3. Тісний взаємозв’язок туризму та історико-культурної спадщини проявляється при використанні пам’яток історії та культури, що сприяє їх кращому збереженню завдяки популяризації та додатковим коштам для утримання в належному стані (як свідчить досвід європейських країн, – до 70 %) при запровадженні нового виду туристичної діяльності – історичного туризму.
Суперечність державного управління полягає в тому, що при формуванні програм з охорони культурної спадщини органи виконавчої влади не враховують механізми та інструменти їх реалізації. Крім того, форма і зміст системи державного управління не узгоджуються в державній політиці розвитку туризму та охорони культурної спадщини. Розв’язання цих суперечностей відкриває шлях до теоретичного обґрунтування удосконалення механізмів державного управління цими галузями.
4. Розроблені у дисертації критерії оцінки результативності та ефективності державного управління можуть слугувати основою для моніторингу діяльності органів виконавчої влади за такими важливими напрямками впливу, як зайнятість населення, культурний рівень нації, національне багатство, престиж держави на міжнародному рівні, інфраструктура економіки країни та регіонів, добробут населення, інноваційно-інвестиційний клімат.
5. Удосконалення правового механізму державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини передбачає зміни законодавства України щодо функціонування історичного туризму, реставрації пам’яток та проведення охоронно-археологічних розкопок, фінансування охоронних заходів, приватизації та оренди пам’яток тощо. У свою чергу ці зміни мають враховувати специфічні особливості формування організаційного, економічного та інформаційно-аналітичного механізмів державного управління окремими галузями економіки. Зокрема, організаційний механізм державного управління сферою туризму та охорони культурної спадщини АР Крим потребує реформування самої системи управління та уточнення розподілу повноважень між органами виконавчої влади центрального та регіонального рівнів, що відкриває можливості налагодження горизонтальних зв’язків між ланками виконавчої влади республіканського рівня, визначення функціональних обов’язків державних службовців та забезпечення прозорості і узгодженості владних дій.
6. Класифікація та визначення додаткових джерел фінансування заходів із збереження національного культурного надбання пов’язані із внесенням змін до Бюджетного кодексу України, обґрунтуванням трансфертів між державним та місцевими бюджетами, розмірів податків на додану вартість та прибутків у туристичній сфері. Це гарантовано забезпечить грошові надходження на охорону, збереження та використання нерухомих пам’яток.
7. Модель електронного уряду “Суб’єкти господарювання – регіон – центр”, що базується на використанні єдиної інформаційної бази, прямого та зворотного зв’язку між органами державного управління та користувачами, є ефективною для підвищення якості прийняття державно-управлінських рішень з питань туризму та охорони культурної спадщини і дозволяє системі управління оцінювати досконалість чинної нормативно-законодавчої бази, аналізувати звітність щодо використання, збереження та відновлення пам’яток, корегувати державну політику стосовно організації історичного туризму та раціонального використання об’єктів культурної спадщини.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Малишева О.В. Шляхи вдосконалення механізму державного управління розвитком туризму та охороною пам’ятників в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – № 2 (25): У 2-х ч. – Ч. 2. – С. 204-208.
2. Малишева О.В. Удосконалення економічного механізму державного управління туризмом та охороною пам’ятників ( на прикладі АР Крим) // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. – № 1 (13). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – С. 57-62.
3. Малишева О.В. Нормативно-законодавча база з питань охорони пам’ятників в Україні: проблеми та шляхи вирішення // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – № 1 (27). – С. 109-116.
4. Малишева О.В. Напрямки вдосконалення економічного механізму державного управління охороною культурної спадщини АР Крим // Державне будівництво: Електронне наукове видання ХарРІ НАДУ. – 2007. – № 2. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
5. Черепанова В.О. Малишева О.В. Теоретичні засади державного управління туризмом та охороною культурної спадщини АР Крим // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 2. – С. 246-250.
Автору належать ідея побудови єдиного підходу до державного управління охороною культурної спадщини та туризмом.
6. Малишева О.В. Науково-методичне забезпечення підвищення результативності державного управління охороною пам’яток та туризмом в АР Крим // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези VI Міжнар. наук. конгресу, 23 лютого 2006 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – С. 16-17.
7. Малишева О.В. Черепанова О.В. Удосконалення механізмів державного управління охороною культурної спадщини та туризмом // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матер. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 травня 2006 р.: У 2 т. – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 2. – С. 346-348.
8. Малишева О.В. Напрямки вдосконалення державного управління туризмом та охороною культурної спадщини в АР Крим // Материалы научн.-практ. конф. “Проблемы формирования инновационных механизмов в современных условиях. Социально-экономическое развитие Крыма на основе кластеров”. – Симферополь: Минэконом АРК, 2007. – С. 97–100.
АНОТАЦІЯ
Малишева О.В. Державне управління сферою туризму та охороною культурної спадщини (регіональний аспект). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2008.
У дисертації досліджуються теоретичні засади державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини, концептуальні підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до їх вивчення, наводиться визначення поняття „історичний туризм” як різновиду підприємницької діяльності, що базується на використанні нерухомих пам’яток. Обґрунтовано напрямки удосконалення правового, організаційного, економічного, соціально-психологічного та інформаційно-аналітичного механізмів державного управління цими галузями. З’ясовано інституціональні особливості та суперечності управління розвитком туризму та використанням культурної спадщини в АР Крим та країні в цілому. Викладено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-законодавчої бази, організаційної структури управління, розрахунку міжбюджетних трансфертів для перерозподілу бюджетних коштів на утримання та використання об’єктів національного надбання, а також опрацьовано модель „електронного уряду”, запровадження якої забезпечує ефективне функціонування інформаційно-аналітичного механізму державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини.
Ключові слова: державне управління, сфера туризму та охорони культурної спадщини, механізми державного управління, пам’ятки культури, оподаткування, міжбюджетні трансферти.
АННОТАЦИЯ
Малышева Е.В. Государственное управление сферой туризма и охраной культурного наследия (региональный аспект). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Харьков, 2008.
В работе исследуются актуальные вопросы совершенствования государственной политики развития туризма и рассматриваются особенности современной организации туристического бизнеса в Украине и в АР Крым. На основе анализа концептуальных подходов отечественных и зарубежных ученых к решению проблемы совершенствования государственной политики развития отдельных отраслей хозяйства, обобщения эмпирических данных доказана целесообразность организации нового вида туристической деятельности – исторического туризма. Этот вид услуг базируется на использовании памятников истории в познавательных и воспитательных целях и требует государственной поддержки, включающей такие механизмы управления, как правовой, организационный, экономический, социально-психологический и информационно-аналитический.
Исследование институциональных особенностей государственного управления сферой туризма и охраной культурного наследия в Украине позволило выявить существенные недостатки и сделать вывод о наличии в этом сегменте государственной политики противоречий, а именно: несоответствия содержания принимаемых решений формам их реализации, возрастающих потребностей в средствах – возможностям государственного и местного бюджетов, приоритетных направлений развития туризма – новым его формам. В диссертации разработаны критерии оценки эффективности государственного управления развитием туризма и охраной памятников.
Уточнены теоретические основы формирования механизмов государственного управления (структура, принципы, методы, инструменты), представлена схема их взаимодействия как единой системы.