Зміст
Вступ
Розділ 1. Готельний бізнес як компонент сучасної індустрії туризму
1.1 Історія і шляхи формування готельних корпорацій світу, глобалізація і її переваги для готельного бізнесу
1.2 Особливості і напрями діяльності найбільших готельних корпорацій світу
Розділ 2. Особливості індустрії гостинності країн Азії
2.1 Загальна характеристика туристичної Азії
2.2 Готельний бізнес в Китаї
2.2.1 Туристичні ресурси Китаю
2.2.2 Характеристика економічних показників туристичної галузі
2.3 Особливості готельного бізнесу Індії
2.3.1 Характеристика основних визначних пам'яток
2.3.2 Готельний бізнес і індустрія відпочинку Індії
2.4 Готельний бізнес Таїланду
2.4.1 Визначні пам'ятки Таїланду
2.4.2 Інвестування в готельний бізнес Таїланду
Розділ 3. Перспективи світового готельного бізнесу
3.1 Характеристика можливостей розвитку світового готельного бізнесу
Висновок
Вступ
Сучасна індустрія туризму це багатофункціональне утворення, що має свою логічно вивірену структуру, що формується виходячи з унікальності туристських комплексів і вживаних технологій, визначуваних конкретними соціально-економічними, організаційно-правовими умовами і ресурсним базисом. Але саме індустрія розміщення туристів і ресторанний бізнес виступають її основоположними компонентами як в частині формування іміджевих характеристик, так і відносно внеску в кінцевий економічний результат.
Основний внесок до розробки загальнотеоретичних і практичних проблем розвитку готельного бізнесу внесли такі зарубіжні учені як Р. Браймер, Дж. Уокер, Ф. Котлер, Боуен Дж., Мейкенз Дж., Лінн Ван дер Ваген, Латтін Р., Нансер Н., Рітцер Р., Шмідхаузен х.П. і ін., а так само вітчизняні дослідники В. Азар, А. Чудновський, Би. Прянков, А. Умнов, Ю. Путрік, А. Терещенко, І. Кабушкин, Р. Папірян, А. Лісник, Д. Ісмаєв, М. Смирнова, С. Скобкин і ін.
Досить різноманітний калейдоскоп вражень від мандрів складаються у туристів зі всіх куточків світу після подорожі по азіатському континенту. Азія – найобширніший континент, займає 30% поверхні землі і найщільніше заселений – тут живе 60% всього людства.
Подорож до Азії – це паломництво і дотик до витоків релігій. Тут виникли три основні світові релігії - буддизм, християнство, іслам.
Відпочинок в Азії дає можливість доторкнутися до витоків філософської думки, мистецтва і культури континенту. Імена Заратуштри, Будди, Лао-цзи, Конфуція, пророка Мухаммеда, Авіценни (Ібн-сини), Омара Хайяма відомі у всьому світі не менше, ніж імена великих завойовників - Чингисхана і Тімура або знаменитих діячів XX в. Махатми Ганді, Мао Цзедуна, аятолли Хомейні.
Туристичні поїздки до Азії дадуть уявлення про національні особливості і традиції азіатських країн. Унікальні народні промисли, ремісниче виробництво, особливо в Індії, Індонезії, Ірані, Непалі до цих пір є одній з найважливіших галузей народного господарства. Поїздки по майже всіх країнах континенту дадуть уявлення про його велич і потужність, міста і країни, багату флору і фауну.
Обширна географія континенту, велика кількість туристичних напрямів і маршрутів в Азії – це прекрасна можливість вибору повноцінного відпочинку.
У перші чотири місяці 2009 року розрахунки ефективності ринку, зроблені для Усесвітньої Організації Туризму, визначили азіатсько-тихоокеанський регіон як область з найвищим зростанням туристичної відвідуваності в світі. Із зростанням в 9% в порівнянні зі світовим середнім зростанням в 6%, він залишається другим, напрямом, що обирають туристи усього світу після Європи.
Китай підтвердив своє четверте місце в списку серед найбільш популярних туристичних напрямів, після Франції, Іспанії і Сполучених Штатів Америки. Із зростанням коефіцієнта туристичної відвідуваності протягом того ж періоду майже в 10%, Китай повинен, слідуючи прогнозам Усесвітньої Туристичної Організації, наздогнати Сполучені Штати Америки в 2009 році, і стати лідером в 2020 році. Протягом цього ж періоду ще в декількох країнах азіатсько-тихоокеанського регіону відмічено подвійне зростання ступеня туристичної відвідуваності: Макао (Китай +21%), Індонезія (+14%), В'єтнам (+12,5%), Індія (+12%), Японія (+11%) і Малайзія (+10%).
У даному контексті зовсім не дивно, що Азія зафіксувала в 2007 році найвищий коефіцієнт зростання в світі, завдяки своїй готельній інфраструктурі (+10,5% або близько 60 000 додаткових апартаментів). Проте сьогодні коефіцієнт проникнення готельних ланцюжків в даному регіоні ледве досягає 15%, і, таким чином, легко уявити потенціал, який пропонують ці країни гігантам готельного бізнесу. Враховуючи таке зростання в туризмі, Китай і Індія, з чисельністю населення в 1,6 і в 1,13 мільярдів відповідно, безперечно є пріоритетними цілями потужних інвесторів у готельний бізнес сьогодні.
Мета написання даної курсової роботи - розгляд сучасного стану і шляхів розвитку готельного бізнесу Азії.
Звичайно в межах однієї роботи просто неможливо охарактеризувати туристичні достоїнства всіх країн Азії, адже їх налічується більше 30. Основний акцент ми зробили на лідерів туристичної Азії, а саме – Китай, Індію і Таїланд.
Розділ 1. Готельний бізнес як компонент сучасної індустрії туризму
1.1 Історія і шляхи формування готельних корпорацій світу, глобалізація і її переваги для готельного бізнесу
Процес глобалізації в даний час набуває все більш широкого розмаху і, мабуть, вже немає такої сфери діяльності, якої б він не торкнувся. У свою чергу феномен консолідації пронизує туристичну сферу з незвичайною швидкістю. Ми спостерігаємо такі процеси, як злиття, придбання або поглинання, утворення стратегічних альянсів або корпорацій.
Безумовно глобалізація не обійшла стороною і готельну індустрію. Ідея формування глобальних об'єднань почала активно пропагуватися в США з середини 80-х років. Дослідження, проведені університетами і фірмами по управлінському консультуванню США, характеризували глобальне об'єднання як вірний засіб завоювання головних іноземних ринків і підвищення конкурентоспроможності транснаціональних компаній Америки.
Вивчення літератури показало, що серед учених і фахівців з менеджменту немає єдності поглядів на суть глобальних об'єднань, їх достоїнства, недоліки і перспективи. Поняття "Глобальне об'єднання" трактується досить широко і суперечливо.
Процеси утворення корпорацій простежуються в роботі як всесвітньо відомих готельних ланцюгів, так і в діяльності «новачків» готельного бізнесу.
Корпорація – добровільне об'єднання фізичних і юридичних осіб, що створюється організаторами для здійснення спеціалізованої діяльності, досягнення загальних цілей і вирішення специфічних завдань. Корпорація набуває особливої форми організації, яка базується на легітимному характері функціонування, добровільному, але не широкому, а вибірковому входженні в неї членів, на самоврядуванні, на ієрархічній структурі, а також на самостійному визначенні організаторами статуту, стратегії і цілей діяльності.
Готельна корпорація – найбільша організаційна структура, об'єднуюча підприємства і фірми туристичного бізнесу. Створення готельних корпорацій виступає результатом концентрації і інтернаціоналізації капіталу, а також монополізації ринків готельних послуг.
У історії народження готельних корпорацій є свого роду інтрига. Їх прототипи з'явилися в Європі ще в кінці 19 - початку 20 століть, проте на масовий рівень ця ідея вийшла набагато пізніше, після майже півстоліття, причому майданчик дії перенісся до Америки, яка і отримала статус батьківщини мережевих готелів. Сьогодні в світі налічується понад 100 міжнародних готельних корпорацій – від дрібних, з декількома десятками об'єктів, до «важкоатлетів», що включають тисячі готелів. Що сприяло формуванню нового ступеня в розвитку готельного бізнесу, що виникає як будь-яка якісна зміна на базі існуючого кількісного зростання. Зростання об'ємів готельного будівництва привело до концентрації готелів, що знаходяться у власності окремих осіб і компаній.
Виділяють наступні можливості включення нових готелів в готельну корпорацію: будівництво власних готелів корпорацією, покупка готелю, лізинг, укладення франчайзингового договору, укладення контракту на управління, будівництво спільних підприємств, вступ до консорціуму, асоціації.
Оренда (лізинг) стала популярною в 1950 – 1960-і роки. У готельній індустрії цей метод використовується і в даний час, хоча рідше ніж раніше. Лізингова угода дозволяє і орендареві, і корпорації вийти на ринок або розширити на ньому присутність. При такому підході готель орендується за обумовлений відсоток зазвичай від 20 до 50% з валових надходжень від продажів. Наприклад, міжнародна експансія американських готелів почалася з оренди компанією Hilton одного з готелів в Сан-Хуані. Бажаючи підштовхнути розвиток національного туризму, уряд Пуерто-Ріко здав готель в оренду на пільгових умовах: дві третини від прибутку плюс оплата маркетингових витрат.
Контракт на управління полягає між власником підприємства і компанією, головним напрямом діяльності якої є професійне управління готелями на даному сегменті ринку. Компанія, що вступає в управління за контрактом, не отримує ніяких прав на само майно підприємства. За роботу компанія отримує зазвичай управлінську винагороду у вигляді певного відсотка від валового або чистого операційного доходу, зазвичай – від 2 до 4,5%. Конкуренція, що за останні роки посилилася, між управлінськими фірмами привела до зниження величини контрактної винагороди. Компанії, що управляють, часто укладають взаємовигідні операції з власниками власності, не охочими управляти нею. Найпомітніша риса сучасних контрактів на управління – збільшення числа обумовлюваних в них положень.
Франчайзинг в індустрії гостинності – це концепція що дозволяє компанії розширювати свою діяльність динамічніше. Її суть полягає в тому, що франчайзодавець надає «захищене в законному порядку право займатися певною підприємницькою діяльністю, а також допомогу в організації цієї діяльності, навчанні, реалізації і управлінні за винагороду від франчайзоотримувача». Франчайзодавець створює повну концепцію підприємства або методів роботи, а франчайзоотримувач купує право використовувати наявні напрацювання. Як для франчайзодавця, так і для франчайзоотримувача система франчайзи таїть в собі як вигоди, так і недоліки.