У 2008 році Указом Президента Меморіальному комплексу “Висота Маршала І.С. Конєва” надано статус національного. Відтепер меморіал називається Національний меморіальний комплекс “Висота Маршала І.С. Конєва”. Сьогодні він є центром не лише районних, а і обласних заходів, присвячених річницям основних подій у Великій Вітчизняній війні. Саме тут збираються ветерани 53-ї та 57-ї армій, проходить обласний фестиваль ветеранської пісні, уроки патріотичного виховання молоді.
Храм Бориса та Гліба, с. Водяне
Перший дерев'яний храм Бориса і Гліба в селищі Водяне збудований 1700 року. У 1905 році зведений кам'яний храм на честь святих Бориса і Гліба. У 1997 році Священним Синодом Української Православної Церкви було затверджено Свято - Борисо - Глібську жіночу обитель (монастир). Храм славиться іконою Нерукотворного Спасителя, яка виконана у візантійському стилі іконопису.
За свідченнями очевидців, 20 липня 1997 року на літургії ікона спалахнула яскравим золотистим світлом. Після цього на іконі почали проступати невидимі раніше написи, набагато чіткішими стали образи. Монастир продовжує процес становлення, будівництва та розширення своїх площ.
Зміївський краєзнавчий музей
Зміївський краєзнавчий музей було створено у 1991 році. За роки свого існування він став культурним центром Зміївщини. Музей є широкопрофільним закладом, який проводить роботу зі збереження, вивчення та популяризації історико-культурної спадщини краю.
Музей систематично бере участь у роботі археологічних, етнографічних, пошукових експедицій, що проходять на території Зміївщини, Проводяться підводні археологічні дослідження в акваторії рік Сіверський Донець і Мож.
Тут постійно організовуються персональні виставки художників, майстрів народно-ужиткового мистецтва. Експонати неодноразово експонувалися в обласних, всеукраїнських, міжнародних виставках у Харкові та Києві.
Працівниками Зміївського краєзнавчого музею розроблено 4 екскурсійних маршрути по пам’ятних та історичних місцям Змїївщини.
Таранівський музей гвардійців-широнівців, с. Таранівка
Таранівський музей гвардійців-широнінців діє з 1973 року. Його експозиція присвячена подвигу взводу радянських солдат під командуванням лейтенанта П.М. Широніна, який утримував залізничний переїзд Безпалівка від фашистів, що наступали на Харків. У 1995 році на місці подвигу 25-ти гвардійців взводу, нагороджених званням Героя Радянського Союзу (з них - 19 посмертно) побудовано меморіал.
Каплиця храму Христа Спасителя (Спасів Скіт), с. Першотравневе
Селище Першотравневе увійшло в історію тим, що на його території 17 жовтня 1888 року відбулась катастрофа царського поїзду, в якому цар Олександр Ш повертався з Криму. На місті катастрофи споруджено Храм Христа Спасителя. Архітектура Храму була однією з найкращих в Європі в XIX ст.
Музей бойового братерства, с. Соколово
Соколівський музей бойового братерства створений у 1958 році, і діє, як музей радянсько-чехословацької дружби. Його експозиція присвячена подіям березня 1943 року, коли чехословацький батальйон під командуванням підполковника Л. Свободи, разом з радянськими солдатами, тримав оборону по р. Мож, щоб уповільнити наступ німецько-фашистських військ на Харків.
У першій залі музею розміщені археологічні, нумізматичні експонати, твори живопису, декоративно-прикладного мистецтва, що розповідають про с. Соколове періоду заселення Слобожанщини.
Експозиція другої зали відображає бойовий шлях чехословацьких військових формувань від с. Соколово до Праги – фото і документи, особисті речі, обмундирування чехословацьких воїнів, зразки бойової техніки часів війни.
Основу третьої зали складають сувеніри, подарунки офіційних делегацій та гостей із Чехії та Словаччини.
Неподалік від музею знаходяться обеліск «Слави» на братських могилах радянських та чехословацьких воїнів. В одній із могил похований командир роти надпоручик Отакар Ярош - перший із іноземних громадян, удостоєний звання Героя Радянського Союзу, пам'ятник уродженцю цих місць Герою Радянського Союзу лейтенанту О.Р. Шемигону, що повторив подвиг О. Матросова в 1944 р., меморіальний парк.
На захід від Харкова розкинулися дворянські садиби минулих століть – справжні шедеври архітектура, потопаюча в прекрасних парках. Час неабияк пошарпав їх, але не змінив ні історичної цінності, ні краси. Багато з цих старовинних садиб можна побачити своїми очима.
Старий Мерчик
Якщо покинути Харків по Київській трасі і скрутити направо відразу за Люботіном, то всього через півгодини дорога приведе в древнє село Старий Мерчик. Тут, ще при Катерині II, нащадок знатного роду Шедловських, Григорій спробував відновити занепалу садибу батька. 120000 срібних рублів – безумні у той час гроші! – пішли на будівництво палацу. Маєток в стилі Людовика XVI до цих пір приголомшує уяву. Ставки довкола, залізні містки, що сполучають штучні острови, два палаци – для самого господаря і для гостей. Бальний зал Старого Мерчика колись збирав під зведеннями всю аристократію округи. Сяяння і блиск урочистих вечорів були його гордістю — але прийшла революція. Садибу у господарів відібрали, влаштувавши в маєтку землеробську школу. Шістдесят років тут учили студентів-ветеринарів, але в 1997 році садиба була кинута напризволяще. араз, нарешті, відреставрована унікальна церква, що стоїть на території маєтку, а ось на останнє, як завжди, не вистачило засобів. Садиба перебуває в сумному стані, але все одно залишається рідким пам'ятником архітектури XIX століття.
Шаровка
Ще далі, в шістдесяти кілометрах від Харкова, можна попасти в абсолютно чарівне місце – Шаровку. Палац, зведений в ті ж часи поміщиком Ольховським, обернений фасадом до двох ставків і воістину готичний – немов середньовічний замок. Один з власників, барон Кенінг, витратив на маєток величезні гроші і сили, щоб догодити коханій. Величезний парк з павутиною доріжок і екзотичною флорою давно став заповідником республіки. Віддання свідчить, що «камінь любові» на алеї парку поставлений Кенінгом, що сходив з розуму після зради дружини. Але, на жаль, вся ця пишність була віддана в 1923 році під туберкульозний санаторій.
Натальевка
Наступна за Шаровкой садиба (сіло Владіміровка Харківської області) побудована в кінці XIX століття Іваном Харітоненко. Син селянина, що збив перебування на виробництві цукру, він назвав маєток на ім'я внучок – Натальевка. Майже неможливо повірити, що величезний сосновий ліс довкола садиби – справа рук садівників. Але дивовижні оранжереї і зимовий сад, поза сумнівом, створені прекрасними майстрами.
В центрі парку церква – Свято-Преображенський храм, точна копія якого стоїть у Франції, на Блакитному побережжі. Архітектор Щусев, творець церкви, спроектував і парадний в'їзд до садиби в стилі модерну. Після війни тут теж влаштували туберкульозний санаторій, зробили в храмі клуб. Але зараз Свято-Преображенський храм сяє колишньою красою – на відміну від розвалин кінного манежу і цегельних стаєнь.
Березовські Мінеральні Води
Бальнеологічний курорт в 25 км. від Харкова. Розташований у великому парку із ставками. Основним лікувальним чинником є слабомінералізованниє крем'янисті гідрокарбонатні кальцієво-натрієво-магнієві води, використовувані для пиття і ванн. У лікувальному процесі застосовують також привізний боріславський озокерит і слов'янські грязі. На цьому курорті лікують захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчних і сечових доріг, опорно-рухового апарату, цукровий діабет, а також порушення обміну речовин.
Рай-Еленовка
Бальнеологічний курорт в 12 км. від Харкова. Основним лікувальним чинником є слабомінералізованная крем'яниста гідрокарбонатна кальцієво-натрієво-магнієва вода, що містить органічні речовини. Тут лікують захворювання органів травлення. На території курорту знаходяться ліс, фруктовий сад і ставки.
На розвиток туризму в світі здійснювали вплив науково-технічний прогрес, підвищення якості життя населення, збільшення тривалості вільного часу, відпусток, економічна и політична стабільність і ряд інших чинноків, тому кріїни з розвиненою туристичною індустрією можуть бути прикладом для розбудови українського туризму. Для розвитку цієї галузі, необхідний насамперед регіональний розвиток туризму.
Харківська область, володіючи великим туристичним потенціалом, може запропонувати в контексті євро інтеграційних перспектив та розвитку туристичного потенціалу крую об`єкти природно-заповідного фонду, історико-культурні об`єкти, пам`ятки архітектури та інше.
Але в даний час область має порівнянно нерозвинену туристичну інфраструктуру, що не дозволяє істотно збільшити розвиток іноземного туризму і залучити туристів з інших регіонів Укріїни. Матеріальна базу туризму потребує реконструкції, потрібне істотне розширення мережі туристичних об`єктів та послуг.
Адже, так хочеться щоб як най мого більше людей побачили Харківщину в усій красі.
потенціал туризм харків музей