Кальцій бере участь у процесах скорочення м'язів, побудови кісткової тканини, підсилює засвоєння фосфору. Тому кальцій повинен вноситися в організм із фосфором у співвідношенні 1:1,5. Основним джерелом кальцію є молоко й сир.
При напруженій м'язовій діяльності можливі втрати калію, що викликає зміни у функції серцевого м'яза, нервової системи й ін. Тому він повинен надходити в організм спортсмена в більшій кількості в порівнянні з неспортсменами. Основним джерелом калію є картопля, ізюм, курага.
При тренуванні можуть порушуватися обмін заліза і його засвоєння організмом. Недостатнє надходження заліза, погане його засвоєння, особливо якщо надходить із рослинними продуктами (засвоюється лише 1-3 %), може привести до розвитку анемії - різкому зниженню гемоглобіну в крові, особливо в спортсменок. Недостача заліза негативно позначається на спортивних результатах, особливо у видах спорту на витривалість, а також на процесах відновлення.
Для покриття добової потреби в залозі (1,5-2 мг) необхідно 10-кратне його надходження через труднощі усмоктування. Найціннішими джерелами заліза є тваринні продукти - печінка, «червоне» м'ясо. При надлишковому надходженні заліза утрудняється засвоєння цинку, зростає ризик виникнення ракових захворювань, серцевої недостатності.
Для задоволення організму у всіх мінеральних речовинах у раціон харчування варто включати велика кількість овочів і фруктів. Додаткове надходження їх можливо з мінеральною водою або з полівітамінними комплексами.
У спортсменів збільшується потреба у воді, особливо при тренуванні в суху жарку погоду, при сильному русі повітря (біг), надлишковому надходженні солей. Вода повинна надходити в організм у необхідній кількості. Рідина варто приймати часто, але в невеликій кількості.
9. Харчові добавки й регулювання маси тіла
У період напружених тренувань, під час змагань, при відновленні організму спортсмена заповнити енерговитрати (3000- 7000 ккал) і забезпечити біосинтетичні процеси за допомогою звичайного харчування досить важко. Тому для спортсменів створені спеціальні продукти підвищеної біологічної цінності (ППБЦ) або харчові добавки з різним харчовим і хімічним складом. Такі продукти дуже концентровані, висококалорійні, мають специфічну метаболічну спрямованість - білкову, вуглеводну, жирову або вітамінно-мінеральну, а також певну цільову спрямованість:
· збільшення м'язової маси;
· корекція компонентного складу тіла (зменшення жирового компонента, збільшення м'язового й кісткового);
· збільшення швидкості метаболізму й енергоутворення;
· відновлення електролітичного балансу;
· активацію регуляторних механізмів енергообміну й інших метаболічних процесів;
· зниження маси тіла й ін.
Продукти підвищеної біологічної цінності використаються в спорті для корекції незбалансованого добового раціону спортсменів, харчування на дистанції й між тренувальними навантаженнями, прискорення процесів відновлення, коректування маси тіла.
Для розвитку сили й швидкості, тобто для збільшення м'язової маси в період тренування, використаються білкові добавки у вигляді Сп-11-кофейний, шоколадний, фруктовий «Мультикрафка», «Астрофіт» і багато інші протеїнмісних комплексів.
Для забезпечення організму енергією при тривалих тренуваннях у видах спорту на витривалість і змаганнях застосовуються ППБЦ, що містять велику кількість вуглеводів, а також жири й вітаміни, що підсилюють окислювання енергетичних субстратів. Їхня невелика маса поставляє в організм достатня кількість енергії й знімає в спортсменів висока нервова напруга. Це можуть бути печиво «Олімп», халва «Бадьорість» й ін.
Для видів спорту, у яких фізичне навантаження супроводжується значними втратами рідини, використаються спеціальні вуглеводно-мінеральні напої «Спартакіада», «Ізотонік», «Олімпік» й ін. Між тренуваннями напої вживають невеликими порціями - по 20-25 мол загальним обсягом 50-60 мол з концентрацією мінеральних речовин 6-10 %. Після закінчення тренування або змагання кількість рідини може збільшуватися.
Регулювання маси тіла найбільше часто зв'язано зі зниженням маси тіла й досягається за рахунок зменшення кількості енергії (калорійності) і (або) збільшення енерговитрат. У практиці спорту масу тіла можна зменшити за рахунок збільшення обсягу тренувальних навантажень (енерговитрат) і тільки у видах спорту з більшою кількістю тренувань - за рахунок зниження калорійності харчування. Однак різке зниження калорійності їжі не рекомендується, оскільки це приводить до зниження працездатності спортсменів: організм губить велику кількість води,
мінеральних речовин, виснажуються запаси глікогену, структурні й скорочувальні компоненти м'язів.
Кращим способом зменшення маси тіла є сполучення поступового зниження калорійності харчування зі збільшенням енерговитрат при тренуваннях. При такому підході до корекції маси тіла м'язовий компонент не змінюється - змінюється тільки жировий, що не робить негативного впливу на спортивну діяльність. Однак зменшення маси тіла не повинне перевищувати 0,5-1,0 кг у тиждень, що досягається при зниженні калорійності їжі на 200-500 ккал у день у сполученні із тренуваннями.
Іноді використається зменшення маси тіла за рахунок обмеження надходження рідини й збільшення виведення води з потім. Такий прийом небажаний для спортсмена, оскільки приводить до зменшення обсягу крові, втраті електролітів, глікогену в м'язах і печінці, порушенню функції бруньок, терморегуляції. У результаті знижується м'язова сила й загальна працездатність. Для корекції маси тіла створені спеціальні продукти - «спалювачі жиру», які містять енергетичні метаболіти, а також карнітин, що сприяє розщепленню жиру (більш докладно див. у спеціальній літературі).
10. Основні принципи збалансованого харчування включають:
· рівновага між енергією, що надійшла з їжею, і енергією, що витрачаеться організмом у процесі життєдіяльності;
· задоволення потреб людини в певній кількості й збалансованому співвідношенні окремих харчових речовин;
· дотримання режиму харчування (певний час прийому й кількість їжі при кожному прийомі), оскільки робота організму підлегла біоритмам;
· збалансованість живильних речовин, що досягає шляхом систематичного надходження в організм продуктів тварини й рослинного походження;
· забезпечення біологічно повноцінної, добре засвоюваної, добро
якісною їжею, приготовленої відповідно до санітарно-гігієнічних
правил.
Список використаної літератури