Організація та проведення шкільних спортивних змагань (стр. 8 из 8)

Свята вводяться у річний план спортивно - масової роботи . Для проведення свята при раді колективу фізичної культури школи створюють штаб, до складу якого входять: організатор позакласної та позашкільної роботи, вчитель фізкультури, керівник початкової військової підготовки, вчителі – предметними, шкільний лікар, шкільний психолог, член батьківського комітету.

Персональний склад членів штабу затверджується наказом директора школи. На першому ж засідання штабу складають, обговорюють і затверджують план підготовки спортивного свята, в якому вказують терміни виконання заходів та відповідальних осіб.

3.4.1 Розподіл обов’язків серед членів штабу

Начальник штабу ( ці функції виконує організатор позакласної роботи, а функції його заступника – вчитель фізичної культури ) здійснює загальне керівництво. Вчитель фізкультури відповідає за навчально – тренувальні заняття ( контролює методичну роботу по добору ігор, естафет та довільних гімнастичних вправ для масового виконання, займається підготовкою громадських інструкторів, юних суддів, забезпечує спортивну базу. Керівник початкової військової підготовки готує учнів до стройового огляду. Представники шкільного активу ( старшокласники ) пропагують свято серед учнів ( проводять бесіди, збори, випускають шкільні стіннівки, виступають по шкільному радіо ), контролюю хід підготовки шкільних спортивних майданчиків до свята. Шкільний лікар або медична сестра здійснює медичний контроль за учасниками спортивного свята, забезпечує медичне обслуговування. Кілька членів штабу відповідають за художнє оформлення місць змагань.

Приблизно за 20 днів до свята організатори складають положення про нього та план – сценарій, які після затвердження директором школи доводять до відома шкільного колективу. Один примірник цих документів вивішують в учительській, а другий – у фізкультурно – спортивному куточку. Крім того, на загальних зборах учасників свята знайомлять з часом, порядком проведення та умовами змагання. Заздалегідь проводять інструктаж з тими, хто буде обслуговувати змагання ( судді, члени жюрі).

До суддівства ігор і естафет, крім вчителя фізкультури, залучають юних суддів, вчителів – предметників, класних керівників, ветеранів спорту, батьків учнів, шефів, учнів – старшокласників. Суддівська бригада, як правило, складається з головного судді, суддів на старті й фініші, на дистанції, по підготовці інвентарю та обладнання.

Для оцінювання стройового огляду, масового виконання гімнастичних вправ, спортивної вікторини, атракціонів створюють жюрі. До його складу, крім керівника початкової військової підготовки, входять вчителі – предметними, батьки, кращі учні – спортсмени. Обов’язки між членами жюрі розподіляють так: голова жюрі, секретар – секундометрист, відповідальні за дотримання правил змагань ( не менше двох осіб ), за конкурс болільників, за спортивну вікторину, коментатор. Коментатора готують спеціально із числа спортсменів – старшокласників або вчителів. До його обов’язків входить представляти глядачам і учасникам команди – їхніх керівників, членів жюрі і почесних гостей, суддівську бригаду, повідомляти результати змагань, інформувати про допущені помилки або порушення правил, коментувати хід змагань, розповідати про спортивні традиції школи, класу.

Рада шкільного колективу фізкультури в період підготовки до свята проводять інструктаж з членами жюрі, наголошуючи, на що слід звернути увагу під час оцінювання тієї чи іншої складової частини свята. Наприклад, у масовому виконанні довільних гімнастичних вправ передусім береться до уваги синхронність рухів, постава, чіткість та якість виконання елементів, зовнішній вигляд учасників. Оцінюючи стройовий огляд класу, враховують вправність учнів під час шикування і поворотів на місці, стройовий крок, ходьбу в ногу , рівняння в шеренгах, виконання стройових пісень, а також загальну дисципліну, зовнішній вигляд, девіз та емблему класу.

Рухливі ігри та естафети ( 4 – 5 для кожного класу ), що включають біг, стрибки, метання, елементи гімнастики, спортивних ігор до програми "Веселих стартів", добирають із урахуванням шкільної програми з фізичної культури. Вони повинні бути простими, доступними, різноманітними за змістом і формою, відповідати віку та фізичній підготовленості дітей.

Команди комплектують із учнів одного віку ( краще якщо буде команда – клас ), і змагання проводять серед паралельних класів.

До змагань кожний клас готується окремо. Перед цим діти ознайомлюються із комплексом рухливих ігор та естафет, із комплексом довільних гімнастичних вправ і вимогами до них та стройового огляду. Тренування й репетиції проводять, як правило, в позаурочний час, широко залучаються для їх проведення активістів – старшокласників. Допомагають також у підготовці до свята і уроки фізкультури. Наприклад, рухливі ігри і естафети часто включають до заключних частин уроку, а до підготовчих ( у вигляді розминки ) – стройові та гімнастичні вправи, передбачені програмою свята. Після налагодження такої роботи по класах проводять одну – дві зведені репетиції з музичним супроводом.

Святкова атмосфера змагань багато в чому залежатиме від художнього оформлення місця, де відбуватимуться основні події. Чимало з того, що знадобиться для проведення спортивного свята, можуть виготовити, обладнати й оформити самі учні ( або за допомогою шефів ).

Своєчасно в школі турбуються й про урочистість нагородження переможців змагань та конкурсів. Крім традиційних грамот і дипломів, переможців та активістів відзначають ще й оригінальними призами, заохоченнями, наприклад, квитками до театру, кіно, екскурсійних поїздок тощо.

Під час змагань працює група кореспондентів – інформаторів і фотокореспондентів. У день свята організовують продаж у шкільному буфеті бутербродів, фруктової та мінеральної води, молока, кефіру, сиру, фруктів, кави, чаю.

Особливо цікаво проходить у школі спортивне свято "Веселі старти", присвячене закінченню. Навчального року. Його проводять наприкінці четвертої чверті. Тривалість свята 2 години. Починається воно виходом і шикуванням команд ( до складу кожної команди входять 10 хлопчиків і 10 дівчаток ). Команди одягнуті в індивідуальну спортивну форму, кожна із своїм оформленням, з’являються на майданчик під звуки спортивного маршу. Очолює колону суддівська бригада, одягнена в білу форму, за нею – учні перших, других, третіх класів.

Висновок до розділу ІІІ

Представлені тут спортивні ігри можуть бути використані під час проведення спортивних свят як для учасників так і для болільників. Робиться це для того, щоб змагання проходили різноманітніше та цікавіше, бо перш за все змагання - це свято, в якому немає учасників та спостерігачів – участь приймають всі, хто має бажання та можливість.

Звичайно серед учнів молодших класів свято організувати водночас і легше і важче. Легше тому, що діти в цьому віці примірніші та слухняніші, а важче – тому, що вони менш фізично підготовлені, вчитель мало знає про можливості та схильності цих учнів, але і в одному і в другому випадку змагання повинні бути святом, а не зобов"язуванням.

Висновок

Деякі батьки вважають, що корисно дітей заставляти робити фізичні вправи. Але ж насправді такий підхід не вірний. Якщо батьки почнуть заставляти дитину, то користі від цього не буде. Саме про це свідчать дослідження американських фізіологів. Фізичні вправи корисні для здоров’я лише в тому випадку, коли виконуються добровільно.

Як показали дослідження, у мишей, яких заставляли бігати в колесі, значно ослаб імунітет. А у мишей, які бігали в по колесу не менше, але по своїй волі, імунітет посилився.

Саме для того потрібно організовувати спортивні змагання , щоб учням було цікаво, щоб у них виникало бажання до фізичних вправ, а в зв’язку з цим і покращувався імунітет.

Навіть не беручи до уваги дослідження американських вчених, із нашого вітчизняного досвіду ми добре знаємо, що люба діяльність, будь то навчання або робота виконується краще, якщо робиться дійсно з бажанням.

І про це ніколи не слід забувати нам як майбутнім педагогам – перш ніж чомусь навчити, потрібно зацікавити.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ф.О.Александров. "Быт и культура", Москва. 1978.

2. М.В. Антропова „Школьная гигиена", Москва, "Медицина", 1970.

3. О.П. Бамбуркін та ін. „Фізичне виховання в сільській школі", „Рідна школа", 1994, №9.

4.М.Д.Большакова, А.Я. Гольдфельд „Руководство для школьных врачей", „Медгиз", 1985.

5. Під редакцією А.Т. Брикуна "Гімнастика", Москва, ""Фізкультура і спорт", 1971

6. В.В.Гориневский, "Физическое образование. Пособие для воспитателей, преподавателей учебных заведений и лиц, занимающихся физическим образованием". Спб., 1913.

7. О.B.Жеребцов. "Физкультура и труд". Москва.1986.

8. В.М. Заціорський "Фізичні якості спортсмена", ФиС, 1966.

9.М.В. Зімкін " Фізіологічна характеристика сили, швидкості, витривалості", ФиС, 1956.

10."Інструктивно – методичні рекомендації щодо організації фізкультурно – оздоровчої роботи в навчально – виховних закладах України", Міністерство освіти України, 2006р

11. В.И. Козлов, Богданов Г.П. „Спортивный час Школьника", М., 1985.

12.Колесов Д.В. „Физическое воспитание и здоровье школьников"

Москва, 1983.

13. И.Н.Саркизов – Серазини "Путь к здоровью, силе и долгой жизни", ФиС, 1957.

14.А.Н.Крестовников, " Очерки по физиологии физических упражнений", ФиС, 1952

15. О.З. Леонов "Старти надій", Київ, "Молодь", 1981

16. П.Ф. Лесгафт, "Руководство к физическому образованию детей школьного возраста"" ч.І, Спб., 1888; ч. ІІ Спб., 1901 .

17. П.Ф.Лесгафт, "Собрание педагогических сочинений", т.2, 1952 р., ст. 118 – 119).

18.Л.П.Матвеев "Теорія фізичного виховання", ФиС, 1959

19.Наказ МОЗ та МОН України від 21.04.05р. № 242/178 „ Про посилення роботи щодо профілактики захворюваності дітей у навчальних закладах та формування здорового способу життя учнівської та студентської молоді".

20. И. П. Павлов "Двадцатилетний опыт обьективного изучения высшей нервной деятельности. Изд. 7.М., Медгиз, 1907.

21.А.Е. Покровский "Детские игры и гимнастика в отношении здоров"я и воспитания младенца" , 1893 .

22.А.Е. Покровский "Физическое воспитание у детей разных народов

преимущественно России", 1884 .

23.Чиж Ю.А. „Фізична культура – джерело здоров"я", Київ, „Здоров"я" 1977.

Додаток 1