П'ять категорій має також індійська система класифікації. Па відміну від європейської, відповідність вимогам оцінюється в балах, при цьому за кожним пунктом стандарту встановлюється максимально можлива оцінка. Для одержання категорії готелю необхідно набрати мінімальну суму балів, кількість балів за кожним пунктом повинна бути не менше 50% від максимальної суми. Категорію надає спеціальна комісія за загальною кількістю балів, що складає для:
* - 100 балів
** - 150 балів
*** - 210 балів
**** - 260 балів
***** - 290 балів
Свого часу і в Україні використовувався такий принцип для атестації готелів, який було покладено в основу системи Держкомінтуристу. Бальна система класифікації «Інтуристу» розподіляла готелі на 2 типи: для короткотермінового проживання туристів і бізнесменів та рекреаційні готелі, до яких висувалися додаткові вимоги, пов'язані з організацією відпочинку та лікування. Ця система проіснувала до початку 90-х років XX ст. паралельно з розподілом готелів на розряди [20].
Стандарт «Засоби розміщення. Загальні вимоги» введений у нашій країні вперше. Він регламентує вимоги до матеріально-технічної бази засобів розміщення і наданих ними послуг з урахуванням параметрів, висунутих Всесвітньою Туристичною організацією.
Відповідно до нового стандарту, засоби розміщення діляться на колективні та індивідуальні. До перших належать готелі та аналогічні їм засоби розміщення. До других — кімнати, орендовані в сімейних будинках, і житло, орендоване в приватних осіб або через агентства, а також неосновне особисте житло, яке надають безплатно родичам і знайомим.
Якими мають бути засоби розміщення? По-перше, із зручними під’їзними шляхами, необхідними дорожніми знаками і вимощеними пішохідними доріжками. По-друге, впорядкованою має бути прилегла територія: освітленою, озелененою, із наявністю урн тощо. Паркування і довідково-інформаційний стенд — обов’язкові.
Неодмінна «начинка» засобу розміщення — освітлення (у номерах — природне і штучне, у коридорах — цілодобове), холодна й гаряча вода (у районах із перебоями у водопостачанні резервний запас має забезпечувати добу безбідного існування), вентиляція (природна чи штучна), телефонний зв’язок, радіо і ліфт (якщо є необхідність). Температура повітря в приміщеннях може коливатися від 18 до 22 градусів [23].
Площа житлової кімнати — не менше восьми квадратних метрів, причому на одну людину має припадати не менше шести квадратних метрів у закладах цілорічного обслуговування і не менше чотирьох із половиною в закладах сезонного обслуговування; для таборів — не менше чотирьох квадратних метрів на людину. Не перераховуватимемо всі обов’язкові атрибути кімнати й санвузлів, зазначимо лише, що кількість рушників у кімнатах має бути не менше двох на одну людину. Камера схову, місце для прання і сушіння, приміщення «для перегляду передач і інших культурно-масових заходів» у кожному засобі розміщення є обов’язковим. У випадку, якщо в тому ж готелі немає їдальні, кімнати доведеться обладнувати кухнею.
А ось мінімальний список послуг, які зобов’язані надавати засоби розміщення: цілодобовий прийом, щоденне прибирання кімнат і санвузлів (окрім гуртожитків, робочих таборів, гірських притулків тощо), заміна білизни (не рідше, ніж раз на п’ять днів), рушників (раз на три дні), відправлення і прийом пошти, охорона цінностей і багажу, медична допомога й Туристична інформація.
«Послуги Туристичні. Класифікація готелів» класифікує готелі на категорії (тобто «зірки») відповідно до матеріально-технічного устаткування, наданих послуг і кваліфікації персоналу. Зауважимо, що категоризація чи присвоєння «зірок» — справа зовсім не обов’язкова. Обов’язковим є лише сертифікація на безпеку. До речі, з прийняттям нової редакції закону «Про туризм» кількість сертифікованих готелів зросла — адже турфірми, відповідно до нового закону, мають право працювати лише із сертифікованими засобами розміщення [2].
Послуги які можна отримати в готелі. Розпочнемо з під’їзних шляхів. Автостоянка має розташовуватися на відстані не більш 400 м для одно-, дво- і тризіркових готелів. Їх чотири-, п’ятизіркові «колеги» зобов’язані мати власну стоянку. Кількість паркувальних місць у першому випадку — не менше 20% від кількості номерів, у другому — не менше 25%.
На дзвінок із рецепції можна розраховувати в будь-якому готелі, а ось на телефон у номері — лише починаючи з рівня «трьох зірок». Телефони з виходом на міжнародну лінію мають бути в усіх чотири-, п’ятизіркових готелях. Останні також припускають наявність телефонів у кожній кімнаті в багатокімнатних номерах, а гості п’ятизіркових багатокімнатних апартаментів зможуть зателефонувати навіть із ванної [11].
Такі поняття, як три-, чотиримісні (і більше) номери можна застосовувати лише до одно-, двозіркових готелів. У їх три-, чотири- і п’ятизіркових «побратимах» усі номери — або одно-, або двомісні.
Кількість номерів із повним санвузлом в однозіркових готелях має бути не менше 25%, у двозіркових — не менше 50%, в інших — 100%. У нових готелях не залежно від категорії номерів без «зручностей» бути не може.
Кондиціонування та підтримку постійної температури (18—22 ) і вологості (45—60%) зобов’язані забезпечувати лише чотири-, п’ятизіркові готелі. На загальне освітлення і світильник біля ліжка можуть розраховувати гості готелів будь-якої категорії. У нових і реконструйованих готелях рівня чотирьох-п’яти зірок біля узголів’я ліжка має бути також дистанційне управління загального освітлення. Телевізор у номері має бути в усіх готелях від трьох зірок і вище [4].
Від категорії готелю залежить і розмір ліжок. Так, односпальне ложе в одно-, двозіркових готелях має бути не менше 80х190 см. У готелях вищої категорії — не менше 90х200 см. Дитяче чи розкладне ліжко (на прохання) має видаватися в будь-якому готелі, незалежно від його категорії. На обов’язковий фен у номері можуть розраховувати лише чотири-, п’ятизіркові пожильці, на халат і капці — тільки гості п’ятизіркових готелів.
Для рівня трьох зірок і вище обов’язковий універсальний зал для проведення культурних, ділових заходів з аудіо- і відеоапаратурою. А ось бізнес-центр із копіювальною технікою і підключеними до Інтернету комп’ютерами обов’язковий лише в чотирьох-, п’ятизіркових готелях.
Плавальний басейн, сауна, тренажерний зал, солярій, масажна, спортивний зал - увесь цей набір повністю зустрічається далеко не в усіх готелях, але щоб було право претендувати на три-п’ять зірок, готель повинний мати як мінімум два об’єкти з переліченого вище. Плавальний басейн обов’язковий лише для п’ятизіркових готелів [3].
Щоденне прибирання і заправка ліжок має здійснюватися в усіх готелях незалежно від їхньої категорії. В три-, п’ятизіркових білизна і рушники змінюються щодня (або за бажанням гостя), в готелях класом нижче — раз на три дні.
На прання особистих речей можуть розраховувати пожильці всіх категоризованих готелів. Єдина відмінність — час повернення речей: для одно-, тризіркових цей термін становить 24 години, для чотири-, п’ятизіркових — 12 годин. В останніх прасування можна передоручити обслуговуючому персоналу (працюють і у вихідні), одно-, тризіркові зобов’язані надати пожильцям праску і дошку.
У готелях рівня три-п’ять зірок може бути й хімчистка. Дрібний ремонт одягу, відповідно до стандартів, виконується в усіх готелях. У чотири-, п’ятизіркових взуття чистить персонал, у тризіркових — або персонал, або спеціальний автомат. Послугами секретаря, стенографіста, перекладача, посильного можуть скористатися гості чотири-, п’ятизіркових готелів. За бажання в готелях рівня три-п’ять зірок можуть надати в користування (самостійне або за участі обслуговуючого персоналу) комп’ютери, електронні засоби зв’язку, відео- і аудіообладнання.
Збереження цінностей у сейфі адміністрації та багажу передбачено в усіх готелях. Обміняти рублі-долари-євро можна в тризіркових готелях і вище (у чотири-, п’ятизіркових — цілодобово; для тризіркових припускається наявність обмінного пункту чи банкомату на відстані до 100 м). Кредитні картки мають приймати в готелях рівня три-п’ять зірок. Чотири-, п’ятизіркові організують зустрічі та проводжання в аеропорті чи на вокзалі й допомагають з орендою авто. Бронюванням квитків на транспорт зобов’язані займатися готелі від трьох зірок і вище, а бронюванням і продажем квитків до театру, кіно тощо — від двох зірок і вище. Три-, чотири- і п’ятизіркові готелі зобов’язані надавати пожильцям сніданки, а також туристичні послуги [10].
Згідно з Законом України «Про туризм» від 15.05.1995 р. готельні послуги та послуги харчування, що надають суб'єкти Туристської діяльності, підлягають обов'язковій сертифікації. Для Туристичних і готельних послуг вона запроваджена з 04.04.1998 p., а для послуг громадського харчування з 01.07.1998р.
Сертифікація - це діяльність з підтвердження відповідності послуг встановленим вимогам. її здійснюють органи з сертифікації Системи УкрСЕПРО, зареєстровані у Держкомстаті України. Для готелів з 01.01.1997 р. діє Державний Стандарт України «Класифікація готелів» (ДСТУ 28681.4 95). Його було розроблено в Росії на основі європейської системи класифікації готелів і прийнято як міждержавний стандарт для країн СНД.