При організації відпочинку та дозвілля варто враховувати фізичний і емоційний стан літньої людини, а також стан її зору, слуху, мобільності. Знаючи про зниження працездатності людей старшого віку, необхідно регламентувати тривалість занять, кількість пауз і перерв для розминок з обліком їх фізичних, когнітивних і психоемоційних можливостей. Особливої уваги вимагає методика оцінки результатів діяльності відпочиваючих. Не завищуючи і не занижуючи їх, варто підкреслювати ті сторони, що ведуть до успіху.
Існують різні реабілітаційні види відпочинку та дозвілля.
Ізотерапія
Одним із видів відпочинку людей старшого віку служить арттерапія. Терапія художньою творчістю — універсальний психотерапевтичний, інтердисциплінарний (на стику медицини, психології, педагогіки, культури, соціальної роботи) метод, використовуваний з метою комплексної реабілітації і спрямований на усунення чи зменшення нервово-психічних розладів, відновлення і розвиток порушених функцій, компенсаторних навичок, формування здібностей до ігрової, освітньої, трудової діяльності в процесі занять специфічними, цілеспрямованими видами творчості. Основною задачею терапії творчістю є відновлення індивідуальної і суспільної цінності людей старшого віку, а не тільки відновленні утрачених функцій організму і прилучення до праці. Арттерапия — це реабілітаційна технологія, заснована на застосуванні засобів мистецтва і використовувана психологами, дефектологами, аніматорами, педагогами й іншими фахівцями з метою реабілітації людей з обмеженими можливостями. Людина, що має обмеження в здоров'ї, через малюнок може виразити свій внутрішній стан, свої відчуття і переживання. Будучи прямо зв'язаним з найважливішими психічними функціями — зоровим сприйняттям, моторною координацією, мовою, мисленням — малювання не просто сприяє розвитку кожної функції, але і зв'язує їх між собою, допомагаючи людині упорядкувати засвоювані знання, оформити і зафіксувати свої представлення про навколишній світ. Малювання може служити і способом рішення психологічних, особистісних проблем (страхи, тривога, непевність, самітність, подолання негативних переживань, формування вмілості і впевненості руки, точності рухів і ін.). Наприклад, по тональному і колірному рішенню, ритміці і композиції малюнка, на вибір персонажів, сюжету можна судити про наявність тих чи інших проблем у психіці і світовідчуваннях людини. Заняття ізотерапією спрямовані на гармонічний розвиток психічних функцій кожної людини з обмеженими можливостями. Заняття можуть бути різноманітні по тематиці, формі, методам впливу, використовуваним матеріалам. Для освоєння матеріалу і вироблення навичок у процесі соціокультурної реабілітації можна використовувати комплексні методики: заняття малюнком у сполученні з мовою, музикою, світлом і ін.
У процесі прослуховування музичного добутку іде напруга, знімаються багато негативних почуттів. Головними критеріями для добору музичних добутків є: спокійний темп; відсутність дисонансів і напружених кульмінацій у розробці музичної теми; їхня мелодійність і гармонійність. Музикотерапія — це технологія соціокультурної реабілітації, що використовує різноманітні музичні засоби для психолого-педагогічної і лікувально-оздоровчої корекції особистості людини старшого віку, розвитку її творчих здібностей, розширення кругозору, активізації соціально-адаптивних здібностей. Для реабілітаційних цілей використовується музика різних жанрів, що іноді виступає не тільки як самостійний засіб, але і як доповнює елемент до основної діяльності (ліплення, малювання, театр і ін.). Музика часто відповідає вже наявному чи настрою здатний змінювати його в позитивну сторону. Основними задачами коррекційнних музично-ігрових занять є стимуляція потенційних можливостей, подолання труднощів соціальної адаптації відповідно до можливостей людини. Через те, що рухова активність під музику підсилює обмін речовин в організмі, підвищує загальний тонус, поліпшує діяльність серцево-судинної системи, регулює нервову діяльність, розвиває фізичні здібності, музичне виховання з повною впевненістю можна розглядати як один з важливих факторів у процесі реабілітації і соціальної адаптації людей старшого віку. Спів збагачує людей з фізичними недоліками новими враженнями, розвиває ініціативу, самостійність і одночасно коректує активність психічних процесів. У кожне заняття варто включати музично - ритмічні вправи розвиваючого характеру і вправи для розвитку окремих частин тіла, що сприяють корекції порушень ритмічності рухів, координації рук і ніг, удосконалюванню різних видів ходьби і бігу. У структуру музичного заняття корисно включати вправи на розвиток музичних здібностей: координацію слуху і голосу, голосу і рухів, міміки і жестів, емоційної виразності. Слухання музики і співу жадають від літньої людини визначеної розумової, фізичної і психічної напруги. Тому доцільно постійно переключати її увагу на різні види музичної діяльності. Гра на брязкальцях, тріскачках, музичних молоточках, металофоні, сопілочках зв'язана з розвитком дрібної моторики пальців рук, координацією слуху і рухів.
Ігрова терапія — це комплекс реабілітаційних ігрових методик. Нерідко ігрова терапія розглядається як засіб для зняття внутрішньої напруги та різних негативних психічних станів людини. Будучи унікальним засобом комплексної реабілітації, ця технологія може виконувати функції відпочинку, дозвілля, соціалізації, розвитку, виховання, адаптації, релаксації, рекреації й ін. При цьому життєві обставини, що травмують, переживаються в умовному, ослабленому виді. Ігрова терапія допомагає випробувати типи поводження, виділивши найбільш придатні для конкретної особистості у визначеній життєвій ситуації. Саме рольове поводження відбиває психологічний стан і функціональні тенденції людини. До видів спрямованої ігрової терапії відносяться: пізнавальні і розвиваючі ігри, настільні і комп'ютерні ігри, конкурси, турніри, змагання, рухливі ігри. Будь-яка гра може бути адаптована до можливостей людей старшого віку шляхом коректування відповідного ігрового елемента (полегшення умов гри, часу проведення і т.д.). Участь людини в грі формує і закріплює в неї стійку установку на раціональне, змістовне, цілеспрямоване використання сво6одного часу. Для багатьох людей гра — улюблений вид діяльності і спілкування. Доцільність використання ігри в роботі з літніми обумовлена тим, що цей вид діяльності і спілкування є найбільш прийнятним для будь-якого віку, де людина може вільно виражати себе, звільнитися від напруги і розчарування повсякденним життям, випробувати себе в конкретній соціальній ролі, установити спілкування, опанувати соціальними навичками і т.д.
Глинотерапія — ефективний спосіб реабілітації, що має у своїй основі роботу з пластичними матеріалами (глина, пластилін, тісто і т.п.) Здавна відомо про лікувальні властивості глини. Замічено, що гончарі, що багато працюють з вищевказаним матеріалом, ніколи не мали захворювань суглобів, не знали, що таке відкладення солей, гіпертонія й ін. Глина має антисептичні, адсорбуючі властивості. Показниками реабілітаційної ефективності глинотерапії служать розвиток інтелекту, дрібної моторики, оволодіння навичками професійної майстерності.
Гарденотерапія — це особливий напрямок психосоциальної, професійної реабілітації за допомогою прилучення до роботи з рослинами. Практика показує, що люди старшого віку з задоволенням вирощують рослини і доглядають за ними. Особливий емоційний настрій, зв'язаний з виконанням необхідної роботи, психічно заспокоює. Цей вид діяльності має яскраво виражену психотерапевтичну спрямованість, що дозволяє використовувати його при корекції поведінкових і емоційних розладів, у відбудовному періоді після перенесених захворювань, для поліпшення психоемоційного стану людей з патологією тих чи інших органів і систем. Гарденотерапію можна застосовувати разом з елементами інших технологій соціокультурної діяльності — музико-, ізо-, бібліотерапією, фото, дизайн, орігамі.
Спорт, активний відпочинок і туризм є важливими факторами в процесі реабілітації й адаптації людей старшого віку. Рухи, вправи і спорт підтримують і відновлюють фізичний і щиросердечний стан пацієнтів. Крім того, у людей старшого віку зменшуються ускладнення, викликані недоліком фізичної активності. Вважається, що туризм більш легкий для старших людей, ніж спорт, і саме туризм стає першим кроком на початку інтенсивної і систематичної фізичної активності людей старшого віку.
Дуже важлива профілактична і роль туризму, що реабілітує, коли існує криза адаптації, росте число психосоматичних захворювань, збільшується число людей з інвалідністю. Туризм дуже впливає на оздоровлення людей старшого віку, тому що є чинником, що протидіє гіпокінезії (мало рухливому способу життя), що негативно впливає на здоров'я і психіку. Рухові обмеження значно знижують життєві можливості, служать причиною гноблення, стресу, втрати віри в себе. Спорт і туризм створюють можливість встановлювати незалежні і різноманітні контакти, що допомагають одержати впевнену й ефективну життєву підтримку, так необхідну людині старшого віку.