Величина тренувальних і змагальних навантажень може бути охарактеризована із зовнішньої і внутрішньої сторони. Зовнішня сторона навантаження в найбільш загальному вигляді може бути представлена показниками сумарного об'єму роботи. У їх числі: загальний об'єм роботи в годинах, об'єм циклічної роботи в кілометрах, кількість тренувальних занять, змагальних стартів. Розкрити ці загальні характеристики зовнішньої сторони тренувального навантаження можна, виділяючи приватні об'єми навантаження, що відображають планування в загальному об'ємі роботи, що виконується з підвищеною інтенсивністю або ж сприяючої переважному вдосконаленню окремих сторін підготовленості. З цією метою визначають, наприклад, процент інтенсивної роботи в загальному її об'ємі, співвідношення роботи, направленої на розвиток окремих якостей і здібностей, засобів загальної і спеціальної підготовки і т.п.
Для оцінки зовнішньої сторони навантаження широко використовують показники її інтенсивності. До таких показників відносяться темп рухів, швидкість їх виконання, час подолання тренувальних відрізків і дистанцій, величина обтяжень, що долаються в процесі розвитку силових якостей, і т.п.
Однак найбільш повно навантаження характеризується з внутрішньої сторони, тобто за реакцією організму на виконуючу роботу. Тут, нарівні з показниками, несучими інформацію про терміновий ефект навантаження, що виявляється в зміні стану функціональних систем безпосередньо під час роботи і відразу по її закінченні, можуть використовуватися дані про характер і тривалість протікання періоду відновлення. Про величину навантаження при цьому можна судити по самим різним показникам, що свідчать про міру активності функціональних систем, що переважно забезпечують виконання даної роботи. До таких показників відносяться: час рухової реакції, час виконання одиночного руху, величина і характер розвиваючих зусиль, данні про біоелектричну активність м'язів, частоту скорочення серця, частоту дихання, показники вентиляції легких, хвилинного об'єму кровообігу, споживання кисню, швидкість накопичення і кількість лактату в крові. Величина навантаження, крім цих показників, може бути охарактеризована відновленням працездатності, запасами глікогену, активністю окислювальних ферментів, швидкістю і рухливістю нервових процесів та ін.
Зовнішні і внутрішні характеристики навантаження тісно пов'язані. Збільшення об'єму і інтенсивності тренувальної роботи приводить до посилення зсувів в функціональному стані різних систем і органів, до виникнення і поглиблення процесів стомлення. При одних і тих самих зовнішніх характеристиках величина внутрішнього навантаження може змінюватися під впливом самих різних причин. Так, виконання однієї і тієї ж роботи в різних функціональних становищах приводить до різних реакцій з боку функціональних систем організму.
Приводимо характеристики основних видів навантажень, що застосовуються в процесі тренування кваліфікованих спортсменів.
При малому навантаженні основними критеріями його величини є:
- перша фаза періоду стійкої працездатності (15-20% об'єму роботи, що виконується до настання явного стомлення).
Основною задачею є підтримка досягнутого рівня тренувальності, прискорення процесів відновлення після попередніх навантажень.
Середнє навантаження характеризується другою фазою стійкої працездатності (40-60% об'єму роботи, до настання явного стомлення). Основна задача підтримка досягнутого рівня тренувальності, рішення приватних задач підготовки.
Значне навантаження характеризується фазою прихованого (компенсованого) стомлення (60-75% об'єму роботи, що виконується до настання явного стомлення). Задача стабілізація і подальше підвищення тренувальності.
Велике навантаження характеризується настанням стану явного стомлення. Основною задачею є підвищення тренувальності.
У ході досліджень ми зупинилися саме на такій формі ранжирування навантажень. Всі кількісні показники, що характеризують кожну силову вправу, були ранжирувані у відповідності із запропонованою В.Н.Платоновим схемою. Кількість повторів виконання вправ, зображена в таблицях 9-13, приведених в додатку. Внаслідок експерименту по застосуванню стандартних комплексів з різними мірами навантажень ми отримали різні дані, що характеризують глибину фізіологічних зсувів в організмі спортсменів (мал. 1-4). Виходячи з отриманих даних, а також відгуків спортсменів можна передбачити, що специфіка силової роботи накладає свій відбиток на градацію навантажень. Так, мале навантаження (за Платоновим) надає такий незначний вплив на організм спортсмена, що може бути виключено з тренувального арсеналу, а його місце може зайняти навантаження, раніше класифіковане, як середнє. У процесі педагогічного і медично-біологічного контролю нами застосовувався прилад для автоматичного цифрового вимірювання значень артеріального тиску і частоти серцевих скорочень виробництва Угорщини (модель SЕ-2000).
Вимірювання АТ і ЧСС робилися в процесі виконання спортсменами стандартних силових комплексів при різному навантаженні. Так, реєстрація ЧСС призначувалася першими 10 сек. після виконання кожної силової вправи. Дані, отримані внаслідок досліджень, були оброблені і представлені в графічній формі у вигляді графіків динаміки ЧСС (мал. 1-4). Значення АТ визначалися до початку силової роботи і через 1 хвилину після виконання останньої силової вправи стандартного комплексу. Ці дані систематизувалися і представлялися для аналізу у вигляді показника:
АТсист
АТср. = АТдіаст +2
Що стосовно до кількісного боку досліджень, ми отримали більш стабільні показники спеціальної сили (табл. 9), при застосуванні розроблених нами стандартних комплексів для підвищення спеціальної силової підготовки лижників-гонщиків високої кваліфікації.
1. Одне з центральних місць в побудові тренувального процесу у видах спорту циклічного характеру займає спеціальна силова підготовка. Зміна якісного змісту цього виду підготовки, застосування нових, нетрадиційних її форм, дозволяє поліпшити динаміку зростання спеціальних силових показників, що є одним з чинників (іноді вирішним), що впливає на кінцевий результат у вибраному виді спорту.
2. Аналіз динаміки зростання силових показників, зв'язки спеціальних силових показників зі спортивним результатом, а також модельних характеристик лижників-гонщиків дозволили встановити, що існує мінімально необхідний рівень кожного з силових показників і їх суми загалом, досягнення якого вже дає можливість показувати спортивні результати високого класу:
а) спеціальна сила у відштовхуванні руками (правою + лівою) в попові-ремінному двукроковому ході - 87,8±9,7 кг, у відштовхуванні ногами 291,0±31,9 кг, у відштовхуванні двома руками при одночасному ході 84,7±9,3 кг;
б) вибухова сила у відштовхуванні руками (правою + лівою) у навперемінному двукроковому ході 463,7±50,0 кг/с, при відштовхуванні ногами 2960,0±327,4 кг/с, у відштовхуванні двома руками при одночасному ході 450,6±48,1 кг/с;
в) час відштовхування при відштовхуванні руками (правою + лівою) в навперемінному двукроковому ході 0,28±0,05 с, у відштовхуванні ногами 20,0±0,04 с, у відштовхуванні двома руками при одночасному ході 0,19±0,04 с.
3. Вибір найбільш ефективних вправ силового характеру - необхідна ланка в побудові тренувального процесу по розвитку спеціальних силових якостей лижника-гонщика. Ці вправи за своїми кінематичними характеристиками, своїй структурі повинні відповідати рухам, що виконуються лижником під час роботи. Вони повинні виборчо впливати на опорні м'язи і м’язові групи, що беруть участь у виконанні лижних рухів.
4. Застосування розроблених нами стандартних комплексів вправ силової спрямованості (ст. комплекс №1 - 5) дозволяє більш ефективно вести силову підготовку лижників-гонщиків, бо позитивно впливає на динаміку зростання спеціальних силових показників і допомагає оцінити тренувальне навантаження з якісного і кількісного боку.
5. Використання схеми ранжирування комплексів вправ по навантаженнях (мале, середнє, значне і велике) дозволяє більш гнучко і варіативно провести силову підготовку лижників-гонщиків. Аналіз глибини впливу застосовуючи комплексів з різною мірою навантаження на організм спортсменів за допомогою медично-біологічних і педагогічних засобів та методів дозволив зробити висновок про недоцільність застосування малого навантаження в комплексах слабкого впливу. Рекомендовано застосовувати його в індивідуальному порядку.
1. Алабин В.Г. Многолетняя подготовка легкоатлетов. – Минск: Вышейшая школа, 1981. – 207с.
2. Алабин В.Г. и др. Многолетняя тренировка юных спортсменов: Учебное пособие. – Харьков: Основа, 1993. – 243с.
3. Булкин В.А. Отбор квалифицированнх спортсменов и диагностика состояний их готовности для участия в ответственных соревнованиях // Пути повышения мастерства квалифицированных спортсменв. – Л., 1975. – с. 3-20.
4. Булкин В.А. Педагогическая диагностика как фактор управления руховой деятельностью спортсменов: Дис… д-ра пед. наук. – Л., 1984. –384с.
5. Велосипедный спорт: Ежегодник. – М.: ФиС, 1982. – с. 28-34, 52-55.
6. Верхошанский Ю.В. Программирование и организация тренировочного процесса. М.: ФиС, 1985. – 175с.
7. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физичесокй подготовки спортсменов. М.: ФиС, 1988. – 331с.
8. Волков Л.В. Возрастная периодизация тренировочных нагрузок в спортивной подготовке детей и подростков: Учебно-мет. Пособие. – Переяслав-Хмельницкий, 1990. –25с.
9. Гимнастика. Сборник статей. Вып. 1, 1978. М.: ФиС, 1978. – с.8-11.
10. Гимнастика. Сборник статей. Вып. 2, 1981. М.: ФиС, 1981. – с.19-21.