Смекни!
smekni.com

Туристичні ресурси Буковини (стр. 3 из 7)

Згдно з рішенням Верховної Ради СРСР від 2.8.1940 було утворено Чернівецьку область у складі Української РСР. Після встановлення радянської влади відразу ж розпочалися масові репресії проти національне свідомої частини українського населення. З перших днів радянсько-німецької війни у червні 1941 на Буковині була встановлена місцева українська влада, яка виразу ж була ліквідована румунським окупаційним режимом. Румуни утворили концентраційні табори, провели масові судові процеси проти українських діячів, відновили насильницьку румунізацію краю. Для боротьби з румунськими окупантами вже з кінця 1943 у гірських районах Буковини почали формуватися повстанські загони. У березні-квітні 1944 Чернівецька область була звільнена від румунської окупації і знову включена до складу УРСР. Мирний договір, укладений союзниками з Румунією у Парижі 10.2.1947, затвердив кордон між СРСР і Румунією станом на 28.6.1940. Після відновлення радянської влади на Буковині знову розпочалися масові репресії проти місцевого населення, було проведено колективізацію сільського господарства, яка в основному завершилась у 1949, відбулися і певні позитивні зрушення у економічному та культурному розвитку регіону.

2. ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ БУКОВИНИ

2.1 Кліматичні ресурси

Клімат на Буковині помірно-континентальний. Літо тепле і вологе. Зима помірно холодна. Пересічна температура січня на рівнині –5оС, в передгір’ях –5,5о, в горах –6-7о, липня відповідно від +19 до +20о, від +17 дл +19о і від +12 до +16о. Абсолютний максимум +35о, абсолютний мінімум –35о. Опадів на рівнині 600-650 мм (на крайньому північному сході – 550-500 мм і менше), в передгір’ях – 650-800 мм, в горах – 800-1200 мм і більше на рік. Максимум опадів – влітку, часто у вигляді злив. Вегетаційний період на рівнинній частині 216 днів, у передгір’ях – 210-215, в горах – 136-152 дні. Такі кліматичні умови є сприятливими для відпочинку туристів протягом всього року і придатні для розвитку як зимових (гірськолижний та лижний спорт), так і літніх (гірський, пішохідний, велотуризм та ін.) видів туризму.

2.2 Ландшафтні ресурси

Південно-західна частина Чернівецької області зайнята Українськими Карпатами, які в межах області складаються з ряду паралельних хребтів (висотою 800-1400 м, максимальна висота – г.Яровець, 1574 м), розділених широкими поздовжніми долинами.

На північний схід від Карпат простягаються передгір’я, що мають погорбований рельєф (максимальна висота – г.Цецино, 537 м). Прут-Дністровське межиріччя, в середній частині якого лежить Хотинська височина (найвища точка – г.Берда, 515 м), являє собою рівнину, що має пересічні висоти 200-300 м.

Таким чином, ландшафтну неповторність Буковини складає поєднання трьох типів ландшафтів: гірського, передгірського та рівнинного. Мальовничими є також ландшафти річкових долин, які приваблюють численних туристів.

2.3 Водні ресурси

Головними водними артеріями Буковини є Дністер, Прут, Черемош та Сірет. Вони беруть початок високо в горах, мають швидку течію, глибокі долини. Такі річки придатні для водних видів туризму, зокрема, сплавляння на байдарках і каное, риболовлі, рекреації тощо.

2.4 Бальнеологічні ресурси

Надра Чернівецької області багаті на мінеральні води, поширення яких пов'язане з певними структурно-гідрогеологічними зонами. Розсоли хлоридно-натрієвого типу поширені у нижньоміоценових відкладах внутрішньої зони Передкарпатського прогину з мінералізацією від 10 до 200-300 г/куб.дм. Наявні на теренах області води сульфатно-сірководневого типу, залізисті мінеральні води з підвищеним вмістом біологічно активного двовалентного заліза, джерела сульфатно-хлоридно-натрієвих, сульфатно-кальцієво-натрієвих і гідрокарбонатно-натрієвих вод.

Традиція використання мінеральних вод на Буковині сягає глибин тисячоліть. Ще давні слов'яни виварювали і продавали харчову сіль з ропи джерел "Черешенька" та "Вижниця", мінералізація яких становить 350-400 г/л. Водою з унікального джерела "Лужки" (таких усього три в Європі) лікували захворювання органів травлення та гемофілію. При загальній низькій мінералізації 0,6 г/л у ній містяться понад 20 терапевтично активних іонів різних мікроелементів з переважанням іонів заліза та алюмінію. Природна кислотність їх становить 3-3,5. При вживанні цієї води підвищується апетит і покращується обмін речовин в організмі. В останні роки виявлено ще два джерела лікувально-столових вод типу "Нафтуся", промислове освоєння яких уже розпочалося.

2.5 Біологічні ресурси

2.5.1 Рослинні і тваринні ресурси області

Різноманітність екологічних умов, наявність вертикальної поясності, різні типи ландшафтів, кліматичні умови сприяли формуванню досить багатої флори рослин, яких нараховується на Буковині понад 1500 видів.

Важливе значення в розвитку туризму області мають ліси, які відіграють рекреаційну роль. Лісом вкриті гірська та передгірська частини області. Загальна площа лісів складає 258 тис. га, в тому числі покрита лісом - 236,8 тис. га (91,8%). Породний склад лісів досить різноманітний: переважають хвойні (49,5%) і листяні (46,2%) насадження. Основними лісоутворюючими породами є ялина, бук, ялиця, дуб, граб, ясень, береза та інші. В передгір’ях ростуть ліси з бука, граба, явора; на полонинах – субальпійська рослинність. Рівнинна частина області має окультурений характер. У невеликих гаях ростуть граб, дуб, клен, липа; подекуди є трав’яниста степова рослинність.

З тварин, переважно в Покутсько-Буковинських Карпатах, водяться олень звичайний, козуля, дика свиня, кіт лісовий, куниця лісова, вовк, білка, глухар, рябчик, слуква, а крім того, тхір звичайний, заєць сірий, ховрах європейський, хом’як, пацюк, дрібні мишовидні гризуни, лисиця, тхір степовий, кулики, качки, куріпка, а також жайворонки, воронові, горобцеподібні та ін. У річках – дунайський лосось, форель, марена та інша риба.

2.5.2 Природоохоронні ресурси. Вижницький національний природний парк.

Вижницький природний національний парк (НПП) був створений у 1995 році. Загальна площа 7928,4 га. "Якщо б Господь Бог вирішив провести свою відпустку на Землі, то неодмінно вибрав би для цього Буковину". Ця говірка австрійської доби яка найповніше характеризує неповторну красу Буковинського краю. Тут, на порівняно незначній території, сконцентровані всі принади й чари природи: урвища Дністровського каньйону, смарагдові шати Хотинської та Чернівецької височин, сріблясті плеса бурхливих Прута й Черемоша, таємничі печери і підземелля, галасливі водоспади. А найкраща окраса краю - чарівні у будь-яку пору року Карпати з усталеним яскравим етнографічним колоритом гуцульського ландшафту, м'яких контурів гір, смарагдово-синіх хвиль смерекових лісів та полонин, чепурних будиночків.

Саме тут, на базі Вижницького та частково Берегометського лісництв Берегометського держлісгоспу, з метою збереження, охорони і раціонального використання цінних природних та історико-культурних ресурсів ландшафтів низькогірної зони Буковинських Карпат, створено Національний природний парк "Вижницький". За площею (7928,4 га) це наразі найменший з національних природних парків Українських Карпат. Він розкинувся у межиріччі славнозвісного й оспіваного Черемоша та скромного і зовні непоказного, але лютого під час повеней Сірету, в адміністративних межах Вижницького району.

У залежності від висоти над рівнем моря у районі розташування парку виділено помірну, прохолодну та помірно-холодну кліматичні зони. У передгір’ї середньорічна температура становить 7-5 С°, а річна кількість опадів - 750-800 мм.

Ландшафтна неповторність "Вижницького" завдячує Черемошу та Сірету, басейни яких ділять майже порівну його території. Східна, сіретська, частина має більш згладжені контури гірських пасем, ширші долини його приток - Сухого та Стебника, меншу кількість відшарувань геологічних відкладів та кам'янистість. При середніх для всього парку висотах пасом 750-1000 м. над рівнем моря абсолютні висоти русла Сірету сягають 470-500 м, а русла Черемоша 340-390 м, тобто на 100-130 м нижчі від Сірету. Західна, черемоська, частина парку в басейні річок Великої та Малої Виженки розчленована значно глибше й інтенсивніше. Тому тут більш поширені стрімкі схили з частими виходами на денну поверхню геологічних відкладів, мальовничі скелі, численні водоспади, ущелини.