У розділі 2 “Умови та чинники трансформації міжнародного ринку туристичних послуг в умовах глобального розвитку” дисертантом проаналізовано структурно-функціональні зміни, яких зазнав міжнародний ринок туристичних послуг в умовах поглиблення інтернаціоналізації світового господарства, визначено місце і роль України у міжнародних туристичних процесах.
Упродовж останніх тридцяти років під впливом вищевказаних факторів галузь міжнародного туризму зазнала суттєвих трансформацій і перетворилася в авангардний сегмент глобального ринку. Всебічний аналіз структурних змін на міжнародному ринку туристичних послуг дозволив автору узагальнити основні тенденції та виявити його передиспозицію.
Дисертант відзначає, що значно видозмінилась туристична карта світу за рахунок зростання чисельності країн, які інтегрувалися у світовий економічний і гуманітарний простір. Вона відбиває процес формування ряду регіональних туристичних ринків, які відрізняються між собою за критеріями: інтенсивності туристичних потоків, видами туристичних послуг, контингентом туристів, розвитком туристичної інфраструктури, рівнем регулювання туристичних процесів. У роботі доведено, що на сьогодні сформувалися такі туристичні ринки: традиційні країни-монополісти (США, Франція, Іспанія, Італія, Великобританія, Австрія), нові регіони (Китай, Туреччина, Польща, Угорщина, Чехія, Хорватія, острівні країни), найбільш перспективні країни (Мексика, Малайзія, Таїланд, Тайвань, Гонконг) та країни-апліканти (Росія, Україна, Казахстан, Болгарія, Румунія, Саудівська Аравія, ОАЕ). Так, визначаючи провідні туристичні центри світу, слід враховувати щонайменше два критерії - кількість іноземних туристів, яких приймає країна та дохід від міжнародного туризму (табл.1).
Таблиця 1
Країни-лідери за відвідуваннями туристів та доходами від міжнародного туризму
Країна | 1995 р. | 2000 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | |||||
туристичні прибуття, млн. чол. | доходи від туризму, млрд.дол. | туристичні прибуття, млн. чол. | доходи від туризму, млрд.дол. | туристичні прибуття, млн. чол. | доходи від туризму, млрд.дол. | туристичні прибуття, млн. чол. | доходи від туризму, млрд.дол. | туристичні прибуття, млн. чол. | доходи від туризму, млрд.дол. | |
Світ | 536 | 405 | 684 | 474 | 761 | 633 | 802 | 678 | 842 | 735 |
Франція | 73,1 | 27,5 | 77,2 | 30,8 | 75,1 | 45,3 | 75,9 | 44,0 | 79,1 | 46,3 |
Іспанія | 46,8 | 25,3 | 47,9 | 30,0 | 52,4 | 45,2 | 55,9 | 48,0 | 58,5 | 51,1 |
США | 48,5 | 63,4 | 51,2 | 82,4 | 46,1 | 74,5 | 49,2 | 81,8 | 51,1 | 85,7 |
Китай | 27,0 | 8,7 | 31,2 | 16,2 | 41,8 | 25,7 | 46,8 | 29,3 | 49,6 | 33,9 |
Італія | 36,5 | 28,7 | 41,2 | 27,5 | 37,1 | 35,7 | 36,5 | 35,4 | 41,1 | 38,1 |
Великобританія | 23,3 | 20,5 | 23,2 | 21,9 | 25,7 | 28,2 | 28,0 | 30,7 | 30,1 | 33,5 |
Німеччина | 17,1 | 18,0 | 19,0 | 18,7 | 20,1 | 27,7 | 21,5 | 29,2 | 23,6 | 32,8 |
Австрія | 17,5 | 12,9 | 18,0 | 9,9 | 19,4 | 15,6 | 20,0 | 16,0 | 20,3 | 16,7 |
Джерело: побудовано автором за: UNWTOTourismHighlights 2007 Edition
На основі комплексного аналізу динаміки туристичних потоків автор виявив, що істотно розширилась і урізноманітнилась суб’єктна структура міжнародного ринку туристичних послуг, яка проявляється у багатократному зростанні чисельності туристів, вагомих змінах статево-вікової, професійної, національно-етнічної та соціальної структури (у туристських потоках майже усіх провідних країн переважають представники середнього класу: від 40% в Нідерландах до 59% в Італії, туристи з невисоким статком – Франція (36%), Італія (31%), представники вищого класу – із Німеччини (43%), Нідерландів (41%), Великобританії (37%); лише у Франції спостерігається невелика перевага жінок в туристичному потоці, в інших країнах – переважають чоловіки, особливо в Італії – 61%; за віковою структурою туристичного ринку більшості країн світу спостерігається активна участь у міжнародних туристичних процесах людей віком 30–44 роки (35% туристів), хоча в окремих країнах серед подорожуючих є і старші за віком – до 60 років (наприклад, у Франції – 30%).
Автор доводить, що докорінних змін зазнала і видова структура міжнародного ринку туристичних послуг. Поряд із традиційними видами туризму (культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, релігійний) за останні два десятиліття широкого поширення набули неординарні та специфічні види туризму (трудова міграція, зелений, екологічний, екстремальний туризм та інші).
У процесі дослідження стало також очевидним вдосконалення інституційної структури світового туристичного ринку, підтвердженням чого є розширення функцій існуючих інституцій та створення нових як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Дисертант зазначає, що бурхливий розвиток міжнародного туризму протягом останнього півстоліття у першу чергу обумовлено його функціональною диверсифікацією через задоволення широкого спектру потреб, запитів та інтересів, задовольнити які покликаний у повній мірі туристичний ринок. Функції міжнародного туризму як системи подорожей, що здійснюються на базі міждержавних договорів, з врахуванням діючих міжнародних норм і місцевих звичаїв, визначаються характером його впливу на країну. В роботі класифіковано сучасні функції ринку туристичних послуг з виокремленням наступних їх груп: економічна, соціально-культурна, оздоровчо-спортивна, освітньо-професійна, екстремальних видів туризму (альпінізм, пригодницький, гірський, підводний, мисливський туризм).
Що ж стосується місця нашої держави на міжнародному ринку туристичних послуг, то автор констатує значне відставання України від світових лідерів (США, Німеччини, Іспанії, Франції та Італії) за кількістю відвідувань туристами та одержанню грошових надходжень до державного бюджету від даної галузі і не відносить її до групи нових динамічних туристичних регіонів, які характеризуються високими темпами зростання туристичної галузі та збільшенням її ролі у економічному розвитку країни в цілому. Однак особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу створюють для України, яка досі вважалась новачком на світовій туристичній карті, можливості для інтенсивного розвитку різних видів туризму та визначають перспективи перетворення її на конкурентоспроможний туристичний центр світового рівня.
У розділі 3 “Організаційно-економічний механізм підвищення міжнародної конкурентоспроможності туристичної галузі України” автором розроблено та запропоновано до впровадження кластерну та інноваційно-маркетингову моделі як методи підвищення конкурентоспроможності вітчизняної туристичної галузі, сформульовано рекомендації щодо побудови та реалізації стратегії просування туристичного продукту України на міжнародний ринок.
Дисертантом на підставі опрацювання теоретико-методологічних рекомендацій стосовно побудови кластерних організаційних структур та з урахуванням фактично початкового етапу становлення туристичних кластерів в Україні рекомендовано оптимальну структуру побудови регіональних туристичних кластерів, яка відповідає сучасному рівню розвитку коопераційних взаємозв’язків між туристичними підприємствами та включає такі структурні елементи: генератор (лідер) кластеру (туристичний оператор, який формує комплексний туристичний продукт, визначає стратегію його просування на ринку та в цілому відповідає за стратегію розвитку усієї кластерної структури); функціональні структурні одиниці, що будуть відповідати за дослідження, збут та просування туристичного продукту (туристичні агенції, що продають сформований туроператором туристичний продукт, маркетингові агенції та рекламні агенції); функціональні структурні одиниці, що будуть виконувати функцію створення основного туристичного продукту (транспортні перевізники, готельні компанії, ресторани (кафе, бари) та бюро екскурсійного обслуговування); функціональні структурні підрозділи, що виконуватимуть підтримуючі функції та забезпечуватимуть необхідний додатковий сервіс для туристів (кінотеатри, фітнес-центри, більярдні, боулінг-клуби, торговельно-розважальні центри, казино, страхові компанії та медичні центри); функціональні структурні підрозділи, що забезпечуватимуть динамічний розвиток та зростання кластеру (спеціалізовані кадрові агенції, профільні вищі навчальні заклади, фінансові установи, представники місцевих органів влади та ін.).
Як свідчить світовий досвід, саме кластери найбільш адекватно відповідають сучасним критеріям розвитку туризму в регіонах завдяки ефективній реалізації наявного в них потенціалу. Виходячи з цього, автором запропоновано регіональну диференціацію туристичної галузі в Україні, яка вимагає розробки відповідних кластерних стратегій.
Для регіонів з високим рівнем туристичного попиту та розвиненою інфраструктурою (АР Крим, Одеська область, м. Київ та Севастополь), на думку автора, необхідне проникнення, нарощення та утримання конкурентних позицій на міжнародному ринку туристичних послуг (освоєння нових міжнародних ринків, активна співпраця з зарубіжними представництвами по залученню додаткової кількості іноземних туристів, організація регіональних Інтернет-порталів, орієнтованих на зарубіжні сегменти туристичного ринку, спільна участь учасників кластеру у міжнародних туристичних виставках).