщувати по можливості ближче до змішувального цеху. При постачанні матеріалів залізницею доцільніше щоб розвантажувальні майданчики знаходились безпосередньо біля дороги та по можливості поряд приймальних точок. Потреба у щебені при приготуванні сумішей найбільша, тому склади щебеню розміщують ближче до змішувачів.