Дахаб, як і увесь Синай, розбудовується. Безперервно зводять нові готелі, окультурюють берег. У неосяжних планах єгиптян – перетворення узбережжя від Шарм Ель Шейха до Таби в один великий променад, створення власного Блакитного Берега... Поки цього ще немає, і дикий Дахаб залишається приємним місцем як для відокремленого відпочинку, так і молодіжної тусовки.
Подорожуючи різними країнами, цікавишся в першу чергу їхньою історією, культурою, національними традиціями і, звісно ж, кухнею. Навіть якщо ти не гурман, не любиш куховарити чи просто не надаєш їжі великого значення, все одно опосередковано будеш звертати увагу на те, що тобі подають і що ти їси. Тим більше не можна не звернути увагу на арабську кухню, адже вона кардинально відрізняється від рідної, української. Тут слід зазначити, що єгипетська кухня має дуже багато спільного з туніською, турецькою, сказано ж — арабська. Усі ці азіатсько-африканські (як би це дивно не звучало) кулінарні традиції об'єднує одне — араби не їдять свинини, не п'ють алкоголю, що суворо забороняє їм Коран, проте споживають багато баранини, риби та морепродуктів, овочів, фруктів.
Їдучи на відпочинок у Єгипет, мала бажання відпочити не лише від хоч і улюбленої, але роботи, а й від кухні. Проте, відверто кажучи, була трохи розчарована. Так звані шведські столи на сніданок і вечерю нагадували радше нашу (маю на увазі київську) мережу фаст-фудів на кшталт «Домашня кухня» чи «Пузата хата» (зірковість готелю не надто впливає на якість їжі, адже приготувати щось оригінальне й індивідуальне для сотень постояльців дуже важко, це вам не ресторан). Готують щось середньоєвропейське — багато овочевих салатів, рагу, соте, омлети, спагеті з різноманітними соусами, тушковане м'ясо (переважно яловичина, яку вони абсолютно не вміють готувати, вона у них виходить жорстка і неїстівна, та курятина).
Особливої уваги заслуговують оливки і маслини, які абсолютно не можна порівнювати з тими, які ми споживаємо у консервованому вигляді, — баночні маслини на смак такі, ніби їх вимочили у прісній воді, порівняно з оригінальними засоленими, які в Єгипті споживають скрізь і до всього: овочеві салати, салати з м'якими сирами на зразок «Фета» чи «Моцарели», але місцевого виробництва (дуже смачні, проте занадто солені, як на мене). А ще маслини додають до оригінального салату мункачіні — апельсини, цибуля маринована і маслини[5].
Що ще вражає в Єгипті (навіть не так розмірами — просто якийсь «кінг сайз», як натуральним смаком), так це фініки — свіжі, соковиті (саме так!), я б сказала навіть хрумкі. Вони зовсім не схожі на в'ялені плоди, які продають у нас. Це все одно, що порівнювати тараню зі свіжою рибою. А от єгипетські банани у порівнянні з якими-небудь південно-американськими виглядають, як горобець проти орла. Дається взнаки сухий клімат.
Якщо ж у вас путівка з повним пансіоном, то вам пощастить більше дізнатися про національну кухню, адже на обід часто подають різні страви, приготовлені на грилі, що дуже поширено в арабській кухні. Це не лише курчата-гриль чи риба, запечена на вугіллі, а й такі страви, як різноманітні кебаби (це можуть бути як відомі нам люля-кебаби — смажені на вогні ковбаски, так і донер-кебаб, іншими словами шаурма — дуже поширена страва в усьому арабському світі, кебаб-куфта — рублені котлети).
Якщо ви любите баранину (я не відношу себе до цієї категорії людей, тому не є великим знавцем і поціновувачем таких страв), то Єгипет — саме те місце, де ви можете відвести душу й насолодитися супом з баранини (шурпою), кускусом, макбусом (це як плов з баранини, тільки рис і горішки варять у м'ясному бульйоні), макбус-самаком (те саме, тільки з рибою). А ще серед арабів дуже поширені страви з бобових, а особливо — із сочевиці. Це можуть бути супи-пюре (як данина європейській кухні), просто відварена сочевиця на гарнір, а можуть бути такі екзотичні страви, як кошрі — відварений рис із сочевицею чи кушарі — макарони з цибулею та соцевицею.
Також особливою шаною тут користуються баклажани. Як їх тільки не готують у Єгипті — запечені на грилі, тушковані з помідорами, з різними соусами, фаршировані м'ясом — пальчики оближеш. Є навіть особлива страва — баба хуммус — смажені баклажани.
Що цікаво, навіть зловживаючи їжею (тобто накладаючи собі повну тарілку різноманітних страв), не набираєш зайвої ваги, а все тому, що разом із м'ясом споживаєш багато овочів. Правда, при цьому не потрібно зловживати мучними виробами, а це дуже важко, тому що різноманітні свіжісінькі булочки, круасани, пончики, бісквіти з кремом та свіжими полуничками просяться до рота. Але спокійно, булки «топтати» можна і вдома, а от скуштувати місцевих ласощів варто, принаймні для того, аби мати уявлення — що ж воно таке. А це в основному дрібні солодощі, в яких багато горіхів та меду. Взагалі арабські кондитерські вироби, як на мене, занадто солодкі й калорійні (згадайте рахат-лукуми).
Від'їжджаючи додому, я хоч і відпочила від свого домашнього «мартена», проте несамовито захотіла наварити баняк наваристого борщу зі свининою, насмажити котлет і «розговітися» від арабської екзотики. Що не кажіть, в гостях добре, а вдома... смачніше.
Шарм-ель-Шейх-один із найпрестижніших і дорогих курортів на Червоному морі. Тут мало 2-3* зіркових готелів, проте відмінний вибір 4 і 5*. Більшість готелів побудовані в арабському стилі, що створює неповторний східний колорит. Відпочинок в Шарм-ель-Шейху – це відмінний сервіс у висококласних готелях, чудове море, цікава історія і море вражень. Добре розвинута інфраструктура, все передбачено для комфортного відпочинку.
Хургада – це безкінечні кілометри піщаних пляжів, що омиваються хвилями моря, білосніжні готелі, низькі гори, і магічна красота Червоного моря. В туристичній зоні міста за останні роки побудовано десятки готелів і туристичних поселень. Унікальні кліматичні умови створюють тут необмежені можливості для заняття серфінгом і підводним плаванням цілий рік! Підводний світ Червоного моря рахується найбагатшим в північній півкулі.
Хургада захоплююча в будь-яку пору року, але особливо приємне тут перебування у другій половині січня, коли хвиля відпускників спадає і все місто, узбережжя, готель у Вашому розпорядженні[11].
Збудовані останніми роками на Червоному морі комфортабельні готелі перетворили Єгипет на справжню туристичну Мекку, куди щороку, незалежно від сезону, прямують мільйони туристів. Мандрівники із Західної Європи й навіть сусіднього Ізраїлю буквально беруть в облогу тутешнє узбережжя, спростовуючи стереотип, що в Єгипті відпочивати можна тільки взимку. Вся суть в особливому мікрокліматі "Червономор'я" - за дуже низької вологості повітря, на відміну від середземноморських курортів, тут ніколи не буває задушливо, навіть у 40-градусну спеку. Постійний морський бриз приносить прохолоду, тому в Хургаді чи Шарм-ель-Шейху легше дихати, ніж, скажімо, на Кіпрі чи в Римі. Усе це не секрет для європейців, які приїздять на Червоне море саме влітку. Місця в найкращих готелях розкуповуються задовго до початку "високого сезону". Тепер і туроператори СНД розглядають відпочинок на цих курортах в найтеплішу пору як вельми перспективний. Адже за минулі роки помітно більше туристів відвідує Єгипет у літні місяці.
На березі бухти Наама розташовані головним чином 4-і 5-зіркові готелі, де відпочивають "багаті й знамениті". Деякі зведені в арабському стилі: з куполоподібними дахами, візерунчастими балконами і віконницями. Як правило, в кожному готелі - декілька ресторанів, де можна повечеряти, послухати живу музику. Проте увечері гарно провести час пропонує будь-який інший заклад з-поміж тих, що нескінченною вервечкою тягнуться вздовж набережної. А потім варто посидіти під пальмами, випити кави або покурити кальян, що не забороняється робити навіть жінкам. Взагалі у Шарм-ель-Шейху все по-європейському демократично. Хочеш - одягай вечірню сукню, а хочеш - ходи до півночі в шортах. Молодь, яка приїздить заради дайвінгу, до ранку танцює на дискотеках чи "відривається" в "Hard Rock Cafe".
Сама Сафага, як місто, мало цікава для туристів. Тут не так багато магазинів і нічних клубів, як у Хургаді, за межами території готелю особливо нема чим зайнятися. Тому Сафага - не найкращий вибір для тих, хто хоче зайнятися шопінгом або поринути в нічне життя.
Один з готелів у Сафазі - Menaville 4* - спеціалізується на лікуванні шкірних захворювань. В готелі немає лікувального центра як такого. Досвідчений лікар за спеціальною методикою проводить процедури, основою яких є піщані, сонячні й морські ванни.
Поруч із готелем Holiday Inn Safaga працює невеликий магазин DUTY FREE. Саме з порту Сафага щотижня відправляється в круїз по Червоному морю (Єгипет - Ізраїль - Йорданія) судно Regina Maris 3*.
Інфраструктура готелів у Табі відповідає найвищим вимогам готельного будівництва. Тут передбачені всі умови не тільки для відпочинку, але й для проведення корпоративних заходів, конференцій, семінарів і інших бізнесів-зустрічей. Конференц-зали різної місткості обладнані за останнім словом техніки. Гості готелів можуть скористатися послугами бізнесів-центрів, що мають комп'ютери й доступ до мережі Інтернет.
Для бажаючих відпочити від суєти й шуму великих міст це - ідеальне місце. Готелі в Марса Аламі переважно 4-5* . До того ж, живучи тут і не витрачаючи багато часу на далекі поїздки, можна здійснити захоплюючу екзотичну подорож пустелею - на джипах або на верблюдах. Туристам пропонують відвідати оазис і традиційне поселення бедуїнів.
Макаді та Сома Бей. Готелі тут виникали "гніздовим" способом: будувався перший великий готель, до якого підводили всі необхідні комунікації, зводилася станція опріснення, а потім, на вже готовій інфраструктурі виникали інші готелі[9].