4). Золочівський замок - унікальний зразок ренесансного фортифікаційного будівництва. Відроджується завдяки реставрації. Цікавий якого розпочато створення японського саду. В недалекому майбутньому тут презентуватимуть відвідувачам чайну церемонію зі всіма належними атрибутами.
5). Замок в Підгірцях - вважався одним з найгарніших замків у міжвоєнній Польщі. Чудовий силует та добре збережені фортифікаційні мури. Гарне довкілля із залишками старого саду, старовинною бароковою каплицею. В зв'язку з реставрацією передбачено лише огляд замку ззовні та прогулянка по внутрішньому подвір'ю і відкритій галереї.
6). Замок у с. Свірж - найбільш романтичний із "Золотого кільця". Розташований над мальоничим озером з чудовими краєвидами довкола. Добре збережений перекидний міст через рів додає колориту старовинним замковим мурам. Саме тут знімали фільм "Д'Артаньян і три мушкетери" (епізод з отруєнням Констанци Буанасьє).
Львівська область має дуже багату історико-культурну спадщину, яка зберігається в музеях області. Серед музеїв та музейних комплексів Львівської області працюють наступні: Львівський історичний музей (м. Львів, пл. Ринок, 6) з його філіалами, Музей "Дрогобиччина" ( м. Дрогобич, вул. Гоголя, 42) з його філіалами.
2.3 Ресурси розвитку активного туризму
Львівська область відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів що дає змогу для розвитку майже всіх видів активного туризму, а саме: пішохідний(можливий як гірський так і рівнинни), лижний, водний, велосипедний, автомобільний, конний та повітряний. Вийняток становить лише вітрильний вид активного туризму, так як область не має виходу до моря, а ріки, які течуть через область не достатньо повноводні.
Рельєф області на південь гірський, далі на північ знімаються на височинний у Передкарпатті, горбогірний на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі і Верхньосанській рівнині та знову на височинний у межах Волинської височини. Рівнина Малого Полісся плоскорівнина в центральній частині і слабохвиляста на окраїнах, оточена виразними уступами. Подільська височина розчленована річками та ярами, має плосковерхні вододіли, круті схили, значні (60 – 120м.) перевищення висот надають височині горбогірного характеру. Найбільш підвищені її частини в межах Львівської області: Розточчя (до 397 м.), Гологори з найвищою вершиною рівнинної частини області – г. Камулою (471м.) та Вороняки (до 440м.). На Львівському плато розвинуті карстові форми рельєфу. На Передкарпатті, відокремленому долиною р. Дністра від Українських Карпат, значні площі займають тарасові поверхні. Найменш розчленована Дрогобицька височина. На південному – заході простягаються Українські Карпати. Їхню зовнішню смугу становлять Бескиди, що складаються з паралельних хребтів і долин. Пересічна висота Верхньодністровських Бескид 750м. та Сколівських Бескид – 1200 – 1360м. Внутрішню смугу утворює Вододільний хребет з г. Пікуй (1480м.) – найвищою точкою Львівської області.[5]
Гірські вершини Львівщини покриті снігом близько 5 місяців протягом року. Є місця для катання на лижах - лижні бази, санаторії звичайно розташовані в місцях, придатних для катання на лижах і сноубордах.
Найбільшим гірськолижним курортом Львівщини є Славське. На його території площею 64 кв. км мешкає 3,7 тис. населення, розташовано 25 туристичних баз та баз відпочинку. Взимку Славсько - це просто рай для лижників Славсько - один із самих популярних гірськолижних курортів українських Карпат. У Славському прокладено кілька гірськолижних трас європейського значення, функціонують крісельні і бугельні підйомники.
Для гірськолижного відпочинку використовуються гори Тростян, Погар, Менчул і Політехнік. Гора Тростян, висотою близько 1236 м, по складності гірськолижних трас цілком може суперничати з відомими Альпійськими горами. Гора Тростян знаходиться на відстані 2 км від центра села Славско. До нижньої станції крісельної дороги, довжиною 2750 м., туристи можуть доїхати на таксі.
Гора Політехнік розташована при в'їзді в Славско. Ухил гори, довжиною від 600 до 1000 м., шириною - 100-150 м., з перепадом висот - 150-200 м., досить положистий, без різких перепадів. До послуг аматорів-гірськолижників - два бугельних підйомники довжиною 600 і 1000 м. чеського виробництва.
З загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні букові, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв'язане з господарським впливом.
Характерною геоморфологічною особливістю території Львівщини є те, що тут проходить частина європейського вододілу між Балтійським та Чорноморським басейнами. Між селами Міховою і Лопушницею Старосамбірського району з правого боку вододілу річка Стривігор — притока Дністра — впадає в Чорне море, а з лівого — річка Вирва належить до басейну Сану — притоки Вісли, що вливається в Балтійське море. На вододільному хребті захисні ліси виконують важливу гідрологічну функцію, їх потрібно старанно охороняти. У гірській частині області беруть початок численні притоки Дністра. В Дністровському басейні за останні сторіччя відбулися небажані зміни в структурі природних угідь, зменшення площі лісів, що призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів. Тому питання відтворення екологічної рівноваги Верхньодністровських і Сколівських Бескидів, а також Стрийсько-Санської Верховини вимагає особливої уваги.[15]
2.4 Ресурси розвитку подієвого туризму
Суттєвим фактором у приверненні уваги до туристичних можливостей Львівщини є представлення її в експозиціях спеціалізованих туристичних виставок в Україні та за кордоном, організація різноманітних обласних та всеукраїнських пісенних, танцювальних та інших конкурсів, проведення всіляких спортивних змагань та інше.
Туристично привабливі акції є необхідним атрибутами для проведення цікавих туристичних маршрутів. Участь та проведення різноманітних фестивалів і акцій підвищує рівень поінформованості про область та його туристичні можливості, що сприяє збільшенню туристичних потоків.
Так, Львівська облдержадміністрація взяла участь у міжнародних туристичних виставках: Міжнародному спеціалізованому форумі “Україна: відпочино, індустрія гостинності” та IX міжнародній виставці-ярмарку “ТурЕКСПО-2008” у м. Львів; Міжнародній туристичній виставці “ Україна, подорожі, туризм ” та XV міжнародному туристичному салоні “ Україна-2008” у м. Київ; VIміжнародній асамблеї туристичного бізнесу в м. Одеса; VII Міжнародній туристичній виставці-ярмарку “ Тур’євроцентр-Закарпаття 2008” у м. Ужгород; VI Всеукраїнській виставці-ярмарку сільського зеленого туризму “ Українське село запрошує ” в Пирогово; міжнародній туристичній виставці в м. Супрасль(Республіка Польща); Ягелонському ярмарку в м. Люблін (Республіка Польща); туристичному ярмарку в м. Пшеворськ (Республіка Польща); Західноукраїнській туристичній виставці-фестивалі в м. Тернопіль та ін.
За останні роки Львівщина поступово утверджує імідж фестивального регіону. Активно розвиваються цільові туристичні поїздки на міжнародні фестивалі: етнофестивалі “ Підкамінь ” , “Белзька земля ”, “Буг”, “ Звенигород”, “ Верхобуж ” трьох культур; джазові фестивалі “ Джаз без... ” та “ Флюгери Львова ”; фестиваль мистецтв “ Фортмісія ”; театральний фестиваль “ Золотий лев”; фестиваль класичної музики “ Віртуози ”; фестиваль симфонічної музики “ Контрасти ”; фестиваль ковалів “ Замкові брами ”; фольклорні фестивалі хорового мистецтва, фестивалі пива. За часи незалежності України великої популярності серед туристів набули святкування Різдва та Великодня. [10]
2.5 Ресурси розвитку релігійного туризму
Львівщина є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебуває управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні.
Львівщина посідає перше місце за кількістю релігійних організацій в Україні. На Львівщині 2913 релігійних організацій з юридичним статусом, 18 духовних закладів, 1113 недільних шкіл, 23 церковних засобів масової інформації. На території області 999 церков і дзвіниць, з них 398 - національного значення, 601 - місцевого значення.[16]
Найбільш значимими та туристично привабливими є наступні храми:
1) Лаврівський Святоонуфріївський монастир заснований у середині XIII ст. у селі Лаврові. Він є важливою архітектурною та мистецькою пам’яткою.Церквабула однією з перших триконхових церков України, орієнтованих на візантійсько-атонські зразки. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці "золотого перетину". В різні часи поєднувала ознаки стилів: романського, ґотики, ренесансу, бароко, класицизму.На початку XX ст. при монастирі був створений церковний музей, який з роками придбав чималу колекцію ікон ХV-ХVIII століть (у тому числі Білинську чудотворну ікону).
2) Архикатедральний собор Святого Юра у Львові. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: бароковий собору (1745—1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761—1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).
3) Успенська (Волоська) церква у Львові. У церкві збереглися пам'ятки мистецтва XVII–XVIII ст. Найцінніші з них — ікони страсного циклу, які залишилися від первісного Успенського іконостаса 1630—1638, виконаного львівськими митцями Федором Сеньковичем, 1630 (згорів) та Миколою Петрахновичем, 1638 (тепер у церкві с. Великі Грибовичі біля Львова), який у 19 ст. замінено іконостасом М. Яблонського.