Вихідні положення для рук.Руки вперед - руки підняти на висоту й ширину плечей, долонями всередину (мал. 5).
Руки в сторони -руки підняти в сторони на висоту плечей, долонями донизу (мал. 6 б).
Руки вгору - руки підняти вгору, паралельно одна одній і відвести назад до відказу, долоні всередину; голова піднята так, щоб можна було бачити кисті рук (мал. 6в).
Спринтерське плавання, що збільшує об'єм легенів, добре доповнює цей вид спорту. Необхідно їсти продукти, що містять залізо і вітамін. С: птицю, рибу, борошняні вироби з фруктами (наприклад, кислі яблука, грейпфрут)
Висновки. Аналітичні дослідження проблеми порушень дихальної і серцево-судинної систем, ОРА і ролі ППФП в його корекції у студентів різних напрямів факультету культури і мистецтв ЛНУ ім., І. Франка показали, що тривале їх перебування у вимушеній позі призводить до напруження статичних рефлексів, ослаблення сили м'язового корсету, утруднює дихання, ускладнює роботу серця тощо. У результаті передчасно розвивається стомлення, порушується загальний стан організму. У літературі практично не знайшли методичних вказівок стосовно професійної орієнтації ППФПстудентів різних напрямів, немає технологічних розробок процесу ППФП з одночасною корекцією порушень постави.
Розроблена програма ППФП студентів-музикантів, яка включає на першому етапі корекцію фізичної підготовленості, на другому - включення студентів у усвідомлене формування фізичної кондиції і певних м'язових напружень для корекції порушень постави. Вона передбачає одночасне відновлення правильного положення тіла і його частин, зміцнення м'язового корсету тулуба і глибоких м'язів хребта, формування м'язової пам'яті, що посилює вплив засобів корекції за допомогою розроблених технологій: створення певного змісту процесу ППФП з використанням розроблених технічних пристроїв та пристосувань.
Розроблено зміст занять з ППФП, який включає використання танцювальної аеробіки, спеціально розроблених вправ цільової коригувальної спрямованості круговим методом тренування, певним чином побудованої спільної діяльності викладача і студентів, що забезпечує активну їх участь у формуванні фізичного здоров'я. Це стало дієвим засобом як в підвищенні рівня функціонального стану і фізичної підготовленості (у дівчат знизилася ЧСС після функціональної проби з присіданнями з 155±1,87 до 134±0,86 уд/хв; зросла кількість піднімання тулуба в сід за 1 хв з 19,0±2,03 до 46,3±0,92 разів; збільшилася кількість згинань рук в упорі лежачи з 9,3±1,2 до 23,1±0,44 разів; у юнаків відповідно - з 152,4±2,61 до 130,7±0,53 уд/хв; з 34,5±2,36 до 53,4±1,09 разів; з 15,5±2,04 до 32±0,82 разів), так і в корекції функціональних порушень постави (у дівчат збільшилася ширина плечей з 41,9±0,52 до 43,5±0,55 см; зменшилася плечова дуга з 49,8±0,49 до 48,4±0,49см; зменшилася відстань між лопатками з 16,0±0,3 до 14,2±0,35см; у юнаків відповідно - з 47,8±0,75 до 50,3±0,95 см; з 58,3±0,91 до 56,2±0,78см; з 19,3±0,62 до 17,3±0,54 см). Всі зміни мають високий рівень статистичної значущості.
Згідно аналізу результатів рефлексії показано, що студенти-музиканти сформували нові м'язові відчуття постави, що відрізняються від раніше звичного сприйняття положення спини, плечових суглобів і рухів рук. Це підтверджується зменшенням відстані між лопатками у дівчат на 11%, у юнаків на 10,4%. У процесі ідеомоторного тренування у студентів з'явилися "сигнальні" відчуття змін тонусу м'язових груп (збільшилася кількість рухів, що виконуються протягом 10 с з 58,1±4,6 до 64,3±3,0 на рівні Р<0,05), сформувалася стійка потреба виконувати опановані вправи. За результатами анкетування 93,5% студентів вважають, що розроблений процес ФВ сприяв корекції фізичного стану, успішності музичних занять, зменшенню неприємних і больових відчуттів під час занять на музичних інструментах.
Ефективністю впровадження розроблених педагогічних технологій у процес ППФП студентів-бібліотекарів є виявлені позитивні зміни у фізичному розвитку (покращав, як у дівчаті; так і у юнаків відповідно на 4 і 6% індекс Кетле; збільшився на 2,8 і 4,9% об'єм грудної клітини; зросла більше ніж на 50% екскурсія грудної клітини; статистично значущо збільшилася Ж€Л), у підвищенні рівня функціонального стану і фізичної підготовленості (знизилася функціональна напруженість організму протягом стандартизованого заняття, меншою стала його пульсова вартість, зросла сила і швидкісно-силова витривалість, покращала гнучкість).
Аналіз стану постави в сагітальній і фронтальній площинах переконливо підтвердив ефективність розроблених засобів і методів корекції її порушень. Свідченням значущого зменшення виразності кіфотичної постави (сутулості) є збільшення плечового індексу на 6,7% у дівчат і на 8,8% у юнаків (зміни у дівчат - з 84,1±0,64 до 89,8±0,81% на рівні Р<0,001, у юнаків - з 82,1±0,99 до 89,3±1,45% на рівні Р<0,01) у поєднанні із зменшенням відстані між лопатками на 10,4% і 11,2% відповідно (зміни у дівчат - з 16,0±0,3 до 14,2±0,35 см на рівні Р<0,0001, у юнаків - з 19,3*0,62 до 17,3±0,54см на рівні Р<0,01). Корекція асиметричної постави підтверджена зменшенням асиметрії положення лопаток на 76,4% і 84,4% (зміни у дівчат - з 1,57±0,05 до 0,37±0,08 см на рівні Р<0,0001, у юнаків - з 1,73±0,22 до 0,27±0,12 см на рівні Р<0,01). У контрольній групі значущих змін виявлено не було.
У студентів, процесППФП яких здійснювався за розробленою програмою коригувальної спрямованості, виявлені позитивні психофізіологічні зміни в регуляції нейродинамічних процесів, які мають професійне значення для музикантів (знизився час простої рухової реакції з 39,1 ±0,71 до 37,0±0,64 мс і складної - з 66,9±0,78 до 64,4±0,67 мс). У дівчат і юнаків покращало диференціювання м'язових зусиль (відповідно з 0,98±0,20 до 0,39±0,12 кг і з 0,91 ±0,28 до 0,23±0,1 кг), часових інтервалів (з 1,91±0,39 до 1,0±0,20с і з 1,91 ±0,65 до 0,73±0,26 с), відстані (з 47,6±6,93 до 21,3±2,48см і з 41,0±7,29 до 16,7±2,8 см), при цьому відмінності статистично значущі на рівні Р<0,0001 у дівчат і Р<0,01 у юнаків. Також зросла здатність збільшувати кількість рухових дій за короткий інтервал часу, можливість утримувати при цьому високу швидкість рухів.
Таким чином, потрібно говорити про необхідність занять спортом у житті кожної людини. І при цьому не варто забувати про рівень фізичної підготовки та стан здоров'я, щоб не завдати шкоди організму студентів.
Список літератури:
1. Агаджанян Н.А. Ритмы жизни и здоровье. М., 1975.- 145 с.
2. Вільчковський Е.С., Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч. Посіб. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 428 с. ISBN 966 – 680 – 142 -6
3. Посадова інструкція бібліотекаря http://www.profi.ua/ukr/job-descriptions/view/169/
4. Ревуцький Дмитро Живе слово: Теорія виразного читання для школи: Перевидання. – Львів, 2001. – 200 с.
5. Юмашева Л.И. Пути оптимизации профессионально-прикладной физической подготовки студентов музыкальных вузов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: 36. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків:ХХПІ, 2001. - №29.-С. 62-67.
6. Юмашева Л.И. Особенности профессионально-прикладной физической подготовки студентов музыкальных вузов различных специализаций // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. под ред. Ермакова С.С. - X.: ХГАДИ (ХХПИ), 2002,- №2.- С. 82-86.
7. Юмашева Л.І., ФіліпповМ.М. Корекція постави в процесі фізичного виховання студентів музичного вузу // Теорія и методика фізичного виховання і спорту. - К., 2-3/2005.- С. 110- 113. Внесок здобувача складається з проведення педагогічних та інструментальних досліджень і їх часткової інтерпретації.
8. Юмашева Л.И. Формирование идеомоторного образа для коррекции осанки студентов- музыкантов // Материалы X Междунар. науч.-практ. конф. "Современные достижения спортивной медицины, лечебной физкультуры и валеологии". - Одесса, 2004.- С. 159.
9. Юмашева Л.И., Филиппов М.М. Особенности программы коррекции осанки в процессе физического воспитания студентов-музыкантов // Материалы IX Междунар. науч. конгр. "Олимпийский спорт и спорт для всех". - К., 2005 - С. 847. Внесок здобувача складається з проведення педагогічних та інструментальних досліджень і їх часткової інтерпретації.