Діагностика діяльності підприємств готельного господарства (на прикладі ГК "Русь") (стр. 1 из 9)

Важливою складовою туристичної діяльності є готельне господарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму значною мірою пов’язується з рівнем матеріально-технічної бази, розгалуженістю та різноманітністю мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Саме готельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами.

Економічна сутність готельної діяльності полягає, насамперед, у тому що вона носить нематеріальний характер. Результатом виробничо-експлуатаційної діяльності готелів є не готовий продукт, а пропозиція особливого виду послуг. При цьому послуги не можуть вироблятися окремо від існуючого матеріального продукту, тобто експлуатація матеріально-технічної бази (будівель, споруд, устаткування, інвентарю) є основою виробництва та реалізації послуг. З точки зору особливостей процесу обслуговування в готельному господарстві, де поєднується виробництво та споживання послуг, досить часто цей процес називають "надання послуг". Але це не вірно тому, що надання послуг здійснюється як платно, так і безплатно. Тому слід підкреслити, що ця діяльність здійснює продаж і надання послуг [9].

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємств готельного господарства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється діагностиці господарської діяльності підприємств. З її допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

Під діагностикою діяльності ПГГ варто розуміти комплексну аналітичну оцінку всіх сфер діяльності підприємства з позицій досягнення максимально можливого економічного результату за рахунок оптимального й ефективного використання обмежених економічних ресурсів.

Тривалий комерційний успіх підприємства визначається ефективним розподілом та використанням економічних ресурсів, тобто ефективність функціонування підприємства залежить від того, наскільки відповідають управлінські рішення стану ринкового середовища, власного потенціалу і успішності його використання. Базою для обгрунтування управлінських рішень виступає економічна діагностика.

Діагностика озброює фахівця методичними підходами до оцінки результативності господарської діяльності й визначенню рівню і якості реального економіко-фінансового та управлінського стану підприємства в цілому або окремих його аспектах.

Виконання економічної діагностики стану ПГГ базується на обробці інформації бухгалтерської й поточної звітності. Первинна інформація агрегується й спрощується, будуються аналітичні таблиці.

У підсумку, на базі результатів діагностики, розробляються рекомендації з удосконалення господарського механізму підприємства, стабілізації або поліпшенні його фінансового стану.

Мета даної роботи дослідження особливостей діагностики діяльності ПГГ.

Для досягнення поставленої мети, потрібно поставити такі завдання:

визначити сутність діагностики діяльності ПГГ;

дослідити місце діагностики в управлінській діяльності ПГГ;

проведення діагностики діяльності ГК "Русь";

запропонувати шляхи удосконалення діагностики діяльності ГК "Русь".

Предметом дослідження виступають особливості та специфіка проведення діагностики діяльності підприємств у готельному господарстві.

Об’єктом діагностики виступає готельний комплекс "Русь".

Структурно робота складається з вступу, основної частини, висновків, використаної літератури та додатків.

Розділ І. Теоретичні підходи до здійснення діагностики діяльності підприємств готельного господарств

1.1 Сутність та зміст діагностики діяльності підприємств готельного господарства

Діагностичний підхід, перш за все, передбачає визначення характеру порушень сфери господарської діяльності, в якій відбуваються відхилення від нормальної відносної динаміки різних процесів, які виражаються через темпи змін відповідних показників.

Діагностика (від грецької diagnosis - розпізнавання) передбачає визначення суті й особливостей проблеми на основі всеохоплюючого аналізу із застосуванням певного набору принципів і методів його проведення. У процесі діагностики визначаються стратегічні проблеми підприємства і причини їх виникнення. Також, діагностику розглядають як етап дослідження проблемної ситуації функціонування будь-якого об’єкта на основі проведеного моніторингу.

Предмет діагностики - дослідний, пошуковий чи пізнавальний процеси. Мета діагностики - установити стан об’єкта за допомогою реалізації комплексу дослідницьких аналітичних процедур.

Розрізняють такі методи діагностики:

аналітичні, засновані на безконтактних дослідженнях за допомогою статистичної інформації, використанні комплексного економічного аналізу;

експертні, засновані на узагальненні оцінок та інформації, наданих експертами на основі контактних досліджень;

динамічне програмування - обчислювальний метод розв’язання задач за допомогою використання математичних моделей;

лінійне програмування - математичний метод, заснований на оптимізації досягнення кількісно визначеної мети.

Сучасний етап розвитку нашої держави зумовлює високі вимоги до оцінки ефективності функціонування економічних систем різних рівнів. Але основна увага приділяється саме підприємству як первинній, основній, самостійній ланці народного господарства, що створює конкретні економічні блага, а отже, є першоосновою національного багатства України [15].

Вивчення досвіду трансформаційних процесів у нашій державі свідчить передовсім про надто велику кількість економічно недоцільних бізнес-проектів. Звичайно, не останню роль у невдачах вітчизняних і зарубіжних бізнесменів відіграє постійна нестабільність зовнішнього середовища господарювання, але внутрішні чинники також не слід ігнорувати. Якнайповніше уявлення про ситуацію на підприємстві можна отримати лише за допомогою комплексної діагностики його виробничо-господарської діяльності. Для подолання хоча б частини дестабілізуючих факторів доцільно підняти економічну діагностику підприємств на якісно новий рівень.

Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення реальному стану ринкового середовища господарювання (з урахуванням власного потенціалу підприємства). Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень має бути глибока комплексна економічна діагностика підприємства. У ході такої діагностики всі сфери діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного результату за рахунок оптимально ефективного (у тому числі і з погляду ліквідності, уникнення ризику банкрутства) використання наявних ресурсів, передовсім фінансових.

Процес діагностики - це не одноразова дія, а постійна систематична діяльність, ефективність якої значною мірою обумовлюється нагромадженим досвідом. Основним завданням економічної діагностики є системна оцінка результативності господарської діяльності за кілька періодів, виявляння факторів, які позитивно чи негативно вплинули на неї, а також визначення реальної фінансової стійкості підприємства в цілому чи окремих аспектів його плато - , кредитоспроможності, інвестиційної привабливості тощо.

Залежно від явищ, що підлягають фіксації, виділяють внутрішню та зовнішню діагностику.