НАР розподілені на п'ять груп. До першої групи — районів з високим наповненням туристичними ресурсами належать чотири райони: Генічеський, Садовський, Чаплинський райони та м. Херсон, у яких нараховується від 62 до 119 об'єктів, що відносяться до туристичних ресурсів. При цьому в перших двох районах переважають об'єкти рекреаційної зони та природно-заповідного фонду; Чаплинський район характеризують всі три групи туристичних об'єктів (окрім рекреації) — заповідник «Асканія-Нова, м. Херсон насичений архітектурними пам'ятками, культосвітніми закладами та історичними пам'ятками. Слід зазначити диспропорцію між кількістю об'єктів туристичної інфраструктури та масштабами туристичних об'єктів Чаплинського району (відповідно 4 проти 76).
До другої групи — районів з рівнем розвитку туристичних ресурсів та інфраструктури вище середнього (63 об'єкти) належить Голопристанський район, де переважають рекреаційні ресурси (Залізний Порт, Гопри) та природні об'єкти (Чорноморський біосферний заповідник). До наступної групи —районів середнього рівня наповненості (від 35 до 60) належать 4 райони: Бериславський, Цюрупинський, Каховський, Велико-олександрівський. До четвертої групи — районів з низьким рівнем розвитку туристичних ресурсів належить найбільша кількість районів — Білозерський, Великолепетиський, Горностаївський, Каланчацький, Іванівський, Нововоронцовський та м. Нова Каховка. Ці регіони налічують від 12 до 23 об'єктів. При цьому слід зазначити відносність цього групування. Адже зазначені райони належать до цієї групи лише у порівнянні з найбільш розвиненими регіонами, але в абсолютному значенні достатньо насичені туристичними ресурсами. І до п'ятої групи — районів з нерозвинутим туризмом віднесено 4 райони: Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Ново-троїцький та Високопільський, у яких нараховується від 6 до 10 об'єктів. Найбільш насичені зонами мисливства Цюрупинський, Нововоронцовський, Великоолександрівський, Скадовський та Генічеський райони; архітектурними та історичними об'єктами — м. Херсон, Нова Каховка, Каховський та Берис-лавський райони; архіологічними — Цюрупинський (Стародавнє Олешшя), Іванівський, Чаплинський.
За даними районування можна зробити висновок про суттєву неоднорідність території Херсонщини і надати пропозиції щодо фінансування туристичної сфери. Найбільш пріоритетними для інвестування є райони 1 та 2 груп (відновлення матеріально-технічної бази готельного господарства та санаторно-курортних закладів, реставрація пам'яток архітектури, рекламно-інформаційна діяльність). Для декількох районів 3, 4 та 5 груп (Білозерського, Великолепетиського, Великоолександрівського, Горностаївського, Каланчацького, Нововорон-цовського, Новотроїцького, Цюрупинського районів) першочергово пропонується розвивати види туризму, що не потребують значних капіталовкладень, а саме: екологічний та сільський зелений туризм.
3.8. Розробка бізнес-плану суб'єкта ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок»
Аналіз основних тенденцій міжнародного туристичного ринку свідчить про підвищення популярності екологічного туризму і стрімкий розвиток цього прибуткового виду туризму. Херсонщина не використовує у повній мірі існуючий потенціал провадження екологічного туризму у всіх його різновидах. Цьому підтвердженням є відсутність у буферних зонах національних парків і заповідників баз відпочинку, початкова стадія водного туризму та інші чинники. Проведений аналіз цілей іноземного туризму свідчить про збільшення відсотку іноземців, що приїздять до Херсонської області з метою ознайомлення з українською культурою та побутом, історією та архітектурою Херсонщини. Ефективної організації потребує дитячий та молодіжний туризм. Раціональне використання об'єктів природно-заповідного фонду та мисливських угідь дозволить отримувати стабільний дохід від організації полювання та рибалки не тільки в якості додаткових послуг, а й у вигляді окремо розроблених турів.
У дипломній роботі в якості практичних рекомендацій щодо розвитку міжнародного екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності розроблено бізнес-план суб'єкту ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» (додаток 8). Привабливість запропонованих комплексом туристичних послуг (турів) полягає у задовільненні потреб туристів у якісному змістовному проведенні дозвілля, що поєднує відпочинок і можливість ознайомлення з українською культурою і природою Херсонщини, зайняття улюбленою справою (полювання, рибалка, туризм). Запропонований бізнес-планом туристичний комплекс вважається першим суб'єктом туристичного бізнесу подібного типу на Херсонщині. Розроблений бізнес-план має практичну цінність і може бути використаний суб'єктами туристичної діяльності Херсонської області як прибутковий проект.
3.9. Розробка комп'ютерної задачі * «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів»
За даними бізнес-плану за допомогою програмного продукту Microsoft Excel розраховуємо зміну прибутку під впливом зміни об'єму реалізації, ціни, постійних та змінних витрат. Необхідні для розрахунку вхідні дані надані в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Вхідні дані для розрахунку задачі
| Назва показника | Літні тури | Мисливські тури | Дитячі тури |
| Ціна | 48 | 25 | 22 |
| Змінні витрати на 1 осободень | 13 | 10 | 8 |
| Постійні витрати | 35680 | 3244 | 17972 |
| Об'єм реалізації | 3660 | 350 | 1600 |
| Змінні витрати | 47580 | 3500 | 12800 |
| Валова маржа | 127180 | 5344 | 22772 |
| Виручка від реалізації | 175680 | 8750 | 35200 |
| Прибуток | 91500 | 2100 | 4800 |
Для аналізу чутливості прибутку розраховуємо силу операційних важелів для об'єму реалізації, ціни, постійних та змінних витрат.
% ΔП = ОВ* % ΔФ , де
% ΔП- відсоткова зміна прибутку
ОВ- сила операційного важеля аналізуємого фактора
% ΔФ- відсоткова зміна фактора
ОВор = Валова маржа/ Прибуток
Овц = Виручка від реалізації/ Прибуток
Овзв = Змінні витрати/ Прибуток
ОВпз = Постійні витрати/ Прибуток
Блок-схема рішення комп'ютерної задачі надана у додатку 9. Результати рішення задачі надані у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Вихідні дані розрахунку задачі
| Фактор | Сила операційного важеля | Відсоткова зміна прибутку при зміні фактора на: | |||||||
| -20 | -15 | - 10 | -5 | + 5 | + 10 | + 15 | + 20 | ||
| Об'єм реалізації | |||||||||
| Літні тури | 1,4 | -28 | -21 | -14 | -7 | +7 | + 14 | +21 | +28 |
| Мисливські | 2,6 | -52 | -39 | -26 | -13 | +13 | +26 | +39 | +52 |
| Дитячі | 4,7 | -94 | -71 | -47 | -24 | +24 | +47 | +71 | +94 |
| Ціна | |||||||||
| Літні тури | 1,9 | -38 | -29 | -19 | -10 | +10 | +19 | +29 | +38 |
| Мисливські | 4,2 | -84 | -63 | -42 | -21 | +21 | +42 | +63 | +84 |
| Дитячі | 7,3 | -146 | -110 | -73 | -37 | +37 | +73 | + 110 | + 146 |
| Змінні витрати | |||||||||
| Літні тури | -0,5 | +10 | +8 | +5 | +3 | -3 | -5 | -8 | -10 |
| Мисливські | -1,7 | +34 | +26 | +17 | +9 | -9 | -17 | -26 | -34 |
| Дитячі | -2,7 | +54 | +41 | +27 | +14 | -14 | -27 | -41 | -54 |
| Постійні витрати | |||||||||
| Літні тури | -0,4 | +8 | +6 | +4 | +2 | -2 | -4 | -6 | -8 |
| Мисливські | -1,6 | +32 | +24 | +16 | +8 | -8 | -16 | -24 | -32 |
| Дитячі | -3,7 | +74 | +56 | +37 | +19 | -19 | -37 | -56 | -74 |
На основі аналізу можна зробити висновок, що найбільший вплив на прибуток у літніх турах мають ціна (операційний важіль — 1,9) та об'єм реалізації (1,4), а найменший вплив — постійні (0,4) та змінні витрати (0,5). Наприклад, якщо ціни знизити на 20% до 38,4 грн. підприємство отримає на 38% менше прибутку або 56730 грн. При зниженні об'єму реалізації на 5% до 3477 особо/днів прибуток зменшиться на 10% до 100650 грн. При зниженні змінних витрат на 10% прибуток підвищиться на 5%, що становитиме 96075 грн. Відповідно підвищення постійних витрат на 15% до 41032 грн. прибуток зменшиться на 6% до 86010 грн. Найбільший вплив на прибуток від мисливських та дитячих турів також мають ціна (відповідно 4,2 та 7,3) та об'єм реалізації (2,6 та 4,7). При цьому слід відмітити, що економічні показники цих видів турів мають більшу силу операційних важелів, ніж у літніх турів. Це є ознакою того, що виручка від реалізації цих турів у більшій мірі наближається до порогу рентабельності, де сила операційного важеля найвища. Результати аналізу свідчать, що підприємство має змогу знижувати ціни на дитячі тури максимум на 10%. Подальше зниження ціни призведе до збитків. Тому головним резервом підвищення прибутку є зміна ціни та об'єму реалізації. І туристичний комплекс «Херсонський хуторок» має змогу використовувати цей резерв у перші роки роботи, так як запропоновані послуги є новими для туристичного ринку Херсонщини і знаходяться на стадії введення на ринок.