Вантажні перевезення (стр. 1 из 5)
РЕФЕРАТ
ПЗ: 41 сторінок, 9 таблиць, 6 рисунків, 4 джерела.
Мета проектування: головним завданням транспорту є повне і своєчасне задоволення промислових підприємств в перевезеннях, підвищення ефективності і якості роботи транспортних систем. Для цього необхідно удосконалювати організацію процесу перевезень, підвищувати рівень використання технічних засобів транспорту.
Мета курсового проектування - поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, прищеплювати їм навички самостійного вирішення інженерних питань в галузі організації роботи автомобільного транспорту.
У курсовому проекті треба виконати наступні розділи по організації перевезень дрібнопартійних вантажів:
1. Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків);
2. Складання схеми транспортної мережі; розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої звязуючої мережі;
3. Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах; розробка графіку роботи автомобілів.
ДІАГРАМА ДРІБНОПАРТІЙНИХ ВАНТАЖОПОТОКІВ, ДІАГРАМА МІЖЗАВОДСЬКИХ ВАНТАЖОПОТОКІВ, ТРАНСПОРТНА МЕРЕЖА, НАЙКОРОТША ТРАНСПОРТНА МЕРЕЖА, ЗВЕДЕНИЙ ГРАФІК РУХУ АВТОМОБІЛІВ
ЗМІСТ
Вступ
1 Організація перевезень дрібнопартійних вантажів автомобілями великої вантажопідйомності
1.1 Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків)
1.2 Складання схеми транспортної мережі
1.3 Розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої зв’язуючої мережі
1.3.1 Пошук найкоротшої зв’язуючої мережі
1.3.2 Набір вантажних пунктів у маршрути
1.3.3 Визначення черговості об’їзду вантажних пунктів
1.3.4 Перевірка можливості одночасного розвозу та збору вантажних місць на маршрутах
1.4 Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах
2.Організація роботи автомобілів малої вантажопідйомності на міжза-
водських перевезеннях з урахуванням часу виконання їздок
2.1 Складання діаграми міжзаводських машинопотоків
2.2 Складання вихідного плану міжзаводських перевезень
2.3 Набір роботи автомобілями малої вантажопідємності на міжзаводських перевезеннях на зміну (розробка змінних розкладів) за допомогою ЕОМ
3 Розробка зведеного графіку роботи автомобілів
4 Визначення показників роботи транспорту за графіком
Висновки
Перелік посилань
ВСТУП
Автомобільний транспорт України представляє собою найбільш гнучкий і масовий вид транспорту. У нього ряд важливих відмінностей від інших транспортних галузей. Сфера застосування автотранспорту широка. Він виконує більшу частину коротких всипних перевезень, доставляє вантажі до станцій залізниць і річкових пристаней і розвозить їх до потребителямю. Щодня автотранспортом перевозиться близько 17 млн. тонн вантажів і більше 62 млн. пасажирів. Якщо порівнювати з аналогічним показником залізничного транспорту, то це майже в 6 разів більше по обсягах перевезень вантажів і в 17 разів - по перевезеннях пасажирів.
В автомобільному транспорті сконцентроване понад 97% від всіх лицензируемых суб'єктів транспортної діяльності. У сфері комерційних і некомерційних автомобільних перевезень зараз зайнято порядку півмільйона господарюючих суб'єктів. Їхня діяльність проходить в умовах досить високої внутрішньогалузевої й міжвидової конкуренції.
Вантажні перевезення - це один з найбільше «ринкових» секторів економіки автотранспорту Вантажопотоки, які генерируються ринками, що розвиваються, товарів і послуг, у першу чергу освоюються найбільш чуйним швидким і гнучким видом транспорту: автомобільним.
На відміну від інших видів транспорту автотранспорт в усіх зростаючих обсягах перевозить міжнародні вантажі. Це обумовлено його високою маневреністю, великою швидкістю, забезпеченням перевезень безпосередньо від відправника до одержувача в прямих бесперегрузочных повідомленнях. Мобільність автомобільного транспорту дозволяє оперативно реагувати на зміну пассажиро й вантажопотоків.
До недоліків автотранспорту ставиться низька продуктивність рухомого складу, а також порівняно висока (значно вище, ніж на водному й залізничному транспорті) собівартість перевезень. Крім того, автомобільний транспорт - один з основних забруднювачів атмосфери.
1 ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ДРІБНОПАРТІЙНИХ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЯМИ ВЕЛИКОЇ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ
1.1 Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків)
Діаграма дрібнопартійних таропотоків сировини, матеріалів і готової продукції складається на основі зведеної діаграми вантажопотоків (рис. 1.1) і вихідних данних. Правила складання діаграми:
· умовно позначити вид вантажу;
· витримувати поперечний масштаб обсягу вантажопотоків;
· розміщати вантажопотоки з правого боку від шляху у напрямку їх слідування;
· вантажні пункти розміщувати аналогічно компоновці генерального (ситуаційного) плану промислового району;
· вантажні пункти, які вантажі не приймають і не відправляють, у діаграму не включати.
1.2 Складання схеми транспортної мережі
Схема транспортної мережі складається на основі діаграми дрібнопартійних таропотоків і норм часу на рух транспортних машин (рис. 1.2).
Рисунок 1.2 - Схема транспортної мережі
1.3 Розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої зв’язуючої мережі
При перевезенні вантажів дрібними партіями транспортні машини (або поїзди), прийнявши вантаж у одного відправника, повинні розвезти його кільком одержувачам, рухаючись послідовно від одного до іншого і залишаючи певну кількість вантажу у кожного одержувача. В інших випадках транспортні машини об'їжджають кілька вантажних пунктів, збирають в кожному з них певну кількість вантажів і завозять весь цей вантаж конкретному одержувачу. Іноді одночасно виконується розвезення і збирання вантажів. Задача полягає у визначенні таких маршрутів об'їзду заданих вантажних пунктів, які забезпечують мінімум пробігу рухомого складу за цими маршрутами.
З терміналу Т (рис. 1.2) доставляють вантажі в шість підприємств (П2-П8), з яких в свою чергу необхідно повертати в цій самій тарі продукцію або порожню тару на склад. Кількість вантажних місць (ящикових піддонів), що доставляються з терміналу Т кожному одержувачу і вивозяться від них, надані в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 – Завезення і вивезення по вантажним пунктам підприємства
| Вантажний пункт | Ввезення вантажних місць | Вивезення вантажних місць |
| П2 | 5 | 0 |
| П4 | 3 | 7 |
| П5 | 6 | 6 |
| П6 | 7 | 5 |
| П7 | 4 | 0 |
| П8 | 7 | 6 |
Місткість однієї транспортної одиниці не більш як 26 вантажних місць. Необхідно організувати перевезення між всіма вантажними пунктами з найменшим пробігом рухомого складу. Задачу розв'язують в декілька етапів.
1.3.1 Пошук найкоротшої зв’язуючої мережі
Знаходять найкоротшу зв'язуючу мережу, яка об'єднує всі вантажні пункти, між якими виконуються перевезення вантажів дрібними партіями. Вводять такі поняття: всі вантажні пункти (рис. 1.2)- вершини транспортної мережі; лінії, що з'єднують дві сусідні вершини - ланки; незамкнута мережа, що зв'язує дві і більше вершини з мінімальною сумарною довжиною всіх з'єднуючих ланок -найкоротша з'єднуюча мережа, яку визначають так.
На транспортній мережі знаходять найменшу ланку. У моєму прикладі - це ланка П7 - П8 = 6 хв. Потім розглядають всі ланки, зв'язані однією зі своїх вершин з вибраною ланкою, тобто ланки П7 – П4 = 18; П4 – П8= 12; П7 – П5 = 18; П7 – Т = 21, П7 – П2 =18, П8 – Т =30. З них вибирають ланку з найменшим часом руху. Такою ланкою є П4 – П8= 12. Далі розглядають ланки, зв'язані з вершинами отриманої лінії (П7 – П8 – П4), і з них вибирають найменшу. При цьому не можна вибирати ланку, що з'єднає дві, раніше включені в мережу вершини. Така ланка в даному прикладі -ланка П7 – П4, якщо дві ланки мають однакові найменші значення, то з них можна вибрати будь-яку.
Далі знову розглядають всі ланки, зв'язані з вершинами отриманої гілки, і з них вибирають найменшу. Таким чином вибирають всі вершини мережі. Найкоротша зв'язуюча мережа даного прикладу показана на рис. 1.3. На схемі найкоротшої зв'язуючої мережі рекомендується проставляти біля кожного вантажного пункту кількість завезених (чисельник) і вивезених (знаменник) вантажних місць.
1.3.2 Набір вантажних пунктів у маршрути
Виконують набір вантажних пунктів у маршрути так: виділяють гілку у мережі, в якій найбільша кількість ланок і, починаючи з дальньої ланки, групують пункти в маршрут з урахуванням кількості ввезених та вивезених вантажних місць та місткості одиниці транспортного засобу.
Якщо всі пункти розглянутої гілки не можуть бути включені в один маршрут, найближчі до другої гілки пункти групують разом з її пунктами. Виходячи з умов задачі, пункти зазначені на рис. 1.3, можна згрупувати так, як показано в табл. 1.2.
Таблиця 1.2 – Групування вантажних пунктів у маршрути
| Вантажний пункт | Ввезення вантажних місць | Вивезення вантажних місць |
| Маршрут № 1 | ||
| П4 | 3 | 7 |
| П8 | 7 | 6 |
| П7 | 4 | 0 |
| П6 | 7 | 5 |
| П2 | 5 | 0 |
| Разом | 26 | 18 |
| Маршрут № 2 | ||
| Маятниковий Т-П5-Т | 6 | 6 |
| Разом | 6 | 6 |
1.3.3 Визначення черговості об’їзду вантажних пунктів