Регіональний туризм на прикладі Черкащини (стр. 5 из 7)
Дляпослугготельногокомплексувластиві, насамперед, такіособливості, як сезонністьпопитуіналежністьдопевноїтериторії, оскількипризниженніпопитуготельнеможереалізовуватисвоїпослугивіншийчасівіншомумісці. Так, курортніготеліповністюзавантаженійотримуютьприбутоклише 3-4 місяцінарік, арештачасуїхметоюємінімізаціязбитків. Напротивагуїмготелівеликихмісту літнімісяцістраждаютьвіднестачіклієнтівізарадизалученнядодатковихзнижуютьцінина 20-30%.
Наступною особливістю є проблема контролю послуги. Готельна послуга невідчутна, а крім тогою важко визначити стандарт таких необхідних елементів, як ввічливість та привітність. Тому контроль якості послуги здійснюється через контроль поведінки персоналу готелю.
На початку 2004р. в Україні налічувалось 1254 готельні підприємства на 51107 тис. місць (табл.7.) За формами власності всі готельно-ресторанні господарства розподіляються так: 584 із них перебувають у загальнодержавній, 68 – у комунальній, 11523 – колективній, 5389 – приватній власності, а 176 належить міжнародним організаціям та юридичним особам інших держав. За даними аналізу структури готельного господарства, такі форми, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази в Україні майже не розвинені.
Таблиця 7
Кількість готельних підприємств в Україні (од.)
| Місце мешкання | Роки | ||||
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | |
| Всього в Україні в т.ч. | 1328 | 1326 | 1308 | 1258 | 1254 |
| Готелів | 916 | 872 | 866 | 831 | 815 |
| Мотелів | 15 | 21 | 19 | 20 | 23 |
| Готельно-офісних центрів | 6 | 5 | 10 | 8 | 7 |
| Кемпінгів | 9 | 10 | 10 | 11 | 12 |
| Молодіжних турбаз і гірських притулків | 11 | 11 | 20 | 25 | 28 |
| інших | 371 | 407 | 383 | 363 | 359 |
Ринок готельних послуг в Україні дуже далекий від насичення, зокрема, в Києві відкрили лише "Прем'єр-Палас", в Одесі – 19-поверховий готель "Одеса Кемпінскі"на 158 номеріввартістю 28 млн. дол., уДонецьку - "ДонбасПалас" на 129 номерівіфешенебельнийрозважально-готельнийкомплекс "Вікторія" на 38 номерів, уДніпропетровську – "Гранд-готель".
Рис.3. Співвідношення обслуговуваних готелями України в'їзних (іноземних) та внутрішніх туристів в 2003 році
Стверджувати,якіготелізаразнайбільшекористуютьсяпопитом, складно, оскількикоженрегіонмаєсвоюспецифіку, щопотрібновраховуватиприбудівництві новихготелів.
Стійкийринокпопитунаготельніпослугивкраїніщенесформувався, хочапозитивнітенденціївжеє. Лишеминулогорокукількістьклієнтіввітчизнянихготелів збільшилосянатретину, причомузростанняпопитупозначилосяпрактичновусіх ціновихсегментах.
Станом на 01.01.2004 р. в туристичній та курортній галузях нараховується всього 8,3 тис. підприємств, в тому числі: 3,9 тис. суб’єктів туристичної діяльності; 1,2 тис. готелів та інших місць для короткотермінового проживання; 3,2 тис. санаторно-курортних закладів.
При цьому фактично надавали послуги 7,7 тис. підприємств (не працювали з різних причин 661 санаторно-курортний заклад), в тому числі:
3,9 тис. туроператорів та турагентів;
1,2 тис. готелів та інших місць для короткотермінового проживання;
2,6 тис. санаторно-курортних (оздоровчих) закладів, з яких 1,9 тис. є госпрозрахунковими.
Сукупна кількість функціонуючих підприємств галузі збільшилась за 2003 рік на 10,3 %. Це зумовлено зростанням на 23,3 % кількості туроператорів та турагентів, збільшенням на 0,6 % загальної кількості санаторно-курортних закладів та одночасним скороченням числа санаторно-курортних закладів, які не працювали - від 668 до 661 одиниць. [8, 258]
За рахунок підвищення ефективності роботи підприємств галузі та інтенсифікації праці збільшились обсяги наданих ними послуг.
Сукупний обсяг послуг, наданих у 2003 р. підприємствами туристичної та курортної галузей, становить понад 4,1 млрд. грн., що на 34,4 % більше ніж у 2002 р. (3,1 млрд. грн. та 12,2 %, відповідно)(табл. 8).
З метою підвищення якості послуг туристичної інфраструктури відбувається їх послідовна сертифікація. Станом на 01.01.2004 р. обов’язкову сертифікацію готельних послуг пройшли 682 підприємства, з них пройшли сертифікацію на відповідність категорії 5 зірок – 1 підприємство, 4 зірки – 18, 3 зірки – 55, 2 зірки – 56, 1 зірка – 21, без категорії – 531. Сертифікат відповідності послуг харчування отримали 763 підприємства.
Таблиця 8
Основні показники роботи суб’єктів туристичної діяльності України
| Назва показника | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | Темп приросту 2003/2002 |
| Кількість суб’єктів туристичної діяльності (ліцензіатів), що надавали послуги (одиниць) | 2 652 | 3 134 | 3 864 | +23,3 % |
| Всього обслужили туристів (осіб) | 2 175 090 | 2 265 317 | 2 856 981 | +26,1 % |
| В т. ч.- в’їзних (іноземних) (осіб) | 416 186 | 417 729 | 590 641 | +41,4 % |
| - виїзних (осіб) | 271 281 | 302 632 | 344 332 | +13,8 % |
| - внутрішніх (осіб) | 1 487 623 | 1 544 956 | 1 922 010 | +24,4 % |
| Кількість екскурсантів (осіб) | 1 874 233 | 1 991 688 | 2 690 810 | +35,1 % |
| Обсяг наданих послуг (тис. грн.) | 1 206 668 | 1 386 132 | 2 093 160 | +51,0 % |
| Платежі до бюджету (тис. грн.) | 126 787 | 136 177 | 169 058 | +24,1 % |
| Обсяг послуг в середньому на 1 ліцензіата (тис. грн.) | 455 | 442 | 542 | +22,5 % |
| Платежі до бюджету в середньому на 1 ліцензіата (тис. грн.) | 48 | 43 | 44 | +0,7 % |
| Середньооблікова чисельність працівників (осіб) | 37’956 | 39’706 | 50 315 | +26,7 % |
| Обсяг послуг в середньому на 1 працівника (тис. грн.) | 31,8 | 34,9 | 41,6 | +19,2 % |
| Платежі до бюджету в середньому на 1 працівника (тис. грн.) | 3,3 | 3,4 | 3,4 | 0 % |
| Кількість туроднів обслуговування (одиниць) | 14’701’543 | 14’146’885 | 22’483’551 | +58,9 % |
| Середня тривалість подорожі (діб) | 6,8 | 6,2 | 7,9 | +26,0 % |
| Середня вартість 1 подорожі (путівки) (грн.) | 555 | 612 | 733 | +19,7 % |
| Середня вартість 1 туродня (грн.) | 82 | 98 | 93 | - 5,0 % |
Частка послуг туристичної та курортної галузей у ВВП зросла від 1,32 % у 2000 р. до 1,36 % у 2001 р. та 1,39 % у 2002 р., та 1,56 % у 2003 р.
Середньо-облікова чисельність працівників туристичної та курортної галузей у 2003 р. дорівнює 199,8 тис. осіб і зросла на 5,4 % проти 189,5 тис. осіб у 2002 р., в т. ч.: працівників турагентств та туроператорів, що надавали послуги – 50,3 тис. осіб; готелів та інших місць для короткотермінового проживання – 28,3 тис. осіб; санаторно-курортних закладів – 121,1 тис. осіб.
Завдяки швидким темпам зростання економічних контактів, діловийтуризм вважаєтьсяоднимізнайрентабельнішихінайперспекгивним. Уйогоінфраструктуріоднезцентральнихмісцьзаймаютьготеліібізнес-центри.
Найбільшперспективнимсегментомможнавважатитаймшер - дольовувласністьмісцемвідпочинку, коликлієнтстаєвласникомномеранафіксованийстрок. ЗастатистикоюВТО, попитнацюпослугузростаєусвітіна 16% щорічно. Впершеїївирішиввипробуватикримськийпансіонат "Порироку", створившитаймшер-клуб, учасникиякого впродовжтижняна 10 роківстаютьвласникамидвомісногономера. Вартістьтакої послуги -1,4-2,8 тис. дол. щороку [4, 8-9].
Готелірекреаційнихтериторій, наприкладКриму, перебуваютьпідвпливом ажіотажногопопитуувисокийсезон, колицейпоказникперевищуєпропозиціюв 15-30 разів. Однакпіслялітанастає "мертвий" сезон, якийсупроводжуєтьсязниженнямвартостіпроживання. Сьогоднінайбільшпоширенимувітчизнянихготелівметодомборотьбизсезонністюєрозширенняперелікупослуг. Готелірозвиваютьмедичнийнапрямпозиціонуючисебеякоздоровчіцентри.ОдніобмежуютьсякосметологієюіSРА, інші пропонуютьпрофілактичнітадіагностичніпослуги
Багатоготелівроблятьставкунапроведенняконференцій, семінарів, презентаційітренінгів
ПроведенийаналізсучасногостанузасобіврозміщеннявУкраїнівиявивтакі проблеми:
- сьогоднінеіснуєрозвиненоїмережіприміщень, дедитячі, молодіжнігрупи татуристимоглибизупинятисянаночівлюувипадкукількаденноїподорожі;
- цінинаготелійіншівидиночівлі, зазвичай, недоступнідлядітейімолоді, щостримуєрозвитокекскурсійнихітуристичнихпоїздокУкраїною;
- туристично-рекреаційнийтаінвестиційнийпотенціалбагатьохпровінційних міст, деєбазадлярозвиткуісторичноготарекреаційноготуризму, залишаєтьсяневикористаним.
Якініціативузпідтримкивнутрішньоготуризмувартопаралельноввестизнижкинаоподаткуваннярічнихдоходівукраїнськихгромадянтаіноземнихрезидентів заумовипроведеннянимивідпустоквмежахУкраїни.
Щостосуєтьсяпідтримкимасовоготуризму, тослідвідвертовизнати, щобез пільговогоподатковогорежимухочабнакількароківстворитиякіснуідоступнуготельнупослугудлямасовоговнутрішньогоринкунеможливоініякогосерйозного розвиткуукраїнськоїтуристичноїсферичекатиневарто. Деякічотири - і п'ятизірковіготеліможнапобудувативіснуючомунормативно-правовомуполіза рахунокзалученихінвестицій, хочамлявістьреалізаціїмайжевсіхміжнародних проектівтакожєсвоєрідноюоцінкоюнедосконалостіцьогополя. Потрібнешвидке поліпшенняситуаціїшляхомнаданняпевнихподатковихканікулдляготельного сектора, якідозволятьвідновитиготелізарахунокзаробленихвласнихзасобів імаксимальностимулюватимутьзалученняІнвестицій.
Податковіпільгинеєновимизпоглядусвітовоїпрактики. ВусіхкраїнахЄС, наприклад, серйознаувагаприділяєтьсярозробціподатковоїполітики, щостимулювалаброзвитокпідприємництвавготельномусекторіекономіки. Взв'язкузцим застосовуєтьсядиференційованийрозмірПДВ, якийколиваєтьсявід 5,5% уФранції,до 10% вІрландії. Висококласнимижеготелямицейподатоксплачуєтьсявстандартномурозмірііваріюєтьсяврізнихкраїнахвід 12% вІспанії,до 22% вДанії. Так, вІталіїрозмірпільговогоподаткустановить 9%, тодіякповнаставкадля п'ятизірковихготелів -19%. ВІспаніїпільговаставкаподаткувстановлена 6%, для чотирьох- іп'ятизірковихготелів -12%. Віншихкраїнахзмогутньоютуристичноюіндустрією, наприклад, вІзраїлі - підприємства, щоприймаютьіноземних туристів, взагалінеобкладаютьсяПДВ. УЄгиптітакаподатковапільгарозповсюджуєтьсянапідприємства, якіобслуговуютьіноземнихтуристівупродовж 10 років.