Специфічною формою пропаганди масових фізкультурно-оздоровчих занять є друковане слово (бланки, інформаційні бюлетені). Дана форма була широко поширена в СРСР, однак нові умови життя висувають нові вимоги до оформлення подібних видань.
Головний елемент PR – наявність власного стилю. Це може проявлятися в особливому кольорі, типі шрифту, логотипі або комбінації цих факторів. Добре продуманий стиль може значно вплинути на формування суспільної думки. Також виключена ймовірність появи помилок, неточностей, непотрібного достатку прикрас. Якість і стиль видання повинні вибиратися відповідно до призначення. Велике значення має ілюстративний матеріал, зокрема фотографія. Вона створює враження вірогідності подій, сприяє не тільки інтелектуальному, але й емоційному, естетичному сприйняттю інформації.
Говорячи про друковане слово, не можна не зупинитися на періодичній пресі. На сучасному етапі в Україні видаються газети, журнали як спеціалізовані («Спортивна газета», «Спортивна панорама», «Футбол», «Олімпійська арена»), так і не зв'язані безпосередньо зі сферою фізичної культури й спорту. На думку В.І. Морозова, одним зі шляхів більше цілеспрямованого використання пропаганди масової фізичної культури та спортивно-оздоровчої діяльності є пошук і використання нових форм і жанрів, широке залучення на сторінках газети не тільки спеціальних і власних кореспондентів, але й провідних спеціалістів – фізіологів, лікарів, валеологів, інструкторів і ін. Позитивною тенденцією, на думку дослідника, є деяке збільшення матеріалу про спортивно-масову й фізкультурно-оздоровчу роботу.
Значний вплив на суспільну думку роблять аудіовізуальні засоби (кіно, телебачення). Широко відомі сеанси аеробіки, трансляції Олімпійських ігор, Чемпіонатів Європи й світу по різних видах спорту.
Однак, найбільшого ефекту, на наш погляд, можна досягти за допомогою спеціальних освітніх інтерактивних програм. Тут як ніде необхідно враховувати особливості аудиторії, що підрозділяється на театральну (аматори рекламних і комерційних фільмів) і нетеатральну.
Остання у свою чергу підрозділяється на існуючу (по соціальних, професійних ознаках) і запрошену (звичайна публіка). (По класифікації С. Блека). На аудиторію можна вийти двома способами: за допомогою рекламних фільмів і за допомогою художніх фільмів. В останньому випадку не повинно бути прямої реклами, посилань на спонсора, час повідомлення повинно обчислюватися декількома секундами. Вважається, що повідомлення, що лише промайнуло, залишить у пам'яті більший слід, ніж довгостроковий потік інформації.
Зупинимося докладніше на способах мовного впливу. Мова – це найдревніший засіб спілкування людей. І.Є. Краснова вказує на нерозривний зв'язок між свідомістю, мисленням і мовною діяльністю.
На думку С. Блека, мова може виступити потужним засобом підтримки зв'язку із громадськістю. Гарний виступ довше всього залишається в пам'яті в слухачів. Усне мовлення має значення не тільки при виступі із трибуни, але й у повсякденному житті. До публічного виступу пред'являються певні вимоги: він не повинен бути затягнутим, варто уникати повторів, вертатися до вже сказаного, забрати несприятливі невербальні реакції (розгойдування на п'ятах, посмикування), якщо необхідно, заздалегідь підготувати мікрофон, кафедру, дошку, ганчірку й т буд. Велику увагу варто приділяти самому мовному акту. Для цього необхідно мати елементарні знання про риторичні прийоми, способи переконання. Залежно від цілей промови В.П. Шейнов (2000) виділяє промови інформаційні, які спонукують до дії, які надихають, які розважають і таємні. У даній роботі нас будуть цікавити перші чотири типи промови. Завданням інформаційної промови є повідомлення якихось відомостей, передача інформації (оголошення, виступ на оперативній нараді), промови, що переконують мають на меті схилити слухача до певної точки зору. Типовим прикладом промов, що спонукують до дії, є доручення виконати завдання, наказ, прохання. До надихаючих промов відносять виступи, що апелюють до почуттів людей, що викликають емоційний підйом.
Більшість промов, які нам доводиться чути, містять у собі елементи різних типів, однак, у кожному разі легко встановити, який компонент є головним, а який – допоміжним. Будь-який тип промови реалізується у двох формах: усній й письмовій. У всіх сферах громадського життя, зокрема в області масової інформації й комунікації мова покликана не тільки інформувати, але й впливати на думки, почуття, погляди, ідеї, установки й т.д. Е.Ф. Телень виділяє два способи впливу на свідомість: вселяння й переконання. Вселяння, на його думку, адресовано не до логіки й розуму особистості, не до її готовності мислити, а до її готовності діяти відповідно до розпорядження. На відміну від вселяння, переконання припускає вплив на теоретичне мислення, для чого необхідна система логічних доказів.
Незважаючи на те, що вселяння може впливати на світогляд цілих суспільств, ми вважаємо, що стосовно до нашої проблеми ефективніше використовувати переконання, тому що в цьому випадку більше можливостей для непрямого впливу на аудиторію і є можливість дати читачу (слухачу) самому вибрати точку зору. При цьому подача матеріалу повинна відповідати наступним вимогам:
- інтелектуально-інформаційний підхід;
- спокійний і витриманий тон оповідання;
- відсутність оцінної лексики.
Тобто, заставою успішного формування суспільної думки в області масової фізичної культури та спортивно-оздоровчої діяльності є крім усього перерахованого вище належний рівень мовної майстерності пропагандиста, рекламного або PR-Менеджера.
Як уже згадувалося, істотним компонентом PR-Технологій є наявність зворотних зв'язків. Для одержання інформації використовуються основні методи соціологічних досліджень – спостереження й опитування.
Соціологічне спостереження являє собою спрямоване, систематичне, безпосереднє простежування, фіксування й реєстрацію соціально значимих фактів, явищ і процесів. Це метод збору інформації шляхом вивчення соціального явища в природних умовах.
Особливість його на відміну від звичайного повсякденного спостереження складається в його планомірності й цілеспрямованості. У зв'язку із цим складається спеціальна програма, у якій передбачаються об'єкт, предмет спостереження, вибір способу реєстрації, обробки й інтерпретації даних. Залежно від положення спостерігача спостереження діляться на включене, коли спостерігач «входить» у досліджуване середовище, невключене, коли соціолог не бере участь у житті досліджуваного об'єкта.
Соціологічне опитування – це метод одержання первинної соціологічної інформації, заснований на безпосередньому зв'язку між дослідником і респондентом. Розрізняють дві основні форми опитування – анкетування й інтерв'ювання. У випадку анкетування опитуваний самостійно сприймає текст запитальника й сам його заповнює. У випадку інтерв'ювання в ролі посередника виступає інтерв'юер, що задає питання, вислухує відповіді й фіксує їхній зміст. І в тому і в іншому випадку головне – питання, їхній характер, зміст і форма. У соціології питання класифікуються по ряду підстав: структурі, функції, змісту, формі.
По техніці заповнення виділяються дві основні групи питань: відкриті й закриті. Відкриті питання дають респондентові можливість самостійно сформулювати відповідь (Як Ви ставитеся до занять фізичною культурою? Чи займаєтесь ви спортивно-оздоровчими вправами?). Закриті питання припускають наявність готових варіантів відповідей. Приклад закритого питання: Яку користь, на Ваш погляд, приносять фізичні вправи? (можна відзначити кілька пунктів)
- Сприяють збереженню здоров'я й довголіття.
- Сприяють формуванню морально-вольових якостей.
- Сприяють збереженню гарної фігури, правильної постави.
- Сприяють зняттю емоційно-психологічної напруги.
- Ніякої користі не приносять, порожня витрата часу.
По функціях питання діляться на основні, контрольні, питання-фільтри й питання-пастки. Відкриті й закриті питання відносяться до основних. З їхньою допомогою вирішуються головні завдання дослідження. Контрольні питання виступають як перевірочні стосовно основного. Якщо основне питання може звучати як «Чи вважаєте Ви, що заняття оздоровчо-спортивними вправами повинні стати частиною способу життя?», то контрольний може бути сформульований інакше: «Хотіли б Ви займатися спортом або фізично-оздоровчими вправами?» Роль питань-фільтрів полягає в тому, щоб відокремити респондентів, що можуть відповісти на одне з основних питань від тих, хто цього не може. Так, якщо не питання «Чи займаєтеся Ви оздоровчою фізичною культурою?» респондент відповідає негативно, то нема рації запитувати його про те, яким видам вправ він віддає перевагу.
Питання-пастки призначені для виявлення відвертості опитуваного. У цьому випадку формулювання питань повинні передбачати варіанти відповідей типу «не знаю», «важко відповісти».
У більшості соціологічних досліджень застосовується не один, а кілька методів збору інформації. Питання про доцільність того або іншого методу залежить від специфічних особливостей об'єкта дослідження.
У нашому випадку, найбільш ефективними, на наш погляд, будуть методи опитування, тому що крім одержання інформації тут можна впливати на погляди, установки, систему цінностей індивіда. Наприклад, при розробці варіантів відповідей у закритих питаннях ми фактично подаємо інформацію про користь фізичних вправ, не нав'язуючи при цьому своєї думки. Відповіді на інші види питань є підставою для розробки подальшої стратегії й тактики роботи з масовою аудиторією з метою вироблення певних ціннісних установок.