Туристичні ресурси Львівської області (стр. 4 из 17)

Ціна оренди житла у Львові становить 5-8 євро в місяць за м², ціна купівлі/продажу 1 м² житла становить 700—1500 євро. Офісні приміщення здають в оренду за 9-17 євро за місяць за 1 м², а продають/купують за 1400—1800 євро за м².[21]

У період з січня 2008 року по січень 2009 року на Львівщині відбулося значне падіння у галузі будівництва - 50%

1.6.3 Третинний сектор

До третинного сектору економіки відноситься: сфера торгівлі, сфера послуг, система освіти, охорони здоров’я, туризм,культура,фінанси, сфера інформаційних та комунікативних технологій.

Сфера послуг Львівської області представлена побутовими послугами, послугами у галузі міського транспорту та зв’язку, послуг житлово-комунального господарства.

Обсяг платних послуг на душу населення рівний аналогічному показникові на загальнодержавному рівні і становить 96 грн. на душу населення. Слід відзначити, що сфера послуг є єдиною областю господарської діяльності, в якій не відбулося спаду виробництва, навпаки, абсолютні обсяги її виробництва постійно зростали.

Туризм: ця галузь економіки є дуже важливою для Львівської області, оскільки область багата на туристично-рекреаційні ресурси, що приносять значні прибутки до обласного бюджету.

Культура : за даними Головного управління статистики Львівської області в 2008 році займала серед регіонів України третє місце по кількості театрів (після міста Києва і Дніпропетровської області), четверте місце — по кількості вищих учбових закладів (після Київської, Донецької, Харківської областей) і по кількістю студентів на 10 тисяч чоловік населення (після Києва, Харківської області і Севастополя). У 2008 році в області за даними управління статистики діяли наступні установи культури: 17 музеїв, 11 театрів, 1374 бібліотеки, 1397 установ клубного типа, 13 концертних організацій. З освітніх установ в 2008 році в області функціонували: 53 вищих заклади утворення I—IV рівнів акредитації, 1469 загальноосвітніх учбових заклади 62 професійно-технічний заклад та 487 дошкільних установ.

Львів є одним найважливіших центрів освіти України. У Львові розташовано Наукове товариство імені Шевченка, 8 інститутів Національної Академії Наук України, понад 40 науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів, 29 вищих навчальних закладів, 100 середніх навчальних закладів (серед яких 7 шкіл-інтернатів), 8 музичних і 26 спортивних шкіл.

Сфера комунікаційних технологій: у Львівській області налічується понад 355 тис. телефонних апаратів загального користування (4,5 % від наявних апаратів загального користування в Україні), в тому числі 302 тис. апаратів у міських поселеннях. Доцільним буде зазначити, що забезпеченість населення області основним домашніми телефонними апаратами зросла із 31 на 100 сімей у 1997 р. до 36 на 100 сімей у 2001 році. Та, не дивлячись на це, в регіоні налічується понад 134 тис. незадоволених заяв на встановлення домашніх телефонних апаратів .

Досить розвиненою у Львівській області є сфера курортних і екскурсійно-туристських послуг. Так, в регіоні діє 62 санаторії та пансіонати з лікуванням (“Каштан”, “Янтар”, “Рубін”, “Кришталевий палац” у Трускавці), численні бази відпочинку. Функціонує три турбази, туристські готелі, туристичні кемпінги. Діють Львівське обласне туристичне виробниче об’єднання, 6 бюро подорожей та екскурсій. Територією області проходять 14 туристичних маршрутів загальнодержавного значення.

В області також є добре розвиненою фінансова галузь. На Львівщині функціонує біля ста різних представників банківських організацій не рахуючи їхні філії. Також у 1991 році у Львові було створено Створено Клуб банкірів і фінансистів. Головною метою створення Клубу стало створення належних умов для розвитку банківської системи в регіоні, консолідація, співпраця банків, їх взаємодія з регіональними органами державної та виконавчої влади, НБУ, Асоціацією українських банків та іншими громадськими організаціями, інтереси яких перехрещуються з інтересами банків. Всього до списку Клубу увійшло 31 банківська установа. Зокрема, такі банки, як Львівське облуправління Ощадбанку, Управління НБУ у Львівській обл., Львівська філія АКБ «Укрсоцбанк».

За 9 місяців 2009 року обсяг операцій з купівлі та продажу іноземної валюти банківськими установами області становив у еквіваленті ( відповідно) 2,4 млрд. доларів США (з них 307 млн. доларів США - готівка), та 751 млн. доларів (в тому числі 194 млн. доларів США – готівка), – повідомили Західну інформаційну корпорацію у Львівському обласному управлінні НБУ.

Порівняно з попередніми роками простежується тенденція до зростання обсягів операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. На готівковому ринку обсяг купівлі основних валют істотно перевищував обсяг її продажу, на безготівковому– тільки щодо долара США.

Починаючи із середини вересня населення почало масово скуповувати готівкову іноземну валюту. Задля зниження ажіотажного попиту НБУ почав здійснювати активні заходи, серед яких зміна з 1 жовтня рівня обов’язкового резервування, продаж банкам готівкової іноземної валюти, щоденні перевірки пунктів обміну іноземної валюти та операційних кас банків, в тому числі із залученням правоохоронних органів, роз’яснювальна робота через засоби масової інформації про тимчасовість зазначеного явища.

Рівень комп’ютеризації : на 1 січня 2009 року на балансі підприємств, установ та організацій Львівської області нараховувалось майже 129 тис. одиниць комп’ютерної техніки, що на 13 тис. більше кількості комп’ютерів на 1 січня 2008 року. Третина комп’ютерів мали доступ до мережі INTERNET

Майже чверть техніки перебувала на балансі освітніх закладів, 15% – у державних установах, по 10% – на підприємствах промисловості, торгівлі, транспорту та зв’язку, оренди, інжинірингу та підприємствах, що надають послуги підприємцям, 9% – у фінансових установах.

Найбільш забезпеченими комп’ютерною технікою були фінансові установи – у середньому по 82 одиниці техніки на 1 підприємство, підприємства транспорту і зв’язку – по 33, освітні заклади – по 25, державні установи – по 16 одиниць комп’ютерної техніки; найменш забезпеченими були підприємства сільського і рибного господарства – у середньому по 4 одиниці техніки у розрахунку на 1 підприємство.

Найбільші газети у Львові за тиражами — це «Високий Замок», «Експрес», «Львівська газета», «Ратуша», «Суботня пошта», «Новий погляд», «Газета по-львівьки», «Поступ» та інші. У місті видаються часописи «Четвер» та культовий «Ї». Поляки міста продовжують традицію видання найдавнішої, що виходить по сьогодні газети в Україні та Польщі — «Gazety Lwowskiej».

Львівська обласна телекомпанія транслює власне мовлення на телеканалі «12 канал». Приватним телебаченням у Львові є ТРК «Люкс» та «НТА».

Найпопулярнішими радіо у місті є «Львівська хвиля», «Наше радіо», «Радіо Люкс FM» й «Еко-FM».

Серед інформаційних агенцій у Львові працюють «Західна інформаційна корпорація» (ЗІК), «Zaxid.net», «Гал-info», «Львівський портал» та «Об'єктивно».

Рис. 1.4. Адміністративно-територіальний поділ Львівської області

РОЗДІЛ II

ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ

2.1 Ресурси розвитку рекреаційного туризму

За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5.377%о. Серед карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7,036%о). 9 структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% - на ресурси санаторно-курортного лікування . У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14 3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9,5%).

Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються з бальнеології, на Львівщині відомо сім, які виділяються у чотири зони їх поширення.

В зоні поширення мінеральних неспецифічних вод типу "Нафтуся" розташовані курорти Трускавець (добовий дебіт родовища складає 47,2 .м3, добу), Східниця (64,6 м3/добу), Верхньосинєвидненське родовище та близько 40 інших проявів джерел "Нафтусі" із загальними розвіданими та прогнозними ресурсами понад 5000 м3/добу.

В зоні поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів розташований курорт Моршин (79,0 м3/добу). Сумарні розвідані та прогнозні ресурси лікувальних розсолів складають понад 600 м3/добу, з яких на даний час використовується лише приблизно 1 м3/добу.

На базі мінеральних сульфатних вод функціонують курорти Великий Любінь (запаси вод - 57,6 м3. добу), Немирів (320 м3/добу), Шкло (5,0 м3/добу). Загальні та прогнозні запаси даного типу вод сягають декількох тисяч м3/добу. В даний час використовується лише приблизно 250 м3/добу.

Найбільш відомі родовища мінеральних вод без специфічних компонентів і властивостей розташовані в смт. Одеську (220 м3/добу), с. Балучині (158 м3/' добу), смт. Новому Милятині (138 м'/добу), с. Солуки (86 м3/добу). Загальні прогнозні їхні запаси складають близько 27000 м'/добу.

В області виявлено також вуглекислі мінеральні води (с. Климець, с. Боберка).

Лікувальні торф'яні грязі Львівщини, представлені Немирівським, Велико-Любінським, Моршинським родовищами та родовищем Щкло із загальними запасами 462 тис. м3, повністю забезпечують теперішні і перспективні потреби функціонування на їх базі санаторно-курортних установ.

На Львівщині розташоване найбільше в Україні родовище озокериту - Бориславське. Прояви озокериту є також в смт. Стара Сіль.

Крім бальнеологічних ресурсів Львівщина має інші природні рекреаційні Ресурси (ландшафтні, лісові, водні та ін.). Серед них особливий інтерес представляють гірські місцевості, придатні для гірськолижного спорту, зокрема, Славське, Тисовець, Розлуч, Турка та деякі інші.