Зміст
Вступ
1. Гігієна фізичної культури – предмет, задачі і методи
2. Основи гігієни фізичної культури
2.1. Особиста гігієна
2.2. Раціональне харчування
2.3. Закалювання
3. Гігієничні основи фізичної культури й спорту на виробництві
Висновок
Література
Вступ
У визначенні стратегії й тактики реалізації завдань оздоровчої спрямованості необхідно з усією виразністю розуміти, що успішне рішення проблеми здоров'я підростаючого покоління можливо тільки в тому випадку, коли людин поряд із правильною й достатньою по обсязі й інтенсивності руховою активністю буде систематично виконувати й інші шість заповідей збереження здоров'я (по М. Кенлехнеру): правильно дихати, правильно пити, правильно є, правильно розслаблюватися, правильно берегтися, правильно думати.
Дотримання цих або подібних принципів і правил мав на увазі й Н.А. Семашко, коли затверджував, що для зміцнення здоров'я людина повинен займатися фізичною культурою 24 години на добу.[1] А для цього він повинен хотіти це робити, знати, як правильно це робити, уміло реалізовувати свої потреби й знання в практичній діяльності в процесі самозроблений ствования. Рішення цих найважливіших завдань і повинне бути головним змістом уроків фізичної культури й гігієни.
Основними завданнями сучасної гігієни є наукова розробка основ попереджувального й поточного санітарного нагляду, санітарного законодавства, обґрунтування гігієнічних заходів щодо охорони й оздоровлення навколишнього середовища, умов праці й відпочинку, охорона здоров'я дітей і підлітків, участь у розробці гігієнічних основ раціонального харчування, а також санітарна експертиза якості харчових продуктів і предметів побутового побуту.
Знання гігієни необхідно для правильного рішення питань по попередженню захворювань, підвищення працездатності й опірності організму до несприятливих впливів навколишнього середовища.
Науковою основою гігієни служить розробка гігієнічних нормативів - гранично припустимих концентрацій і рівнів, орієнтовних безпечних рівнів впливу (ПДК, ПДУ, ВЗУВШИ й ін.) для повітря населених місць і промислових підприємств, води, продуктів харчування, одягу й взуття з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження здоров'я й попередження захворювань, забезпечення високої працездатності й збільшення тривалості життя.[2]
1. Гігієна фізичної культури - предмет, завдання й методи
Гігієна (hygieinos) - область медичної науки про збереження й поліпшення здоров'я шляхом проведення попереджувальних заходів. Вона вивчає вплив умов життя й праці на здоров'я людини й розробляє заходу щодо профілактики захворювань.
На організм людини можуть впливати різні фактори зовнішнього середовища: [3]
- Хімічні - хімічні елементи й з'єднання, що перебувають у повітрі, воді, ґрунті, їжі.
- Фізичні - температура, вологість і тиск повітря, радіація, вібрація, шум і т.п.
- Біологічні - мікроорганізми, гельмінти, гриби.
- Соціальні фактори - характер трудової діяльності, харчування, житло-побутові умови й ін.
Залежно від розв'язуваних завдань гігієнічна наука використовує різноманітні методи. Вони використовуються для гігієнічної оцінки факторів навколишнього середовища. До них ставляться санітарне обстеження й опис, фізичні, хімічні й біологічні методи санітарної експертизи.
Методи санітарного опису й обстеження дозволяють виявити загальні стани окремих груп або населених пунктів. При цьому залучаються статистичні й демографічні показники в досліджуваному районі й робляться загальні висновки про стан здоров'я населення й факторах, що впливають на нього.
Для визначення кількісних характеристик середовища, і її властивостей використовуються фізичні, хімічні, біологічні методи дослідження.
Для вивчення впливу навколишнього середовища на організм людини використовуються фізіолого-біологічні, клінічні, антропометричні, експериментальні методи. При необхідності встановити вплив середовища на здоров'я колективу користуються санітарно-статистичним методом.
Практичне перетворення в життя гігієнічних нормативів, правил і заходів називається санітарією. Досягнення гігієни впроваджуються шляхом суспільно-гігієнічних заходів. Із цією метою розробляються різні санітарні правила й норми. Для ефективного використання досягнень гігієни необхідно, що б кожна людина розуміла їхнє значення. У зв'язку із цим величезна роль належить санітарній освіті.
Залежно від предмета вивчення гігієнічна наука підрозділяється на:[4]
1. Гігієну навколишнього середовища
2. Гігієну харчування й здоров'я
3. Гігієну праці
4. Соціальну гігієну.
Гігієна – наука про збереження й зміцнення здоров'я людини. Її головне завдання – вивчення впливу умов життя й праці на здоров'я людей, попередження захворювань, забезпечення оптимальних умов існування людини, збереження здоров'я й довголіття.[5]
Молоді фахівці, що закінчили Вузи, повинні добре знати основні положення особистої й суспільної гігієни й уміло застосовувати їх у побуті, навчанні, на виробництві, при організації різних заходів щодо масової фізичної культури й спорту в умовах професійної діяльності.
Однієї із профільних гігієнічних дисциплін є гігієна фізичної культури й спорту. Вона вивчає взаємодію організму займающіхся фізичною культурою й спортом із зовнішнім середовищем. Ціль такого вивчення - розробка гігієнічних нормативів, вимог і заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, підвищення працездатності й досягнення високих спортивних результатів.
Особиста гігієна містить у собі: раціональний добовий режим, догляд за тілом і порожниною рота, гігієну одягу й взуття. Особливо воно важливо для студентів, тому що строге їхнє дотримання сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню розумової й фізичної працездатності й служить заставою спортивних досягнень.
Раціональний добовий режим створює оптимальні умови для діяльності й відновлення організму. В основі його лежить ритмічне й правильне чергування праці й відпочинку й інших видів діяльності.
Добовий режим повинен ґрунтуватися на законах про біологічні ритми. При правильному й строго дотримуваному добовому режимі дня виробляється певний ритм функціонування організму, у результаті чого студенти можуть у певний час найбільше ефективно виконувати конкретні види робіт.
Основні правила організації добового режиму: підйом у те саме час;[6]
Виконання УГГ і процедур, що гартують;
Прийому їжі до те саме часу, не менш 3 разів у день (краще 4 - 5 разів у день);
Самостійні заняття по навчальних дисциплінах в одне й теж час;
Не рідше 3 - 5 рази в тиждень по 1,5 - 2 ч. заняття фізичними вправами й спортом з оптимальним фізичним навантаженням;
Виконання в паузах навчальної діяльності (3 - 5 хв) і фізичних вправ;
Щоденне перебування на свіжому повітрі (1,5 - 2 ч);
Повноцінний сон (не менш 8 ч) із засипанням і пробудженням в одне й теж час.
Догляд за тілом. Гігієна тіла сприяє правильній життєдіяльності організму, сприяє поліпшенню обміну речовин, кровообігу, травлення, подиху, розвитку фізичних і розумових здатностей людини. Від стану шкірного покриву залежить здоров'я людини, його працездатність, опірність різним захворюванням. Догляд за тілом містить у собі щоденний догляд за шкірою всього тіла, догляд за волоссями, догляд за порожниною рота й зубами.[7]
Гігієна одягу й взуття. Спортивний одяг повинна відповідати вимогам, пропонованим специфікою занять і правилами змагань різних видів спорту. Вона повинна бути по можливості легкої й не стискувати рухів.
Як правило, спортивний одяг виготовляється з еластичних тканин з високою повітропроникністю, добре вбираючий піт і сприятливих його швидкому випару. Спортивне взуття повинна бути легкої, еластичної й добре вентильованої. [8]
Необхідно, щоб і теплозащитные й водотривкі властивості відповідали погодним умовам. Найкраще цим вимогам відповідає взуття з натуральної шкіри, що має малу теплопроводимость, гарну еластичність, а так що само володіє здатністю зберігати форму після намокання
2.2 Раціональне харчування
Раціональне харчування, побудоване на наукових основах, забезпечує правильний ріст і формування організму, сприяє збереженню здоров'я, високої розумової й фізичної працездатності й продовженню творчого довголіття. Для людей, що займаються фізичною культурою й спортом, раціональне харчування сприяє підвищенню працездатності, найшвидшому відновленню після стомлення й досягненню високих спортивних результатів.
Гігієнічні вимоги до їжі. Їжа являє собою певну комбінацію продуктів харчування, що складаються з білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей і води. Основні гігієнічні вимоги, пропоновані до їжі наступні:[9]
1. оптимальна кількість, що відповідає енергетичним витратам людини, у процесі життєдіяльності;
2. повноцінна якість, тобто включення всіх необхідних живильних речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей), збалансованих в оптимальних пропорціях;
3. розмаїтість і наявність різних продуктів тваринного й рослинного походження;
4. гарна засвоюваність, приємний смак, захід і зовнішній вигляд;
5. доброякісність і нешкідливість.
Енерговитрати організму виражаються в кілокалоріях (ккал). У цих же одиницях позначається й енергетична цінність їжі. Підвищення активності відсотків обміну речовин і енергії при виконанні різної, головним чином м'язової, діяльності є вирішальним чинником при визначенні добової витрати енергії. Ніж інтенсивніше виконувана фізична робота, тим вище енерговитрати. Розумовий або повністю автоматизована праця вимагає невеликих витрат енергії.