– є джерелом доходу для місцевого населення;
– стимулює розвиток галузей, пов’язаних з випуском предметів споживання, тому що приплив туристів підвищує попит на більшість видів товарів, завдяки чому виробництво розвивається;
– сприяє розвитку розважальної і пізнавальної сфери, тому що для залучення відвідувачів велика увага з боку місцевої влади приділяється “ресурсам гостинності”, збереженню пам’ятників, музеїв, архітектурних ансамблів, будівництву різноманітних атракціонів;
– сприяє розвитку транспортних підприємств і організацій, розширенню автосервісу;
– стимулює розвиток засобів зв’язку, тому що підтримуючи контакти з місцем постійного проживання, туристи використовують пошту, телеграф, телефон, мережу Інтернет;
– обумовлює зростання попиту на вироби місцевої промисловості, сувеніри. Досить часто реалізація такої продукції служить рекламою для туристичного центру;
– сприяє припливу в країну значних коштів в іноземній валюті.
У третьому розділі – “Удосконалення механізмів державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини” – викладено пропозиції щодо розвитку правового, організаційного, економічного, інформаційно-аналітичного механізмів шляхом упровадження методики розрахунку міжбюджетних трансфертів між державним та місцевими бюджетами. Зокрема, визначено основні напрямки нормативно-правового забезпечення охорони культурної спадщини та розвитку туризму (табл. 2).
Це дослідження дозволило привести структуру правового механізму державного управління у відповідність з організаційним, економічним та інформаційно-аналітичним механізмами.
Таблиця 2
Основні напрямки удосконалення нормативно-правового забезпечення охорони культурної спадщини та розвитку туризму
| Напрямки | Законодавчі та нормативно-правові акти | Зміни та доповнення |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Організація туристичної діяльності (історичний туризм) та охорони культурної спадщини | Закон України „Про туризм”, Закон України „Про охорону культурної спадщини” | Запропонувати та внести до законів:а) поняття “історичний туризм” як специфічний вид туризму, який базується на використанні нерухомих об’єктів культурної спадщини;б) об’єкт історичного туризму – нерухомі музеєфіковані об’єкти культурної спадщини;в) поняття „об’єкт історичного туризму” як об’єкт культурної спадщини, на якому проведено роботи з музеєфікації;г) органи з охорони культурної спадщини повинні вести реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються організацією історичного туризму |
| 2. Реставрація пам’яток та проведення охоронно-археологічних розкопок | Закон України „Про охорону культурної спадщини”, „Про податок на додану вартість” | Запропонувати та внести до законів зміни щодо звільнення від оподаткування робіт з консервації, музеєфікації, пристосування пам’яток до використання в історичному туризмі |
| 3. Питання з фінансування охорони культурної спадщини | Бюджетний кодекс України, закони України „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про охорону культурної спадщини” | Запропонувати та внести до законів зміни:а) щодо розподілу витрат на охорону культурної спадщини між державним та місцевим бюджетами;б) щодо перерозподілу прибутку суб’єктів підприємницької діяльності;в) щодо зарахування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини до спеціального фонду органу охорони культурної спадщини |
| 4. Питання приватизації та оренди пам’яток | Закон України „Про охорону культурної спадщини”,Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження методики грошової оцінки пам’яток” | Запропонувати та внести до законів зміни:а) щодо зарахування коштів, одержаних від приватизації об’єктів культурної спадщини, до спеціального фонду відповідних органів охорони культурної спадщини;б) щодо збільшення розміру орендної платні за використання нерухомих пам’яток з обов’язковим використанням її на фінансування програм по збереженню об’єктів культурної спадщини |
| 5. Питання організації системи державного управління | Постанова Верховної Ради АРК „Про структуру та граничну чисельність Ради Міністрів АР Крим” | Запропонувати зміни до Постанови стосовно реорганізації Міністерства курортів та туризму АР Крим та Комітету з охорони культурної спадщини АР Крим |
Наведено схеми економічного механізму державного регулювання туризму та охорони культурної спадщини, що складаються з трьох модулів: нормативно-правового, прогнозування фінансових надходжень та контрольно-аналітичного. На основі систематизації емпіричних даних про розвиток туризму розроблено методику планування бюджетних надходжень до загального та спеціального фондів, перерозподілу податкових надходжень від туристичної діяльності, а також використання кредитних та інвестиційних ресурсів для фінансування заходів з охорони культурної спадщини. Перерозподіл бюджетних коштів здійснюється шляхом упровадження міжбюджетних трансфертів, обґрунтування яких виконано на прикладі охорони культурної спадщини в АР Крим за допомогою статистичних методів аналізу та відповідного програмного забезпечення. Розрахунковий обсяг витрат на охорону культурної спадщини (Vokn) визначається за формулою:
Vokn = Va + Vi + Vm + Vp, (1)
де: Va – витрати на пам’ятники археології;
Vi – витрати на пам’ятники історії й архітектури;
Vm – витрати на пам’ятники монументального мистецтва;
Vp– витрати на електронну паспортизацію об’єктів культурної спадщини.
Vа = Qа*Nа*Ка, (2)
де: Qa – кількість пам’ятників археології;
Na – середньорічний норматив витрат на археологічні дослідження одного об’єкта;
Ka – корегуючий коефіцієнт.
Vi =Qi*Ni*Кі,(3)
де: Qi – кількість пам’ятників історії та архітектури;
Ni – середньорічний норматив витрат на реставрацію і утримання одного пам’ятника;
Kі – корегуючий коефіцієнт.
Vm = Qm*Nm*Км, (4)
де: Qm – кількість пам’ятників монументального мистецтва;
Nm – середньорічний норматив витрат на утримання і реставрацію одного пам’ятника монументального мистецтва;
Km – корегуючий коефіцієнт.
Vp = Qp*Np*Кр,(5)
де: Qp – кількість електронних паспортів об’єктів культурної спадщини;
Np – середньорічний норматив витрат на електронний паспорт одного об’єкта;
Kр – корегуючий коефіцієнт.
У дисертації запропонована модель електронного уряду, за допомогою якої можна ефективно складати реєстр пам’яток та об’єктів туристичної діяльності, національних і регіональних програм, а також обробляти необхідну статистичну інформацію, відслідковувати зміни у нормативно-правовій базі стосовно охорони культурної спадщини. Це дозволить забезпечити оперативне прийняття державно-управлінських рішень, налагодити надійний зв’язок органів виконавчої влади всіх рівнів з бізнесом та громадянами, оцінити ефективність нормативно-законодавчої бази, проаналізувати звітність суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з туризмом, вчасно корегувати державну політику охорони та використання об’єктів культурної спадщини.
ВИСНОВКИ
Відповідно до визначених у дисертаційному дослідженні мети і завдань отримані результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання щодо перебудови системи, удосконалення механізмів державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини АР Крим. В узагальненому вигляді вони зводяться до таких положень і висновків:
1. Органи державної виконавчої влади повинні дбати про формування єдиної системи державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини, яка б охоплювала стратегію й тактику впровадження політики держави з питань функціонування історичного туризму та здійснювалася за допомогою механізмів державного управління (правового, організаційного, економічного, соціально-психологічного та інформаційно-аналітичного). Державна політика базується на відповідних принципах, а визначені механізми її реалізації – на методах та ресурсному забезпеченні (законодавча база, інституції, фінансові та інвестиційні ресурси, аналітична база), науковому обґрунтуванні управлінських рішень.
2. Малоефективна організаційна структура управління сферою туризму та охороною культурної спадщини АР Крим спричиняє неузгодженість державно-управлінських рішень стосовно впровадження відповідних національних та регіональних програм. Вони мають низький рівень виконання, оскільки витрати на їхню реалізацію плануються лише за рахунок місцевих бюджетів за залишковим принципом. Тому доцільним є використання органами виконавчої влади АР Крим, поряд з іншими, економічного механізму державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини, який передбачає конкретизацію джерел фінансування заходів з охорони пам’яток.