Неофіційний командний залік (НКЗ)
Загальнокомандний залік на ОІ є неофіційним, тому що, згідно Олімпійської хартії, "ігри є змаганнями між спортсменами, і але між країнами".
Однак вже з 1908 у ряді офіційних звітів про ОІ, випущених організаційними комітетами ігор і національними олімпійськими0 комітетами, а також у різних довідкових виданнях публікувалися дані про командний залік. Спочатку за основу НКЗ брали кількість завойованих медалей: за золоту медаль нараховувалося 3 очка, за срібну - 2, за бронзову - 1 (система 3-2-1, поряд з нею застосовувався і варіант 5-3-1). З 1924 стали нараховувати очки за перші 6 місць у кожнім номері програми - по числу призерів, яким вручаються олімпійські нагороди; при цьому І-е місце оцінювалося в 7 очок, 2-і місце - у 5, 3-і місце - у 4, 4-те місце - в 3, 5-і місце - у 2 і 6-і в 1 очко (система 7 – 5 - 4 – 3 – 2 – 1, застосовувався і варіант 10 – 5 – 4 – 3 – 2 – 1).
Найбільше широко поширена система НКЗ 7-5-4-3-2-1, яка прийнята в більшості країн. Як і інші варіанти НКЗ, ця система не звільнена від недоліків. Якщо порівняння результатів, показаних спортсменами декількох країн в одному виді спорту, досить об'єктивно, то загальна оцінка виступів спортсменів тієї або іншої країни і декількох видах спорту виявляється спірною: на результатах НКЗ сколюється недосконалість програми ОІ.
У НКЗ не враховується загальне число медалей, вручених спортсменам у командних змаганнях. В усіх номерах програми, у яких нагороджується команда, що складається з 2 і більш спортсменів (напр., екіпаж байдарки-двійки, естафетна команда легкоатлетів або плавців, команда футболістів або хокеїстів), у НКЗ зараховується одна командна медаль. Якщо спортсмени або команди поділяють залікові місця, очки, присуджувані в НКЗ, розподіляються між ними нарівно (наприклад, 1-2-і місця - по 6 очок, 3-5-і місця - по 3 очка, 6-і місце - по 0,5 очка).
ХХ Олімпійські ігри стали надбанням історії, в яку записано і дві українські медалі.
Україна як і завжди приймала участь в олімпійських іграх 2006 року, які проходили в Турині. Турин досить радо приймав учасників та гостей з України. З представників української делегації спорту було досить багато знаменитостей, які підтримували учасників і в якості тренерів, і майстрів вищого класу.
Результати перших днів виступів українських олімпійців викликали змішане почуття нерозуміння, образи і розчарування.
Фігурне катання
На зимових олімпійських іграх Україну представляли спортсмени в таких видах спорту: фігурне катання (одиночне та парне), біатлон, санний спорт, фрістайл та лижі.
У фігурному катанні передбачалося здійснення головних надій. Вони покладалися на танцювальний дует Олена Гришина – Руслан Гончаров. Одесити, які постійно живуть і тренуються в США, йшли до олімпійських нагород близько 10 років і нарешті змогли за останні 2 роки ввійти до еліти танцюристів на льоду. В 2004 році вони піднялися на третє місце в чемпіонаті світу, в 2005 році – завоювали срібло континентальної першості. За класом вони ледь поступаються фаворитам даного виду спорту. Боротьба за золоту медаль в даному виді спорту була досить жорстка. Нашій парі дісталася лише бронзова медаль. Ці спортсмени після Турину вирішили залишити великий спорт, тому на наступних іграх у Ванкувері за боротися медалі будуть інші наші представники. Можливо це будуть учасники олімпійських ігор в Турині Юлія Головіна – Олег Войко, які посіли лише 23 місце в загальному заліку.
Ще є в України потенціал для досягнень у фігурному катанні в одиночному виступі. Олена Ляшенко, колишня чемпіонка і призер чемпіонату Європи, однак ця спортсменка отримавши травму не змогла повністю реалізувати свій потенціал. Олена Ляшенко в загальному заліку посіла 17 місце, а Галина Єфременко – 20 місце.
Парне катання завжди вважалося найбільш складним і травмо небезпечним видом фігурного катання. Саме тому спортивних пар у світі менше, ніж танцювальних дуетів, не говорячи вже про одиночників. У той же час цей вид користується великою популярністю в глядачів, адже виступ ведучих пар - це завжди калейдоскоп складних трюків. А ще - діалог сильного чоловіка і тендітної на вид жінки, що багатьох зворушує. Крім того, пари за традицією розігрують медалі першими й у такий спосіб задають настрой всьому олімпійському турніру фігуристів. Наприклад, у 2002 році скандали на Іграх почалися саме з парного катання.
Що стосується українських пар, то Юлія Белоглазова й Андрій Бех поки не готові вести боротьбу за високі місця, а Тетяна Волосожар і Станіслав Морозов напевно виступили б краще, якби не травма партнера, що перешкодила нормальній підготовці до Ігор. Але і 12-і місце - непоганий результат. Цікаво, що Тетяну вже давно багато фахівців називають "природженою партнеркою". Залишилося тільки Станіславу стати ідеальним партнером.
Біатлон
Після двох добутих медалей від біатлоністів традиційну чекали чудес. Раніше їх здійснювали українки, нині їх схильні чекати від чоловічої збірної, якій видають аванси вже на протязі 10 років, але реалізувати їх вони поки що не змогли. В цьому сезоні на етапах Кубка світу не дотягнулись до п○6єдесталу. Найкращим було лише 4-е місце збірної в естафеті. Саме в цьому виді спорту і варто розраховувати на перемогу.
В індивідуальних гонках ставка йде на самого активного та перспективного – Андрія Дериземлю, єдиного з українців, який перемагав на етапах Кубка світу.
Серед жінок всі надії покладаються на Лілію Єфремову і Оксану Хвостенко. Перша на одному з етапів кубка планети дотягнулась до бронзової медалі, друга непогано виступала в минулому сезоні. Але обом українкам не вистачає стабільності в стрільбі, що є досить вагомим фактором. Ще є Олена Петрова, яка має досить багатий досвід участі у змаганнях, але минулорічна травма не дала змоги повноцінно підготуватися до Турину. Досить невпішні результати показали в естафетній гонці Олена Яковлєва, вона отримала травму і випала із подальшої участі, її підмінила Ніна Лемеш, але теж не показала гарного результату.
Лижі
Самої численної в складі української олімпійської збірної була команда лижників, і це здавалося логічним, адже лижні дисципліни в Україні традиційно популярні. І до того ж у них розігрувалося більше всього медалей. Одна і головна надія в цьому виді спорту – Валентина Шевченко, вона встигла за чотирирічний цикл завоювати Кубок світу – 2004 в класичних дисциплінах. На жаль найкращий сезон у кар`єрі українки не співпав ні з проведенням Олімпіади, ні чемпіонату світу. В олімпійському році вона встигла відзначитися третім місцем на одному з етапів Кубка світу. Але першу гонку в дуатлоне вона провалила - 14-і місце. Не працювали, за словами самої спортсменки, м'яза й в індивідуальній гонці на 10 км - 21-і місце. Тому головна ставка була зроблена в масовому старті на дистанцію 30 км вільним стилем. А сюрпризи на цій дистанції не рідкість.
Сані
Українські саночниці в цьому році підійшли до п`єдесталу досить близько. На етапах кубка світу в активі Лілії Лудан – 5-те місце, Наталії Якушенко – 2-ге. В загальному заліку вони відповідно восьма і сьома. Головна надія покладається на Якушенко, для якої Олімпіада буде вже четвертою в її кар`єрі.
В загальну заліку на рахунок України зараховано лише дві медалі, і ті бронзові.
Таблиця 1 Медалісти олімпіади в Турині
| П.І. спортсмена | Вид спорту | Кількість медалей |
| Олена Гришина/Руслан Гончаров | Фігурне катання (танці) | 1 бронзова |
| Лілія Єфремова | Біатлон | 1 бронзова |
Більшість спортсменів України на Олімпіаді в Турині зайняли непризові місця. Наведемо деякі результати участі в Олімпіада – 2006.
Таблиця 2. Результати олімпіади в Турині
| П.І. спортсмена | Вид спорту | Місце |
| Антон Ковелевський | Фігурне катання (чоловіки) | 20 |
| Олена Ляшенко | Фігурне катання (жінки) | 17 |
| Галина Єфременко | Фігурне катання (жінки) | 20 |
| Юлія Головіна/ Олег Войко | Фігурне катання (танці) | 23 |
| Тетяна Волосожар/Стініслав Мороз | Фігурне катання (спортивні пари) | 12 |
| Юлія Белоглазова/ Андрій Бех | Фігурне катання (спортивні пари) | 18 |
| Валентина Шевченко | Індивідуальна гонка | 21 |
| Валентина Шевченко | Дуатлон | 14 |
| Лілія Лудан | Сані | 6 |
| Командний залік Олімпіади | 25 | |
З виникненням у Древній Греції змагань у силі і спритності, що проводилися в невеликому місті Олімпія, зв'язане багато легенд і міфів. Першими олімпійськими іграми (ОІ) древніх греків вважаються ігри 776 до н. е., але змагання в Олімпії проводилися задовго до того, як стали загально грецьким святом.
Олімпійські ігри проводяться один раз на 4 роки. Устав Олімпійських ігор називається Олімпійською хартією. Вищим керівним органом олімпійського руху являється міжнародний олімпійський комітет. В кожній країні-учасниці створений та функціонує національний олімпійський комітет.
Олімпійські ігри мають свої атрибути: емблему, яка складається з 5 переплетених кілець блакитного, чорного, червоного, жовтого та зеленого, прапор – біле полотнище з емблемою, олімпійська клятва, олімпійський вогонь. На кожних іграх переможці отримують нагороди та дипломи, учасники командних змагань раніше отримували нагороди кожен, а тепер нагороду отримує останній учасник командної естафети.