Індустріальні (промислові) об’єкти м. Харкова (райони "Турбоатом", ХЕМЗ, ХТЗ, "Електротяжмаш", Рогань та ін.) розташовано майже в одному секторі міста з гарними транспортними розв’язками та транспортними артеріями (Холодногірсько-заводська лінія метрополітену), розвинутою інфраструктурою харчування та відпочинку. Найближчі приміські залізничні станції, автомагістралі також проходять поблизу промислової зони. Науково-дослідні містечка (наприклад, селища Жуковського, П’ятихатки ) теж розташовано в міській зоні з гарними транспортними можливостями.
Практика проведень екскурсій на промислові об’єкти існує і в м. Кривий Ріг, проте такі екскурсії тут носять не систематичний, а скоріше разовий характер. Так, під час проведення ІІ Міжнародної наукової конференції з проблем антропогенної географії та ландшафтознавства (Кривий Ріг, 5 – 8 жовтня 2005 р.), запропонували дві екскурсії за регіональним принципом. Перша – до Південного гірничо-збагачувального комбінату, друга – до Північного гірничо-збагачувального комбінату та РУ ім. Р. Люксембург.
Проведено екскурсію на шахту "Батьківщина" - найглибшу залізорудну шахту Європи, де екскурсантів було опущено на горизонт глибиною 1315 м.
За підкласами промислових ландшафтів запропоновано виділяти гірничопромисловий і фабрично-заводський туризм.
Цікавою є диференціація міст за придатністю до індустріального туризму, в основу якої можна взяти критерій різнорідності об’єктів промислового туризму. Так було виділено монофункціональні міста, тобто міста, в яких існують умови для розвитку одного напрямку туризму – або гірничопромислового (як правило, представлений у невеликих містах типу Марганця, Токмак, Червоноград, Олександрія, Торез тощо) або фабрично-заводського (представлений переважно у великих містах, типу Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва), а також поліфункціональні міста, де ймовірний розвиток обох напрямків, прикладами є Кривий Ріг, Маріуполь, Донецьк.
Додатковими стимулами розвитку індустріального туризму є те, що Україна володіє цілим рядом унікальних всесвітньовідомих промислових підприємств, таких як "Міттал Стіл Кривий Ріг", Дніпрогес і "Запоріжсталь", "Південмаш" та завод ім. Петровського у Дніпропетровську, Харківський "Турбоатом" тощо; промислові регіони є потужним осередком фінансових ресурсів, що можуть бути використанні як для розвитку потужної матеріально-технічної бази, проведення інтенсивної рекламної кампанії, так і для створення атрактивних закладів культурного та пізнавального характеру; до того ж у, промислових центрах зосереджуються освітні та наукові заклади, де можливе створення наукових розробок, які стосувалися б індустріального туризму, та емпірична їх перевірка.
До об’єктів промислового туризму відносяться:
- заводи та фабрики, шахти та кар’єри, промислові споруди та обладнання (діючі й такі, що не використовуються);
- військові об’єкти, які виведено з під управління та керування Міністерства оборони України чи інших військових формувань;
- об’єкти цивільної оборони, що не використовуються за призначенням;
- об’єкти транспортного комплексу та зв’язку (діючі й такі, що не використовуються);
- виставки та музейні комплекси (експонати) промислових, транспортних, військових об’єктів, об’єктів цивільної оборони;
- об’єкти науково-дослідницької сфери, які не використовуються за призначенням чи не підпадають під категорію з обмеженим доступом.
Суб’єктами кооперації, які можуть бути задіяні до організації та впровадження системи індустріального туризму, є:
- туристичні агенції та готелі;
- адміністрації об’єктів індустріального туризму;
- місцеві органи влади та управління;
- страхові компанії та рекламні агенції;
- підрозділи МНС;
- охоронні структури;
- транспортні компанії;
- виробники спеціального одягу та приладів;
- ремонтно-відновлювальні організації;
- установи торгівлі та харчування;
- організації (оператори) із забезпечення зв’язку.
До проблемних питань щодо налагодження системи організації та проведення турів індустріального туризму можна віднести:
- недосконалість законодавчо-нормативної бази в цій області;
- необхідність впровадження системи техніки безпеки при проведенні екскурсій на об’єкти підвищеної безпеки;
- відсутність достатньої кількості гідів та спеціалістів в області проведення екскурсій на об’єктах індустріального туризму.
Висновки. Отже, індустріальний туризм має всі перспективи, для того, щоб зайняти певний сегмент туристичного ринку України, плацдармом для цього є потужний промисловий осередок.
Завдання географічної науки у реалізації ідеї розвитку індустріального туризму вбачаємо в обґрунтуванні його основних концептуальних положень, з’ясуванні туристичного потенціалу індустріальних регіонів, розробці конструктивно-географічних пропозицій щодо стимулювання розвитку туризму в промислових центрах.
індустріальний промисловий туризм
Список використаної літератури
1. Про туризм: Закон України (324/95-ВР) // http://zakon.rada.gov.ua.
2. Чередниченко О.Ю., Чередниченко А.О. Взаємозв’язок між туристичним сектором економіки та залізничним транспортом України // Вісник економіки транспорту і промисловості. Вип.21. – Харків: УкрДАЗТ, 2008. – С.141-144.
3. Казакова Т.А. Екскурсії в шахту – перспективний напрямок розвитку техногенного туризму // Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства: Мат. ІІ міжнар. наук. конф. – Кривий Ріг, 2005. – С. 124-127.
4. Манюк В.В. Проблема збереження геологічних пам’яток природи Дніпропетровщини та їх використання для краєзнавства та потреб туризму // Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип. 2. – К.: ЧП Кармаліта, 1999. – 656 с.
5. Алейнікова Г. М. Організація і управління турбізнесом / Г. М. Алейнікова. – Донецьк : ДІТБ, 2002. – 184 с.
6. Богомолова Е. С. Организация и регулирование туристско-рекреационного комплекса региона : монографія / Е. С. Богомолова. – Майкоп, 2005. – 153 с.