1. Визначити територію наметових містечок.
2. Облаштувати її необхідною інфраструктурою (медичні пункти, склади туристичного і спортивного знаряддя тощо).
3. Розробити систему постачання харчових запасів.
4. Визначити склад і провести підготовку обслуговуючого персоналу (інструктори, медики, гіди тощо).
5. Розробити програму міні-походів, спортивних змагань, культурно-масових заходів.
6. Розробити систему безпеки туристів, природоохоронних заходів. Тривалість подібного туру може бути від 5 до 10 днів. Перспективним для Херсонщини є водний туризм як різновид екологічного.
Він полягає у здійсненні подорожей на байдарках малими річками Низов’я Дніпра. Подібний вид туризму потребує зовсім незначних витрат на організацію. Потрібно здійснити наступні підготовчі заходи:
1. Розробити маршрути.
2. Облаштувати стаціонарні стоянки (місце для багаття, площу для наметів, місце причалювання човна, стіл та колоди-стільці).
3. Орендувати байдарки.
Походи можуть бути різного ступеню складності: від походів вихідного дня без ночівлі і з ночівлею до 2-3-денних і більше, в залежності від підготовки туристів.
Крім того пропонується:
— сприяти створенню підводного туризму на базі археологічних об'єктів
водних акваторій Північного Причорномор'я;
— проводити організацію міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника;
— організувати окремі тури на мисливство та рибальство.
3. 6. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині
Дитячий туризм є важливим сектором туристичної галузі, діяльність якого направлена на оздоровлення дітей, підвищення їхнього культурного рівня, на формування та розвиток у дітей почуття національної самосвідомості. Якщо головним завданням туризму взагалі є гарний, комфортний відпочинок та нові враження, то шкільний туризм має значно ширше поле діяльності і більше навантажено. Це передусім, науково-пізнавальне, естетично-виховне значення походів і туристичних поїздок, виховання патріотизму і уміння працювати в команді, екологічне виховання, фізичне загартування. Ні на Херсонщині, ні в Україні взагалі немає дієвої централізованої туристичної організації, яка б займалася також і освітніми програмами. Потрібен чіткий перелік маршрутів, які включали б обов'язкові, за бажанням, спеціалізовані, тематичні, комплексні маршрути. Стосовно обов'язковості, то після аналізу шкільної програми зрозуміло, що принаймні три предмети — географія, біологія та історія не можуть обійтися без «виходу у світ». Та програмні екскурсії найчастіше обмежуються шкільними ділянками, подвір'ям або найближчим сквером, іноді — відвідуванням місцевого краєзнавчого музею. Але ніякий музей не замінить безпосереднього контакту з природою. Пропонується розробити декілька тематичних походів, прив'язаних до програми з географії:
1. Найпростіші вимірювання на місцевості (вимірювання кроками, рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем; визначення відстані «на око»; вимірювання відстані «за часом»; далекомір; висота об'єктів».
2. З компасом і картою по маршруту (компас; азимут; магнітне схилення; орієнтування за зорями, природними об'єктами; складання карти-маршруту; топографія).
3. Кам'яний літопис природи (корисні копалини, вивчення рельєфу).
4. Блакитними шляхами (вивчення елементів річкової долини; вивчення рівня води, напрямку течії, хімічного складу; рослинність і тваринний світ).
5. Зелене багатство краю (рослинні угрупування, збір гербарію).
6. Поселення людини (динаміка поселень; демографія).
Херсонщина має великий потенціал для розвитку шкільного туризму. Є туристичні гуртки в школах, але походи, що ними організовуються, найчастіше не несуть повного навантаження. Загалом туристсько-краєзнавча робота знаходиться у стані занепаду, що неприпустимо при можливостях краю. При такому стані шкільного туризму особливо цінною є робота окремих учителів-ентузіастів. Для налагодження шкільної туристсько-краєзнавчої роботи можна запропонувати кілька шляхів. Це передусім гуртки та секції, діяльність яких пристосована до програмних та факультативних тем, створення секцій, загонів, дитячих та підліткових відділів при обласних державних установах цього напрямку. Вони повинні мати чітко розділені напрями — народознавство, географія, біологія, історія та керуватися спеціалістами-предметниками.
За умов сучасного економічного стану в Україні збільшення кількості закладів відпочинку для дітей ускладнюється необхідністю значних капіталовкладень у формування відповідної базової та культурно-розважальної інфраструктури дитячих профільних таборів. Зважаючи на той факт, що протягом останніх років державне фінансування дитячого відпочинку постійно скорочувалося, залучення можливостей сільських садиб у якості базової інфраструктури і культурно-освітніх закладів та об'єктів сфери розваг сільських поселень та малих міст вбачається вирішенням даної проблеми. Тому УСМСтаТ у співпраці з місцевим осередком Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму пропонується розробити проект «Програми організації відпочинку на селі для дітей та підлітків». Ця програма повинна передбачати ознайомлення дітей з національною культурою та звичаями, екологією та навколишнім середовищем. В реалізації програми повинні бути задіяні досвідчені педагоги, працівники культури, народні майстри Херсонщини, виходячи з положень Державної національної програми «Освіта», що визначають стратегію розвитку навчання підростаючого покоління, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості дитини та формування її інтелектуального та культурного потенціалу, запропоновані програми повинні розроблятися з урахуванням можливості їх включення до навчальних планів і планів виховної роботи як загальноосвітніх шкіл, так і освітніх закладів нового типу (гімназії, ліцеї, навчально-виховних центрів тощо). Головна ідея цієї програми полягає у забезпеченні активного пізнання дітьми навколишнього середовища, що забезпечуватиметься поєднанням екскурсійних програм з формуванням практичних навичок. Наприклад, ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з народними традиціями та ремеслами може починатися з екскурсії до народних майстрів, на виставки виробів з глини, лози, бісеру, вишивки тощо. Отримані знання та враження сприятимуть підготовці дітей до самостійної практичної діяльності. «Ліпимо з глини», «Плетемо з лози», «Вишиваємо та плетемо з бісеру» — можлива тематика наступних днів перебування дітей в таборі [ 22].
Використання туристсько-рекреаційного потенціалу сільських місцевостей, як об'єктивної основи розвитку дитячого відпочинку, сприятиме оздоровленню та духовному розвитку дітей та відновленню багатовікових традицій українського села, що в цілому сприятиме національному та культурному відродженню України.
3.7. Проведення туристського районування території Херсонської області
Херсонщина за своїм природно-рекреаційним та історико-культурним потенціалом має всі можливості прилучатися до загальноукраїнського туристичного процесу. Херсонська область за розвитком інфраструктури, інтенсивністю туристичних потоків і поєднанням природно-рекреаційних та соціально-історичних умов і ресурсів відноситься до районів високого рівня розвитку туризму. Слід зазначити, що інтенсивність туризму часто пов'язана не стільки з наявністю та якістю відповідних ресурсів, скільки з наявністю відповідної інфраструктури. У дипломній роботі проаналізовано туристичну інфраструктуру та природно-історичний потенціал Херсонщини, а також виконано районування території як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження. Районування території провадиться також для систематизації майбутніх витрат, визначення найбільш перспективних та вигідних напрямків інвестування.
Туристичні ресурси (об'єкти туризму) розподілені на три групи: перша — об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), рекреаційні об'єкти та мисливські угіддя; друга — археологічні та архітектурні пам'ятки; третя — культурно-освітні об'єкти, пам'ятники і місця воєнно-історичних подій та пов'язані з іменами видатних людей. Розподіл об'єктів інфраструктури та туристичних об'єктів по адміністративних районах Херсонської області наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Туристичні ресурси Херсонщини
| Назва району | Кількість об'єктів | |||||
| № | Інфраструктури | ПЗФ, рекреації | Археології,архітектури | Культурно-освітніх | Всього | |
| 1 | Бериславський | 7 | 5 | 23 | 7 | 42 |
| 2 | Білозерський | 2 | 6 | 4 | 2 | 14 |
| 3 | Великолепетиський | 2 | 2 | 7 | 2 | 12 |
| 4 | Великоолександрівсь | 4 | 8 | 15 | 8 | 35 |
| 5 | Верхньорогачіський | 1 | 0 | 4 | 2 | 7 |
| 6 | Високопільський | 1 | 1 | 2 | 2 | 6 |
| 7 | Генічеський | 103 | 5 | 4 | 7 | 119 |
| 8 | Голопристанський | 38 | 8 | 8 | 9 | 63 |
| 9 | Горностаївський | 3 | 3 | 10 | 5 | 21 |
| 10 | Іванівський | 2 | 1 | 11 | 3 | 17 |
| 11 | Каланчацький | 3 | 6 | 7 | 4 | 20 |
| 12 | Каховський | 3 | 1 | 9 | 22 | 35 |
| 13 | Нижньосірогозький | 1 | 1 | 4 | 3 | 9 |
| 14 | Нововоронцовський | 3 | 4 | 3 | 3 | 13 |
| 15 | Новотроїцький | 2 | 3 | 4 | 1 | 10 |
| 16 | Скадовський | 67 | 11 | 3 | 2 | 83 |
| 17 | Цюрупинський | 8 | 7 | 13 | 9 | 37 |
| 18 | Чаплинський | 4 | 13 | 37 | 26 | 80 |
| 19 | м. Херсон | 9 | 8 | 36 | 47 | 100 |
| 20 | м. Нова Каховка | 4 | 2 | 9 | 8 | 23 |
| Всього | 267 | 95 | 213 | 171 | 745 | |
Туристичне районування території Херсонщини, як і районування взагалі, є основним методом виявлення і вивчення неоднорідності територій. З цієї точки зору важливим є правильний вибір одиниць районування, значимість якого пов'язана з об'єктивним існуванням диференційованих територіальних структур, у межах яких концентруються потоки природно-ресурсних та соціально-економічних систем. У даному випадку такими одиницями районування будуть низовий адміністративний район та міста Херсон та Нова Каховка. Виходячи з показника кількості туристичних ресурсів та рівня розвитку туристичної індустрії пропонується такий варіант групування НАР Херсонської області (додаток 7).