Функціональні райони потенційного ринку туристсько-екскурсійної діяльності в Південному регіоні Одеської області (стр. 3 из 4)

Найбільш цікаві з точки зору розвитку туризму та, зокрема, екотуризму райони Одеськой області розташовані вздовж чорноморського узбережжя та ріки Дунай. За результатами оцінки природних, географічних та рекреаційних факторів південна частина Одеської області може бути поділена на три екотуристичних райони:

Дельту Дунаю

Місто Вилкове, а також Дунайський біосферний заповідник, який було зареєстровано в програмі ЮНЕСКО «Людина і біосфера», мають величезний потенціал для розвитку екотуризму завдяки своєму унікальному характеру та природним цінностям.

Район ветландів та озер на північ від Дунаю.

Цей район поєднує у собі цікаву етнічну та культурну різноманітність. Тут розташовано важливі ветланди та внутрішні озера. Однак туризм, поки що , не розвивається.

Причорноморський район

У цьому районі туризм розвивався десятиліттями. Переважає «пляжний» туризм, однак території мають значний потенціал для розвитку екотуризму.

2.1. Дельта Дунаю.

В українській частині дельти Дунаю плавні займають близько 150000 гектарів. Район дельти нараховує багато островів, заболочених лугів, протоків та каналів. Динамічні процеси, такі як седиментація, зростання дельти та постійні зміни русел надають цьому району особливі властивості, які більше ніде не зустрінеш. В процесі седиментації сформувались та продовжують формуватись нові острови.

Дельта Дунаю має велику природоохоронну цінність як ветланд

міжнародного значення, який є частиною майбутнього Рамсарського угіддя. Дельта – це місцеперебування великої кількості мігруючих птахів та птахів, що гніздяться. В заповіднику нараховується більш 225 видів птахів, 500 видів рослин і 22 види ссавців. Це привертає увагу вчених, орнітологів і туристів зі всього світу.

Важливість цієї території посилюється різноманіттям птахів, що гніздяться, до складу яких входять великі популяції чапель, коровайки, крачки, колпиці, пеліканів та малого баклана. Дельта також є місцем міграційних зупинок багатьох птахів. Дельта життєво необхідна як місце зимування для 50 – 100 тисяч водяних птахів, включаючи лебедів, сірого та білобородого гусей, а також червонозобу казарку – вид, що представляє особливу цінність. Потрапити до заповідника можливо тільки по воді. В заповідній зоні, яка суворо охороняється, використовуються тільки деякі водні шляхи для того, щоб не турбувати птахів. Із числа ссавців у заповіднику живуть ондатра, видра, норка європейська і горностай. У водоймах заповідника нараховується 72 види риб, лов яких дає доход місцевим рибалкам та приваблюють туристів, які полюбляють рибальство. Цікавою рослиною є водяний горіх. Це рослина, яка плаває та дає плоди, що використовуються, як корм для худоби. Цей район також багатий на лікарські рослини, гриби, фрукти, ягоди та мед.

Регіон Нижній Дунай – дуже привабливий для екотуристів. Дельта Дунаю – це унікальне природне утворення, неповторний водно-територіальний комплекс. Функціонування його водно-болотних екосистем впливає на формування клімату на території всієї центральної Європи. Дельта Дунаю – це перехідна зона між екосистемою однієї з найбільших річок Європи і морським середовищем. У цьому регіоні знаходиться Дунайський біосферний заповідник. Історія становлення цього заповідника в українській частині дельти Дунаю досить непроста. Унікальний природний світ зумовив створення заповідника «Дунайські плавні» НАН України. В 1998 році після складання кадастру флори і фауни регіону, до якого було занесено 4000 видів тварин і рослин, зазначений заповідник був перетворений в Дунайський біосферний заповідник. У 1999 році він отримав міжнародний сертифікат біосферного резервату ЮНЕСКО і його було включено до Світової мережі біосферних резерватів. Дельтові екосистеми та водно-болотні угіддя заповідника мають міжнародне значення і становлять особливий інтерес для екологічного туризму.

Вилкове – центр екологічного туризму регіону Нижній Дунай, знаходиться в зоні Дунайського біосферного заповідника. Вилкове – місто на островах дунайської дельти з численними протоками-каналами – отримав назву «Маленька Венеція». І дійсно, канали-єрики створені так, що у будь-який куточок міста можна потрапити по воді. Вилкове унікальне як з історичної, так і з етнокультурної точок зору. Вилкове було засноване в першій половині 17 століття старообрядниками, які бігли від переслідування. Жителі міста зберегли багато релігійних традицій і до наших днів.

Туристичний потенціал цього міста почав використовуватись ще в 1920-ті роки. Особливо перспективним є розвиток екологічного туризму з розміщенням в садибах місцевих жителів. Таким чином стає можливим збільшення робочих місць при мінімальних розмірах інвестицій. В червні 2001 року у місті Вилкове проходила міжнародна українсько-нідерландська конференція, на якій йшлося про розвиток екотуризму у Вилковому. В ході конференції було розроблено план співробітництва між Вилковим, голландським містом Хітгорном та інститутом з водних проблем королівства Нідерланди. Це співробітництво дасть змогу здолати такі негативні фактори розвитку туризму в нижньому Дунаї як слабкий розвиток сучасної інфраструктури і досить низький рівень сервісу. За допомогою сторін усі елементи туристичної інфраструктури можуть бути радикально модернізовані.

Зараз в регіоні Нижній Дунай розглядається питання будівництва глибоководного судноплавного каналу Дунай – Чорне море через гирло Бистре. Мати свій повноцінний глибоководний канал для України – життєва потреба, один із важливих чинників її безпеки та відродження регіону. Транспортний коридор зараз обминає українську ділянку Дунаю. Майже всі найважливіші вантажопотоки йдуть через сусідню Румунію.

Україні, безумовно, необхідний власний вихід у море через Дунай, але гирло Бистре проходить територією Дунайського біосферного заповідника і розташоване в зоні, де заборонена будь-яка господарська діяльність і яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Досвід реалізації схожих проектів на території України свідчить, що антропогенне втручання такого роду різко порушує сформоване протягом тисячоліть функціонування її екосистем. До цього слід додати, що будь-які негативні фактори, які торкнулися природної екосистеми, будуть мати своє продовження. Тому необхідно проаналізувати різні варіанти впливу на екосистему і оцінити їх з точки зору можливих збитків.

На думку фахівців Україна може втратити не тільки свій міжнародний авторитет, порушуючи цілісність екосистеми заповідника, а й статус заповідної території Дунайських плавнів, як центру екотуризму.

2.2. Район ветландів та озер на північ від Дунаю.

В район ветландів та озер на північ від Дунаю є кілька великих глибоких озер. Це 5 заплавних озер, які колись з’єднувались з Дунаєм. Сюди ж входить 4 морські лагуни і колишній морський лиман Сасик, який був опріснений. Ветланди цього регіону унікальні і мають міжнародне значення, наприклад, як місцеперебування водних видів птахів.

На розвиток регіону помітно вплинули культури багатьох народів. В регіоні мешкають різні етнічні групи: молдавани, росіяни, українці, албанці та болгари. Кожен народ має свої традиції, культуру, тому цей регіон неодмінно привертає увагу туристів. Представники різних етнічних груп живуть окремо у великих селищах, і кожне селище відображає відповідну культуру як в архітектурі, так і у фольклорі.

Важливе значення для розвитку туризму в регіоні мають міста Ізмаїл і Болград. Біля Ізмаїлу знаходиться турецька фортеця. Ще одним нагадуванням про період історії міста свідчить Мала Мечеть, де зараз розташовано панораму бійки між російськими і турецькими військами 1790 році. У верхів’ї озера Ялбуг знаходиться населене болгарами місто Болград. Це місто привертає увагу туристів як центр болгарського фольклору.

2.3. Причорноморський район.

Причорноморський регіон – це один із найбільш важливих туристичних районів України.

Основні курорти – міста Одеса та Білгород-Дністровський, селища Сергіївка, Затока, Кароліно-Бугаз та Приморське. В цьому регіоні домінує «пляжний» туризм, але часто розвивається він безконтрольно і негативно впливає на прибережну та морську екосистему.

Санаторії, пансіонати, будинки відпочинку регіону спроможні прийняти величезну кількість «неорганізованих» рекреантів. Їх кількість протягом сезону складає 1,2 - 1,4 млн. чоловік. Вони використовують необлаштовані пляжі, де відсутні водопостачання та каналізація, сфера послуг. Використовуються також дачі а житло місцевого населення, де кількість послуг, рівень комфорту, теж мінімальний.

Наслідком неорганізованого відпочинку є інтенсивне забруднення і деградація узбережжя. Але, разом з тим, масовий неорганізований відпочинок може стати досить прибутковим за умови відповідного інфраструктурного оснащення пляжних ділянок. Поки що на пляжах, наприклад, Затоки, Кароліно-Бугазу, невідомі люди здіймають плату невідомо за які послуги. Ці люди збагачуються, а стан пляжів не покращується, не збагачується і бюджет відповідних населених пунктів.

Відносно розвитку екотуризму в Одеській області, нажаль, не було розроблено жодних серйозних оцінок потенційного ринку. З точки зору подальшого розвитку цього виду туризму, необхідно мати уяву про потенційний ринок і про супутню екотуризму продукцію.

Слід зазначити, що до недавнього часу на було спроб зацікавити місцевих жителів екотуристичними екскурсіями, хоча вони утворюють значну цільову групу. Це призводить до «неорганізованого» відпочинку і може нанести шкоду екосистемі області. В зв’язку з цим важливо зацікавити цю групу і прийняти заходу щодо упорядкування таких подорожей.

Екскурсії для учнів на природі – давня традиція. Тому необхідно стимулювати відвідування найбільш важливих місць і поліпшити виховний аспект таких екскурсій. Це особливо важливі цільові групи, тому що вони можуть оказати значну підтримку в справі охорони природних ресурсів у майбутньому. Привернути увагу іноземців та громадян країн СНД можливо тільки розробивши надійні пакети туристичних продуктів і піднявши якість послуг і стандартів до міжнародного рівня.