В Полтаві зберігся також пам'ятник коменданту міської фортеці О. Келіну (1909 p.). З Полтавою пов'язане ім'я відомого хірурга М.В. Скліфософського, який починаючи з 1871 р. щоліта відпочивав, а протягом 1900-1904 pp. постійно жив у своєму маєтку на околиці міста. Власником маєтку заснована школа для селянських дітей, де їх навчали грамоті, основам городництва і садівництва.
Для розвитку суконного виробництва російським урядом до Полтави були запрошені німецькі ремісники з Богемії, Моравії, Ельзасу, Саксонії. В 1809 р. на північно-східній околиці міста осіли перші німецькі поселенці - 54 сім'ї (249 чол.). Німецька слобода протягом 1810-1867 pp. володіла правом на внутрішнє самоврядування. На початку XX ст. в місті споруджено будинок губернського земства, в якому нині міститься краєзнавчий музей, заснований з ініціативи В.В. Докучаева. Його експозиція починалася з зібрання вченого, що включало 4 тис. зразків грунту, 500 зразків гірничих порід, багатий гербарій.
В 1906 р. музейна колекція була значно поповнена за рахунок зібрання К.М. Скаржинської, що включала 20 тис. експонатів археологічного, історичного, етнографічного характеру, бібліотеку стародруків і т.ін.
Серед пам'ятних місць Полтави - музей-садиба та літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського, музеї Панаса Мирного, В.Г. Короленка.
У місті діє художній музей, де зберігається понад 8 тис. творів мистецтва. Тут експонуються полотна І. Шишкіна, І. Левітана, В. Маковського, І. Рєпіна, В. Сурікова, Н. Ярошенка, Т. Яблонської, Н. Самокиша та ін. У відділі західноєвропейського мистецтва зібрана колекція живопису, графіки, скульптури німецьких, голандських, італійських, французьких майстрів.
Історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" включає музей історії цієї визначної події, польовий укріплений табір російської армії, редути, братську могилу російських воїнів, Сампсоніївську церкву (1856 p.), пам'ятник загиблим шведським солдатам від росіян (1909 p.), пам'ятник шведам від співвітчизників (1909 p.), пам'ятник Петру І (1915 p.).
В Полтаві народився і закінчив гімназію один із піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів Ю.В. Кондратюк (справжнє ім'я - Олександр Шаргей). Зберігся будинок по вул. Сретенській, 4, в якому він жив. В місті діє музей авіації і космонавтики.
В Полтаві народилась також відома актриса німого кіно Віра Холодна (В. Левченко). З Полтавщиною пов'язане ім'я М.В. Гоголя (1809-1852), який народився в с Великі Сорочинці в будинку військового лікаря М.Я. Трахимовського. Перші згадки про Сорочинці відносяться до початку XVII ст. з поч. XIX ст. Сорочинці стають відомі завдяки своїм знаменитим ярмаркам, що описані М. Гоголем. Тут збереглася Преображенська церква (1727-1732 pp.) - місце хрещення письменника. В селі в 1911 р. споруджено пам'ятник М. Гоголю. Тут діє також його літературно-меморіальний музей.
Дитинство М. Гоголя пройшло на хуторі Яновщина, або Василівка (нині Гоголеве), що належав Т.С. Гоголь-Яновській (уродженій Тетяні Лизогуб) - бабусі письменника. Тут у різний час бували Т. Шевченко, П. Куліш, В. Гіляровський (який у 1902 р. видав книгу "На батьківщині Гоголя"). В селі створено державний музей-заповідник.
Селище Диканька вперше згадується у письмових джерелах у 1658 р. Тривалий час вона була власністю Кочубеїв. Палац, побудований наприкінці XVIII ст. за проектом архітектора Д.Ж. Кваренгі, був знищений у 1917 р.
У 1709 р. в Диканьці напередодні Полтавської битви діяв штаб І. Мазепи, а в сусідньому селі Великі Будища - штаб шведського короля Карла XII. У Диканці збереглись Миколаївська (1794 p.), Троїцька (1780 р.) церкви. З останньою, за місцевими переказами, пов'язана дія в повісті М. Гоголя "Ніч перед Різдвом". Збереглася також Тріумфальна арка, споруджена в 1820 р. за проектом Л. Руска на честь приїзду імператора Олександра II в маєток міністра внутрішніх справ В.П. Кочубея. Садиба Кочубея нині оголошена заповідником. В селищі є чудовий парк, який називають Бузковим гаєм. У селі Хомутець збереглася садиба Муравйових-Апостолів, (кінець XVIII ст.). Існує припущення, що автором проекту був Б. Растреллі.
Село Чорнухи - батьківщина українського філософа і просвітителя Г.С. Сковороди, де діє музей-заповідник. У селі Веселий Поділ (стара назва - Родзянки) народився відомий український байкар Л. Глібов. Гадяч - батьківщина М.П. Драгоманова та Олени Пчілки (О.П. Драгоманової-Косач). Садиба Драгоманових оголошена державним заповідником. Гадяч уперше згадується в документах першої половини XVII ст. як добре укріплений замок-фортеця. Пізніше на місці замка споруджено гетьманський палац - колишня резиденція І. Брюховецького.
З 1648 p. місто було центром Галицького полку. В 1658 р. І. Виговський брав участь у підписанні Гадяцького договору. В Гадячі діє краєзнавчий музей. У с. Гриньки народився М.В. Лисенко.
Історія Миргорода як сторожового пункту веде свій відлік від XI ст. З містом пов'язані імена багатьох видатних діячів вітчизняної культури. Тут народився відомий художник XVIII ст. В. Боровиковський. Миргород - батьківщина братів-письменників Рудченків - Івана Білика і Панаса Мирного.32 роки прожив у Миргороді грузинський поет Давид Гурамішвілі (1705-1792). В місті йому споруджено пам'ятник.
У селі Велика Обухівка народився і був похований поет і драматург В. Капніст. У його садибі бували М. Гоголь, Г. Державін та ін.
Уродженцем села Фрунзівка (колишня слобода Миколаївка) є військовий лікар П.Ф. Чайка, дід - видатного композитора П.І. Чайковського, який у 1864 р. відвідав ці місця. До наших днів тут зберігся старовинний будинок з мезоніном, колонами і верандами.
Родом із села Котельва письменник, драматург і перекладач П.П. Гнєдич та письменниця Т.Г. Гнєдич - автор перекладу "Дон-Жуана" Байрона. Тут пройшло дитинство М.І. Гнєдича - поета, і перекладача "Іліади" Гомера.
В селі Гавронці в сім'ї предводителя місцевого дворянства народилась художниця Марія Башкірцева (1860-1884). У с. Пашенівка народився академік Петербурзької академії наук і кількох європейських академій математик М.В. Остроградський.
Красенівка - батьківщина відомого борця Івана Піддубного.
Лохвиця є рідним містом композитора І. Дунаєвського. Хутір Пелехівщина Глобинського району - батьківщина братів Майбород.
У с Ковалівка діє музей-заповідник, відкритий на честь письменника і педагога А.С. Макаренка.
Музей А. Макаренка є і в Кременчуці, в будинку, де з 1901 р. жила його сім'я. Він навчався в місцевому училищі, закінчив педагогічні курси і протягом 1905-1911 pp. викладав у кременчуцькому залізничному училищі. У 1917 р.А. Макаренко закінчив Полтавський учительський інститут, працював у різних школах на Полтавщині, а з 1920 р. - у виховних закладах для неповнолітніх правопорушників.
У селі Березова Рудка збереглись садиба і парк (XVIII-XIX ст.). Тут у 1843 і 1846 pp. перебував Т. Шевченко, який написав портрети господарів маєтку - Платона і Ганни Закревських.
Поміщицька садиба (1805) і Троїцька церква (1799) збереглися в с Вишняки.
В 1888-1889 pp. на Полтавщині побував А.П. Чехов.
На Полтавщині збереглися давні народні промисли - виготовлення лозяних виробів (Чорнухи), вишивання і килимарство. Історія художньої вишивки на Полтавщині налічує кілька століть. Широко відомими є полтавські мережки і техніка вишивання "білим по білому". Одним із центрів вишивання є селище Решетилівка, де виготовляються орнаментальні килими.
В селищі Опішня, давньому центрі гончарного промислу, створено музей-заповідник українського гончарства. Тут є фабрика художньої кераміки [7, 8, 9].
Полтавська область - привабливий туристично-рекреаційний регіон, розташований в центральній частині Лівобережної України. Полтавська область має сприятливу для розвитку туризму розгалужену транспортну мережу. Дзеркалом душі та творчої сили нашого народу є різноманітне декоративно-ужиткове мистецтво Полтавщини.
Полтавщина - край, щедро обдарований піснями і легендами, край письменників і художників, мислителів і вчених, чиї імена золотом закарбовані в пантеоні слави світових діячів мистецтва і науки. Полтавщина - край з традиціями і культурою, які корінням своїм виходять із сивини тисячоліть. Полтавщина сьогодні - область землеробів і науковців, високорозвиненої промисловості і традиційних видів декоративно-вжиткового мистецтва.
Багату історію краю дбайливо збережено для нащадків. У 26 державних музеях зберігається понад 380 тис. пам’яток Музейного фонду України. В області працюють 242 музеї на громадських засадах, в яких нараховується 250 тис. експонатів.
| № п/п | Назва закладу | Адреса | Телефон |
| 1. | Полтавський краєзнавчий музей | 36020, м.Полтава, вул. Конституції, 2 | 053227-42-34 |
| 2. | Полтавський музей авіації та космонавтики (відділ Полтавського краєзнавчого музею) | 36011, м.Полтава, Першотравневий проспект,16 | 053227-25-82 |
| 3. | Полтавський художній музей - Галерея мистецтв | 36000, м.Полтава, вул.Фрунзе,5 | 0532256-35-40 |
| 4. | Державний історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви” | 36006, м.Полтава, вул. Шведська могила, 32 | 0532252-74-27 |
| 5. | Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського | 36011, м.Полтава, Першотравневийпроспект, 18 | 053227-41-60 |
| 6. | Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного | 36002, м.Полтава, вул. Панаса Мирного, 56 | 053223-87-65 |
| 7. | Полтавський літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка | 36011, м.Полтава, вул. Короленка, 11 | 053227-92-82 |
| 8. | Заповідник-музей М.В. Гоголя | 38040, Шишацький район, с. Гоголеве | 053529-38-74 |
| 9. | Лубенський краєзнавчий музей | 37500, м. Лубни, вул. Леніна, 35/25 | 05361 5-21-06 |
| 10. | Лохвицький краєзнавчий музей ім.Г.С. Сковороди | 37200, м. Лохвиця, вул. Шевченка, 48 | 05356 3-11-58 |
| 11. | Миргородський краєзнавчий музей | 37600, м. Миргород, вул. Незалежності, 2 | 05355 5-21-02 |
| 12. | Миргородський літературно-меморіальний музей Давида Гурамішвілі | 37600, м. Миргород, вул. Незалежності, 5 | 05355 5-21-78 |
| 13. | Кременчуцький краєзнавчий музей | 39600, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 2 | 05366 3-90-66 |
| 14. | Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди | 37100, сел. Чорнухи, вул. Леніна, 45 | 05340 5-14-73 |
| 15. | Диканський історико-краєзнавчий музей ім.Д.М. Гармаша | 38500, сел. Диканька, вул. Леніна, 68 | 05351 9-15-96 |
| 16. | Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В. Гоголя | 37600, Миргородський район, с.Великі Сорочинці, вул. Гоголя, 34 | 05355 3-13-77 |
| 17. | Гадяцький літературний музей родини Драгоманових | 37300, м. Гадяч, пл.Революції, 11 | 053254 9-31-45 |
| 18. | Мануйлівський літературно-меморіальний музей М. Горького | 39100, Козельщинський район, с.Верхня Мануйлівка | 053250 2-04-58 |
| 19. | Білицький літературно-меморіальний музей Мате Залки | 39200, Кобеляцький район, с. Білики, вул. Мате Залки, 2 | 05343 9-42-31 |
| 20. | Кобеляцький музей літератури і мистецтва | 39200, м. Кобеляки, вул. Шевченка, 11 | 05343 3-40-10 |
| 21. | Літературно-меморіальний музей-садиба Олеся Гончара | 39200, Кобеляцький район, с. Сухе | - |
| 22. | Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні | 38164, Зіньківський район, сел. Опішня, вул.Партизанська,102 | 05353 4-24-16 |
| 23. | Хорольський краєзнавчий музей | 37800, м. Хорол, вул. Леніна,98/4 | - |
| 24. | Карлівський історико-краєзнавчий музей | 39500, м. Карлівка,вул. Леніна,50 | 053462-22-05 |
| 25. | Комсомольський історико-краєзнавчий музей | 39800, м. Комсомольськ, вул. Космонавтів,4 | 053427-53-03 |
| 26. | Кременчуцька міська художня галерея | 39600, м. Кременчук, вул. Коцюбинського,4 | 053663-01-41 |
| 27. | Кременчуцька картинна галерея Наталії Юзефович | 39625, м. Кременчук, вул. Космічна,9 | 053666-53-38 |
| 28. | Педагогічно-меморіальний музей А. Макаренка | 39621, м. Кременчук,вул. Макаренка, 44 | 053666-10-79 |
| 29. | Навчально-виховний комплекс сільськогосподарського профілю ім.А.С. Макаренка | 38701, Полтавський район, с. Ковалівка | 053229-67-34 |
| 30 | Історико-культурний заповідник "Більськ" | 38600, сел. Котельва, вул. Чапаєва, 21 |
На історичному Полі битви з 1909 року діє музей, який розповідає про перипетії баталій. З 1981 року державний історикокультурний заповідник “Поле Полтавської битви" - єдиний музейний заклад України, який входить до Міжнародної асоціації військово-історичних музеїв світу під егідою ЮНЕСКО. У дев’яти експозиційних залах музею представлені безцінні реліквії: холодна та вогнепальна зброя ХVІІ-ХVІІІ ст., одяг Петра І, особисті царські речі, бойові прапори, старовинні картини, гравюри тощо. У серпні кожного року у с. Великі Сорочинці Миргородського району проходить Національний Сорочинський ярмарок. У культурно-мистецькій програмі ярмарку беруть участь близько 400 професійних та аматорських колективів, окремих виконавців, понад 2000 учасників з усіх міст та районів Полтавщини, України та з-за кордону. Під час урочистих церемоній відкриття та закриття ярмарку на етнографічній садибі Хіврі відбувається велике театралізоване дійство за мотивами гоголівських творів. Широкий спектр різноманітних виробів народних умільців (вишивка, кераміка, лозоплетіння, гобелени тощо) не залишить байдужими найвибагливіших покупців.