До території парку ввійшли 4 утворені протягом 1966-1982 pp. торфовищні та водноторфовищні резервати природи з оточуючими їх лісовими масивами. Д. Фіялковський (1960) окреслив цю територію як "мініатюру європейської тундри й лісотундри". У ППН налічується понад 1466 видів рослин, особливо унікальними є лісові масиви, які відзначаються рідкісним породним складом. Багатство флори і фауни дає підставу говорити про ППН як про одну із найцінніших пам'яток садово-паркового мистецтва єврорегіону "Буг" (мал. 5, див. Додаток А) [16, 272].
Територію парку поділено на 3 зони та 6 охоронних районів. У межах ППН функціонують служби резерватів, дидактично-туристична і наукова служби. З березня 1993 р. функціонує Наукова рада ППН [16, 272].
Головною загрозою для природного середовища парку є осушення торфовищ. Дослідження стверджують, що за останні 40 років у районі ППН висохло близько 80% торфовищ, а площа озер скоротилася на 100 га. У зв'язку з цим пріоритетним напрямом наукових досліджень Наукової ради і Дирекції ППН визначено охорону водних площ. За ініціативи Воєводського керівника охорони природи у м. Люблін розпочато реалізацію експериментальної програми відтворення озер і торфовищ у районі Устівецьких озер. Вищезгадана програма впроваджується поступово спільно з дослідницько-моніторинговою програмою.
Другим головним напрямом охоронної діяльності парку для збільшення туристської атрактивності є омолодження лісу шляхом збільшення породного і вікового складу дерев. За період із 1962 по 2000 pp. у ППН заліснено близько 1740 га [16, 273]. У рамках так званого резерватного лісового господарства в ППН щороку заготовлюється близько 1 тис. м деревини. Дня реалізації програми омолодження лісу, зокрема збільшення площ соснових насаджень, з 1993 р. у парку функціонує навчальна школа лісового господарства на площі 2 га. Територія ППН є місцем проведення значних наукових досліджень. Найважливіші з них:
- виявлення шляхів високоефективної охорони водних екосистем у контексті розвитку екотуризму в ППН і його околицях (С. Радван);
- визначення концепції збалансованої натуралізації природного середовища (Т. Хмілевський, Л. Пааловський, С. Радван);
- розробка засад охорони водно-торфовищних площ лісових масивів у контексті розвитку екотуризму в ППН і його околицях (С. Радван).
У Залуччі при дидактично-музейному осередку ППН облаштовано метеорологічну станцію, реалізується програма моніторингу забруднення повітря, ведуться роботи щодо збільшення популяції болотної черепахи.
Екологічна едукація належить до важливих сфер діяльності штатних служб і Наукової ради ППН. Роботи в цьому напрямку ведуться головним чином у дидактично-музейному осередку. Тут також організовуються заняття для працівників освіти Люблінського воєводства. Результатом таких навчальних занять стало видання спеціального підручника за редакцією Б.Каховського. Також вийшов друком перший туристський путівник по ППН і фотоальбом (М. Солтис). Зпроектовано і прокладено туристську дидактичну стежку, яка проходить через ліси і торфовища до оз. Мошне.
Дидактично-музейний осередок є не тільки значним науковим центром, а й популярним місцем проходження студентами практик. Працівники осередку надають туристам послуги екскурсоводів для детального ознайомлення з ППН під час подорожей по спеціально облаштованих туристських стежинах.
У межах ППН облаштовано такі туристські стежки: центральна (так звана туристська стежина Ленчинсько-Влодавського Поозер'я), за основу прокладення якої було взято колишній туристський маршрут "Поозерний"; червона, яка простяглася на 32 км від дидактичної стежки "Дуб Домінік" до регіонального природного музею ППН; жовта, довжина якої у межах парку та його околицях сягає 16 км; зелена, яка розпочинається у м. Холм і простягається вздовж межі ППН на 14 км до м. Уршулін. Додатково була облаштована для туристів уже згадана дидактична стежина "Дуб Домінік", яка приваблює туристів інфраструктурним забезпеченням високого рівня, природним музеєм у Старому Залуччі. У 1995 р. співробітниками Лодзьського, Ягелонського і Люблінського університетів остаточно окреслено проходження основних туристських стежин по території ППН, уздовж яких обладнано місця для розбиття наметів і безпечних вогнищ. Остаточно визначено п'ять основних туристських стежин (екологічних шляхів) загальною протяжністю 65 км. Результатом цього стало збільшення кількості туристів у ППН від кількасот осіб у 1990 р. до семи тисяч осіб у кінці 90-х pp. [16, 273-274].
Район ППН вирізняється серед інших охоронних територій єврорегіону "Буг" в етнографічному аспекті. Парк є об'єктом наукових досліджень кафедри етнографії Люблінського університету. Старовинна архітектура сільських будинків створює особливо сприятливі передумови для розвитку сільського зеленого туризму на території ППН. Центральною ланкою в організації відпочинку на селі є сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчуванням, ознайомлює туристів із природним, історико-культурним потенціалом регіону.
Розточанський парк народовий було створено в 1974 р. на території площею 7900 га, а також Щебжешинського, Краснобродського, Південно-Розточанського ландшафтних парків. Туристів у цей парк приваблюють численні історико-культурні пам'ятки Східної та Західної Європи: Звєжинець, Щебжешин, Томашув Любельський. Розточчя стало одним із найпопулярніших місць розвитку регіонального туризму єврорегіону "Буг", де особливо вирізняються його середня і південна частини. За умов належного фінансування Розточчя може стати туристсько-рекреаційним регіоном міжнародного значення. Антропогенізація природного середовища та його компонентів Розточанського парку народового є предметом численних наукових досліджень (Д. Фіялковський, А. Костровицький, Й. Пліт, Й. Солон і ін.). Здійснено оцінку ступеня антропогенізації природного середовища на Розточчі згідно з методикою А. Костровицького, Й. Пліта, Й.Солона [16, 274-275].
Природне середовище Розточчя відзначається порівняно низьким ступенем антропогенізації, зокрема, середній показник для досліджуваного регіону становить 5,7 (табл. 2.1). Значення вищеназваного показника Розточчя є помітно нижчим від аналогічного середнього показника по Республіці Польща, який становить 10,0. Найменш антопогенізованими на Розточчі є південні та середні частини, що особливо сприяє розвитку екотуризму в межах цих територій [6, 115-116].
Таблиця 2.1
Ступінь антропогенізації природного середовища Розточчя
Регіон | Класи антропогенізації ландшафту | Показник антронізації | |||||||||||
| 0-1,49 | 1,5-2,99 | 3,0-4,49 | 4,5-5,99 | 6,0-7,49 | 7,5-8,99 | ||||||||
| км2 | % | км2 | % | км2 | % | км2 | % | км2 | % | км2 | % | ||
| Західне Розточчя | - | - | - | - | - | - | 183,4 | 20,2 | 582 | 64 | 144,3 | 15,9 | 6,7 |
| Середнє Розточчя | - | - | 25,8 | 5,1 | 198 | 20,5 | 345,8 | 35,5 | 377,3 | 38,7 | 28,2 | 2.9 | 5,4 |
| Південне Розточчя | - | - | - | - | 259 | 22 | 754 | 64 | 165 | 14 | - | - | 5,2 |
| Розточчя в цілому | - | - | 25,8 | 0,8 | 457 | 14,6 | 1283,2 | 42 | 1124,3 | 37 | 172,5 | 5,6 | 5,7 |
Результати анкетних досліджень стверджують, що головними цілями відвідання туристами Розточчя є передусім діловий туризм, відвідання родичів і знайомих, розваги, відпочинок і рекреація (мал. 6, див. Додаток А).
Усі вище перелічені аспекти пріоритетного розвитку туризму, які дають можливість покращити економічну ситуацію в прикордонному регіоні без завдання шкоди природному середовищу, враховує концепція транскордонних охоронних територій єврорегіону "Буг" з провідною туристською функцією.
Основи концепції було розроблено в Інституті охорони середовища (м. Варшава) спільно з Інститутом туризму і представлено на міжнародній конференції в 1992 р. у м. Брест. У 1994 р. остаточно закінчено зонацію українсько-польсько-білоруських охоронних територій (рис. 7, див. Додаток А), а також опрацьовано загальну концепцію розвитку екотуризму в єврорегіоні "Буг" [16, 276-278].
2.3. Проблеми та перспективи транснаціонального співробітництва Волинської області та Республіки Польщі в туристичній галузі
Згідно зі стратегією економічного і соціального розвитку Волинської області основними стратегічними орієнтирами розвитку туризму на 2004 – 2015 роки визнано такі: стимулювати будівництво та реконструкцію об'єктів туристської та курортно-рекреаційної сфер, залучати іноземні та вітчизняні інвестиції у розвиток матеріально-технічної бази туристської індустрії; сприяти розвитку сільського зеленого туризму в області, а також розширенню транскордонного співробітництва в галузі туризму в рамках єврорегіону "Буг"; забезпечити систематичну фінансову підтримку презентації туристського продукту області на внутрішньому та міжнародному ринках туристських послуг, зокрема шляхом участі у туристських виставках, ярмарках, випуску високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу, спеціалізованих видань туристського профілю; створити обласний Центр туристської інформації та мережу його пунктів у містах та районах області; створити єдину автоматизовану мережу з надання туристських, готельних, санаторно-курортних послуг в області; здійснити будівництво, ремонт та реконструкцію під'їзних автомобільних шляхів до об'єктів туристських відвідувань; провести роботи з благоустрою існуючих та облаштування нових місць короткочасного відпочинку туристів; забезпечити сертифікацію товарів, робіт і послуг у сфері туристської діяльності області, здійснити категоризацію об'єктів туристської інфраструктури; встановити на автомобільних шляхах області дорожні інформаційні знаки щодо наявних туристських маршрутів, об'єктів туристського відвідування та туристської інфраструктури; забезпечити внутрішню конвертованість туристських послуг шляхом підвищення їх якості та розширення асортименту, покращення сервісних умов обслуговування.