Генезис та сучасний стан олімпізма та олімпійського руху (стр. 7 из 7)

Висновки

Всебічний аналіз розвитку олімпізму в нашій країні дає всі підстави твердити про його потужний і наступальний рух. Якщо вдатися до цифрових показників, то помітимо, що лише за 15 років від дня створення Національного олімпійського комітету України, або лише за три літні і три зимові Олімпіади, Україна має майже такі здобутки у медалях, які досягли за сто років участі в Олімпійських іграх Австрія, Аргентина, Чехія, Єгипет, Португалія, Іспанія, Греція, Норвегія, Канада й інші країни.

Близько десяти діячів українського олімпійського руху нагороджені найвищими відзнаками Міжнародного Олімпійського Комітету. Двоє наших земляків - члени МОК, до 40 осіб у керівних органах Міжнародних спортивних федерацій.

Україна за 15 років участі у засіданнях МОК неодноразово виступала з конструктивними пропозиціями, спрямованими на пожвавлення олімпійського руху у світі. Нашу країну відвідують високі посадові особи МОК та інших Міжнародних спортивних організацій. Тут проводяться масштабні різнопланові заходи всесвітнього рівня.

Напередодні Олімпійських ігор у Атланті один з оглядачів, прогнозуючи остаточний розподіл місць, назвав Україну "темною конячкою", яка може посунути назад так званих фаворитів. І не помилився.

Він же, напередодні Афінської Олімпіади, маючи на руках підсумки Олімпіади в Сіднеї, де ми припустилися багатьох помилок, писав, що такі пострадянські держави, як Україна, котра жила ніби-то старим багажем, можуть розраховувати на місця лише у третій десятці. Коли ж стали відомі остаточні результати виступів, цей спеціаліст визнав, що знову помилився. На цей раз говорив про існування так званого "українського парадоксу". В чому він полягає, розшифрування ми не одержали.

На наше глибоке переконання, весь "парадокс" полягає у великому праце-любстві наших людей, їхньому бажанні жити і бути не гіршими від тих, хто населяє так званий цивілізований світ.

Можна тільки позаздрити тій силі й енергії, яка з'являється у нашого народу, який піднявся з колін і розбудовує власну державу на свій розсуд для майбутніх поколінь.

Подальша історія олімпійського руху в Україні обіцяє бути не менш захоплюючою.

Список використаних джерел

1. А. Суник, Российский спорт и олимпийское движение на рубеже XIX—XX веков, М., 2001;

2. Б. Базунов «Эстафета олимпийского огня»; Москва 1990.

3. Базунов Б. А., Боги стадионов Эллады, М., 2002;

4. Базунов Б. Эстафета олимпийского огня; Москва 1990.

5. Барвинский В., Вилинский С. Рождено Олимпиадой; Москва 1985.

6. Власов Р.М. Робота над собою. – М., 1999.

7. Все о спорте. - Москва, 1988.

8. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта; Москва 1987.

9. Павлов С.П. Олимпийская энциклопедия. – М., 1990.

10. Политика Олимпиад. Коллекция фактов — Washington Profile, 11 апреля 2008 года.(рус.)

11. Сергей Арутунян. Олимпийская политика. Спорт-ревю, № 17 (412), 25 апреля-1 мая 2008

12. Сергей Шилов. Спартакиада. Лучшие из лучших — «Великая эпоха», 20 апреля 2008 года.

13. Шанин Ю. От эллинов до наших дней; Москва 1995.

14. Штейнбах В. Л. Век олимпийский, в 2-х томах, М., 2002.

15. Энциклопедический словарь юного спортсмена. - Москва, 1996.

16. Ю. Бойков. PR-кампании Олимпийских игр на сайте pr-club.com.

17. Юрий Теппер. Олимпийские метаморфозы. — «Отечественные записки», 2006, № 6

Додаток А

Талісмани літніх олімпійських ігор

Талісмани зимових олімпійських ігор

Додаток Б

Годы и места проведения

Игры	Год	Город	Страна	Количество		Количество
				стран-участниц	спортсменов-участников	спортивных дисциплин	видов спорта
I	1924	Шамони	Франция	16	280	14	4
II	1928	Санкт-Мориц	Швейцария	25	464	14	4
III	1932	Лейк-Плэсид	США	17	252	14	4
IV	1936	Гармиш-Партенкирхен	Германия	28	646	17	4
—(1)	1940	Гармиш-Партенкирхен	Германия
—(1)	1944	Кортина д'Ампеццо	Италия
V	1948	Санкт-Мориц	Швейцария	28	669	22	4
VI	1952	Осло	Норвегия	30	694	22	4
VII	1956	Кортина д'Ампеццо	Италия	32	821	24	4
VIII	1960	Скво-Вэлли	США	30	665	27	4(2)
IX	1964	Инсбрук	Австрия	36	1091	34	6(3)
X	1968	Гренобль	Франция	37	1158	35	6
XI	1972	Саппоро	Япония	35	1006	35	6
XII	1976	Инсбрук	Австрия(4)	37	1123	37	6
XIII	1980	Лейк-Плэсид	США	37	1072	38	6
XIV	1984	Сараево	Югославия	49	1272	39	6
XV	1988	Калгари	Канада	57	1423	46	6
XVI	1992	Альбервиль	Франция	64	1801	57	6
XVII	1994(5)	Лиллехаммер	Норвегия	67	1739	61	6
XVIII	1998	Нагано	Япония	72	2302	68	7(6)
XIX	2002	Солт-Лейк-Сити	США	77	2399	78	7
XX	2006	Турин	Италия	80	2508	84	7
XXI	2010	Ванкувер	Канада	82	86	7

Додаток В

Літні олімпійські ігри

Зимні олімпійські ігри