11. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини XIX- початку ХХ ст. / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці : Золоті литаври, 1999. — 574с.
12. Друга Всеукраїнська науково-практична конференція молодих науковців "Національні та етносоціальні процеси в Україні": Матеріали / Молодіжна організація "Буковинське братство"; Буковинське етнографічне товариство. — Чернівці, 1997. — 200с.
13. Друкман Э.Л. По Черемошу и Пруту : Путеводитель / Э.Л.Друкман. — Ужгород : Карпати, 1985. — 79 с.
14. Ермоленко Ю.А., Стойко С.М. Карпаты глазами любознательных : Краевед. очерки / Ю.А.Ермоленко, С.М.Стойко. — Львов: Каменяр, 1980. — 65 с.
15. Європа: ідеї та процеси: Матеріали наукового симпозіуму 4-5 червня 1998 р. / Буковинський політологічний центр; Бюро зі співробітництва в Україні Фонду Ф.Еберта / Ю... Макар (ред.кол.). — Чернівці : Прут, 1998. — 192с.
16. Жуковський А. Історія Буковини. — Чернівці, 1991. — (Бібліотека газети "Час"). Ч. 1 : До 1774 р.. — 120 с.
17. Заповідні об'єкти Буковини (реєстр природного заповідного фонду Чернівецької області) / Чернівецька обласна організація Українського товариства охорони природи / А.М. Коренчук (підгот.), В.Д. Солодкий (підгот.). — Чернівці, 1986. — 50 с.
18. Заполовський В.М. Буковина у роки Першої світової війни (воєнні дії та їх вплив на населення): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці, 2001. — 19с.
19. Зелений туризм на Буковині / День. - №86. - 18.05.2000.
20. Історiя мicт i ciл Української РСР. Чернівецька область, 1969.
21. Каменецкий В.Т. За здоровьем – в Карпаты / Каменецкий В.Т. — Киев : О-во "Знание" УССР, 1988. — 15 с.
22. Климатические ресурсы Украинских Карпат и горных районов Болгарии / Л.И.Сакали, С.Х.Лингова, Л.В.Дмитренко и др.; Под ред. Л.И.Сакали, С.Х.Линговой; Гос. ком. СССР по гидрометеорологии, Укр. регион. н.-и. гидрометеорол. ин-т, Гл. упр. гидрометеорол. службы при Болг. акад. наук, Ин-т гидрологии и метеорологии. — М. : Гидрометеоиздат, 1988. — 338 с.
23. Кравець М.М. Нариси з історії селянства Північної Буковини на початку ХХ століття / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. М.Коцюбинського. — Вінниця, 1998. — 173с.
24. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й., Глубіш М.І. Входження Галичини, Північної Буковини та Закарпаття до складу України (1939-1945 рр.). — Дрогобич : Добре сердце, 1995. — 68с. — (Правовий всеобуч народного депутата).
25. Лікарські рослини Буковини: Довідник / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / М.О.Смолінська (уклад.). — Чернівці : Рута, 2002. Ч. 1 : Природна флора. — 295с.
26. Мельник А.В. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. — Л. : Львівський національний ун-т імені Івана Франка, 1999. — 288 с.
27. Минералы Украинских Карпат. Простые вещества, теллуриды и сульфиды / [Галий С. А., Грицик В. В., Егорова Л. Н. и др.]; Гл. ред. Н. П. Щербак; АН УССР, Ин-т геохимии и физики минералов. — Киев : Наук. думка, 1990. — 149с.
28. Населення Буковини: З книги "Буковина. Загальне краєзнавство", укладеної колишнім крайовим жандармським командуванням N13 ц.к.жандармерії з нагоди 50-річного ювілею правління імператора Франца-Йосифа I (Чернівці, 1899). — Чернівці : Зелена Буковина, 2000. — 160с. — Текст нім.(репринт) і укр. мовами.
29. Никифорак М.В. Державний лад і право на Буковині в 1774-1918 рр. / Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці : Рута, 2000. — 279с. — с.231-264.
30. Офіційний сайт міста Чернівці / http://www.city.cv.ua/Ukrainian/.
31. Охорона, вивчення та збагачення рослинних ресурсів Буковини: Наук. конф. присвячена 120-річчю ботанічного саду, 17-19 вересня 1997 р. / Чернівецький ун-т ім. Ю.Федьковича. Ботанічний сад / Б.К. Термена (ред.). — Чернівці, 1997. — 115с.
32. Перша світова війна: історичні долі народів Центральної та Східної Європи: Матеріали Міжнар. наук. конф., присвяч. 80-річчю Буковинського народного віча. Чернівці, 22-24 вересня 1998р. / Юрій Макар (наук.ред.). — Чернівці : Рута, 2000. — 326с.
33. Пивоваров С.В. Нумізматичні пам'ятки Буковини (античний та середньовічний час) / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича; Буковинський центр археологічних досліджень при ЧНУ. — Чернівці : Зелена Буковина, 2002. — 248с.
34. Природа Українських Карпат. – Львiв, 1968.
35. Растительные и животные ресурсы Карпат : [Сб. ст.] / Ужгород. гос. ун-т; [Редкол.: В.И.Комендар (отв. ред.) и др.]. — Ужгород : Рад. Закарпаття, 1984. — 164 с.
36. Тепловой и водный режим Украинских Карпат / [Л.И.Сакали, Л.В.Дмитренко, Е.Н.Киптенко, П.М.Лютик]; Под ред. Л.И.Сакали. — Л. : Гидрометеоиздат, 1985. — 365 с.
ДОДАТОК 1
| № п/п | Назва історичного населеного місця | Дата заснування або першої писемної згадки |
| Чернівецька область | ||
| 390 | м.Чернівці | XII ст. |
| 391 | м.Вижниця | XV ст. |
| 392 | м. Герца | 1437 р. |
| 393 | смт Глибока | 1438 р. |
| 394 | смт Кельменці | 1559 р. |
| 395 | м.Кіцмань | 1413 р. |
| 396 | смт Лужани | 1453 р. |
| 397 | м. Новоселиця | 1456 рік |
| 398 | смт Путила | 1501 р. |
| 399 | м.Сторожинець | 1448 р. |
| 400 | м.Хотин | XIII ст. |
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ УКРАЇНИ
| № п/п | Найменування | Адреса | Підпорядко-ваність | Ким створе-ний (дата і № рішення) |
| Ч е р н і в е ц ь к а о б л а с т ь | ||||
| 56 | Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" | м. Хотин | Держбуд | КМУ 12.10.2000 № 1539 |
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
Територія - 8,1 тис. кв. км.
Населення - 944 тис. чоловік
Чернівецька область знаходиться на південному заході України і розташована в трьох природно-географічних зонах: лісостеповій, яка займає Прутсько-Дністровське межиріччя, передгірській, розташованій між Карпатами та рікою Прут і гірській, яка охоплює Буковинські Карпати.
У сучасних її межах територія області сягає 1,3% території України, з півдня та південного заходу вона виходить на державний кордон з Румунією та Молдовою, з заходу межує з Івано-Франківською, з півночі - Тернопільською і Хмельницькою, зі сходу - з Вінницькою областями. Має добре залізничне та автошляхове сполучення як із зарубіжними країнами, так і з сусідніми областями.
Область поділяється на 11 адміністративних районів. В її межах 11 міст, 8 селищ міського типу, 398 сільських населених пунктів, де проживає 403 тис. чол. у містах і 541 тис. у селах. Густота населення 117 чол. на 1 кв. км.
Область багата на природні ресурси. На території Чернівеччини виявлено чотири нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). Останніми роками відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Новоселицькому, Сторожинецькому, Путильському районах.
Надра містять чимало цінних будівельних матеріалів. У придністров'ї та в басейні Прута існують значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі та вапняки.
Для цегельно-черепичного і гончарного виробництва використовуються суглинки, на які так багаті села Вижницького району. Для будівництва доріг та облицювання стін будівель досить широко застосовують червоно-бурі та сірі пісковики.
Область багата також на поклади різних видів пісків - бетонних, баластних, будівельних та білих кварцових. Їх добувають у селах Заставнянщини.
Увагу привертають також прояви золотоносності і мідноколчеданного та поліметалічного зрудняння.
Надра Чернівецької області багаті на мінеральні води, поширення яких пов'язане з певними структурно-гідрогеологічними зонами. Розсоли хлоридно-натрієвого типу поширені у нижньоміоценових відкладах внутрішньої зони Передкарпатського прогину з мінералізацією від 10 до 200-300 г/куб.дм. Наявні на теренах області води сульфатно-сірководневого типу, залізисті мінеральні води з підвищеним вмістом біологічно активного двовалентного заліза, джерела сульфатно-хлоридно-натрієвих, сульфатно-кальцієво-натрієвих і гідрокарбонатно-натрієвих вод.
Різноманітність екологічних умов, наявність вертикальної поясності, різні типи ландшафтів, кліматичні умови сприяли формуванню досить багатої флори рослин, яких нараховується понад 1500 видів.
Найбільш родючі грунти характерні для лісостепової зони. В цій частині області, переважно на терасах Дністра, зустрічаються чорноземи, що мають грудкувато-зернисту структуру і містять у собі до 7% гумусу.
В долинах Дністра і Прута поширені дерново-лучні слабо опідзолені, лучні чорноземно-опідзолені та чорноземно-лучні грунти, на яких вирощують овочеві культури. У лісостеповій зоні є також сірі, світло-сірі легко- і середньосуглинисті грунти.
У передгірній зоні найбільш поширені підзолисті, дерново-підзолисті, сірі та темно-сірі грунти.
Лісові буроземи складають основний грунтовий покрив гірської зони. Вільні від лісової рослинності площі використовують для землеробства, а також для культурних пасовищ.
Земельний фонд області - 809,6 тис. га, з них 477,3 тис. га складають сільськогосподарські угіддя, в тому числі 341,9 тис. га ріллі, 26,9 тис. га багаторічних насаджень, 39,0 тис. га сінокосів, 69,5 тис. га пасовищ. Внаслідок пересічного та горбистого рельєфу місцевості сільськогосподарська освоєність території становить 60%; розораність загальної площі - 43%.
Важливе значення в економічному та соціальному розвитку області відіграють ліси, які є джерелом деревини та продуктів недеревної рослинності. Велика також їх захисна й рекреаційна роль.