Формування культури здоров'я студентів у навчальному процесі університету (стр. 1 из 2)

Вступ

Вчення про здоров’я бере свій початок у Стародавній Греції і стародавньому Римі. Через тисячі років до нас дійшов античний афоризм: «У здоровому тілі – здоровий дух». Ще Арістотель вважав, що фізичне, моральне й розумове виховання взаємопов’язані. Сьогочасні знавці, наприклад, як Т. Ротерс продовжують наголошувати на тому, що « у сучасних умовах розвитку суспільства значення духовного життя особистості у тісному зв’язку з його фізичним розвитком, культурою здоров’я.»

Здоров’я є однією з фундаментальних загальнолюдських цінностей. Тому одним з пріоритетних напрямків реформування освіти сьогодні є «забезпечення у кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для навчання і виховання фізично і психічно здорової особи» [77,7], в першу чергу у вищих навчальних закладах , покликаних формувати валеологічний світогляд, культуру здоров’я майбутніх спеціалістів.

Аналіз стану здоров’я шкіл, що вступають до вузів, свідчить про те, що мало хто починає своє студентське життя абсолютно здоровим. Рівень здоров’я молоді багато в чому обумовлений відсутністю у студентів інтересу до своєї особистої і взагалі до культури здоров’я зокрема.

Актуальність проблеми формування культури здоров’я особистості пояснюється рядом суперечностей і особливо між потребами суспільства у здорових громадянах і неухильним погіршенням їх здоров’я; між потребами виробництва у здорових фахівцях, і відсутністю методик їх оздоровлення під час навчання у вищій школі ; між природним бажанням людини бути здоровою і її знаннями про здоров’я та вміння його зберігати і зміцнювати.

Отже, об’єктом досліджуваної роботи є процес формування культури здоров’я студентів.

Предмет дослідження – шляхи формування культури здоров’я студентів класичного університету у навчальному процесі.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні формування культури здоров’я студентів у навчальному процесі університету.

Фізичний розвиток як невід’ємна частина життя людини

Охорона власного здоров'я - це безпосередня зобов'язаність кожного, він не має права перекладати її на оточуючих. Адже нерідко буває і так, що людина неправильним образом життя, шкідливими звичками, гіподинамією, переїданням вже до 20-30 років доводить себе до катастрофічного стану і лише тоді згадує про медицину.

Якою б досконалою не була медицина, вона не може позбавити кожного від усіх хвороб. Людина - сам творець свого здоров'я, за яке потрібно боротися. З раннього віку необхідно вести активний спосіб життя, гартуватися, займатися фізкультурою і спортом, дотримуватись правил особистої гігієни, - словом, домагатися розумними шляхами справжньої гармонії здоров'я.

Здоров'я - це перша і найважливіша потреба людини, що визначає її здатність до праці і забезпечує гармонійний розвиток особистості. Воно є найважливішим кроком до пізнання навколишнього світу, до самоствердження і щастя людини. Активне довге життя - цей важливий доданок людського чинника. Здоровий спосіб життя (ЗОЖ) - це спосіб життя, заснований на принципах моральності, раціонально організований, активний, трудовий, гартуючий і, в той же час, захищаючий від несприятливих дій довкілля, дозволяючий до глибокої старості зберігати моральне, психичне і фізичне здоров'я. За визначенням Всесвітньої організації охорони (B03) здоров'я "здоров'я - цей стан фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів". Взагалі, можна говорити про три види здоров'я : про здоров'я фізичне, психічне і моральне.

-Фізичне здоров'я - цей природний стан організму, обумовлене нормальним функціонуванням усіх його органів і систем. Якщо добре працюють усі органи і системи, то і увесь організм людини (система саморегульована) правильно функціонує і розвивається. - Психічне здоров'я залежить від стану головного мозку, воно характеризується рівнем і якістю мислення, розвитком уваги і пам'яті, мірою емоційної стійкості, розвитком вольових якостей. - Моральне здоров'я визначається тими моральними принципами, які є основою соціального життя чоловікостоліття, тобто життя в певному людському суспільстві. Відрізняльними ознаками морального здоров'я людини є, передусім, свідоме відношення до праці, оволодіння скарбами культури, активне неприйняття устоїв і звичок відмінних від нормального способу життя. Фізично і психічно здорова людина може бути моральним виродком, якщо він нехтує нормами моралі. Тому соціальне здоров'я вважається вищою мірою людського здоров'я. Морально здоровим людям властивий ряд загальнолюдських якостей, які і роблять їх справжніми громадянами. Здорова і духовно розвинена людина щаслива - він відмінно себе почуває, отримує задоволення від своєї роботи, прагне до того, що самовдосконалило, досягаючи нев'янучої молодості духу і внутрішньої краси.

Що таке здоровий спосіб життя і як його вести

Здоровий спосіб життя включає наступні основні елементи: плідна праця, раціональний режим праці і відпочинку, викорінювання шкідливих звичок, оптимальний рухомий режим, особиста гігієна, гартування, раціональне харчування , тощо.

Плідна праця - важливий елемент здорового способу життя. На здоров'ї людини чинять вплив біологічні і соціальні чинники, головною з яких є праця. Раціональний режим праці і відпочинку - необхідний елемент здорового способу життя. При правильному і строго слідуючи режиму виробляється чіткий і необхідний ритм функціонування організму, що створює оптимальні умови для роботи і відпочинку і тим самим сприяє зміцненню здоров”я, поліпшенню працездатності.

Наступною ланкою здорового способу життя є виключення шкідливих звичок (паління, алкоголь, наркотики). Ці порушники здоров'я є причиною багатьох захворювань, різко скорочують тривалість життя, знижують працездатність, згубно відбиваються на здоров'ї підростаючого покоління і на здоров'ї майбутніх дітей. Постійний ріст комплексної механізації і автоматизації виробництва, розширення сфери побутових послуг, розвиток транспортної системи обумовлюють постійне зменшення м'язової напруги в житті людей. Низька рухова активність, або гіпокінезія, стверджують медики, сприяє росту захворюваності населення. Що ж стосується студентського образу життя, тим більше саме цей прошарок населення більш за інших схильний до серйозних порушень фізичного стану здоров’я через часте сидіння під час виконання домашнього завдання або перед екранами комп’ютерів.

Відомий фізіолог Н. А. Бернштейн писав, що визначальною ланкою еволюції усього живого на землі явилася рухова функція. Ще раніше І. М. Січіновий зробив висновок про те, що будь-яка форма діяльності людини, у тому числі і психічна, зводиться до одного явища - руху м'язів, В ході тривалої еволюції усі людські органи розвивалися так, щоб максимально відповідати функції руху. Здобич їжі, оборона від ворогів, перші, примітивні форми праці у віддалену історичну епоху були не¬посередньо пов'язані з напруженою діяльністю м’язів.

У сучасному суспільстві, особливо в умовах міського життя, людина практично позбавлена від фізічних навантажень (до студентів це відноситься через те, що вони проводять багато часу в учбових аудиторіях у сидячому положенні). В результаті м'язова система організму функціонує не в повну силу. Це шкідливо відображається і на інших системах. Вивчення дії гіпокінезії на людину почалося порівняно нещодавно. Цікавим виявився такий експеримент. Декілька молодих чоловіків погодилися знаходитися тривалий час в умовах строгого постільного режиму з повноцінним. Вже на 8-12-у добу м'язова сила у випробовуваних знизилася на 30-43 %, виявилися застійні явища у венозних посудинах, порушення біоритмів і водно-електролітного балансу, нестійкість тонусу судин головного мозку (погано регульовані звуження і розширення їх).

Радянський фізіолог І. А. Аршавский сформулював теорію "енергетичного правила скелетних м'язів". Із його точки зору, функціональний стан організму в кожному віковому періоді визначається особливостями роботи скелетної мускулатури. Учений висловлює думку, що без роботи м'язів не накопичувалися б енергетичні потенціали і не утворювалася б протоплазматична речовина клітини. Внаслідок цього став би неможливим сам процес розвитку організму. Звідси слідує висновок: оптимальні м'язові навантаження- важливий чинник зміцнення здоров'я і збільшення тривалості життя.

Фізичне виховання як необхідний компонент життя студента

Проблема формування здорового способу життя серед студентів вищих навчальних закладів залишається актуальною і вимагає негайного вирішення засобами освіти; для вирішення даної проблеми необхідно залучати якомога більше фахівців і часу навчального процесу. Ця проблема повинна цікавити і турбувати не тільки фахівців і викладачів, але й самого студента в першу чергу. Виходячи з цього, нами вбачається доцільним формування здорового способу життя студентів проводити через реалізацію педагогічної стратегії, яка буде орієнтована на здоровий спосіб життя

Дана стратегія як діяльнісно-орієнтована компонента вищого навчального закладу (ВНЗ) передбачає і забезпечує свідомий вибір ціннісних орієнтацій студента на здоров’я, спрямованість і становлення особистості на здоровий спосіб життя, самореалізацію в політичному, економічному, професіональному та культурному життю.

Поняття "способу життя" досить багатопланове, охоплює різні сфери життєдіяльності людей і тому застосовується в багатьох наукових дисциплінах і дослідженнях: в філософії, політології, культурології, соціології, педагогіці, психології та інших галузях пізнання. Аналіз цього поняття багатьма вченими виявляє зв'язок об'єктивних процесів в житті суспільства [6, 7, 8].