ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ
Кафедра гуманітарних дисциплін
на тему: “ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ”
студента І курсу
Гальчука В.Є.
Канд. істор. наук
Науменко Г.П.
ЗМІСТ
ВСТУП................................................................................................................3-5
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ...........................................................................................................6-15
2. ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ..........................................................................................................16-23
3. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ......................................................................................................... 24-34
4. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ......................................................................................................... 35-40
ВИСНОВКИ....................................................................................................41-42
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ....................... 43-45
Вступ
Актуальність теми визначається тим, що у наш час туризм став одним із найприбутковіших видів бізнесу у світі. За даними Всесвітньої туристської організації (ВТО), він використовує приблизно 7% світового капіталу, на туризм припадає 11% світових споживчих витрат і він дає 5% усіх податкових надходжень. Ці цифри характеризують прямий економічний ефект функціонування індустрії туризму. Розвинений туризм називають одним з головних феноменів XX ст.
У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення, активізації зовнішньоторгівельного балансу. Туризм впливає на такі ключові галузі економіки, як транспорт і зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та ін, тобто виступає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку.
Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Це й не дивно, адже особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу України створюють усі можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів.
Приділяючи велику увагу розвитку туризму, Верховна Рада і Кабінет Міністрів України визнали його однією із пріоритетних галузей економіки країни.
Для забезпечення стабільного розвитку цієї галузі Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України розроблено ряд заходів спрямованих на розвиток туристичної галузі в країні.
Стабільний розвиток туризму передбачає, перш за все, розбудову матеріально-технічної бази, забезпечення якості обслуговування відповідно до міжнародних стандартів. У перспективі передбачено побудувати та реконструювати 140 міжнародних туристських центрів, турбаз, автобаз, готелів, кемпінгів тощо. Україна зацікавлена у залученні іноземних інвестицій до участі у розбудові туристичної галузі.
В Україні налічується понад 170 тис. пам'яток культури, історії, містобудування і архітектури, палацо-паркового мистецтва, археології, а також понад 300 музеїв; створено 7 національних історико-культурних заповідників.
Найпопулярнішими туристичними регіонами є Крим, Причорномор'я, Придністров'я, Поділля і Волинь, міста Київ, Одеса. Серед них особливо хотілося б виділити Івано-Франківську область, яка має надзвичайну популярність серед туристів завдяки численним пам’яткам історії, і величезним рекреаційним ресурсам.
Саме завдяки наведеним факторам, а також величезному природно-рекреаційному і туристичному потенціалу, автором було обрано тему курсової роботи „Туристичні ресурси Івано-Франківської області”
Об’єктом дослідження курсової роботи є туристичні ресурси Івано-Франківської області.
Географічні рамки курсової роботи обмежуються територією сучасної Івано-Франківської області.
Хронологічні рамки роботи охоплюють період з найдавніших давен до сьогодення.
Джерельна база. У процесі написання курсової роботи автором було використано понад 30 джерел.
Насамперед, варто зазначити фундаментальні академічні праці, що дають найповнішу та всебічну характеристику досліджуваної території і, по суті, складають методологічну базу курсової роботи. Це такі видання, як „Географічна енциклопедія України”, „Історія міст і сіл Української РСР: Івано-Франківська область”.
Природно-туристичні ресурси висвітлені у праці М. М. Приходька.
Найповніша інформація про історико-культурну спадщину районів Івано-Франківщини міститься у працях таких авторів як Я. Ю. Дацюк та І. А. Пелипейко.
Метою курсової роботи є всебічне дослідження природно-рекреаційних та історичних ресурсів, а також сучасний стан і перспективи розвитку туризму на Івано-Франківщині.
Для реалізації зазначеної мети автор ставить перед собою наступні завдання:
- здійснити загальну характеристику Івано-Франківської області;
- розглянути та проаналізувати природно-ресурсний потенціал області;
- вивчити історико-культурні ресурси Івано-Франківської області;
- виконати аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристичної галузі в Івано-Франківській області.
Структурно курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел і додатків.
Івано-Франківська область утворена 4 грудня 1939 p. Розташована на заході України . Межує на півночі з Тернопільською та Львівською, на заході — Закарпатською, на сході — Чернівецькою областями України, на півдні — з Румунією. Територія — 13,9 тис. кв. км. (2,30% території України)[15;52].
За адміністративним розподілом область має 14 районів. Центр — місто Івано-Франківськ, інші порівняно великі міста — Коломия, Калуш, Долина, Галич, Перегінське.
Фізико-географічна характеристика області. Область розташована на перетині Східноєвропейської рівнини та Карпат. Рельєф території області поділяється на три частини: рівнинну лісостепову — Наддністрянщина; середнє передгір'я — Передкарпаття; південно-західну гірську — Карпати (майже 50% усієї площі області). На північно-східній окраїні розташовані рівнини Опілля та Покуття.
Ландшафт у західній частині горбисто-пасмовий (висоти до 300 — 400 м. над рівнем моря), а в східній частині — рівнинно-хвилястий (висоти 200 — 300 м. над рівнем моря). Центральна частина території області — горбисто-пасмове передгір'я (Передкарпаття), що переходить у низинно-гірський пояс із висотами до 400 — 600 м. над рівнем моря [30;91].
У південно-західній частині області розташовані гори, які утворюють низку хребтів, що простягаються з північного заходу на південний схід. Вони відокремлюються один від одного поперечними та поздовжніми долинами і утворюють системи: Східний Бескид (1363 м.), Горгани (1818 м.) і Покутські гори (1491 м.). Є також відособлені масиви Чорногорів (найвища точка України — гора Говерла, 2061 м.), Чивчина і Гринявських гір. Ґрунтово-рослинне покриття залежить від різних висот.
На рівнинах переважають сірі лісові опідзолені ґрунти та опідзолені чорноземи, у передгір'ях — дерново-підзолисті ґрунти, у горах — бурі гірсько-лісові різного ступеня опідзоленості, дерново-буроземні і гірсько-лучні дернові і торфові.
Рівнини і передгір'я досить розорані. Майже 35% території області покриті лісом. На рівнинах переважають ліси дубові, дубово-букові, дубово-грабові; буково-дубові, букові і ялинові — у передгір'ях. У горах нижньої частини схилів переважають мішані ліси (бук, ялиця, ялина), у верхній частині — хвойні, переважно соснові ліси.
Найвищі вершини (1400 — 1600 м. над рівнем моря) зайняті високогірними луками-полонинами: субальпійськими (до 1850 м. над рівнем моря) і альпійськими (понад 1900 м. над рівнем моря).
Територію області пересікає 8286 річок, які належать до басейнів Дністра і Пруту. Річки в основному гірські. Озера нечисленні. Головні річки — Дністер (із притоками Гнила Липа, Лімниця, Бистриця) і Прут (з основною притокою Черемош). На річках — повінь навесні, дощові паводки — влітку. Багато річок використовують для лісосплаву [6;15].
Серед корисних копалин Івано-Франківщини — нафта, природний газ, калійна сіль, буре вугілля, сланці, фосфорити [15;54]. Є мінеральні джерела.
Представники тваринного світу — благородний олень, європейська козуля, дикий кабан, лисиця, вовк, борсук, кам'яна і лісова куниці, дикий кіт, рись, бурий ведмідь, білка, заєць. Із птахів — дрізд, дятел, сова, глухар, тетерук, перепілка, беркут, сапсан, тощо. У водоймах водяться форель, лящ, судак, плітка, сом, густера, тощо.
Демографічна ситуація. Населення — 1388.9 тис. осіб, із них українців — 95,9%, росіян — 3,5%, поляків — 0,6% та ін. В гірських районах виділяються етнічні групи — гуцули і бойки. Міських жителів — 592,0 тис., сільських — 817,0 тис. Дана ситуація є нетиповою для України.
Середня щільність населення — 115 чол. на кв. км., що майже в 1,3 рази більше, ніж в середньому в Україні. Природний приріст населення є від'ємним як у сільській місцевості, так і в містах. Це одна з трьох українських областей, де цей коефіцієнт є найменшим.
Міграційні процеси в області є традиційно сильними. Більшість безробітної молоді та багато кваліфікованих працівників з інших вікових груп постійно від'їжджають за кордон у пошуках тимчасової і постійної роботи в Західній Європі та Росії, не маючи необхідних трудових віз і контрактів, поповнюючи ряди нелегальних мігрантів цих країн. Маятникові трудові поїздки населення спостерігаються в зоні впливу Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, Долини, Надвірної.