ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕМАТИЧНИЙ ТУРИЗМ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ
1.1 Гастрономічний туризм – різновид тематичного туризму
1.2 Організація програми винних турів
РОЗДІЛ ІІ. ПРОВІДНІ ВИННІ ГОСПОДАРСТВА ЄВРОПИ ТА УКРАЇНИ
2.1 Винні тури країнами Європи
2.2 Винні господарства та винний туризм України
2.3 Винні фестивалі та свята на Україні
РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИННОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
3.1 Проблеми та сучасний стан винного туризму
3.2 Перспективи розвитку винного туризму
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Винний туризм – туризм, метою якого є (або включає в себе) дегустація, споживання, покупка вина безпосередньо на виноробництві. Винний туризм включає в себе відвідування виноробства, виноградників, відомих ресторанів, винних фестивалів та інших спеціальних заходів.
Вино з давніх часів вважалося даром богів. Ця думка червоною ниткою проходить через всю міфологію Середземноморської цивілізації.
Саме завдяки «божественному походженню» древні лікарі використовували вино у фармакології, готували на його основі різні ліки. Крім того, цей напій прописували видужуючим людям для відновлення сил. У Древній Греції ще Гіппократ рекомендував використовувати терапевтичні властивості вина проти багатьох хвороб. [7]
Сучасна наука також підтверджує сприятливий, зміцнювальний вплив натурального вина на організм дорослої людини, якщо воно, звичайно, вживається в розумних кількостях.
Питаннями перспективи відносно можливості функціонування «винного туризму» у своїх публікаціях розглядав Рибінцев В.А. Серед іноземних авторів цією проблемою займалися Майкл Холл, Гарі Джонсон, Брок Кемброн, Дональд Гетс. Але запропоновані підходи вище названих авторів, не повністю торкаються специфіки розвитку винного туризму як нового туристичного продукту.
Актуальність теми. Такий напрямок, як винний туризм, зародився ще на початку минулого століття, але в останні роки спостерігається справжній бум на винні тури по Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Болгарії та Німеччини. Винний туризм набуває особливої актуальності в світлі останніх прогнозів, згідно з якими час, який люди виділяють на свій відпочинок, буде скорочуватися, тому туристи будуть шукати туристський продукт, який дає максимум вражень у мінімальний відрізок часу.
Метою курсової роботи євсебічне дослідження винних турів, сучасний стан та перспективи розвитку цього різновиду туристичних подорожей.
Завданням курсової роботи є:
· дослідження організації винних турів;
· характеристика провідних винних господарств Європи, та їхнє порівняння з виноробнями України;
· виявлення перспектив розвитку винного туризму.
Об’єктом даної роботи є винні тури та маршрути.
Предметом курсової роботи є гастрономічні особливості країн Європи та України.
РОЗДІЛ І. ТЕМАТИЧНИЙ ТУРИЗМ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ
1.1 Гастрономічний туризм – різновид тематичного туризму
Тематичні тури - це не тільки відпочинок, але й велике розширення кругозору. Вони несуть деяку інтелектуальне навантаження на туриста. У таких подорожах туристи дізнаються багато нового з певної теми, застосовують вже отримані знання в якихось галузях і напрямах. Тематичні тури дають можливість поступового і глибокого засвоєння нової інформації по вибраній темі, яка відповідає власним інтересам і смакам туриста.
Однією з найцінніших переваг тематичного туризму полягає в можливості надання даних послуг протягом усього року. Туристи, які мають особливі інтереси, можуть користуватися послугами тематичного туризму цілий рік, що забезпечує надходження коштів протягом усього року, на відміну від традиційного туризму.
Тематичні тури можуть бути як груповими так і індивідуальними, за спеціально розробленими маршрутами, з урахуванням побажань туристів.
До різновидів тематичного туризму відносять:
· тури, у рамках яких організовуються поїздки в знамениті музеї малюнка і живопису, відвідування виставок, майстер-класів художників у різних містах;
· історичний туризм;
· етнографічний туризм;
· літературний туризм;
· подорожі міфологічними місцями;
· туризм для гурманів і цінителів вина.
Важливим елементом в обслуговуванні туристів — є послуги ресторанного господарства. Підприємства ресторанного господарства обслуговують досить різноманітний контингент відвідувачів-туристів як вітчизняних, так й іноземних, як організованих, так й індивідуальних. [7]
Харчування — природна потреба будь-якої людини. Крім звичайної і невід'ємної потреби, харчування в туризмі розглядається і як важливий елемент розваги, і пізнання місцевої культури. Тому останнім часом все більшою популярністю користуються гастрономічні тури. Національна кухня являє собою важливий елемент культури народу, несе чіткі відмітні риси, є елементом пізнання і способом одержання задоволення. Харчування різних народів і навіть місцевостей має своєрідні, часто привабливі особливості. Крім того, добре почастувати бажаного гостя — приємна традиція, властива практично всім народам. Для багатьох туристів національна кухня є дуже цікавим елементом програми туру. Саме тому виникло таке нове поняття як гастрономічний туризм.
Гастрономічний туризм — це різновид туризму, пов’язаний з ознайомленням та дегустацією національних кулінарних традицій країн світу. Гастрономічні тури добре розвинуті та організовані у Європейських країнах (Чехії, Угорщині, Шотландії, Франції, Італії, Іспанії) там де існує розвинена мережа турів національних ресторацій.
Спеціальні тури для гурманів, в своїй основі становлять систематизоване відвідування різних ресторанів національної кухні, вивчення принципів гастрономії і приготування особливих страв, дегустація продуктів, відвідування винних, пивоварних і ковбасних заводів та ін.
Гурман – людина, яка вважає, що за допомогою кулінарії можна пізнавати навколишній світ. Сотні років тому торговці плавали "за сім морів" у пошуках дивовижних продуктів. Спеції, вина, фрукти і оливкове масло були в ті часи своєрідною валютою. Сьогоднішні гастротуристи зайняті практично тим же самим. Вони готові долати багато кілометрів шляху, щоб спробувати яку-небудь екстраординарну страву.
Гастрономічні тури мають екзотичний характер. Туристи, особливо іноземні, досить вибагливі в їжі. У кожній країні в силу географічних, культурних, релігійних, історичних й інших факторів і традицій склалися певні смаки і культура споживання їжі.
Роками харчуючись у наших національних традиціях, люди звикли до певної кількості спецій, прянощів, жирів, солі, до певного балансу рідкої і твердої їжі, до прийнятих вже їм напоїв і т.д. Потрапивши в незвичне кулінарне середовище, організм піддається додатковим стресам. Наприклад, надлишок спецій може викликати розлад шлунку, велика кількість солі - посприяти підвищенню артеріального тиску, а безконтрольне поглинання занадто жирної їжі швидко призведе до появи зайвих кілограмів. Якщо ж подорожувати організовано, то національні особливості харчування можна передбачити, а неприємності звести до мінімуму.
Гастрономічні тури – це спеціально розроблені професіоналами тематичні програми.
Наприклад, для цінителів віскі це тури в Шотландію з відвідуванням провідних будинків віскі. Для любителів вина - маршрути по Франції, Іспанії, Португалії, Аргентині чи Чилі. Для шанувальників національних традицій в кулінарії – італійські, британські, французькі та іспанські провінції.
Виникненню феномену гастротуризму сприяло безліч чинників. Просто похід у ресторан перестав здаватися чимось незвичайним. Екрани телевізорів заповнили кулінарні програми. Шеф-кухарі відомих ресторанів стали справжніми зірками, як актори та політики. У тому, що стосується їжі, публіка стала набагато більш обізнаною. Багато гастрономічних закладів, що знаходяться у віддалених регіонах, в яких-небудь гірських або степових селах, сприяють підтримці економіки цієї місцевості і розширенню туристичних маршрутів країни. Адже багато туристів приїжджають сюди саме для відвідування гарного ресторану. Тому в багатьох регіонах для залучення клієнтів побудовано готелі при ресторанах. [10]
Гастрономічні тури бувають різних видів:
1. Найпоширеніший варіант - економ-класу, в якому дегустації проходять в перервах між екскурсійною програмою і зупинками в готелях 3*.
2. Це знайомство з кухнею країни в білому фартусі, пліч-о-пліч із шеф-кухарем, або, можливо, на його майстер-класах.
3. Для гурманів-професіоналів: карту подорожі складає сам «турист», знаючи наперед, що і де він буде пробувати і чому вчитися.
Цей вид туризму – індивідуальний. Який би тур не обрав турист - супутників у нього буде мало. Відповідно і вартість туру розраховується індивідуально.
Винний туризм у тому вигляді, як він склався з початку 20 століття в Італії, Франції та інших виноробних країнах, має низку дуже важливих особливостей:
· Це спеціальні поїздки організованих груп любителів або професіоналів (виноторговців, власників ресторанів і т.п.);
· Час цих поїздок подовжує пляжний або гірськолижний сезон, воно зручне і для виноробних, і для туристичних фірм;
· Організація маршрутів у просторі та часі представляє систему сільських свят, дуже недорогих на культурній програмі (виступають аматорські місцеві колективи, дитячі, перш за все). Кожна провінція має усталений календар таких свят. А для виноробів дуже зручно відволіктися від виробництва лише один раз на рік і отримати відразу відчутний прибуток;
· Туристичні фірми розробляють зручну для себе тижневу або двотижневу програму. Перевозять туристів з одного свята на інший, попутно показуючи природні та історичні пам'ятки.
Найбільшими любителями винно-гастрономічних турів зарекомендували себе німці, англійці, американці і японці. Гастрономічний туризм є синтезом екології, культури і виробництва. Основоположниками ідеї гастрономічних турів вважаються італійці, які вміло поєднали налагодження торговельних і технологічних виробництв із залученням туристів під знаком смачної і здорової їжі. У світі гастрономічний туризм не є масовим захопленням. [18]