Етнічний туризм. Цей вид туризму, пов'язаний з відвідинами родичів або місць народження батьків, займає важливе місце в міжнародному туризмі. В цьому край своєрідному виді туризму за останні роки відбуваються певні структурні зміни, що міняють його характер. Різновидом етнічного туризму є прикордонний обмін, що дає для статистики значні цифри кількості тимчасових відвідувачів, але не має такого великого економічного значення.
В той же час при всій різноманітності видів туризму можна прийти до висновку, що самі загальні види туризму, такі як поїздки, з пізнавальною метою, з метою відпочинку або для ділових зустрічей, в основі своєї класифікації повинні мати територіальний принцип і усередині національного ринку ділиться по видах туризму.
В даний час індустрія туризму є однією з форм міжнародної торгівлі послугами, що динамічно розвиваються. В останні 20 років середньорічні темпи зростання числа прибулих іноземних туристів в світі склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згідно даним всесвітньої туристичної організації, в 2000 році в світі було зареєстровано 776 мільйонів прибулих туристів, надходження від міжнародного туризму досягло 572 мільярди доларів (без урахування надходжень від міжнародного транспорту). В цілому об'єми валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 2000 рік виросли в 174 рази.
Всесвітня організація по туризму виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і ті країни, що є, в основному, приймаючими туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).
В таблиці 3.1 поданий перелік країн, які в 1999 р. отримали найбільшу кількість доходів від туристичної діяльності.
Перелік країн, що отримали найбільшу кількість доходів від туристичної діяльності, станом на 1999 р. [15]
| № | Країна | Дохід, млрд. дол. |
| 1 | США | 74,2 |
| 2 | Італія | 30,4 |
| 3 | Франція | 29,7 |
| 4 | Іспанія | 29,6 |
| 5 | Великобританія | 21,3 |
| 6 | Німеччина | 16,8 |
| 7 | Китай | 12,5 |
| 8 | Австрія | 12,2 |
| 9 | Канада | 9,1 |
| 10 | Австралія | 8,6 |
За прогнозами експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму продовжуватиметься і далі. Очікується, що при збереженні темпів зростання, що склалися, число міжнародних подорожей до 2005 року досягне 900 млн. людина, а до 2010 року збільшиться і складе порядка 937 млн. людина.
На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать наступні чинники:
-Економічне зростання і соціальний прогрес привели до розширення об'єму ділових поїздок і поїздок з пізнавальною метою.
-Вдосконалення всіх видів транспорту здешевило поїздки.
-Збільшення числа найманих робітників і службовців в розвинених країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня.
-Інтенсифікація праці і отримання трудящими більш тривалих відпусток.
-Розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами призвів до розширення міжособових зв'язків між і усередині регіонів.
-Розвиток сфери послуг стимулював розвиток сфери перевезень і технологічний прогрес в області телекомунікацій.
-Ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей.
Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язаний із збільшеним впливом туризму на економіку окремої країни. В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:
- Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості. Позитивний вплив туризму на економіку держави відбувається лише у тому випадку, коли туризм в країні розвивається всесторонньо, тобто не перетворює економіку країни в економіку послуг. Іншими словами, економічна ефективність туризму припускає, що туризм в країні повинен розвиватися паралельно і у взаємозв'язку з іншими галузями соціально-економічного комплексу.
- Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни.
- Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, обслуговуючі сфери туризму.
Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм слід розглядати, погодившися з економічними відносинами окремих країн.
Міжнародний туризм входить до числа трьох найбільших галузей, поступаючись нафтовидобувній промисловості і автомобілебудуванню, питома вага яких в світовому експорті 14% і 11% відповідно. В 2000 році сумарний дохід країн світу від міжнародного туризму складав 10% від загального об'єму світового експорту і 6% від світового експорту послуг.
Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособовихконтактів зростає.
Велику увагу розвитку іноземного туризму надається не тільки на національному рівні. Ці питання знаходяться в центрі уваги міжнародних організацій. В цьому контексті слід вказати на такі найважливіші міжнародні угоди, як [14]:
-Заключний акт Хельсинської Наради по безпеці і співпраці в Європі в 1975 р., в якому значний розділ присвячений співпраці країн — учасників цієї Наради в розвитку міжнародних туристських зв'язків;
-Манільська декларація по світовому туризму, прийнята Всесвітньою конференцією по туризму, що проходила в Манілі в 1980р.;
-Гаагська декларація Міжпарламентської конференції по туризму, що проходила в 1989 р.
-Документ Акапулько (1982г.)
-Хартія по туризму і Кодекс поведінки туриста (Софія, 1985г.)
Узагальнюючи діяльність багатьох розвинених країн у сфері туризму, Комісія ЄС опублікувала прогноз основних тенденцій розвитку туризму. Зокрема, в ньому наголошується, що:
o В Європі доведеться витримувати жорстку конкуренцію за доходи від туризму, яка буде вимагати від європейської індустрії туризму підвищення якості послуг, що надаються.
o Витрати на всі види подорожей і, в першу чергу, витрати на транспорт, збільшуватимуться швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі стануть більш частими, але менш тривалими, оскільки витрати на одну поїздку знизяться. В цілому ж витрати на подорожі зростуть за рахунок споживання більш якісного відпочинку.
o Число поїздок збільшуватиметься за рахунок міжконтинентальних подорожей з Європи до Америки, Азії і Океанії.
o Сезонні зміни ринкової кон'юнктури в найближчому майбутньому перестануть бути проблемою для індустрії туризму, оскільки вдалий маркетинг сприятиме їх вигідному використанню. Для цього буде потрібно активна співпраця між державами і приватними туристськими структурами.
o Використання повітряного транспорту розширятиметься швидше завдяки збільшенню числа зручних прямих рейсів.
o Групи, включаючи сімейні, зменшуватимуться і вибиратимуть все більш гнучку програму відпочинку.
o По мірі все більш активного упровадження комп'ютерних систем бронювання зменшуватимуться терміни бронювання.
o Активніше за інші подорожуватимуть дві вікові групи: люди похилого віку і молодь.
o Продовжуватиме рости попит на туризм, пов'язаних з відвідинами культурних визначних пам'яток, а також з активним відпочинком.
o Стан навколишнього середовища стане одним з домінуючих чинників в залученні туристів, особливо в сільських і прибережних районах.
o Маркетингова сегментація ринку стане більш чітко вираженою. Пропозицію необхідно буде підстроювати під потреби кожної групи споживачів.
Нами було проведено ряд досліджень. Метою проведених нами досліджень було:
1. встановити залежність між станом економіки країни (за основу використовувався показник обсягу ВНП країни) і кількістю прибулих в країну іноземних туристів;
2. встановити вплив на стан економіки (за основу використовувався показник обсягу ВНП країни) таких показників як кількість прибулих в країну іноземних туристів та прибуток отриманий від прибулих іноземних туристів.
Досліджувані країни ми розділили по регіонах для отримання більш об’єктивних результатів. Для отримання результатів використовувалася комп’ютерна програма EconometricViews.
1. Європа:
Дослідження 1.1. За основу використовувалися показник обсягу ВНП і кількість прибулих туристів. Для проведення тесту Гренжера використовувались показники 25 європейських країн.
Висновок:з отриманих результатів можна зробити наступні висновки, що:
· між економічним станом країни і кількість прибулих не існує залежності;
· існують більш важливі фактори які впливають на показник прибуття міжнародних туристів:
o унікальний клімат;
o багата культурна спадщина;
o політичне становище в середині країни;
o легкість/важкість відкриття віз і вирішення документальних проблем;
o розташування міжнародних центрів туризму;
o галузева структура туристичного сектора країни.
Дослідження 1.2. Метою було встановити вплив на стан економіки (за основу використовувався показник обсягу ВНП країни) таких показників як кількість прибулих в країну іноземних туристів та прибуток отриманий від прибуття іноземних туристів.
GNP = 27,843019 + 0,069783PROFIT + 0,209102TOURIST (3.1)
Висновок:при збільшенні показника прибуття міжнародних туристів на 1 одиницю, показник обсягів ВНП буде збільшуватись на 0,209102. Саме тому найефективнішим для економіки країни буде збільшення показника прибуття міжнародних туристів, а не збільшення доходу від туристичної діяльності і сфери послуг в ній. Країна має проводити політику заохочування міжнародних туристів, шляхом оновлення туристичного продукту, організовуючі нові туристичні маршрути і поліпшуючи інфраструктуру.