Смекни!
smekni.com

Готелі України (стр. 1 из 3)

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Реферат на тему:

Готелі України

Роботу виконала

Студентка 104 групи

Географічного фак-ту

Палкіна Інна Михайлівна

Викладач:Скутар Т.Д.

Чернівці 2007

План

1. Вступ

2. Виникнення та розвиток готельного господарства

3. Сутність та специфіка готельних послуг

4. Класифікація готелів України

5. Сучасний стан готельного господарства

6. Готелі України

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

Україна, володіючи численними історичними та культурними цінностя­ми, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного еко­номічного ефекту в туристичному бізнесі. Якщо в розвинених країнах ця галузь діяльності перетворилась на індустрію туризму, то Україна робить лише перші кроки в цьому напрямі. У світовій практиці поняття «індуст­рія туризму» включає в себе підприємства інфраструктури, що зайняті за­доволенням потреб туристів, у тому числі служби побуту, підприємства місцевої промисловості, що виробляють товари та сувенірну продукцію для туристів, товари та устаткування для готелів, ресторанів, кафе, а також напівфабрикати продуктів харчування тощо. Особливе місце в інфра­структурі займають підприємства готельного та ресторанного господарст­ва тому, що сприяють задоволенню таких важливих потреб туристів як проживання та харчування.

Україна, володіючи численними історичними та культурними цінностя­ми, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного еко­номічного ефекту в туристичному бізнесі. Якщо в розвинених країнах ця галузь діяльності перетворилась на індустрію туризму, то Україна робить лише перші кроки в цьому напрямі. У світовій практиці поняття «індуст­рія туризму» включає в себе підприємства інфраструктури, що зайняті за­доволенням потреб туристів, у тому числі служби побуту, підприємства місцевої промисловості, що виробляють товари та сувенірну продукцію для туристів, товари та устаткування для готелів, ресторанів, кафе, а також напівфабрикати продуктів харчування тощо. Особливе місце в інфра­структурі займають підприємства готельного господарст­ва тому, що сприяють задоволенню такої важливої потреби туристів як проживання.

Цілком очевидно, що створення вітчизняної індустрії туризму неможли­ве без висококваліфікованих кадрів у цій сфері. Тим часом, вузами нашої країни фактично не здійснювалась підготовка фахівців з туризму, готель­ного господарства, туристичного менеджменту та маркетингу. Тільки в ос­танні роки деякі вищі навчальні заклади розпочали підготовку спеціалістів вищої кваліфікації для туристичної галузі. До навчальних планів підготов­ки майбутніх спеціалістів з туризму введені такі дисципліни як «Економі­ка й організація готельного господарства», «Економіка й організація рес­торанного господарства», «Менеджмент готельного та ресторанного госпо­дарства» та ін.


Виникнення та розвиток готельного господарства

Історія розвитку готельної справи нерозривно пов'язана з подорожами. Подорожуючи з різною метою та намірами (відвідування святих місць і храмів, олімпійських ігор тощо) люди мали потребу в притулку, харчуван­ні та відпочинку. Найдавніші згадки про місця для розміщення подорож­ніх можна знайти в писемних джерелах Стародавнього Єгипту.

Значний розвиток готельної справи в Європі спостерігається тільки з VIII-IX ст. після того, як Карл Великий видав едикт, яким зобов'язав мо­настирі та церкви утримувати «госпиції» — будинки, що надавали подо­рожнім і прочанам ночівлю, харчування, відпочинок, а іноді, навіть, і лі­кувальні процедури. Найбільшого поширення «госпиції» набули в Швейца­рії, яка завдяки старим традиціям і тепер вважається найбільш авторитет­ною в сфері готельного господарства та готельних послуг.

У XIII-XIV ст. у зв'язку з зростанням і розвитком ремесла та торгівлі, пожвавленням внутрішніх і міжнародних економічних зв'язків у Європі, широкого поширення набула система тимчасового проживання за плату в готелях. Першими такими готелями були приватні житлові будинки (або окремі кімнати в них). Власники готелів нерідко виконували й функції по­середників у справах своїх клієнтів, виступали як перекупники й агенти. Таким чином, з'являються прототипи сучасних готелів. Приблизно в цей же час була здійснена перша офіційна спроба їх класифікації.

У XVI— першій половині XVII ст. одним з головних торговельних цен­трів Східної Європи був Київ, через який проходили купецькі каравани з Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Молдови, Греції, Угорщини, кра­їн Західної Європи, що направлялися до Московської держави. Українсь­кі купці мали право безмитної торгівлі у прикордонних містах Московії. Для них створювалися спеціальні гостинні двори. На чумацьких і торго­вельних шляхах України здавались в оренду корчми, що не тільки вели торгівлю хмільними напоями, але й були пристановищем для подорожніх

Крім того, Київ стає одним з центрів паломництва, що викликало пот­ребу в будівництві готелів для прочан біля стін печерського монастиря.

Друга світова війна завдала величезних збитків готельному господарст­ву України. Тільки в останні роки в столиці України зведено такі великі готелі як «Хрещатик», «Турист», го­тельний комплекс «Київська Русь».

Після війни готельне господарство розвинених країн перетворилось на значну галузь — «готельну індустрію», що для багатьох країн стає реаль­ним джерелом доходу та отримання іноземної валюти.

Сутність і специфіка готельних послуг

Важливою складовою туристичної діяльності є готельне господарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму значною мірою пов'язу­ється з рівнем матеріально-технічної бази, розгалуженістю та різноманіт­ністю мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Саме го­тельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуго­вування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послу­гами.

Звідси витікає важливість етапу вивчення змісту поняття «готельне гос­подарство». Глибина теоретичного розуміння цього питання сприяє ефек­тивній організації діяльності, розвитку матеріально-технічної бази, правильному укомплектуванню штатів, повному задоволенню потреб турис­тів.

Поряд з поняттям «готель» широко застосовується міжнародне поняття «отель» (від французького слова «хотел»).

Спочатку під «готельним господарством» розумілась така господарська ді­яльність, що виробляла та надавала платні послуги з розміщення. Згодом, із зростанням вимог туристів і прагненням готелів розширити комплексність обслуговування, послуги розміщення почали доповнюватись такими, що пов'язані з харчуванням і продажем напоїв.

Це дає підстави й сьогодні розглядати готельне господарство у двох напрямах діяльності, а саме в широкому та вузькому його розуміннях. У першому випадку готельне господарство включає дві основні групи послуг — розміщення та харчування, а в другому — тільки розміщення.

Існують також інші заклади розміщення, що не входять до системи го­тельного господарства. Це будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, дитя­чі табори відпочинку, дачі дитсадків та ін. Вони не входять до готельного господарства тому, що розселення не є їх основною діяльністю, ціни туї низькі та, як правило, наближаються до собівартості.

Попит на готельні послуги має нерівномірний та сезонний характер, то­му готелі, мотелі, кемпінги повинні мати достатній резерв номерного фон­ду, а також матеріальних і трудових ресурсів. Постійна готовність підпри­ємств готельного господарства до зустрічі й обслуговування туристів вик­ликає необхідність одночасної присутності протягом доби адміністратора, регістратора, портьє, носильників, покоївок та ін. Це значною мірою змен­шує ефективність використання праці персоналу. Однак, вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить про можливість подолання цього протиріччя.

Класифікація готелів України

До 1992 р. готелі України (і всіх колишніх республік СРСР) поділялись на сім розрядів: «Люкс», «Вищий А», «Вищий Б», І, II, III, IV. У 1991 р, Державний комітет України з житлово-комунального господарства затвер­див «Рекомендації про порядок віднесення комунальних готелів України» до міжнародної класифікації. Вказаними рекомендаціями запроваджується уніфікація вимог до готелів згідно з чинними міжнародними стандартами, що дозволяють віднести готелі до одного з чотирьох розрядів: «4 зірки», «З зірки», «2 зірки», «1 зірка».

У даних рекомендаціях не визначаються критерії оцінки готелів «Люкс» (»5 зірок») тому, що готелі такого типу на сьогодні відсутні в системі жит­лово-комунального господарства. Однак, розвиток іноземного туризму б Україні, особливо таких його видів як конгресний і діловий, буде сприяти будівництву саме таких готелів. Тому, доцільно вказану класифікацію го­телів доповнити та розглянути основні вимоги до готелів «Люкс» або «5 зірок».

Готелі «Люкс» повинні розташовуватись у будівлях, збудованих за ін­дивідуальним проектом, що відрізняються оригінальністю архітектури й оснащені сучасним інженерним обладнанням і засобами автоматики. Не­від'ємною вимогою є наявність світлової реклами з назвою готелю та ху­дожньою емблемою, а також повний благоустрій під'їзних шляхів, підхо­дів до готелю, двору та прилеглої території. Неодмінною умовою є наяв­ність забезпечених охороною критих стоянок для легкових автомобілів із зоною обслуговування та механізованими постами для миття.

Готелі «Люкс» повинні мати вестибюлі для прийому гостей, упорядко­вані холи на кожному поверсі, конференц-зал, телефонний зв'язок, що за­безпечує замовлення на міжміські та міжнародні телефонні розмови. У готелі працюють ресторани вищої категорії, кафе та буфети на кожному по­версі. Крім того, працюють перукарня, косметичний кабінет, пошта, пункт обміну валюти, фірмові магазини, а також побутові служби з ремонту та прасування одягу, термінової хімчистки та прання, ремонту взуття, прока­ту предметів культурно-побутового призначення тощо.