«Хто перетягне?.» Двоє гравців, захопивши один одного ногами, гребуть що є сили руками, стараючись. протягнути за собою партнера.
«Дельфін, що літає». Стоячи на дні, гравці виплигують з води вгору-вперед і, викинувши руки вперед, знову входять у воду. При цьому вони прагнуть випрямити тіло і проковзнути під водою вперед.
Найбільш оптимальними способами навчання плаванню в літньому оздоровчому таборі є кроль на спині і грудях
Кроль на грудях
На суші
1. Рухів ногами кролем. Сісти, упершись руками ззаду, відхилитися назад (ноги випрямити, шкарпетки відтягнути). Руху ногами під рахунок інструктора: «раз», «два», «три» і так далі Рух виконувати від стегна з невеликим розмахом.
2. Руху ногами кролем в положенні лежачи на грудях.
3. Руху руками кролем в положенні стоячи з нахилом. Виконуються спочатку однією рукою, а потім двома руками.
4. Узгодження рухів руками з диханням. Виконується спочатку одній, а потім двома руками.
У воді
1. Руху ногами кролем в положенні опори об дно або борт басейну. Лягти на груди, спертися Руками об дно або борт басейну; тіло випрямити шкарпетки відтягнути. Виконувати руху ногами кролем; прагнучи створити фонтан бризок (мал. 28, а)
2. Плавання з дошкою за допомогою рухів ногами кролем.
3. Ковзання на грудях з рухами ногами кролем і різними положеннями рук (витягнуті вперед; одна попереду, інша в стегна; уздовж стегон) (рис, 28, би). i
4. Видихи у воду в положенні стоячи з нахилом і поворотом голови на вдих.
5. Руху руками кролем. Стоячи на дні нахилитися вперед (підборіддя у води; одна рука попереду, інша ззаду в стегна). Виконувати руху руками, як при плаванні кролем (28, в).
6. Tе ж з пересуванням пo дну.
7. Узгодження рухів руками кролем з диханням
у положенні стоячи на дні з нахилом вперед. Спочатку виконується однією рукою, а потім двома (мал. 28,г).
8. Ковзання з рухами руками кролем (із затримкою дихання 10—15с).
9. Плавання кролем із затримкою дихання.
10. Плавання кролем з поступовим збільшенням відстані.
Кроль на спині
На суші
1. Руху ногами кролем в положенні сидячи.
2. «Млин» — виконання кругових рухів руками в напрямі назад.
3. «Млин» з притупуванням (на один «гребок» рукою три кроки). У воді
1. Сидячи на борту басейну, опустити ноги у воду. Виконати руху ногами кролем.
2. В.положенії на спині взятися за борт (руки на ширині плечей). Виконати руху ногами кролем.
3. Ковзання на спині з рухом ногами кролем. Руки в положенні в стегон. Спочатку можна підтримувати тіло гребковими рухами кистей.
4. Ковзання на спині з рухами ногами кролем (руки витягнуті за головою).
5. Плавання на спині за допомогою ніг з різними положеннями рук: за головою, в стегон, одна попереду, інша в стегна.
6. Плавання на спині за допомогою ніг і роздільних гребків руками. Вихідне положення рук: одна попереду (за головою), інша в стегна. Зробити гребок однією рукою і пронести вперед по повітрю іншу руку. Пауза, що супроводжується рухом ногами. Потім зробити гребок другою рукою і пронести першу руку по повітрю в і. п. — і так далі
7. Плавання кролем на спині на відстань 5 (10) м із затримкою дихання на вдиху.
8. Плавання кролем на спині з поступовим збільшенням відстані.
8 МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПЛАВАННЮ
При навчанні плаванню застосовуються три основні групи методів — словесні, наочні, практичні)
Використовуючи пояснення, розповідь даючи вказівки, оцінку дії і ін., дає учням створити уявлення про рух, що вивчається, зрозуміти його форму, вміст, осмислити усунути помилки. Коротка, образна і зрозуміла мова педагога визначає успіх вживання цих методів.
Окрім вирішення учбових завдань педагог встановлює взаємини з тими, що займаються, впливаючи на їх відчуття. Емоційне забарвлення мови підсилює значення слів, - допомагає вирішенню учбових і виховних завдань, стимулює активність, упевненість, інтерес.
Зважаючи на специфіку плавання, всі необхідні пояснення, обговорення і ін. інструктор проводить на суші — до або після занять у воді.
Коли група знаходиться у воді, інструктор віддає лише лаконічні команди, розпорядження, аби діти не замерзнули. Наприклад, він говорить: «Зараз виконаємо ковзання на грудях. Руки витягнути вперед. Прийняти вихідне положення. Зробити вдих — «поштовх» (остання команда дається голосом або свистком). Після виконання вправи, коли хлопці встали на дно і обернулися лицем до інструктора, підводяться підсумки: «Добре. Тіло потрібно тримати напруженим, більше тягнутися вперед. А тепер поглянемо, хто довше проковзне. Прийняти вихідне положення. Зробити вдих і...»
Таким чином, за допомогою команд інструктор як би управляє групою і ходом навчання.
Всі завдання на уроці виконуються під команду; вона подається коротко, в наказовому тоні. Команди визначають початок і закінчення руху, вихідні положення при виконанні завдань, місце і напрям для проведення учбових завдань, темп і тривалість їх виконання. Команди діляться на попередніх і старанних. З дітьми молодшого шкільного віку команди використовуються з великими обмеженнями. Підрахунок в плаванні застосовується
лише у початковий період навчання — для створень необхідного темпу і ритму виконання рухів. Підрахунок здійснюється голосом, бавовною, односкладовими вказівками: «раз-два-три, раз-два-три» і так далі —: при вивченні рухів ногами кролем: коротким «вдих і довгим «видих» — при освоєнні видиху у воду.
Окрім команд, необхідно давати методичні вказівки, застережливі можливі помилки і оцінюючі результати виконання вправ В них найчастіше уточнюються окремі моменти і умови правильного виконання вправи. Так при виконанні ковзання на спині інструктор може вказати, що вправа вийде лише в тому разі; якщо ті, що займаються приймуть положення лежачи, а не сидячи
Як відомо, учбові варіанти вправ для вивчення техніки плавання значно відрізняються від техніки плавання в досконалого, майстрового виконання. Тому, аби добитися потрібних рухів' при початковому навчанні плаванню, інструкторові доводиться давати деколи неточні з точки зору високої технічної майстерності пояснення. Результат цих невірних на перший погляд пояснень — найменше число помилок і швидке освоєння учбового варіанту техніки плавання. Наприклад, пояснюючи руху ногами і руками кролем, інструктор говорить: «Ноги і руки повинні; бути прямі і напружені, як палиці». Звичайно, ноги і руки неможливо, та і не потрібно тримати таким чином: під час плавання вони, зустрічаючи опір води, згинатимуться настільки, наскільки потрібно для правильного гребка. Подібне орієнтування дозволяє; уникнути типової помилки для всіх початківців — зайвого згинання ніг і рук.
До наочних методів відносяться показ вправ і техніки плавання, навчальних наочних посібників, кінофільмів, а також вживання жестикуляції.
Разом з образним поясненням наочне сприйняття допомагає зрозуміти єство руху, що сприяє швидкому і міцному його освоєнню. Особливо велика роль наочного сприйняття при навчанні дітей. Сильно у виражена схильність до наслідування, особливо у молодших школярів, робить наочність найбільш ефективною формою навчання рухам.
у цілісному вигляді, так і з розділенням руху на частини (сповільненим його виконанням, зупинками в головних фазах). Гребок рукою в кролі, наприклад, вивчається із зупинкою руки в трьох основних фазах гребка. Під час зупинок рекомендується 2—3 рази напружувати м'язи руки по 3—5 с. Проте виконанням техніки плавання по частинах захоплюватися не потрібно. Як тільки ті, що займаються отримали уявлення про спосіб плавання в цілому, вони повинні якомога більше плавати. Учбові варіанти техніки на суші демонструє інструктор, у воді — що займаються, в яких краще виходить дана вправа. Показ здійснюється не лише до початку заняття (на суші), але і в час його.
Ефективність показу визначається положенням
інструктора по відношенню до групи:
1) інструктор повинен бачити що кожного займається, аби виправити його помилки;
2) ті, що займаються повинні бачити показ вправи в площині, що відображає його форму, характер і амплітуду.
Дзеркальний показ застосовується лише при вивченні простих загальнорозвиваючих вправ. Негативний показ («як не треба робити») можливий лише за тієї умови, якщо в тих, що займаються не створюється враження, що їх передражнюють.
Практичні методи. При навчанні плаванню всі вправи спочатку розучуються по частинах, а потім відтворюються в цілісному вигляді. Таким чином, вивчення техніки плавання йде по цілісно-роздільній дорозі, яка передбачає багатократне виконання окремих елементів техніки, направлене на опанування способу плавання в цілому.
Розучування по частинах полегшує освоєння техніки плавання, дозволяє уникнути зайвих помилок, що скорочує терміни навчання і підвищує його якість Розучування в цілому застосовується на завершаюче: етапі освоєння техніки плавання. Підкреслимо, що вдосконалення техніки плавання проводиться лише шляхом цілісного виконання плавальних рухів
Методи змагання і ігрового широко застосовуються в початковому навчанні плаванню. Обоє методу привносять на заняття пожвавлення, радість, емоції. Перш ніж вправа буде включена в гру або змагання, його обов'язково слід виконати всією групою. Елемент змагання мобілізує сили і можливості, сприяє прояву волі, наполегливості, ініціативи, підвищує динамізм занять.
Метод безпосередньої допомоги застосовується в тому випадку, якщо після пояснення і показу завдання новачок все ж не може його виконати. Інструктор бере руки (ноги) що займається в свої руки і допомагає йому, кілька разів правильно відтворити рух.
9 ПІДГОТОВКА ДО ЗАНЯТЬ
Планувати заняття слід на теплі дні, оскільки при вищій температурі води і повітря юні плавці можуть знаходитися у воді тривалий час і швидше освоюють техніку плавання. До занять допускаються діти лише по дозволу лікаря.