Інформація щодо істотних проблем, які впливають на діяльність емітента.
Основними проблемами, що впливають на дiяльнiсть Товариства є: - вiдсутнiсть обiгових коштiв; - борги iнших пiдприємств; - низька платоспроможнiсть населення. - значний податковий тиск - нестабiльнi та високi цiни на комунальнi послуги.
Інформація про факти виплати штрафів і компенсацій за порушення чинного законодавства
За звiтний перiод пiдприємство виплатило 168,1 тис. грн. штрафiв та компенсацiй за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.
Опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента
Товариство фiнансує свою дiяльнiсть за рахунок власних коштiв. Отриманi довгостроковi та короткостроковi кредити. Дотацiй та iнвестицiй у звiтному перiодi Товариство не отримувало.
Інформація про вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів)
Товариство виконало всi укладенi в звiтному перiодi угоди.
Прогнози та плани щонайменше на рік про діяльність емітента
Основнi плани на майбутнє:
збiльшення обсягiв виробництва;
впровадження нових технологiй;
Залучення iнвестицiй.
Інша інформація, що може бути істотною для оцінки інвестором фінансового стану та результатів діяльності емітента (таблиця 2.1)
Iнша iнформацiя вiдсутня.
Таблиця 2.1
Техніко-економічні показники підприємства
| № п/п | Показники | Роки | Темп росту, % | Темп приросту, % | |
| 2008 | 2009 | ||||
| 1 | Чистий дохід (виручка) від реалізації послуг, тис. грн. | 11458,26 | 12456,65 | 108,71 | +8,71 |
| 2 | Фінансові доходи, грн. | 356,65 | 420,5 | 117,9 | + 17,9 |
| 3 | Чистий прибуток/ (збиток), тис. грн. | 1850,26 | 1452,25 | 78,49 | - 21,51 |
| 4 | Собівартість реалізованих послуг, тис. грн. | (6533,25) | (7256,23) | 111,07 | + 11,07 |
| 5 | Валовий прибуток, тис. грн | 5682,26 | 6002,25 | 105,63 | + 5,63 |
| 6 | Матеріальні затрати, тис. грн. | 257,25 | 264,25 | 102,72 | + 2,72 |
| 7 | Амортизація, тис. грн | 445,25 | 470,95 | 105,77 | + 5,77 |
| 8 | Ліквідність,% | 748 | 725,60 | 97,0 | - 2,99 |
| 9 | Прибутковість, % | 16 | 9 | 56,25 | - 43,75 |
| 10 | Рентабельність реалізації, % | 42 | 36 | 85,71 | - 14,29 |
На підставі опрацювання теоретико-методологічних рекомендацій стосовно побудови кластерних організаційних структур та з урахуванням фактично початкового етапу становлення туристичних кластерів в Україні рекомендувати оптимальну структуру побудови регіональних туристичних кластерів, яка відповідає сучасному рівню розвитку коопераційних взаємозв’язків між туристичними підприємствами та включає такі структурні елементи: генератор (лідер) кластеру (туристичний оператор, який формує комплексний туристичний продукт, визначає стратегію його просування на ринку та в цілому відповідає за стратегію розвитку усієї кластерної структури); функціональні структурні одиниці, що будуть відповідати за дослідження, збут та просування туристичного продукту (туристичні агенції, що продають сформований туроператором туристичний продукт, маркетингові агенції та рекламні агенції); функціональні структурні одиниці, що будуть виконувати функцію створення основного туристичного продукту (транспортні перевізники, готельні компанії, ресторани (кафе, бари) та бюро екскурсійного обслуговування); функціональні структурні підрозділи, що виконуватимуть підтримуючі функції та забезпечуватимуть необхідний додатковий сервіс для туристів (кінотеатри, фітнес-центри, більярдні, боулінг-клуби, торговельно-розважальні центри, казино, страхові компанії та медичні центри); функціональні структурні підрозділи, що забезпечуватимуть динамічний
розвиток та зростання кластеру (спеціалізовані кадрові агенції, профільні вищі навчальні заклади, фінансові установи, представники місцевих органів влади та ін.).
Як свідчить світовий досвід, саме кластери найбільш адекватно відповідають сучасним критеріям розвитку туризму в регіонах завдяки ефективній реалізації наявного в них потенціалу. Виходячи з цього, варто запропонувати регіональну диференціацію туристичної галузі в Україні, яка вимагатиме розробки відповідних кластерних стратегій. Також необхідно розширити пропозиції туристичних послуг для іноземних громадян через мобілізацію усіх можливих компонентів туристичного потенціалу цих регіонів, ретельно досліджувати туристичний попит та намагання створювати продукт, що відповідає даному попиту, підвищувати рівень пропонованого сервісу та активізувати дії щодо просування туристичного продукту на міжнародні ринки - особливо важливим для розвитку кластерної стратегії регіонів з розвиненою інфраструктурою та відносно невисоким попитом (Дніпропетровська, Донецька, Львівська та Харківська області).
Розбудова туристичної галузі України визначається у програмі просування вітчизняного туристичного продукту на міжнародні ринки через визначення пріоритетних туристичних регіонів та продуктів, формування стратегії просування туристичних продуктів регіонів, її реалізації на міжнародних ринках та забезпечення постійного моніторингу даного процесу, що сприятиме динамічному розвитку та нарощенню конкурентоспроможності вітчизняних туристичних підприємств (таблиця 3.1)
Таблиця 3.1
Дані для проведення розрахунків показників рентабельності
ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття"
| Показники | 2008 р. | 2009 р. | Відхилення |
| 1. Усього активів | 17417,5 | 33856,3 | 16438,8 |
| 2. Запаси | 2015,8 | 2013,6 | -2,2 |
| 3. Основні засоби | 657,0 | 475,6 | -181,4 |
| 4. Власний капітал | 846,6 | 3269,2 | 2422,6 |
| 5. Довгострокові позики | 3673,0 | 2993,8 | -679,2 |
| 6. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції | 31411,5 | 57091,0 | 25679,5 |
| 7. Собівартість реалізованої продукції | 23120,1 | 41973,9 | 18853,8 |
| 8. Інші операційні доходи | 468,7 | 354,3 | -114,4 |
| 9. Адміністративні витрати | 6918,8 | 10448,2 | 3529,4 |
| 10. Інші операційні витрати | 663,2 | 614,6 | -48,6 |
| 11. Прибуток від операційної діяльності | 512,7 | 3580,2 | 3067,5 |
| 12. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування | 448,3 | 3588,1 | 3139,8 |
| 13. Чистий приток | 76,4 | 2420,5 | 2344,1 |
Показник рентабельності активів показує, скільки припадає прибутку на одиницю інвестованого в активи капіталу. Чим вище цей показник, тим краще. Як свідчить Табл.3.2 рентабельність активів у 2008р. була незначна та складала 0,44%, проте у 2009р. суттєво збільшилась на склала 7%. Отже, можна зробити висновок, що підприємство підвищило ефективність управління своїми активами.
Рентабельність виробництва відображає величину прибутку, що припадає на кожну гривню виробничих запасів. На ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" цей показник у 2008 р. становив 17%, а в 2009р. - 144%. Такий високий рівень рентабельності виробництва свідчить про якість виготовленої продукції та наявність актуального постійного попиту на нього.
Показник рентабельності власного капіталу у 2008р. складав 9%, а на кінець 2009 р. зріз на 65% та становив 74%. Це означає, що кожна інвестована власниками ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" грошова одиниця капіталу приносить 74% прибутку (табл.3.2)
Таблиця 3.2
Розрахунок показників рентабельності ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" за 2008 - 2009 роки
| Показники | 2008 | 2009 | відхилення |
| 1 Рентабельність активів | 0,44% | 7% | -6,56% |
| 2. Рентабельність виробництва | 17% | 144% | 127% |
| 3. Рентабельність власного капіталу | 9% | 74% | 65% |
| 4. Рентабельність вкладень (інвестицій) | 10% | 57% | 47% |
| 5. Операційна рентабельність | 2% | 6% | 4% |
| 6. Рентабельність діяльності | 0,24% | 4% | -20% |
| 7. Рентабельність продукції | 1% | 22% | 21% |
Рентабельність інвестицій показує величину прибутку, яка припадає на одиницю інвестованого капіталу. Цей показник на ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" в 2008 р. становив 10%, та у 2009 р. зріз до 57%, що свідчить про високу віддачу сукупних вкладень.
Операційна рентабельність показує, скільки припадає прибутку від операційної діяльності на одиницю виручку від реалізації продукції. На ВАТ "ГТК "Iнтурист-Закарпаття" цей показник становив у 2008 р.2%, а у 2009 р. - 6%.
Аналіз рентабельності діяльності ВАТ ГТК "Iнтурист-Закарпаття" свідчить, що цей показник є нижчим від показника рентабельності операційної діяльності. Це свідчить про те, що операційна діяльність на підприємстві є більш вигідною, ніж фінансова та інвестиційна діяльності. Рентабельність діяльності у 2008 р. знаходилась на низькому рівні та становила 0,24 %, проте у 2009 р. її рівень підвищився та становив 4%.