Після завершення екскурсії по Коломиї туристи вечеряють у ресторані готелю, де залишаються на ночівлю.
З-й день. Після сніданку в ресторані готелю по дорозі, що веде через села Яблунів і Пістинь, туристи відправляються в Косів, визнаний центр гуцульських народних промислів, де відвідують Косівський музей народного мистецтва Гуцульщини й Покуття. В його експозиції увагу туристів привертають твори народного декоративно-ужиткового мистецтва ХІХ-ХХ століть, які мають господарсько-побутове призначення – черпаки, коновки, пастівники, кептарі та кожухи, тайстри, пояси-череси, свічники, глечики та миски, які відзначаються вишуканими формами, оригінальним декоруванням.
Після обіду туристи відправляються в похід через село Шешори до водопадів, мальовничих Сокільських скель, озеру Лебедине. Після повернення в Косів проводиться вечеря. Ночівля організується в готелі «Карпатські зорі» в Косові.
4-й день. Туристи вирушають з Косова в напрямку Яремчі, куди дорога веде крізь перевал Буковець вздовж річки Чорний Черемош, через село Крирівня, де гости оглядають музей Гната Хоткевича, який створив у селі унікальний гуцульський народний театр, через селища Верховина, де дізнаються про дії опришків під проводом Мирона Штолюка, Антона Ревізорчука і Максима Тихончука, а також народного месника Олекси Довбуша.
Після цього туристи відвідують селище Ворохта – низькогірний (висота над рівнем моря 735 м) кліматичний курорт. Тут є багато здравниць, турбаз, гірськолижний трамплін і підйомник. «За легендою назва «Ворохта» пішла від прізвища армійського дезертира, який оселився на території теперішнього селища. За розум і розважливість односельці назвали село його прізвищем»[33].
Після обіду в колибі туристи оглядають архітектурні пам’ятки Ворохти: церкву і залізничний арочний міст, збудовані в 1615 і 1894 роках відповідно.
Увечері туристична група автобусом доїжджає до найбільшої на Україні високогірної спортивної бази «Заросляк», де вечеряє й залишається ночувати.
5-й день. Після сніданку в «Заросляку» туристи відправляються в Карпатський державний заповідник Говерлянського масиву, піднімаються на найвищу вершину українських Карпат – Говерлу (2061 м). туристичний маршрут на Говерлу є престижним. Його може здійснити практично будь-яка фізично здорова людина без спеціальної підготовки, відчуваючи себе після цього «покорителем вершин». «Із вершини Говерли відкриваються незвичні і захоплюючі краєвиди. Навколо горбляться застиглі вали і піки. Далеко внизу видніються зелені долини і яскраві крапочки хатин. На самому горизонті в добру погоду видно Івано-Франківськ і Коломию»[34].
Обід влаштовується в кафе «Чорногора», розташованому між потоками Багончик Нижній та Багончик Верхній. Після обіду влаштовується короткочасний відпочинок у «Заросляку», після чого туристи їдуть уздовж течії річки Прут до Яремчі, де організуються вечеря та ночівля.
6-й день. Після сніданку в колибі в містечку Яремче гості мають змогу познайомитися з чарівною красою Яремчі – центра туризму і низькогірського (висота над рівнем моря 530 м) кліматичного курорту. Тут працюють турбази, є багато здравниць для дітей і дорослих, діють літні дитячі табори. Навколишні гори дуже мальовничі.
За легендою назва «Яремче» походить від імені Яреми, гуцула, який вперше оселився на цій території. Наприкінці ХVII ст. в Яремче проживало вісім сімей. В 1738-1745 рр. в околицях Яремчі діяв загін опришків Довбуша. Народ увіковічив пам’ять про легендарного ватажка в Камені Довбуша, який лежить біля залізниці і залізничного тунелю; в Печері Довбуша і в назві гори – Добушанка (Довбушанка), поблизу якої зимувала ватага, переховуючись від урядових військ.
Гості оглядають знаменитий водопад, відвідують сувенірний ринок, Поляну кохання, пам’ятку Другої світової війни – музей, присвячений партизанам-ковпаківцям, які здійснили мужній рейд у тил німецьких фашистів в Карпатах.
В Яремчі організуються обід, вечеря й ночівля туристів.
7-й день. Після сніданку в колибі в Яремчі група вирушає на автобусі в Надвірнянський район до Манявського скиту (пам’ятка архітектури ХVII – XVIII ст.) і Манявського водопаду.
Після огляду цих пам’ятних місць обід проводиться в колибі поблизу Манявського скиту.
Далі туристи на автобусі через Богородчани повертаються в Івано-Франківськ, де вечеряють. Тур завершується.
Тур – це туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо). Груповий туризм у Карпатах відіграє важливу роль у розвитку туристично-рекреаційної діяльності в Україні.
Розрізняють такі види групового туризму:
• Груповий по відпрацьованих маршрутах – найбільш дешева форма при інших рівних умовах. Низька ціна пояснюється знижками, які надаються туристичним групам. Знижки мають місце і при виборі традиційного для туристичних фірм маршруту (їх надають підприємства транспорту, розміщення, харчування, які обслуговують маршрут);
• Груповий по індивідуальних маршрутах – знижки надаються у випадку оптимального розміру групи (наприклад, визначеного по кількості місць в туристичному автобусі), а також залучення в індивідуальний маршрут традиційних місць відпочинку.
Карпатський регіон має незабруднене навколишнє середовище, прекрасне повітря, чисті ріки, гори, сільські місцевості, де збережені національні традиції, музеї, церкви та інші прекрасні архітектурні пам’ятки. Регіон також може пишатись багатим фольклором та традиціями. Такі риси притаманні не багатьом іншим регіонам світу.
Природно-кліматичний потенціал, мальовничі краєвиди, чисте повітря гірських лісів, цілющі мінеральні джерела, туристичні маршрути, гірськолижні й спортивні траси, туристичні бази, пансіонати, санаторії, спеціалізовані лікувальні заклади (понад 800) можуть набути вирішального значення для майбутнього економічного розвитку регіону. Найбільш розвинуті на Прикарпатті рекреаційний, діловий (проведення конференцій, семінарів) та екскурсійний туризм. Українські Карпати мають значну туристично-оздоровчу базу. Понад сто об'єктів (готелі, турбази, санаторії, пансіонати) можуть одночасно прийняти 14 тис. відпочиваючих.
Популярними агротуристичними продуктами в Карпатському регіоні виступають такі, що пов’язані з національною кухнею, проведенням фестон (вечорниці, народні обряди). Значного поширення набули зимові розваги (катання на санях). У всіх карпатських областях поширений збір ягід і грибів та активний туризм (піші, кінні прогулянки). Усе більшої популярності набувають форми пізнавального туризму (відвідування народних умільців тощо).
У другій частині цієї курсової роботи подається самостійно розроблений проект туру «Подорож до Гуцульщини», під час якого для туристів організовується оглядова екскурсія по Івано-Франківську, вони можуть оглянути музей "Писанка" та музей народного мистецтва Гуцульщини й Покуття ім. Й.Кобринського в м. Коломия, заснований в 1926 році, Косівський музей народного мистецтва Гуцульщини й Покуття, відвідують селище Ворохта – низькогірний (висота над рівнем моря 735 м) кліматичний курорт. Тут є багато здравниць, турбаз, гірськолижний трамплін і підйомник.
Туристи піднімаються на найвищу вершину українських Карпат – Говерлу (2061 м), знайомляться з чарівною красою Яремчі, оглядають Манявський скит (пам’ятку архітектури ХVII – XVIII ст.) і Манявський водопад. Розроблений тур являє чималу цікавість для гостей нашого краю.
1. Закон України «Про туризм».
2. Зінько Ю., Горішевський П. Історія, сучасний стан та перспективи розвитку сільського туризму у Карпатському регіоні. // Туризм сільський зелений. – 2005. – №ІІІ. – С. 5.
3. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003.
4. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. / За ред. проф. І.М. Школи. – Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2003.
5. Туризм в Україні. Статистичний бюлетень. – 2004.
6. Колімбровський М. Їдуть до нас звідусіль. // Галичина. – 2005. – 27 вересня.
7. Микицей М. Торішні 10 млн. будуть примножені. // Світ молоді. – 2005. – 7 жовтня. – С. 3.
8. Міщан І.М. Проблеми та перспективи розвитку туризму на Прикарпатті. // Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип. 5. – К., 2004. – С. 192.
9. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. / Пер. с англ. – М.: Аспект Пресс, 1995.
10. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник. / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ, 2000.
11. Гуцульщина. / П.І. Арсенич, М.І. Базак, З.Є. Болтарович и др. – К.: Наук. думка, 1987.
12. Левковський С.С., Русинов О.А. Поверхностные воды. // Украинская советская энциклопедия. – Т. 11. – Кн. 2. – К.: Гл. ред. УСЭ, 1985.
13. Геренчук К.И., Ена В.Г., Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Ландшафты и физико-географическое районирование. // Украинская советская энциклопедия. – Т. 11. – Кн. 2. – К.: Гл. ред. УСЭ, 1985. – С. 62.
14. Голояд Б. Природні ландшафти Українських Карпат та їхнє використання з рекреаційно-туристською метою. // Краєзнавець Прикарпаття. – 2004. – №4. – С. 57.
15. Борисова И. Каникулы по-львовски. − 2000. – 30 декабря 2005 – 5 января 2006. – С. 5.
16. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Альтерпрес, 2003.
17. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. – К.: Знання України, 2002.
18. Собашко В. Дорогами і стежками Карпат. Туристичний путівник. – Львів: Центр Європи, 2003.