а)паломництво;
б)екскурсійні тури по релігійній тематиці;
в)спеціалізовані тури, у яких об'єднуються прочани й екскурсанти.
Паломництво для християн ― відвідування релігійних святинь з метою молитовного обіцянки, праці та збору пожертвувань на відновлення і розвиток монастиря чи храму. Цей різновид релігійного туризму представляє собою сукупність поїздок представників різних релігій з паломницькими цілями
1.2 Країни, які вважаються центрами релігійного паломництва
Результати статистичних досліджень показують, що насправді релігійну поїздку один раз на рік здійснює лише близько 1% від загальної кількості віруючих, які проживають в Києві.Країни, що традиційно вважаються центрами паломництва, розташовуються в наступному порядку: Росія (35%), Ізраїль (30%), Греція (12%), Італія (7%), Туреччина(6%).
Одним з найбільш важливих факторів здійснення релігійних подорожей, в ту чи іншу країну є тимчасові інтервали, протягом яких відзначаються релігійні і державні свята. Аналіз часових інтервалів з точки зору менеджменту туристської фірми необхідний для всебічної підготовки та організації релігій. Збіги релігійних свят високого сезону в туризмі створюють додаткові труднощі в організації релігійного туризму, як спрямовуючої.
Відвідувань тієї чи іншої країни представників різних конфесій з релігійними цілями, на мій погляд, пов'язано з проведенням в цих країнах свят.
На чолі святкового річного кола православної церкви ― Великдень, найбільш шанований загальнохристиянський свято. Потім йдуть двунадесятние свята.
Католицька церква так само має свої відмінні риси, що знайшло своє підтвердження в церковному календарі. Початок церковного року припадає на початок різдвяного посту, тобто на 29 листопада. Як і в інших календарях, у католицькому календарі існують свята в строго встановлені дні та свята, дні спільного святкування яких змінюються з року в рік. [2.42с]
Києво–Печерська і Святогоская лавра, Почаїв, Зарваниця, Мгарський монастир – карта Україна поцяткована святими місцями і паломницькими маршрутами, а поїздки на прощу стає все більш популярним пише у своєму свіжому номері журнал Новинар.Щорічно святі місця відвідують сотні тисяч паломників з України та зарубіжжя.При парафіях та храмах Україні діє близько 115 паломницьких служб, які організовують екскурсії для десятків тисяч прочан. За їх даними, число клієнтів щорічно зростає на 10–15%. Люди їдуть до святих місць як за релігійних мотивів, так і з туристичного інтересу, повідомляє видання.На зрослого попиту на паломництво заробляє не тільки церква, а й світські турагентства.Але якщо раніше паломництво традиційно асоціювалося з пішими походами, зараз церква послабила вимоги до способів пересування, і кожен виходить зі свого стану здоров'я і фінансових можливостей, подорожуючи на «своїх двох», автобусі, авто чи поїзді, пише Новина.
Види паломництва
У науці звичайно виділяють кілька видів паломництва, які класифікуються за ознаками:
1) за кількістю учасників і сімейної приналежності – індивідуальні, сімейні і групові;
2) за тривалістю – тривалі і короткочасні паломництва (раніше по російським православним канонам паломництвом вважалася поїздка тривалістю більше 10;
3) по сезонності – цілорічні паломництва, а також приурочені до релігійних свят;
4) по об'єктах відвідування – відвідування конфесійних культових місць (церков, монастирів, храмів), а також природних культових місць (гір, озер, печер);
5) за місцем розташування об'єкта паломництва – внутрішні (у межах державних кордонів) і зарубіжні паломницькі тури;
6) за ознакою обов'язковості – добровільні і обов'язкові паломницькі тури (наприклад, в ісламі паломництво хадж є обов'язковим для кожного правовірного).
Прочани зазвичай висувають набагато менше вимог до рівня і якості обслуговування, харчування, розміщення.Вони зупиняються на нічліг в келіях монастирів, на території ашрамів, в наметових містечках (під час хаджу, наприклад), можуть ночувати в храмах на підлозі або навіть прямо на вулиці.Вибір їжі зазвичай невеликий, і вона досить скромна.У християнських країнах під час постів їжа пісна, в Індії – вегетаріанська.
Духовно паломницький туризм має вузьку соціально–психологічну базу та географічну спрямованість.Під духовно паломницьким туризмом розуміються поїздки туристів з Північної та Південної Америки, Європи і Росії в різні центри духовної практики в країнах Сходу, в першу чергу в Індію, Тибет, Китай, Непал, Японію.Духовно паломницький туризм тісно пов'язаний з лікувально-оздоровчим туризмом.Наприклад, багато духовних центри в Індії є центрами аюрведічеського лікування.В Індії аюрведа – це комплексна наука лікування, омолодження організму та запобігання захворювань, які виникають як наслідок порушення гармонії між енергією людини і Всесвіту.Всілякі практики та настанови, що даються в багатьох ашрамах, а також у Золотому Місті, часто виходять за рамки релігій або не мають безпосереднього (видимою) релігійного підгрунтя. Підкреслюється їх універсальність для людей різних віросповідань, національностей, статі, віку та професії.Мета таких практик – допомогти людині у вирішенні її проблем, а також в його духовному і моральному самовдосконаленні, пізнанні.
Слід відзначити близькість духовно паломницького туризму та інших видів туризму.Наприклад, щорічно багато туристи відвідують Китай для занять цигун. Цигун – це комплекс рухових і дихальних вправ. Цигун допомагає людині набрати великий запас життєвих сил, або енергії ци, як вважають китайці.Так що така поїздка містить елементи релігійного, спортивного та лікувально-оздоровчого туризму.
Основні регіони паломницького туризму:
– Православні республіки СНД: Росія, Україна, Білорусія, Молдова;
– Зарубіжна Європа з домінуючим католицизмом і протестантизмом (включаючи його численні течії);
– Північна Америка з домінуючим становищем християнства;
– Латинська Америка з переважанням християнства і традиційними народними віруваннями корінного населення;
–Північна Африка з переважанням ісламу;
– Східна і частково Західна Африка з переважанням ісламу і наявністю центрів християнства і традиційних народних вірувань;
– Західна Азія з домінуванням ісламу і анклавами християнства і іудаїзму;
– Південна Азія з поширенням індуїзму, буддизму, сикхизма, джайнізму, а також ісламу;
– Південно-Східна Азія з переважанням буддизму, ісламу і анклавами індуїзму;
– Східна Азія з пануванням буддизму, конфуціанства й синтоїзму;
– Середня Азія (Тибет), де домінують іслам і ламаїзм, релігія бон;
– Центральна Азія з переважанням буддизму і окремими анклавами ісламу.
Православні свята. На першому місці—Паска, найбільш загальнохристиянське свято. Далі йдуть так називаємі двунадесяті свята—дванадцать головних днів. Із них три переходящіх, випадающіх кожний рік на різні числа в залежності від того, коли празднується Паска (не має твердої дати), і виділених в табл. 1.2. курсивом.
Католицькі свята.Католицька церква також має свої відмінні риси, що знайшло своє підтвердження в церковному календарі. Початок церковного року припадає на початок різдвяного посту, тобто на 29 листопада. Як і в інших календарях, у католицькому церковному календарі існують свята в строго встановлені дні та свята.
Мусульманські релігійні cвята. Іслам–одна з наймолодших релігій. За мусульманським календарем в кінці квітня 1998р.настав 1419г. У мусульманських країнах літочислення ведеться за місячним календарем, що призводить до розбіжності з нині чинним офіційним календарем, прийнятим у всьому світі.Місячний календар складається з 12 місяців. Одні місячні місяці можуть мати 29 днів, інші-30.Таким чином, місячний рік складається з 354 днів, що на 11 днів коротше сонячного. Саме цим пояснюється зсув мусульманського місячного року по відношенню до астрономічного. У табл.13.4 наведені дати мусульманських свят на 2008р.
Під час таких свят, як Стояння у гори Арафат і Свято жертвопринесення, кожен мусульманин має здійснити «Хадж» (паломництво до Мекки до храму Аллаха) як мінімум один раз в житті. Мусульмани можуть відвідувати ці місця в будь-який інший час року, але таке паломництво буде «умра».
Іудейського релігійного свята. Особливість іудейських свят полягає в тому, що вони відзначаються за місячним календарем, і тому в кожному році вони припадають на різні дні сонячного календаря. Як вже зазначалося, місячний рік коротший сонячного приблизно на 11 днів. Для того щоб єврейські свята завжди припадали на одні й ті ж сезони, у складі староєврейського календаря лежить поєднання сонячного й місячного календарів. Раз на два або три роки додають ще один місяць, і такий рік стає високосним.табл.1.5.
У іудаїзмі паломництво не є обов'язковим обрядом, за винятком нечисленного за своїм складом релігійного спрямування брацлавських хасидів. Однак місць, шанованих у релігійних євреїв, досить багато. Основні з них розташовані в Західній Європі, на Україну, в Білорусії, Литві та Латвії. Але найбільш шанованим і найбільш відвідуваним місцем є Свята Земля Ізраїлю. У традиціях іудаїзму паломництво не зв'язується з якими-небудь конкретними деталями. Навпаки, у святкові дні іудеї прагнуть не залишати місця свого постійного проживання, а паломництво здійснювати в час.