Таким чином, в молодшому шкільному віці відбувається завершення анатомо-фізіологічного дозрівання систем, забезпечуючих рухову активність дитини. Цей віковий період найбільш сприятливий для розвитку практично всіх рухових якостей і координаційних здібностей. Через особливості центральної нервової системи і, зокрема, її пластичність, діти цього віку володіють високими здібностями до засвоєння техніки рухів, що визначає головну спрямованість фізичної підготовки — розвиток рухової координації, зумовлюючу техніку рухів.
Для цього віку характерний високий темп приросту майже всіх рухових якостей. Зі всіх рухових якостей найбільш темпи приросту наголошуються за показниками спритності і особливо в 8-9 років. Висока еластичність зв'язок, м'язів, велика рухливість хребетного стовпа забезпечують розвиток гнучкості, хоча до кінця цього вікового періоду темпи розвитку рухової якості гнучкості знижуються.
Діти молодшого шкільного віку також легко пристосовуються до навантажень швидкісно-силового характеру, хоча сенситивним періодом розвитку цієї якості є підлітковий вік. Швидкісно-силові вправи роблять позитивний вплив на фізичний розвиток і рухову підготовленість дітей.
При освоєнні таких швидкісно-силових вправ як стрибок слід пам'ятати про незавершеність процесів окостеніння, про можливий зсув кісткових з'єднань.
Витривалість слід розвивати через збільшення часу виконання вправ з врахуванням вікових особливостей дітей.
Необхідно враховувати, що діти цього віку, не володіючи ще високою координацією рухів, досить швидко втомлюються при одноманітних вправах і втрачають інтерес до них. Тому важливим засобом розвитку і закріплення основних рухових умінь і навиків є ігри, що більш всього відповідають фізіологічним потребам дітей цього віку.
Розвиток рухових якостей і темпи їх приросту залежать, з одного боку, від біологічної зрілості органів і систем до опанування певної моторики, з іншою визначаються вихідним рівнем розвитку рухової якості або здібності.
У таблицях 6..8 представлена динаміка розвитку рухових здібностей футболістів різних віків в річному циклі. При цьому діти як 8-ми, так і 9-ти років футболом займалися перший рік.
У зв'язку з інтенсивним розвитком в цьому віці аналізаторних систем (руховою, тактильною вестибулярною) діти успішно оцінюють просторові характеристики, свої рухові зусилля, що виходить з результатів таких тестів як "стрибок з надбавками" і "удар на точність". Ці здібності лежать в основі точності вирішення рухових завдань.
І хоча для розвитку швидкісно-силової якості сенситивним періодом є підлітковий вік, проте в цьому віковому періоді наголошуються високі темпи його приросту, що пояснюється тим, що воно не піддавалося спеціальному тренінгу до організованих занять футболом.
Зі всіх трьох видів швидкості (швидкість реакції, швидкість при виконанні одиночного руху і дистанційна швидкість) лише для перших двох видів цей віковий період є сенситивним, тому вдосконалення дистанційної швидкості пов'язане з меншим приростом її показників в порівнянні з іншими.
тренування моторика підліток школяр
Таблиця 1.7 Динаміка здібностей до моторики у футболістів 8 років в річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Час дослідження | |||||
| Досліджувані показники | жовтень | травень | листопад | ||
| у | у | у %% до | у | у %% до | |
| вимірюваних | вимірюваних | початковим | вимірюваних | початковим | |
| одиницях | одиницях | даним | одиницях | даним | |
| Біг 30 м, з | 5,22 | 5,07 | 97,12 | 4,96 | 95,0 |
| Біг 30 м з веденням | 5,72 | 5,23 | 96,6 | 5,18 | 90,5 |
| м'яча, з | |||||
| Біг 10 м х 3, з | 8,47 | 7,29 | 92,51 | 7,92 | 93,5 |
| Біг 10 м х 3 з веденням | 10,64 | 10,22 | 96,05 | 10,06 | 94,5 |
| м'яча, з | |||||
| Стрибок в довжину, см | 155,56 | 164,74 | 105,9 | 180,8 | 116,2 |
| Стрибок вгору, см | 29,22 | 29,21 | 100,0 | 33,3 | 113,9 |
| Досліджувані показники | Час дослідження | ||||
| жовтень | травень | листопад | |||
| У вимірюваних одиницях | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | |
| Стрибок з прибавками, К-ть разів | 10,16 | 11,16 | 162,56 | 12,5 | 123,1 |
| Нахил вперед, см | 6,94 | 10,37 | 149,4 | 11,94 | 172,0 |
| Удар на дальність, м | 18,22 | 22,74 | 124,81 | 26,95 | 147,9 |
| Удар на точність, бали | 3,28 | 3,74 | 112,02 | 4,2 | 128,0 ! |
Таблиця 1.8 Динаміка здібностей до моторики у футболістів 9 років в річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Час дослідження | |||||
| Досліджувані показники | жовтень | травень | листопад | ||
| у | у | а %% до | у | у %% до | |
| вимірюваних | вимірюваних | початковим | вимірюваних | початковим | |
| одиницях | одиницях | даним | одиницях | даним | |
| Біг 30 м, з | 5,05 | 5,02 | 99,4 | 4,92 | 97,4 |
| Біг 30 м з веденням | 5,41 | 5,23 | 96,6 | 5,16 | 95,3 |
| м'яча, з | |||||
| Біг Юм х 3, з | 7,88 | 7,29 | 92,51 | 7,12 | 90,3 |
| Біг Юм х 3, з веденням | 10,31 | 9,93 | 96,3 | 9,73 | 94,3 |
| м'яча, з | |||||
| Стрибок в довжину, см | 164,06 | 171,83 | 104,74 | 188,63 | 114,9 |
| Стрибок вгору, см | 30,12 | 32,94 | 109,36 | 38,5 | 127,8 |
| Стрибок З прибавками, к-Зо разів | 10,24 | 12,1 | 107,6 | 12,2 | 116,0 |
| Нахил вперед, см | 7,2 | 9,5 | 131,9 | 11,5 | 159,7 |
| Удар на дальність, м | 20,06 | 22,67 | 113,04 | 26,1 | 130,1 |
| Удар на точність, бали | 3,88 | 4,11 | 105,92 | 4,22 | 108,7 |
Таблиця 1.9 Динаміка здібностей до моторики у футболістів 10 років в річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Досліджувані показники | Час дослідження | ||||
| жовтень | травень | листопад | |||
| У вимірюваних одиницях | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | |
| Біг 30 м, з | 5,04 | 5,03 | 99,8 | 4,90 | 97,2 |
| Біг 30 м з веденням м'яча, з | 5,18 | 5,12 | 100 | 5,07 | 97,8 |
| Біг Юм х 3, з | 7,86 | 7,28 | 92,6 | 6,84 | 87,02 |
| Біг Юм х 3, з веденням м'яча, з | 9,83 | 7,70 | 78,33 | 7,22 | 73,4 |
| Стрибок в довжину, см | 172,96 | 190,07 | 109,9 | 207,5 | 119,9 |
| Стрибок вгору, см | 31,38 | 36,81 | 117,3 | 42,0 | 133,8 |
| Стрибок з прибавками, к-ть разів | 11,46 | 12,46 | 108,72 | 13,6 | 118,5 |
| Нахил вперед, см | 5,81 | 7,77 | 133,7 | 9,1 | 156,6 |
| Удар на дальність, м | 25,04 | 29,38 | 117,33 | 32,57 | 130,0 |
| Удар на точність * бали | 3,81 | 4,19 | 109,98 | 4,3 | 112,8 |
1.3 Морфо-функціональні особливості організму підлітків і їх облік в тренувальному процесі
Підлітковий або середній шкільний вік (12-15 років для дівчаток і 13-16 років для хлопчиків) — особливий віковий період. Він характеризується: вираженими ендокринними зрушеннями, максимальними темпами зростання всього організму і окремих його частин, наростанням функціональних резервів організму, активізацією процесів анаболізму, посиленням процесів морфологічного і функціонального диференціювання головного мозку і внутрішніх органів.
У підлітковому віці істотно підвищується роль кори великих півкуль як в діяльності всього організму, так і окремих його органів і систем. Одночасно відбувається вдосконалення функцій підкіркової області з її вегетативними центрами (серцево-судинним, дихальним і ін.) і все більше підпорядкування її корі головного мозку. У цей віковий період здійснюється перехід від конкретного способу мислення до абстрактного. Розвиток розумової функції кори великих півкуль набуває великого значення в утворенні нових умовних рефлексів і навиків. З посиленням концентрації процесів збудження і гальмування усе більш значною стає гальмівна функція кори великих півкуль головного мозку. Підвищується її контроль над емоційними реакціями. Підліток вже здібний до свідомого гальмування напівдовільних дій. В той же час підвищена збудливість, емоційна нестійкість, неадекватні у відповідь реакції свідчать про недостатню силу гальмівного процесу в цьому віці.
У підлітковому віці особливу роль у формуванні фізичного розвитку, функціональних і психологічних особливостей організму грає ендокринна система. Це — період статевого дозрівання, протягом якого організм досягає біологічної зрілості. У дівчаток пубертатний період починається з 10-11 років, у хлопчиків — з 11-13 років і продовжується до 15-16 років. Терміни і характер статевого дозрівання значною мірою визначаються спадковістю і чинниками зовнішнього середовища (соціально-економічними умовами життя, живленням, кліматичними умовами і ін.). Важливу роль в процесі статевого дозрівання грає м'язова діяльність.
У цей період значно підвищуються темпи розвитку статевих залоз і їх внутрішньо-секреторна функція. Статеве дозрівання виявляється у формуванні вторинних статевих ознак. У хлопчиків "ламається" голос, починають рости вуса і борода, з'являється волосяне покриття на лобку і в пахвовій області. У дівчаток спостерігається значні зміни в яєчниках, матка набуває типової для дорослих форми, починаються менструації, формуються грудні залози.