Туристичні ресурси Львівської області (стр. 8 из 17)

Таблиця 3.1

Туристичні потоки у Львівській області (2000–2007 рр.)

Роки	Кількість туристів, обслуговуваних суб’єктами туристичної діяльності України – усього	Із загальної кількості туристів			Кількість екскурсантів
		Іноземні туристи	Туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон	Внутрішні туристи
2000	118811	23759	28547	66505	64913
2001	110433	27690	25883	56860	61611
2002	115060	31767	23911	59382	62859
2003	142607	34591	26145	81871	82734
2004	128563	32020	28616	67927	96647
2005	90756	11233	35068	44455	112450
2006	93553	8427	40171	44409	140680
2007	117242	9478	58250	49514	79320

(за даними головного управління статистики у Львівській області)

Рис. 3.1. Розподіл туристів за категоріями, у % до підсумку

3.2 Санаторно-курортне господарство

Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі санаторно-курортного господарства в економічній структурі і, відповідно, визначення курсу практичних дій на різних рівнях державної влади. З метою вироблення науково обґрунтованих підходів та здійснення цілісної стратегії щодо розвитку рекреаційної сфери рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року схвалено Концепцію розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області.

На Львівщині санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. Перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Трускавці (1827), Моршині (1877). Родовища сульфідних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортами Немирів, Шкло, Любень Великий.

На Львівщині діє 118 санаторіїв та закладів відпочинку на 19,9 тис. місць. Із загальної кількості санаторно-курортних закладів: 50 санаторіїв, 16 пансіонатів з лікуванням, 7 санаторіїв-профілакторіїв, курортна поліклініка, 3 бальнеологічні лікарні та грязелікарні, 9 пансіонатів відпочинку та 32 бази відпочинку. У галузі відпочинку та оздоровлення перевага належить санаторно-курортному обслуговуванню – 66 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (55,9% від усіх санаторно-курортних установ).[17]

Впродовж 2006 року у санаторно-курортних закладах Львівщини було оздоровлено близько 230 тис. осіб, що на 6,5% більше ніж у 2005 році, на 6,9% зросла загальна сума платежів, сплачених до бюджетів усіх рівнів (39 млн. грн.). Санаторно-курортні заклади реалізували путівок на суму близько 361 млн. грн., що на 21% більше ніж у 2005 році. Сума коштів з власного бюджету санаторно-курортних закладів, виділена на розвиток інфраструктури населених пунктів територіальних громад, становить більше півмільйона грн., що на 47,9% більше в порівнянні з попереднім періодом .

Система санаторно-курортних закладів розвивалась в межах державної системи охорони здоров`я, її послуги були соціально орієнтованими і достатньо дешевими для громадян (за рахунок фонду соціального страхування та інших джерел фінансування). Але недостатньо розвинена матеріально-технічна база галузі, її низька пропускна спроможність і застаріле обладнання, навіть при високій кваліфікації персоналу і досконалості методик профілактики та лікування, робила санаторно-курортні заклади важкодоступними для більшості населення. Тому в період розвитку масового туризму в країні (60-80-ті роки ХХ ст.) курорти, особливо кліматичні, заповнювались неорганізованими відпочиваючими, які користувались переважно приватним житлом. Така традиція масової рекреації сформувала в основних курортно-рекреаційних зонах достатньо розвинений ринок пропозиції послуг розміщення на основі приватного житла.

В ринкових умовах сьогодення санаторно-курортна справа на Львівщині зазнає структурних змін. В першу чергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури.

За унікальністю та цінністю природно-лікувальних ресурсів та рівнем облаштованості виділяються курорти державного та місцевого значення. Підставою для визначення території як курорту є наявність природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікувально-профілактичної діяльності.

Розвиток санаторно-курортної справи на Львівщині потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму країни. Курортно-лікувальний туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму в країні, одним з найбільш сталих видових туристичних ринків. Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів, з огляду на їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення інноваційного туристського продукту. Але існуюча матеріально-технічна база потребує значних капіталовкладень у розвиток та реконструкцію діючих курортів, у розвідку та облаштування нових курортів, чому повинні сприяти інвестиційні проекти, розраховані не тільки на зарубіжного, а й на вітчизняного інвестора. Потребують пильної уваги питання забудови курортів, розробка генеральних планів їх розвитку, економічне та фінансове забезпечення функціонування, процеси приватизації.

Рис. 3.2.Кількість осіб, які були оздоровлені у санаторно-курортних(оздоровчих)закладах у 2007 році, за курортами області

Рис. 3.3.Динаміка кількості осіб, які оздоровлені (відпочивали) у санаторно-курортних(оздоровчих) закладах Львівської області та к-ті місць у них

Таблиця3.2

Реалізація послуг санаторно-курортними (оздоровчими) закладами

2002	2003	2004	2005	2006	2007
тисяч гривень
Всього	224777,3	273341,2	325882,3	391639,1	468975,9	542912,0
м. Львів	1707,8	1104,2	563,3	1732,2	-	-
м. Борислав	1840,8	2690,1	2188,6	3075,4	3452,6	4113,4
м. Дрогобич	1037,9	1478,2	1478,2	2101,8	2226,9	2433,3
м. Моршин	…	55289,6	66915,3	74387,8	97660,8	110643,0
м. Стрий	–	292,6	–	102,0	539,0	734,4
м. Трускавець	162890,1	192321,4	229851,4	274044,0	320932,6	360090,2
Городоцький	2972,2	3054,6	3345,1	4474,8	3960,5	8252,6
Дрогобицький	7157,8	12888,3	12063,6	15569,2	20422,2	28876,2
Сколівський	211,4	526,0	728,5	1131,0	1256,6	1576,8
Сокальський	–	204,0	2306,4	2653,8	3916,6	4530,8
Стрийський	44617,3	541,0	785,4	1192,1	2424,4	3459,1
Турківський	96,4	257,8	247,3	145,4	132,7	285,3
Яворівський	2245,6	2693,4	5409,2	9029,6	12051,0	17916,9

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)

3.3 Готельне господарство

За 2000–2007 роки за кількістю діючих підприємств готельного господарства Львівщина перемістилася з дев’ятого місця на перше серед інших регіонів Укрвїни

Якщо за період з 2000 по 2004 роки на Львівщині збудовано приміщеньдля готельних закладів на 415 місць, то у 2005–2007 роках – на 2487 місць, з них599 місць – у 2007 році. Торік в області збудовано шосту частину усіх готелів,введених в експлуатацію в Україні. Серед об’єктів, введених у 2007 році, – 15готелів на 454 місця, 5 мотелів на 125 місць та 1 пансіонат на 20 місць. Треба зазначити, 11 об’єктів з 21 збудовані підприємцями-фізичними особами.[3]

Послуги з тимчасового проживання у 2007 році надавали 71 готель, 6 мотелів, 20 молодіжних турбаз, 5 гуртожитків для приїжджих, 5 студентських літніх таборів та 21 інший заклад для тимчасового проживання. У 2007 році розпочали діяльність 9 нових готелів, серед них чотиризірковий “Швейцарський”, тризірковий “Наталія 18”, “Леополіс” .

Останнім часом поряд з традиційними підприємствами готельного господарства все більше з’являється літніх будиночків, котеджів, кімнат відпочинку тощо. На долю цих закладів у 2007 році припало 16,4% загальної кількості підприємств готельного господарства області. Поштовхом для подальшого розвитку готельного бізнесу області є також значне зростання (у 10 разів порівняно з 2000 роком) кількості туристичних баз та гірських притулків.

Збільшення кількості готельних закладів призвело до зростання порівняно з 2000 роком майже вдвічі їх місткості, станом на 1 січня 2008 року вона склала 9780 місць.

У 2007 році у готельному господарстві області працювало 3,1 тис. осіб, щона 34,6% більше, ніж у попередньому році.

Таблиця 3.3

Основніпоказникизакладів длятимчасовогопроживання

2000	2002	2004	2005	2006	2007
Всього
Кіл-ть закладів,одиниць	55	78	82	100	110	128
з них категорованих	8	11	13	16	22	30
Загальна площа, тис. кв. м	122,4	138,0	149,9	220,8	235,0	237,7
Житлова площа, тис. кв. м	40,9	46,7	55,7	77,1	84,2	91,2
Одноразова місткість, місць	4893	6236	6751	8701	9438	9780
Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць	2526	2941	3034	3927	406	4463
Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн.	64,3	65,4	71,2	98,7	153,8	244,6
У міських поселеннях
Кіл-ть закладів, одиниць	50	63	60	73	80	95
Загальна площа, тис. кв. м	116,6	128,2	129,3	193,2	202,7	201,5
Житлова площа, тис. кв. м	38,1	40,6	45,1	63,9	68,6	74,6
Одноразова місткість, місць	4706	5193	4973	6445	6894	7236
Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць	2434	2590	2462	3194	3453	3565
Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн.	59,9	61,4	65,1	77,9	115,8	208,3
У сільській місцевості
Кіл-ть закладів, одиниць	5	15	22	27	30	33
Загальна площа, тис. кв. м	5,8	9,9	20,6	27,6	32,3	36,2
Житлова площа, тис. кв. м	2,8	6,1	10,7	13,2	15,6	16,6
Одноразова місткість, місць	187	1043	1778	2256	2554	2544
Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць	92	351	572	733	853	898
Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн.	4,4	4,0	6,1	20,8	38,0	36,4

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)