Смекни!
smekni.com

Комплексна оцінка туристичних ресурсів Криму (стр. 5 из 7)

На кримських курортах морська вода використається для ванн, душів, обтирань, обливань, тепловлажних інгаляцій, зрошень уражених органів. Сильнодіючою процедурою є самі "морські купання, під час яких на організм людини діють температура, тиск і рух морської води. У здравницях морські купання строго дозуються з урахуванням температури води, повітря, стану здоров'я що купаються. У зимовий час купання в морі заміняється купанням у плавальних басейнах з підігрітою морською водою. Установлено, що ці купання дають такий же лікувальний і ефект, що гартує, як і купання в море.

Грязелікування відомо з давніх часів. Однак науково обґрунтоване й широке використання його почалося в роки Радянської влади. У Криму запаси лікувального бруду утворяться на дні солоних озер. Для. грязелікування використаються Сакське солоне озеро, Мойнакське (Євпаторія) і ін.

Лікувальний бруд — це озерний іл чорних кольорів, густий, грузлий, бархатистий на дотик, із заходом сірководню. Мул утвориться в результаті складної й багаторічної взаємодії між ропою (водою озер), мікроорганізмами й органічними залишками, що попадають в озера з дощовою й поталою водою. До складу лікувального бруду входять різні солі, органічні кислоти, мікроелементи, антибіотики, гормони, біологічно активні речовини, гази й багато чого іншого.

Сучасні дослідження відзначають багатогранний вплив бруду на організм людини: теплове, механічне (у вигляді масажу), електричне, хімічне й радіоактивне. Механізм дії бруду вчені продовжують детально вивчати.

Прекрасними цілющими властивостями володіє не тільки іл, але й ропа. Ропа - це пахне сірководнем концентрований сольовий розчин, що містить біологічно активні речовини. На організм людини ропа робить більше сильну дію, чим морська вода. Купання в л: шанс, як правило, проводяться в другій половині дня, коли добре прогрівається вода. Ропа використається й для лікувальних ванн у різній модифікації.

Крим багатий і мінеральні джерела. Їх налічується більше сотні, однак розроблені й використаються з лікувальною метою деякі. Основна цінність мінеральних вод визначається загальною мінералізацією, наявністю специфічних елементів (радій, фтор, залізо й ін.), біологічно активних речовин (сірководень, миш'як, бром і ін.), органічних компонентів типу гумінів і бітумів.

Кримські питні води ставляться до слабомінералізованим. Використаються при лікуванні захворювань печінки, жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту, деяких захворювань бруньок, а також при порушеннях обміну речовин.

Досить популярний у місцевого населення джерело мінеральної води Аджи-Су в передгірній частині Криму (п. г. т. Куйбишево Бахчисарайського району). Вода, що пахне сірководнем, має температуру -г 14,°+17 . У ній утвориться чорний осад, тому джерело називають "чорні води". Для лікування застосовується тільки у вигляді ваій після, підігріву до потрібної температури й призначається при ревматизмі, захворюваннях нервової системи й суглобів.

К рідко застосовуваному, але ефективному методу лікування варто віднести піскові ванни природного сонячного (або штучного) нагрівання, які відпускають на прекрасних піщаних пляжах у Євпаторії. Тіло, покрите гарячим сухим піском одержує сухе тепло, на нього впливають також морські солі в сухому виді, мінеральні компоненти. Звичайно піскові ванни переносяться легше, ніж грязелікування. Призначаються найчастіше при захворюваннях опорно-рухового апарата.

Фрукти й виноград - не тільки продукти харчування, які цілий рік подають на стіл у кримських здравницях. Вони містять богатий запас вітамінів у легко засвоюваному природному сполученні, необхідні організму амінокислоти, різні солі, корисну клітковину.

Завдяки цілющому клімату, теплому Чорному морю й іншим різноманітним курортним ресурсам Кримська область виділена в лікувальну місцевість всесоюзного значення.

5.2 Історико-культурні ресурси й основні туристичні центри Криму

Порівняно невелика по площі територія Кримського півострова характеризується різноманіттям кліматичних зон. З огляду на їхню цілющу особливості, на півострові можна виділити три великих курортних регіони: Південний берег Криму, південно-східне й західне узбережжя.

З географічної точки зору Південний берег Криму (ЮБК) - це прибережна смуга, що тягнеться від мису Айя на заході до міста Теодозії на сході, що у крайніх своїх межах має різний рельєф місцевості, різний клімат. Якщо ж ураховувати курортні й кліматичні фактори, доцільне називати Південним берегом лише частина цієї смуги, довжиною близько 105 км, що лежить між мисом Айя й Алуштою.

Цей курортний регіон з півночі захищений від вторгнення холодних повітряних мас Головною грядою Кримських гір; з півдня обмивається незамерзаючим Чорним мором, що є свого роду регулятором тепла: узимку віддає його в атмосферу й зм'якшує морози, улітку приносить прохолодь, зменшує спеку. На всім Южноберіжжя сприятливі кліматичні умови сприяють виростанню теплолюбних рослин, які очищають повітря, роблять його цілющим.

Клімат на ЮБК м'який, середиземноморський. Опади випадають переважно у вигляді дощу, в основному взимку. Літо' сонячного, сухе, жару зменшується морськими бризами й тому переноситься легко. На Південному березі відзначається найнижча в Криму відносна вологість повітря, тому тут завжди легко дихається, що особливо важливо для легеневих хворих. Купальний сезон триває в середньому 126 днів, з кінця травня до третьої декади жовтня, коли температура води піднімається до +18° і вище (у липні-серпні + 23, +25°). Осінь тепла, суха, сонячна, наступає поступово і є кращою курортною порою року. За рік на ЮБК буває 30—35 морозних днів (у центральному Кримі 115), середньорічна температура +13°. По своїх природних і кліматичних особливостях Південний берег Криму не уступає прославленим курортам Франції й Італії.

Курортні міста й місцевості па ЮБК, незважаючи на загальні риси, мають і своп характерні риси.

Алушта — приморське курортне місто, розташований у великій долині, в 45 км від Сімферополя. На клімат цього курорту великий вплив роблять прохолодні гірничо-долинні потоки повітря й морські бризи, які постійно освіжають узбережжя. Тривалість періоду з температурами повітря вище +10° становить 170 днів у році (у Ялті 208). Однак море тут нагрівається навіть швидше, ніж у Ялті, внаслідок мілководості узбережжя. Тривалість сонячного сяйва 2321 година в році (у Ялті 2250).

Всесвітньо відомим і самим жвавим курортом на Південному березі є Ялта. У загальному в Ялті й прилягаючих до неї населених пунктах кількість відпочиваючих досягає двох мільйонів у рік (приблизно одна третина всіх відпочиваючих у Криму). У курортну зону Ялти входять Гуозуф, Масандра, Лівадія, Ореанда, Гаспра, Кореіз, Алупка, Сімеїз, Форос, які самі по собі мають широку популярність.

Весна в Ялті наступає рано, і вже в березні цвітуть мигдаль, персики, абрикоси. Кращий час відпочинку на курорті - кінець літа й осінь, коли переважає малохмарна погода й починається масовий збір винограду, фруктів.

Мальовничі в Ялті гори, що облямовують її з північно-заходу й північного сходу. Вони амфітеатром спускаються до моря й захищають місто взимку від холодних вітрів, улітку від стопних суховіїв. Середньорічна температура повітря + 13°, у передгірній частині — нижче (+9,5, +10°). Відносна вологість повітря невисока й становить у середньому 65%. Практично дійсної зими в Ялті не буває: у середньому за рік відзначається 37 днів з морозом. Вічнозелені рослини й теплі сонячні дні в холодний період року створюють повну ілюзію відсутності зими.

Повітря в прибережній зоні насичений морськими солями, концентрація яких збільшується під час хвилювання моря. У середньому зміст морських солей у повітрі в літньо-осінній період вище, ніж у зимово-весняний. Таким же закономірностям піддається й зміст у повітрі озону. Однак концентрація озону зростає також і при грозових розрядах, вітрах, що дують із континенту.

У Ялті й прилягаючих до співай курортах є джерела мінеральних вод. з яких широко .використається поки один ("Ялтинська мінеральна").

Південно-східне узбережжя Криму має велике майбутнє. Гарні кліматичні умови, мінеральні джерела й запаси лікувального бруду дозволять перетворити цей регіон у велику курортну зону всесоюзного значення.

Західний курортний регіон простирається по рівнинному узбережжю Криму від Севастополя до мису Тарханкут. Головними факторами, що визначають його клімат, є море й степ. Відсутність лісових масивів і інших природних перешкод сприяє постійній циркуляції степових вітрів і морських бризів, що створюють специфічні особливості цього кліматичного району. Морські бризи проникають у глиб півострова на 30 км і приносять у денний час прохолодь, насичують повітря негативними аероіонами, морськими солями. У холодний період року на узбережжя переважають різкі північно-східні й західні вітри, у теплий період року - південно-західні, м'які, освіжаючі.

Курортні багатства цього регіону - солоні озера з лікувальним брудом і ропою, джерела мінеральних вод і прекрасні пляжі із дрібного піску. На західному березі Криму перебувають два відомих у країні курорту: Саки і Євпаторія. Інші курортні місця західного й північно-західного Криму поступово освоюються й розвиваються.

Західний берег Криму - прекрасний курортний регіон - має ще багато необжитих місць, незасвоєної курортної цілини.

На кримських курортах з'явилося багато комфортабельних здравниць із двомісними палатами з лоджіями й балконами, зимовими плавальними басейнами, ліфтами або канатними дорогами, першокласної медичної дна гностичною й лікувальною технікою, культурно-побутовими й спортивними комплексами, що створюють всі сучасні зручності для відпочиваючих. Однак нове курортне будівництво - це не тільки зведення гарних і зручних здравниць.