Організація та проведення шкільних спортивних змагань (стр. 6 из 8)

На змаганнях із стрибків у довжину склад суддівської бригади такий: старший суддя, два судді – вимірювачі, секретар, його помічник, помічники судді ( для розрівнювання піску).

Учасник має право на три стрибки. Спочатку всі учасники один за одним роблять перший стрибок, потім, кожний з них стрибає вдруге і втретє. Для заліку беруть найкращий результат. Відштовхуються перед стрибком біля лінії вимірювання ( на передньому краї бруска, який ближче до ями). Переступання цієї лінії або перебігання за брусок вважається невдалою спробою. Стрибки зараховують після команди старшого судді. У разі невдалої спроби подають команду : "Не зараховувати!"

Результат виміру від найближчого до бруска сліду, залишеного будь - якою частиною тіла стрибуна, до лінії вимірювання. Нульова позначка рулетки має бути біля кілочка. Результат визначають у сантиметрах.

Змагання із стрибків у висоту проводить суддівська бригада у складі: старшого судді , секретаря , його помічників , судді при учасниках і двох суддів - вимірювачів.

Під час стрибків у висоту буває найбільше травм. Щоб запобігти цьому, треба користуватися якісним інвентарем, добре обладнувати місце змагань, стежити за станом стрибкових ям. Це найперший обов’язок старшого судді.

Місце для розбігу повинно бути рівним і неслизьким. Тих, хто погано володіє технікою , позбавляють участі в спортивних змаганнях.

Початкову висоту встановлюють залежно від підготовки учнів, потім планку піднімають на 3 – 5 сантиметрів вище. На кожній висоті стрибунові дають три спроби. Після кожної вдалої спроби старший суддя каже: "Є!" і піднімає прапорець. Якщо ж спроба невдала, він робить сигнал прапорцем і дає команду: "Не зараховувати!". Після трьох підряд невдалих спроб, незалежно від того на якій висоті було встановлено планку, учасник вибуває із змагань. Якщо кілька учасників показали однакові результати, переможцем вважають того, хто подолав останню висоту з меншою кількістю спроб. Якщо ж і цей показник однаковий, тоді до уваги беруть попередню висоту. Стрибок вважають неправильним, якщо стрибун відштовхнувся обома ногами, збив планку або пробіг під нею.

Склад суддівської бригади під час проведення змагань із метання м’яча такий: старший суддя, два судді – вимірювачі , суддя при учасниках, секретар та його помічники. М’яч дозволяється метати як з місця, так і з розбігу. Кидок зараховують за командою старшого судді після приземлення м’яча, якщо учасник не перетнув лінію або вкопану в землю планку. В разі порушення правил змагання кидок не зараховують. Вимірюють відстань від місця падіння м’яча ( його помічають кілочком) по лінії перпендикулярній до планки. При цьому нульова позначка рулетки повинна бути біля кілочка на землі. Щоб м’яч залишив слід, його натирають крейдою. Кожному учаснику дається три спроби, які він робить підряд. Кращий результат зараховується. Щоб не було зайвих зволікань, секретар називає прізвище не тільки того, хто має виступати (для зручності назвемо такого учня першим), а й двох наступних учасників. Другий ( той, чиє прізвище стоїть раніше в протоколі ) уже повинен взяти в руки м’яч і готуватися до кидків, а третій має збирати м’ячі після кидків першого.

Якщо два або більше учасників змагань показали однаковий результат, їм присуджується одне місце, а наступні місця в цьому випадку не розігруються. При однаковому результаті кількох учасників змагань, які претендують на перше місце, їм надається право на три додаткових кидки.

Суддівська бригада під час штовхання ядра складається зі старшого судді, судді при учасниках, двох суддів – вимірювачів, секретаря, помічника секретаря. Вага ядра для юнаків – 5 кілограмів, для дівчат – 4 кілограми.

Як і в усіх інших видах спорту, кожному учасникові надають три спроби. Штовхати ядро можна з місця і стрибка. Результат зараховують, якщо ядро приземлилося в секторі, а учасник після поштовху ( до сигналу старшого судді ) не вийшов за межі кола й не торкнувся якою – небудь частиною тіла сегмента або землі за ним. Для визначення результату нульову позначку рулетки прикладають до основи кілочка, а другий її кінець – до найближчої точки внутрішнього краю сегмента. При однакових результатах у двох або більше учасників судді діють так само, як і при метанні м’яча.

Для визначення переможців із стройового огляду та масового виконання гімнастичних вправ створюють спеціальне жюрі з 3 – 5 осіб, до складу якого обов’язково вводять керівника початкової військової підготовки. В період підготовки до свята членам жюрі пояснюють, на що слід звернути особливу увагу. Наприклад, при виставленні оцінки за стройовий огляд треба враховувати якість поворотів на місці і під час руху, виконання стройового кроку, ходіння в ногу, шикування в шеренги і колони, вибір стройової пісні, емблеми, девізу, стан спортивного одягу.

А при виконанні гімнастичних вправ беруть до уваги насамперед синхронність у рухах, поставу, чіткість та якість виконання окремих елементів.

2.2 Зимові "Малі олімпійські ігри"

До програми зимових олімпійських ігор, крім спортивних змагань з лижних гонок, які становлять основу свята, потрібно ввести рухливі ігри на лижах, ковзанах, санках, футбол та регбі на снігу, веселі естафети, атракціони, а на закінчення свята – святковий карнавал на льоду.

2.2.1 Підгонка та оформлення місць змагань, ігор, атракціонів

Підготовка лижні.

Щоб змагання з лижних гонок пройшли організовано, ретельно готують лижню. Її прокладають, як правило, напередодні змагань по слабкопересічній місцевості з невеликими схилами, покритими негустим лісом або чагарником.

Ширина лижні становить 2,5 – 3 метри, а на спусках і поворотах – 5 метрів. Щоб лижня була добре вторована, нею проходять (під час розмітки) 10 –1 лижників. А щоб під час бігу краще відштовхнутись палицями, поруч з основною лижнею з обох боків прокладають узбіччя ( 4 – 6 лижників однією лижею проходять по основній лижні, а другою поруч).

Малюнок 1.

Лижню прокладають у формі витягнутої розімкнутої петлі ( мал. 1). Для кожної вікової групу обладнують окрему трасу. Таким чином, чотири петлі розмічають прапорцями різного кольору з розрахунку 40 – 60 прапорців на 1 кілометр дистанції. Їх розставляють на відстані 1,5 метра із внутрішнього боку лижні. Запропонована форма дистанції зручна тим, що при цьому полегшується її підготовка, підвищується оперативність у проведенні змагань.

У тих місцях, де можна збитись з лижні або зрізати дистанцію, ставлять контролерів. Їх інформують, як одягатися для виконання своїх обов’язків, як надати першу допомогу в разі обмороження та інших нещасних випадків. Для цього шкільний лікар видає контролерам індивідуальні пакети, в яких повинні бути вата, жирний крем, трохи спирту, зеленка, бинт.

Старт і фініш обладнують поруч – на відстані 25 метрів один від одного – на рівному майданчику. Бажано, щоб вони були якомога ближче до приміщення, де в разі необхідності можна зігрітись або зробити дрібний ремонт лижного інвентарю. В приміщення мають бути молоток, обценьки, кусачки, викрутка, шило, ножиці, шматочки ремінців і гуми, шурупи, цвяхи, дріт, нитки.

Майданчик , де розташовані старт і фініш, обладнують транспарантами "Старт" і "Фініш".

2.2.2 Організація суддівства з лижних гонок

Для обслуговування спортивних змагань призначають суддівську колегію, кількісний склад якої залежить від числа учасників. Якщо участь беруть 100 –150 лижників, суддівська колегія така: головний суддя, стартер, суддя при учасниках, секретар, три судді – хронометристи, старший суддя по дистанції, лікар або медсестра, контролери й патрулі ( залежно від складності дистанції ).

Роботою суддівської бригади керує головний суддя. Перед першим стартом він приймає рапорт старшого судді по дистанції про стан траси, розподіляє обов’язки між суддями, перевіряє обладнання місць старту й фінішу, справність секундомірів. Під вас змагань головний суддя весь час перебуває в районі старту й фініш, стежить за чіткістю роботи суддів, за тим, як учасники дотримуються правил змагання.

Старший суддя по дистанції відповідає за точність вимірювання дистанції, якість лижні, розмітку. За два – три дні до змагань він разом із своєю бригадою робить контрольне вимірювання дистанції. Напередодні або рано – вранці в день спортивних змагань впорядковує лижню, ставить прапорці, показники ( дистанції поворотів, спусків, підйомів тощо ), обладнує місце старту і фінішу. Перед початком змагань розставляє по дистанції контролерів, нагадує їм їхні обов’язки.

Патрулі також допомагають тим, хто через травму або погане самопочуття зійшов з дистанції й не може самостійно дістатися до місця, де йому нададуть медичну допомогу. Крім того, патрулі стежать за порядком на дистанції. Контролерами і патрулями , як правило бувають учні.

За 10 сек. Перед стартом стартер говорить наступному учасникові: "Приготуватись!" Учень стає біля лінії старту. За командою: "Увага!" набуває стартового положення, за командою: "Марш!" біжить.

Стартер дає старт за годинником й секундоміром. Перший старт – в точно визначений час. Подаючи команду: "Марш!", стартер одночасно натискує головку секундоміра. Наступні старти дають за секундоміром після того, як стрілка відрахує час встановленого інтервалу ( 0,5 або 1 хвилину). Перед початком лижної гонки стартер звіряє свій годинний з годинником суддів на фініші, щоб потім правильно визначати результати.

На фініші старший суддя дає сигнал прапорцем в ту мить, коли учасник перетинає лінію фінішу, й гучно вимовляє: "Є!" За цим сигналом суддя на фініші фіксує за годинником час, а секретар занотовує результат. Одночасно інші судді на фініші записують по порядку особисті номери учасників. Цим займаються двоє: один називає номер учасника ще на підході до фінішу, другий записує цей номер, коли старший суддя, фіксуючи фініш, сигналізує прапорцем і вимовляє: "Є!" Для організації і проведення рухливих ігор, змагань з міні – футболу на снігу, перетягування каната, веселих естафет та атракціонів у паузі між стартами та в перерві між змаганнями призначають спеціальних осіб, які пройшли спеціальний інструктаж.