Туристичні ресурси Львівської області (стр. 2 из 17)

У 1772 році Львів відійшов до складу Австрійської імперії, ставши столицею коронної землі — Королівства Галіції і Лодомерії. Австрійська влада знесла міські мури, чим спонукала місто до розвитку і розростання. Так, у Львові було винайдено гас і гасову лампу, було запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший у Європі залізобетонний міст. Місто було центром українського та польського визвольних рухів.

Під час Першої світової війни Львів був окупований Російською імперією. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у місті відбувся Листопадовий чин, що спричинив утворення Західноукраїнської народної республіки зі столицею у Львові. З перших днів існування новоутворена Друга Річ Посполита оголосила війну ЗУНР: Львів був захоплений польськими військами вже 21 листопада, місто стало адміністративним центром Львівського воєводства.

У 1939 році згідно пакту Молотова-Ріббентропа Львів увійшов до складу Радянського Союзу, а саме, Української Радянської Соціалістичної Республіки. Місто стало адміністративним центром Львівської області. У червні 1941 року Львів був окупований нацистськими військами Гітлера. 30 червня Організація Український Націоналістів (крило Бандери) проголосила у Львові Акт відновлення Української держави, проте ця ініціатива наразилася на невдоволення німецької адміністрації і її ініціатори були заарештовані. 27 липня 1944 року Червона Армія зайняла Львів.

Під час приналежності міста до Радянського Союзу тут діяв потужний національно-визвольний рух. У 1991 року Львів увійшов до складу Незалежної України.

1.4 Особливості природи

Природні умови області різноманітні. Основна частина її території входить у зону лісостепу, на півночі розташована зона лісів, а на півдні - гори Карпати. Близько 80% території області рівнинна, зайнята розчленованою Волино-Подільською височиною, що поділяється на Волинське та Подільське плато. На території області беруть свій початок ряд важливих водних артерій Центрально-Східної Європи - Дністер, Західний Буг та Сян. Ґрунти - переважно темно-сірі підзолисті та лучні. Клімат помірно-континентальний. Природні умови області сприятливі для розвитку сільського та рекреаційного господарства.

На території області знаходяться родовища нафти і газу, поклади вугілля, великі запаси глини, піску, гіпсу, вапняку, пісковиків, піщано-гравійних сумішей; відкрито 4-й родовища лікувально-мінеральних вод типу „Нафтуся". Область відома курортами Трускавець, Моршин, Східниця.

Область складається з п'яти природних районів - гірські Карпати на півдні, прилегла до них Передкарпатська височина, Подільська височина (плато) - в центральній частині. Мале Полісся й Волинська височина - на півночі. Найвищими гірськими вершинами є гори Розлуч ( 935 м над рівнем моря), Парашка ( 1271 м ), Пікуй ( 1406 м ). [15, 13]

Середня висота рельєфу області сягає 376 м над рівнем моря.

Центральну частину території області площею понад 7000 км 2 займає Верхньобузько-Стирська рівнина, південніше лежить Подільська височина, на північ – Волинська височина у вигляді Сокальського пасма. Поверхня характеризується пологими, видовженими зі сходу на захід горбами.

На північний захід від Львова простягається Розточчя – дуже горбиста височина з окремими висотами понад 350 м над рівнем моря.

Надсяння – частина території, яка лежить у басейні р.Сян. Складається з Яворівської улоговини, пониженої до 250 м над рівнем моря і Сяно-Дністровської височини з висотами понад 320 м над рівнем моря.

Придністровська рівнина простяглась вздовж русла р. Дністер, місцями дуже заболочена.

Прикарпаття – вузька смуга вздовж Карпат, яка характеризується хвилясто-рівнинними формами рельєфу. Окремі висоти досягають тут 400 м .

Українські Карпати знаходяться у південній частині області.

Гірські хребти простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід до 60 км у довжину і 65 км у ширину.

Хребти розчленовані глибокими долинами рік Дністра, Стрия та їх приток.

Клімат області помірно-континентальний, що характеризується невеликими різницями температур літа і зими і високо відносною вологістю. Для клімату Львівщини характерні часті відлиги взимку, висока хмарність, обложні дощі, інтенсивність яких досягає 0,10-0,30 мм/хв., та викликані ними літньо-осінні паводки.

Кількість опадів перевищує величину випаровування.

Над територією області панівним є повітря помірних широт або полярне. Переважають вітри західних напрямків: у зимовий період – західні та південно-західні, влітку – західні та північно-західні.

Середньорічна швидкість вітру становить 4 м/сек., середньорічні температури повітря дорівнюють 5,2 – 8,00 С. Для усіх зимових місяців характерна велика мінливість температури повітря.

Середня температура на Львівщині складає 4°C у січні і + 18°C у червні. Річний рівень опадів - близько 660 мм , при відчутному дефіциті вологи протягом літніх місяців. Хмарність - 66 % днів на рік.

Протягом 2006 року кількість опадів становила 827,9 мм , що на 24% більше за середньорічний рівень. Найбільша кількість опадів припадає на липень-серпень (90- 140 мм за місяць), найменша – на січень-лютий (24- 40 мм за місяць). Середньорічна кількість опадів складає 597 - 1070 мм [3].

Тривалість стійкого снігового покриву на території області коливається від 1,5 до 2,5 місяців, в горах – від 3 до 4 місяців. Висота снігового покриву на початку зими – 3- 5 см ., потім 6- 10 см ., збільшуючись у січні від 20 до 30 см , а в лютому до 31- 50 см . У другій половині березня територія області звільняється від снігового покриву.

Тривалість періоду сніготанення коливається в середньому від 20 до 30 діб.

1.5 Населення

За даними Державного комітету статистики на 1 січня 2008 року в Львівської області проживало 2,5598 млн. чоловік, у тому числі 1,548 млн. чоловік міського і 1,0118 млн. сільського населення. У 2007 році Львівська область за загальною чисельністю населення знаходилася на 4-му місці, тоді як по кількості громадян, що мали право голосу, — на 21-му.

За січень-серпень 2009 року населення Львівщини зменшилось на 2897 осіб і на 1 вересня його кількість становила 2550,0 тис. осіб [2].

Зменшення населення відбулося як за рахунок природного скорочення – 1,7 тис.осіб так і за рахунок міграційного – 1,2 тис.осіб.

Природне скорочення населення порівняно із січнем-серпнем 2008 року зменшилося на 3,2 тис.осіб, або з 2,9 до 1,0 особи на 1000 населення. Природний приріст населення зафіксовано у м.Дрогобич (48 осіб), м.Новий Розділ (52 особи), м.Стрий (1 особа), м.Трускавець (19 осіб), м.Червоноград (36 осіб), Жовківському (41 особа), Пустомитівському (17 осіб) та Яворівському районах (250 осіб).[3]

Рис 1.3. Динаміка кількості населення тис. осіб (за даними головного управління статистики у Львівській області)

За січень-серпень 2009 року в області народилось 20073 дитини, що на 1274 особи більше порівняно з відповідним періодом 2008 року. Найвищий рівень народжуваності у Турківському районі (15,3 особи на 1000 населення), найнижчий – у м.Дрогобич. [2]

Львівська область є другою в країні по кількості міст. Міське населення складає 58,9 %, сільське — 41,1 % всього населення області. За 2007 рік міграційне скорочення населення Львівської області складало 1 197 чоловік. Львівська область — найбільш урбанізована територія на заході України, але в той же час вона є лідером серед всіх регіонів України за абсолютною чисельністю сільського населення. Область належить до числа найбільш щільно заселених на Україні. Середня щільність населення складає понад 120 чол/кв. км., середня щільність сільського населення — понад 50 чол/кв. км. Найбільш щільно заселені території — це власне Львів і прилегла до нього місцевість, а також райони в межиріччі Дністра і Стрия. Найбільш низька щільність населення спостерігається в гірських районах, а також в північно-східних районах області. Найбільше місто області — Львів утворює довкола себе центральну міську агломерацію області, в якій проживає 35 % населення всього регіону. На півдні області виділяється Дрогобицько-Бориславська міська агломерація, ядро якої утворюють міста Дрогобич, Борислав, Трускавець і Стебник. Це міста рекреаційної зони, в них, окрім промислового виробництва, велика доля зайнятих у сфері обслуговування. На півночі області, на території Сокальського району сформувався комплекс населених пунктів, орієнтованих на видобуток і збагачення вугілля, у складі Червонограда, райцентру — міста Сокаль, міст Сосновка, Великі Мости, Белз і двох суміжних селищ.

По національному складу населення є однорідним. Понад 90 % населення області складають українці, проте в регіоні проживають близько 250 тисяч чоловік інших національностей. Найбільш багато чисельною меншістю є росіяни (близько 200 тис.), абсолютна більшість яких проживають у великих містах області, а половина — в Львові. Крім того, в області живуть поляки (в основному — Львів, Самбір, Мостіський район), євреї (Львів).

Населення Львівської області характеризується дуже високим рівнем релігійної активності, що встановлювалося соціологічними дослідженнями ще в радянський період. В 2007 році в Львівської області налічувалася найбільша кількість релігійних общин серед всіх областей України — 2734, серед них УГКЦ — 1468 (1-е місце серед інших областей), УПЦ (КП) — 429 (перше місце), УАПЦ — 361 (перше місце), Римсько-католицька церква — 129 (перше місце), п'ятидесятники — 79, баптисти — 76, УПЦ — 57, свідки Єгови — 55, адвентисти сьомого дня — 22, християни віри євангельської — 10, іудеї — 6, мусульмани — 1 [1-2].