6. Переривчастий біг інтервальним методом на відрізках дистанції від 200 до 600 м приводить до збільшення функціональних можливостей організму бігуна і, зокрема, продуктивності серцево-судинної системи. Параметри навантаження і відпочинку при цьому характеризуються тим, що:
а) швидкість бігу планується така, щоб до кінця пробегаємого відрізка ЧСС була приблизно 180 в 1 хв. Таке навантаження створює певний кисневий борг, що веде до активізації аеробних процесів в інтервалах відпочинку;
б) тривалість окремої робочої фази, визначуваною довжиною відрізка, може коливатися в межах 1-2 хв.;
в) тривалість інтервалів відпочинку між відрізками обумовлюється часом відновлення ЧСС до рівня 120-140 в 1 хв., що досягається через 3-5 хв. відпочинку; у паузі відпочинку звичайно використовується біг підтюпцем;
г) кількість відрізків дистанції залежить від здатності бігуна зберігати в занятті задані параметри роботи без істотного подовження пауз відпочинку.
Сумарний об'єм швидкого бігу в одному тренувальному занятті орієнтовно може складати 600-800 м.
Засоби підвищення анаеробних можливостей організму
При розвитку анаеробних можливостей бігунів на середні дистанції розв'язуються два завдання: 1) підвищення функціональних можливостей креатінфосфокiназного механізму, значення якого в бігу на ці дистанції відносно велике; 2) вдосконалення гліколітичного механізму.
Як засоби розвитку можливостей обох механізмів в основному використовуються різні види інтенсивного бігу, в меншій мірі - вправи силової спрямованості (багатократні стрибки, стрибки в гору). Систематизувати всі ці засоби можна таким чином:
засоби анаеробної алактатного дії;
2) засоби анаеробної гліколітичної дії. Предметом дослідження, в пропонованій роботі, є повторний біг на відрізках 250 м, 300 м і 400 м.
3) засоби одночасної анаеробної гліколітичної і аеробної дії.
Як основні засоби для підвищення алактатних можливостей використовуються вправи (пробіжка коротких відрізків дистанції, стрибки з ноги на ногу, стрибки і біг в гору) тривалістю від 5 до 15 з, виконувані з інтенсивністю 95-100 % від максимальної. Такі вправи застосовуються серіями з 4-5 повтореннями кожної. Тривалість інтервалів між вправами - 3-5хв., між серіями - 7-10 хв. Паузи відпочинку між серіями краще заповнювати повільним бігом. Загальний об'єм високоінтенсивних вправ в одному тренувальному занятті може досягати 500 - 800 м. Згідно сучасним уявленням, при таких параметрах навантаження в занятті забезпечується суперкомпенсації запасів креатинфосфату, що приводить до підвищення алактатной анаеробної продуктивності. В цілому методика розвитку алактатних можливостей багато в чому схожа з методикою вдосконалення швидкісних можливостей. Звідси витікає, що робота, направлена на підвищення потенціалу алактатного механізму енергозабезпечення, сприяє зростанню швидкісних якостей бігунів. Достатньо високі можливості цього механізму дозволяють спортсмену відносно швидко починати біг на дистанції, змагання, без якого-небудь істотного накопичення молочної кислоти, і сприяє збільшенню швидкості розгортання економічного аеробного шляху енергозабезпечення.
Значнішим, ніж алактатний потенціал, чинником, що визначає рівень спеціальної витривалості у бігунів на середні дистанції, є гліколітичні анаеробні можливості. Для їх вдосконалення використовується тільки переривчастий метод тренування. При виборі тих або інших засобів необхідно
Враховувати не тільки швидкість пробіжки відрізків дистанції, яка може складати 81-100% від максимальної, але і їх довжину. Останнє пояснюється тим, що на коротких відрізках (100-150 м) гліколітичні процеси не встигають достатньо повно розвернутися, а на відносно довгих їх активність починає знижуватися на тлі активізації аеробних реакцій. Найбільше збільшення кількості молочної кислоти відбувається при пробіжці відрізків дистанції від 300 до 400 м і, особливо, відрізка 350 м. Дещо менше її накопичення спостерігається при бігу 200 м. Таким чином, слід визнати, що застосування вказаних відрізків вельми ефективно з погляду підвищення можливостей гліколітичного механізму енергоосвіти. Причому найбільшою мірою цьому сприяє використання відрізків завдовжки від 300 до 600 м.
Умовно бігові засоби вдосконалення вказаного механізму залежно від швидкості пересування можна розділити на три групи: а) швидкість бігу складає 81-86 %; би) швидкість бігу рівна 87-90 %; у) швидкість бігу - 90-94 % від максимальної на тому або іншому відрізку дистанції. З більшою швидкістю останні долають звичайно в умовах прикидки або змаганнях. У заняттях тренувальні відрізки доцільно пробігати серіями, кількість яких залежить від швидкості бігу, довжини відрізків і тривалості інтервалів відпочинку між ними.
Більший ефект у вдосконаленні гліколітичних анаеробних можливостей досягається за рахунок застосування бігу не перераховані вище відрізках дистанції із швидкістю 87-90 % від максимальної на відрізках. Така швидкість найчастіше використовується при підготовці до змагання в бігу на 600 м і дещо рідше - на 1000м.
Ще значніша дія на анаеробний механізм надає повторний біг із швидкістю 91-94 % від максимальної на кожному з відрізків.
Тому доцільно в тренувальному занятті зменшувати об'єм такого бігу і одночасно збільшувати тривалість інтервалів відпочинку. Так, при використанні 200-метрових відрізків дистанції кількість повторень в серії не повинна перевищувати 3, 200-метрових - 3 і 400-метрових відрізків -2. Число відрізків завдовжки 300-400 м зменшується до двох в кожній серії. У всіх перерахованих варіантах передбачається виконання двох серій відрізків. Тривалість інтервалів відпочинку між повтореннями визначається часом відновлення ЧСС до 120-130 в 1 хв. Паузи відпочинку слід заповнювати ходьбою. Найбільший ефект в плані підвищення гліколітичних можливостей забезпечується використанням бігу на відрізку 400 м.
Окрім засобів виборчої дії в практиці застосовуються і такі, які одночасно розвивають анаеробні і аеробні можливості. До ним відносяться різні види повторного бігу на відрізках, довжина яких близька до дистанції, змагання (400-1000 м). Швидкість бігу при цьому коливається в межах 75-85 % на відрізках до 1000 м, вживаного в основному в тренувальних заняттях підготовчого і на менш довгих відрізках - періоду, змагання. Ефективнішим в плані підвищення гліколітичних анаеробних можливостей є повторний біг із швидкістю 91-95% від максимальної на відрізках дистанції 400-800 м, які використовуються головним чином на етапі, передзмагання, і в періоді, змагання. При такій швидкості бігу максимальна активізація анаеробних процесів приводить до істотного пригноблення аеробних процесів, що виражається, зокрема, хвилинного об'єму серця і МСК. Тривалість інтервалів відпочинку при використанні повторного бігу із швидкістю 85-95 % визначається часом зниження ЧСС до 120-130 в 1 хв., що залежить від підготовленості бігуна і його індивідуальних особливостей (природжених). Об'єм бігу може досягати 4-5 км, залежно від довжини пробегаємих відрізків дистанції, на якій спеціалізується бігун.
При швидкості бігу 91-95 % об'єм роботи знижується до 500 м. Довгі відрізки слід пробігати з рівномірною і змінною швидкістю. Останнє необхідне для вдосконалення здатності бігуна перемикатися з однієї швидкості пересування на іншу залежно від ситуації, змагання. З цією метою в тренувальному занятті на одному відрізку доцільно швидко починати біг, знижувати швидкість у середині і повторно підвищувати до кінця його; на іншому ж відрізку другу або останню третину дистанції потрібно пробігати швидше, ніж попередні ділянки і т.д. Закінчуючи розгляд методів і засобів підвищення, аеробних і анаеробних можливостей як найважливіших компонентів спеціальної витривалості, слід зазначити, що рівень її прояву визначається не тільки ступенем розвитку цих компонентів, але і оптимальним їх співвідношенням.
Саме оптимальний взаємозв'язок між ними, обумовлений специфікою діяльності, змагання, на конкретній дистанції, визначає можливість досягнення найвищого для бігуна спортивного результату. Враховуючи це, при характеристиці засобів розвитку спеціальної витривалості необхідно визнати особливу значущість цілісного вдосконалення цієї багатокомпонентної якості, здійснюваної за рахунок застосування навантажень, по характеру, тривалості і інтенсивності близьких до змагання[26,30].
4 Результати дослідження
Узагальнення отриманих результатів метрологічного контролю рівня спеціальної фізичної підготовки в дослідницьких групах.
Експериментальна група.
Таблиця 16
| № | Прізвище, Ім’я | Біг 60 м (сек.) | Стрибок з місця (см) | Біг 1000 м (хв., сек.) | ||||||
| 1 | Г | 7,0 | 7,2 | 7,0 | 280 | 294 | 292 | 2,42 | 2,51 | 2,43 |
| 2 | С | 7,4 | 7,2 | 7,2 | 273 | 282 | 288 | 2,54 | 2,54 | 2,47 |
| 3 | П | 7,2 | 7,4 | 7,1 | 268 | 277 | 275 | 3,02 | 2,51 | 2,53 |
| 4 | К | 7,1 | 7,0 | 6,9 | 287 | 295 | 297 | 2,55 | 2,51 | 2,42 |
| 5 | С | 7,0 | 7,0 | 7,0 | 292 | 287 | 298 | 2,49 | 2,45 | 2,46 |
| 6 | Т | 7,9 | 7,5 | 7,5 | 220 | 232 | 229 | 3,10 | 2,55 | 2,55 |
| 7 | Б | 7,2 | 7,2 | 7,1 | 274 | 285 | 292 | 2,46 | 2,57 | 2,48 |
| 8 | Г | 7,9 | 7,4 | 7,4 | 245 | 271 | 268 | 3,10 | 3,05 | 3,01 |
| 9 | К | 7,6 | 7,5 | 7,4 | 254 | 263 | 265 | 2,54 | 2,48 | 2,48 |
| 10 | Ж | 7,4 | 7,3 | 7,3 | 252 | 269 | 270 | 2,48 | 2,49 | 2,47 |
| Вид контролю | Оперативний | Поточний | Етапний. | Оперативний | Поточний | Етапний. | Оперативний | Поточний | Етапний. | |
Контрольна група